Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №524/5403/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/5403/26 Номер провадження 33/814/830/26Головуючий у 1-й інстанції Пальчик О. О. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Дряниця Ю.В., при секретарі Чемерис А.К., за участі адвоката Максименка О.В.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Максименка Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 24 квітня 2026 року о 00 год. 53 хв. в м. Кременчуці Полтавської області по вул. Свіштовській, 8, керував транспортним засобом «Renualt Kangoo» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, відмовившись від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинивадміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого адвоката Максименка О.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду, та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп`яніння.

Апеляційний суд враховує положення п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, згідно яких ознаками наркотичного сп`яніння, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння лише за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не сумнівними, як у даному випадку.

Матеріали відеозапису свідчать, що вимога про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння була висунута патрульним поліцейським без існування обґрунтованих сумнівів у тверезості водія, а було використано як підставу для доставлення громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, матеріали відеозапису фіксують згоду ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу з метою проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а тому подальші дії співробітників патрульної поліції не узгоджуються з вимогами закону.

З урахуванням встановлених обставин, апеляційний суд зважає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а фактичне не проходження ним відповідного огляду було зумовлено неправомірними діями уповноважених осіб, що ініціювали його проходження, а тому суд приходить до висновку про недоведеність винуватості водія автомобіля в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

З огляду на викладене та оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Максименка Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 травня 2026 рокускасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського апеляційного суду Ю. В. Дряниця