Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №278/1486/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/1486/26 Головуючий у 1-й інст. Мокрецький В. І.

Номер провадження №33/4805/1256/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Костюкович С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., з участю секретаря судового засідання Хрус С.А., захисника – адвоката Орлова О.О. (дистанційно – в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу захисника - адвоката Орлова О.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 07 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 07 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно постанови місцевого суду, ОСОБА_1 21.03.2026 року близько 21 години але не пізніше 21 години 35 хвилин на 5 км автодороги Т0614, поблизу с.Калинівка, Житомирського району, керував автомобілем «Hyundai», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, почервонінням обличчя, поведінкою, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням захисник - адвокат Орлов О.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, ухвалена з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним дослідженням обставин справи.

Вказує, що місцевим судом не здійснено всебічний, повний розгляд справи, суд був упереджений в досліджені обставин справи, зокрема, але не виключно, порушив принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву.

Посилається на те, що матеріали адміністративної справи не містять будь-яких доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Зазначає, що місцевий суд безпідставно послався на те, що ОСОБА_1 керував автомобілем близько 21 год. але не пізніше 21 год. 35 хв., оскільки таке твердження суду взагалі не може мати місце при розгляді адміністративних справ. Суд не є органом досудового розслідування та не здійснює висування можливих версій подій, які могли б мати місце 21.03.2026 року з 21 год.00 хв. до 21 год. 35 хв., а повинен виносити рішення на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи та чітко посилатись на докази та конкретні обставини подій. Будь-які сумніви суду щодо часу, подій, обставин не можуть бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Доводить, що працівниками поліції порушено процедуру освідування, оскільки із запису № 475696 о 21:52:42 вбачається, що ОСОБА_1 вибирає мундштук для пристрою «Драгер» та відкриває останній і хотів здійснити з ним задув, однак поліцейський відібрав мундштук у ОСОБА_1 . Після того як патрульний поліцейський забрав мундштук з рук ОСОБА_1 , то цей мундштук пропав з поля зору бодікамер патрульних поліцейських.

Звертає увагу, що після того як поліцейський забрав мундштук у ОСОБА_1 , то почав його замінювати на інший в пристрої «Драгер» повернувшись таким чином, щоб дані обставини не фіксувались на бодікамери та ОСОБА_1 не бачив, що робить патрульний поліцейський з його мундштуком.

Вказує, що докази, які були надані інспектором поліції, є неналежними та недопустимими у справі.

Також зазначає, що судом, внаслідок не здійснення розгляду клопотання сторони захисту про розгляд справи в режимі відеоконференції, було фактично відсторонено захисника від можливості прийняти участь в судовому засіданні, та позбавлено права ОСОБА_1 на юридичну допомогу адвоката і обмежено захисника у можливості прийняти участь у розгляді справи.

Захисник також просить поновити строк на подання апеляційної скарги на постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 07.07.2026 року.

В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що 17 липня 2026 року представником ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 07.07.2026 року, однак постановою Житомирського апеляційного суду від 22 липня 2026 року повернуто дану апеляційну скаргу. Зазначає, що постанову Житомирського апеляційного суду отримано через підсистему "Електронний суд" представником ОСОБА_1 24.07.2026 року, та усунувши недоліки зазначені в постанові одразу подав апеляційну скаргу.

Враховуючи викладені доводи апелянта про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, конкретні матеріали цієї судової справи, а також з метою забезпечення доступу до правосуддя, апеляційний суд вважає, що в цій справі ОСОБА_2 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 07.07.2026 року, оскільки цей строк пропущений з поважних причин, що об`єктивно підтверджується обставинами і матеріалами справи, на які захисник послався.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не прибув. Разом з тим, на електронну адресу апеляційного суду надіслав заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи за його відсутності, оскільки перебуває на лікуванні, на підтвердження чого надав суду копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 13905. Апеляційну скаргу підтримує та просить її задовольнити.

При з`ясуванні думки щодо можливості здійснювати апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_1 , захисник – адвокат Орлов О.О. не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. За змістом ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов`язковою.

Враховуючи ці обставини та думку захисника, який бере участь в апеляційному розгляді, та який і подавав апеляційну скаргу, судом постановлено здійснювати апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказах, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння, врегульовано статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 (далі – Порядок направлення), а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за №1413/27858 (далі – Інструкція).

Так, згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Аналогічні норми передбачено і Порядком направлення та Інструкцією.

Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення (ч.4 ст.266 КУпАП).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (п.6 Порядку направлення).

Аналогічна норма передбачена пунктом 7 Інструкції.

Ця норма Порядку направлення та Інструкції кореспондується із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, яким встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.8 Порядку направлення у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Постановою місцевого суду було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується сукупністю досліджених та оцінених судом першої інстанції доказів.

Зокрема, відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №620875 від 21.03.2026, ОСОБА_1 21.03.2026 року близько 21 години 46 хвилин на 5 км автодороги Т0614, поблизу с. Калинівка, Житомирського району, керував автомобілем «Hyundai», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, із запахом алкоголю з порожнини рота, почервонінням обличчя, поведінкою, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).

Із роздрукованих результатів огляду за допомогою приладу Драгер слідує, що в результаті проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням цього технічного засобу, результат його огляду склав 2.62 проміле, з яким ОСОБА_1 не погодився та відмовився від його підписання (а.с.4);

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), огляд проведено за допомогою приладу «Drager Alcotest», який показав позитивну пробу 2,62%, з яким ОСОБА_1 не погодився (а.с.5).

Відповідно до наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.03.2026 вбачається, що у зв`язку з незгодою ОСОБА_1 з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, останній був направлений для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я КНП «ОМСЦ» ЖОР, однак ОСОБА_1 не доставлявся в медичний заклад (а.с.6).

Ці ж обставини узгоджуються із рапортом поліцейського взводу №2 роти №4 БУПП в Житомирській області ДПП Малавського В. (а.с.7).

З копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6881561 від 21.03.2026 слідує, що на ОСОБА_1 накладено штраф за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.125 КУпАП (а.с.3).

За змістом пункту 10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №620875 працівниками поліції здійснювався відеозапис за допомогою портативних нагрудних камер № 475696,475589.

Із переглянутих апеляційним судом відеозаписів, наявних у матеріалах справи на DVD-дисках ( ОСОБА_1 ЕПР1 620875, диск 1; ОСОБА_1 ЕПР1 620875, диск 2), (а.с.10) встановлено, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб «Hyundai», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 в нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, у зв`язку з чим працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, на що останній погодився.

Результат огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу склав 2,62 проміле з яким останній не погодився та повідомив, що вживав ліки (інтервал відеозапису на диску1 із файлу «export tk8bv-Обрезка 01файл 1» із 0:00:14 по 0:30:00). Далі із відеозапису слідує, що у з в`язку з незгодою ОСОБА_1 з результатами огляду, проведеного на місці зупинки, працівники поліції неодноразово запропонували ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров`я, проїхати до медичного закладу для проходження такого огляду та неодноразово роз`яснювали ОСОБА_1 , що у разі відмови проїхати до медичного закладу для проведення огляду, на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Зокрема, поміж іншого, працівник поліції сказав ОСОБА_1 : «сідайте в машину їдемо в лікарню», на що ОСОБА_1 неодноразово відповів «ні я не їду в лікарню, в лікарню я не хочу» (інтервал відеозапису диску1 ОСОБА_1 ЕПР1 620875 файл «export tk8bv-Обрезка 01файл 1» із 0:48:45 по 0:54:30).

Враховуючи, що ОСОБА_1 не погодився із результатом пройденого ним огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням приладу «Drager Alcotest» на місці зупинки транспортного засобу, та чітко, ствердно і неодноразово відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, куди він був направлений працівником поліції, що зафіксовано як відеозаписом, так і наявним у матеріалах справи письмовим направленням, то такі його дії утворюють склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП у виді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, виконуючи вимоги, зокрема, п.8 Порядку направлення працівники поліції правомірно склали протокол у зв`язку із виявленням цього правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , а суд першої інстанції, перевіривши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Наведені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність була достатньою для прийняття судом першої інстанції рішення про винуватість ОСОБА_1 .

Тому, апеляційні доводи про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими.

Посилання апелянта на недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд визнає безпідставними та такими, що спростовується матеріалами справи, а саме відеозаписами.

Як вбачається із переглянутого відеозапису, працівник поліції підійшов до транспортного засобу «Hyundai», номерний знак НОМЕР_1 , розташованому на автомобільній дорозі, на якому увімкнена аварійна світлова сигналізація. Із водійського місця вийшов саме ОСОБА_1 . На запитання працівника поліції «я Вас зупиняю, чого Ви так далеко стали, включена червона та синя, а Ви їдете далі», ОСОБА_1 відповіді не надав. Крім того на запитання працівника поліції місцевий він чи проїздом, ОСОБА_1 відповів «проїздом»(файл export tk8bv-Обрезка 02файл 1 із 0:00:09 по 0:01:50). Також, на запитання працівника поліції куди прямуєте, пасажир цього автомобіля, яке перебувала разом із ОСОБА_1 в автомобілі, відповіла «у Вінницю» » (файл export tk8bv-Обрезка 02файл 1 із 0:03:40 по 0:03:52). При цьому, апеляційний суд звертає увагу і на ту обставину, що переглянутими відеозаписами не зафіксовано будь-якого заперечення ОСОБА_1 факту керування ним даним транспортним засобом.

Безпідставними також є посилання апелянта на різницю часу керування транспортним засобом зазначеного в протоколі, встановленим місцевим судом та зафіксованим на відеозаписах.

Як вбачається із переглянутих відеозаписів, відеофіксація події працівниками поліції розпочата 21.03.2026 року о 21 годині 35 хвилин 25 секунд. Зазначення в протоколі часу 21:46:47, а також судом у постанові, що ОСОБА_1 керував автомобілем близько 21 год., але не пізніше 21 год. 35 хв., з урахуванням часу зазначеного на досліджених апеляційним судом відеозаписів, не спростовують обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та відповідають обставинам вчинення правопорушення.

Суд зазначає, що час вчинення правопорушення, зазначений у протоколі, відповідає суті інкримінованого правопорушення та заявленого у протоколі часу керування транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності не за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого законодавством порядку, що мало місце саме після зупинки транспортного засобу.

Також суд зазначає, що ці обставини не спростовують наявність доведеного складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , не впливають на кваліфікацію його дій, не перешкодили ОСОБА_1 захищатись від висунутого протоколом обвинувачення у вчиненні правопорушення, і не вплинули на його об`єм.

Як слідує із матеріалів справи, зокрема, із письмових заперечень, поданих захисником, ОСОБА_1 та його захисник розуміли суть інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, його обставини, та мали реальну здатність захищатися від висунутого протоколом обвинувачення.

Твердження апелянта про порушення працівниками поліції порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а саме те що працівник поліції забрав мундштук у ОСОБА_1 для встановлення його в пристрій таким чином, що ОСОБА_1 його не бачив та не зафіксовано його встановлення на відео, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння на підставі результатів огляду на такий стан за допомогою технічного засобу при використанні мундштука, на який посилається апелянт, а за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, що мало місце після незгоди ОСОБА_1 з результатом огляду за допомогою вищезазначеного технічного засобу.

Щодо аргументів про ігнорування судом клопотання сторони захисту про розгляд справи в режимі відеоконференції та порушення таким чином права на захист, то суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявні 5 (п`ять) заяв та клопотань захисника, якими захисник просив суд відкласти розгляд цієї справи (а.с.13-14; 18; 20; 27; 29).

Із матеріалів справи слідує, що суд відкладав судовий розгляд та повідомляв захисника про дату та час судових засідань.

В матеріалах справи наявне клопотання захисника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зареєстроване судом 01.07.2026

Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.

Оскільки діючими нормами КУпАП не визначено порядку розгляду клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, то застосуванню за аналогією закону підлягала ст.336 КПК України, якими врегульовано вказане питання.

Відповідно до п.п.1, 4, 4-1 ч.1 ст.336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), зокрема, у разі: неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження або в разі введення воєнного стану.

Тобто за змістом цих норм кримінального процесуального закону, здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції, є правом а не обов`язком суду.

Враховуючи завчасне подання захисником такого клопотання суду першої інстанції (клопотання подане 01.07.2026 про участь в режимі ВКЗ в судовому засіданні 07.07.2026), то апеляційний суд вважає, що були всі підстави для його розгляду і задоволення місцем судом.

Між тим, апеляційний суд вважає, що і захисник, не отримавши за 6 (днів) інформації про результат розгляду його клопотання, а отже не маючи підтвердження про надання йому можливості участі в судовому засіданні в цій справі 07.07.2026 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, як про те він просив суд у клопотанні, не був позбавлений можливості прибути безпосередньо в судове засідання суду першої інстанції для участі у розгляді цієї справи, про дату та час якого він був повідомлений.

Разом з тим, до розгляду справи по суті захисником було подано суду письмові заперечення у цій справі, які викладені на 14 сторінках (а.с.37-43), які були взяті до уваги і на які посилається суд першої інстанції у оскарженій постанові від 07.07.2026 р.

Апеляційний суд вважає, що не розглянувши подане захисником і одержане судом 01.07.2026 клопотання, суд першої інстанції допустив порушення процесуального закону, адже це клопотання залишилось не вирішеним.

Однак, з урахуванням вищенаведених обставин, а також того, що захисник був повідомлений про місце, дату та час судового розгляду на 07.07.2026 р, що він, зокрема, підтвердив у поданому суду клопотанні (а.с.35), проте не прибув в судове засідання, хоча і не отримав від суду підтвердження про забезпечення йому можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції на 07.07.2026 (в матеріалах справи немає цьому доказів), то за цих всіх обставин в сукупності, апеляційний суд вважає, що не здійснення розгляду клопотання захисника хоча і є порушенням, але в даному випадку це порушення не призвело до неправильного вирішення справи і прийняття незаконного судового рішення.

При цьому суд зазначає, що не вирішенням зазначеного клопотання захиснику не було надано можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак судом не було позбавлено захисника у можливості прийняти участь у розгляді справи шляхом безпосереднього прибуття в судове засідання суду першої інстанції.

Крім того, захиснику забезпечено доступ до правосуддя в цій справі, а саме на апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції

За наслідками апеляційного розгляду встановлено, що викладені в постанові суду першої інстанції висновки є достовірними і такими, що грунтуються на досліджених і оцінених судом доказах.

З огляду на викладене, рішення місцевого суду є законним, порушень матеріального або процесуального права, які потягли б за собою скасування судового рішення суду першої інстанції, не встановлено, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

постановив:

Поновити захиснику – адвокату Орлову О.О. строк на оскарження постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 07 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Орлова О.О. залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 07 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Костюкович