Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №285/3454/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/3454/26 Головуючий у 1-й інст. Мозговий В. Б.

Номер провадження №33/4805/1258/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Турак О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року місто Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Турак О.В., за участі секретаря судового засідання Мурашевського Є.В., захисника Семеньки В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Житомирі апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , – адвоката Семеньки Василя Михайловича на постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 23 липня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА :

Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 23 липня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою судді, 31 травня 2026 року, о 00 год. 50 хв., в м. Звягелі по вул. Житомирській, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Фольксваген Пассат, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в найближчому закладі охорони здоров`я відмовилась, чим порушила вимоги пункту 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою судді, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , – адвокат Семенька В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді, як незаконну, та закрити провадження в справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказував, що під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , а саме: під час пропозиції пройти огляд на місці, остання погодилась пройти такий огляд, однак перед його проведенням була оголошена повітряна тривога, тому існувала реальна небезпека для життя та здоров`я ОСОБА_1 , яка почувши сигнал повітряної тривоги почала втрачати самоконтроль та у не повній мірі розуміти свої дії. Разом з цим, працівники поліції знехтувавши безпекою цивільної особи, не запропонували ОСОБА_1 пройти до найближчого укриття, чим порушили її право на безпеку життя, гарантоване Конституцією України.

Зазначав, що ОСОБА_1 має схильність втрачати самоконтроль у стресових ситуаціях, оскільки має підвищену тривожність та емоційне виснаження внаслідок пережитих втрат у особистому житті, а саме втрати дитини та рідного батька.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, приходжу до такого висновку.

Відповідно до приписів частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено у статті 251 КУпАП.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, за обставин, установлених у постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 758347 від 31 травня 2026 року видно, що ОСОБА_1 31травня 2026 року, о 00 год. 50 хв., в м.Звягелі по вул. Житомирській, керувала т/з Фольксваген Пассат, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в найближчому закладі охорони здоров`я відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України (а.с.2).

Протокол серії ААД № 758347 від 31 травня 2026 року відповідає вимогам статті 256 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною першою статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху підтверджується наявними у справі доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 758347 від 31 травня 2026 року (а.с.2-3); розписками про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, розпискою про ознайомлення водія з вимогами частиною 1 статті 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом від 31 травня 2026 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 травня 2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 31 травня 2026 року; відеозаписами з боді камери поліцейського №858206 та реєстратора поліцейського автомобіля (а.с.2-7, 9).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

З наявних в матеріалах справи відеозаписів слідує, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відповідала вимогам статті 35 Закону України «Про національну поліцію» та була викликана порушенням ОСОБА_1 умов комендантської години, з чим остання погодилась.

В свою чергу, з досліджених та проаналізованих відеозаписів видно обставини події 31 травня 2026 року, о 00 год. 50 хв., в м.Звягелі по вул. Житомирській, зокрема, як працівники поліції пояснили причину зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спілкування поліцейських з останньою, під час якого було виявлено в останньої зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; нестійка хода), роз`яснили порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» та в найближчому медичному закладі, як і наслідки відмови від проходження огляду. При цьому, ОСОБА_1 неодноразово категорично відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння, намагаючись надати поліцейським неправомірну вигоду тощо.

В подальшому поліцейські належно роз`яснили ОСОБА_1 її права та обов`язки, склали протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП, який остання підписала особисто за відсутності жодних пояснень з боку останньої, крім зазначення в протоколі про те, що вона вживала «енергетік», та відсторонили її від керування автомобілем.

Під час апеляційного розгляду справи стороною захисту не були спростовані об`єктивні висновки суду першої інстанції, яким було надано оцінку, зокрема, і відеозаписам, як належному та допустимому доказу.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що чинне законодавство не містить прямої заборони чи зупинки дії КУпАП під час сигналу «Повітряна тривога». Слід взяти до уваги і те, що і працівники поліції, і громадяни зобов`язані дбати про власну безпеку а проведення процесуальних дій під загрозою обстрілу порушує право на безпеку життя. Однак за зафіксованих подій ОСОБА_1 жодного разу не наголошувала на тому, що їй слід перебувати в укритті чи слідувати до нього з урахуванням реальної небезпеки, будь яких заяв чи клопотань з цього приводу не заявляла протягом всієї процедури, зафіксованої на відеозаписах.

Крім того, звернення ОСОБА_1 за приватною психологічною допомогою 01 липня 2026 року (а.с.18) з приводу надання індивідуальної психологічної консультації жодним чином не ставить під сумнів здатність ОСОБА_1 усвідомлювати свої дії, що мали місце 31 травня 2026 року.

Вищенаведеним спростовані апеляційні посилання сторони захисту про порушення поліцейськими порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , передбаченого статтею 266 КУпАП.

Матеріали справи свідчать, що поліцейські діяли з дотриманням вимог статті 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) апеляційному суду не надано.

Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно і об`єктивно дослідив матеріали справи та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суддя місцевого суду обґрунтовано визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення повністю відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду стосовно ОСОБА_1 немає.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Семеньки Василя Михайловича залишити без задоволення.

Постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 23 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя