Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №296/6876/25 — Житомирський апеляційний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 296/6876/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.

Категорія 39 Доповідач Панкеєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

суддів Григорусь Н.Й.,

Галацевич О.М.,

розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін у м. Житомирі цивільну справу № 296/6876/25 за позовом акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства "Універсал Банк" - Сапсая Андрія Павловича

на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 09 березня 2026 року,

встановив:

У червні 2025 року представник акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк") звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг "Мonobank" від 20 березня 2019 року у розмірі 37911,31 грн та судові витрати.

Позов мотивував тим, що АТ "Універсал Банк" запустило новий проект monobank, в межах якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.

20 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 20 березня 2019 року та, встановивши мобільний додаток monobank, отримав розрахункову картку НОМЕР_1 . У вказаній анкеті-заяві зазначено, що ця анкета-заява разом із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 100 000,00 грн, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4 % на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8% річних).

Представник позивача зазначав, що у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором становить понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п.4.16 п.4 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 03 березня 2025 року Банк направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, спрямованої на погашення заборгованості, в зв`язку з чим та відповідно до п.4.18, 4.19 кредит став у формі "на вимогу".

Оскільки відповідач не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язаннями, у нього виникла заборгованість, яка станом на 06 травня 2025 року становить 37911,31 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 09 березня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованість за договором про надання банківських послуг "Мonobank" від 10 березня 2019 року в розмірі 5665,18 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" 452,48 грн судових витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник АТ "Універсал Банк" - Сапсай А.П., подав апеляційну скаргу у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов АТ "Універсал Банк" задовольнити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги АТ "Універсал Банк" зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неналежної оцінки наданих позивачем доказів у їх сукупності та взаємозв`язку та неправильного застосування норм матеріального права.

Вказує, що 20 березня 2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг "Monobank", відповідно до положень якої анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становлять договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився із зазначеними документами, отримав примірники у мобільному додатку, він зобов`язується виконувати умови договору.

Наголошує на особливостях банківського обслуговування в межах проєкту "Monobank", яке здійснюється дистанційно за допомогою мобільного додатку. Ідентифікація клієнта та вчинення ним юридично значимих дій здійснюються з використанням фінансового номера телефону, особистого ПІН-коду, одноразових паролів та електронного підпису. Відповідно до пункту 6 анкети-заяви відповідачу було згенеровано ключову пару з особистим та відкритим ключами для накладення електронного підпису в мобільному додатку. Тому, на переконання банку, правочини, вчинені відповідачем у мобільному додатку з використанням передбачених договором засобів ідентифікації, є належним підтвердженням його волевиявлення.

Зазначає, що суд першої інстанції помилково виходив із того, що підписана відповідачем анкета-заява не містить умов щодо процентної ставки, строків здійснення періодичних платежів та порядку погашення заборгованості, а надані банком Умови і правила не можуть вважатися складовою укладеного між сторонами договору. Апелянт вважає, що суд не врахував зміст самої анкети-заяви, якою відповідач безпосередньо підтвердив ознайомлення з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту й отримання їх примірників у мобільному додатку. Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" у відповідній редакції були розміщені на офіційному вебсайті банку та доступні клієнту в мобільному додатку. При цьому на дату підписання відповідачем анкети-заяви діяла редакція Умов від 20 березня 2019 року, тому, на думку апелянта, відповідач не міг бути ознайомлений з іншою редакцією Умов. Саме ця редакція Умов разом з анкетою-заявою та іншими документами визначала зміст договірних правовідносин сторін.

Окремо звертає увагу на помилкове встановлення судом першої інстанції дати підписання відповідачем анкети-заяви - 10 березня 2019 року. Стверджує, що анкету-заяву фактично підписано 20 березня 2019 року, що підтверджується її змістом, власноруч зазначеною відповідачем датою, а також відомостями про встановлення йому цього ж дня першого кредитного ліміту. Зазначена обставина, на думку банку, має значення для визначення редакції Умов і правил, яка діяла на момент укладення договору. Вказує, що на виконання укладеного договору банк відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок та видав платіжну картку, після чого встановив кредитний ліміт, розмір якого в подальшому неодноразово змінювався. Починаючи з 08 квітня 2019 року відповідач фактично користувався кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту, здійснював розрахункові операції, операції зі зняття готівки та поповнення карткового рахунку.

На підтвердження факту надання та використання кредитних коштів банк посилається на виписки з рахунку відповідача, які відображають рух коштів, здійснені операції та платежі. Зазначає, що відповідно до нормативних актів Національного банку України виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням здійснених операцій, а тому є належними доказами фактичного отримання та використання відповідачем кредитних коштів. У сукупності з розрахунком заборгованості такі документи, на переконання апелянта, підтверджують як факт існування кредитних правовідносин, так і розмір непогашеної заборгованості.

Банк також не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність погодження сторонами умов щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами. Зазначає, що відповідні умови передбачені Умовами і правилами та Тарифами, з якими відповідач погодився шляхом підписання анкети-заяви. Зокрема, Умовами передбачено порядок погашення заборгованості за процентами та неустойкою за рахунок кредитних коштів у разі недостатності власних коштів клієнта на рахунку.

Вважає, що надані банком докази необхідно оцінювати в їх сукупності та взаємному зв`язку. анкета-заява підтверджує укладення договору та приєднання відповідача до його умов, виписки з рахунку - фактичне використання кредитних коштів і здійснення операцій, довідки банку - відкриття рахунку та встановлення кредитного ліміту, а розрахунок заборгованості - її розмір. Натомість суд першої інстанції, на думку апелянта, застосував надмірно формальний підхід до оцінки цих доказів, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог.

Зазначає, що банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту, тоді як відповідач належним чином своїх зобов`язань не виконав та отримані кредитні кошти у повному обсязі не повернув. Тому відсутні підстави для звільнення відповідача від обов`язку погасити фактично отриману та неповернуту суму кредиту.

Крім того, до апеляційної скарги банк долучив розширену виписку про рух коштів за карткою відповідача, довідку про розмір установленого кредитного ліміту та довідку про наявність карткового рахунку. Посилаючись на положення статті 367 ЦПК України та практику Верховного Суду, апелянт вважає, що ці документи не є новими доказами, а лише деталізують та додатково підтверджують обставини, які банк доводив під час розгляду справи судом першої інстанції.

Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України (частина 1 статті 368 ЦПК України).

Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, наявні правові підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін. Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що у жовтні 2017 року АТ "Універсал Банк" запустив новий проект "Monobank", в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки "Monobank". Після перевірки кредитної історії на платіжних картках "Monobank" за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту "Monobank" є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Також встановлено, що 10 березня 2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг у АТ "Універсал Банк" (а.с.6, 130 т.1).

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.

Згідно з пункту 3 анкети-заяви відповідач ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Крім того, відповідач в анкеті-заяві просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, як відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення даних згідно з договором. Також визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях; підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (пункт 6).

Відповідач у пункті 9 анкети-заяви підтвердив, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису.

Відповідно до положень пункту 10 анкети-заяви відповідач надав право та доручив АТ "Універсал Банк" здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ "Універсал Банк" без додаткових його розпоряджень для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед АТ "Універсал Банк", що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком.

Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (пункт 11).

До анкети-заяви банком долучено Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток Monobank (далі - Умови) (а.с.87-112 т.1).

Пунктом 4.1. Умов передбачено, що ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому договорі та відповідному додатку до нього.

Також клієнт повинен здійснювати операції в межах кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг банку відповідно до тарифів (пункт 4.6.).

Відповідно до п.4.9. Умов на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у тарифах. Також процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується банком у мобільному додатку.

Згідно із п.4.11. Умов клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу у розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами.

Пунктом 4.13. Умов передбачено, що погашення заборгованості клієнта за договором здійснюється за рахунок коштів, що надходять на рахунок клієнта в такому порядку: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені відсотки за користування кредитом; в другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені договором.

Також за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в тарифах, нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення щомісячного мінімального платежу в повному обсязі, або за кожен календарний день поточного календарного місяця, в якому клієнт своєчасно не вніс щомісячний мінімальний платіж за звітний місяць після закінчення дії пільгового періоду за карткою (пункт 4.15.).

Відповідно до п.4.16. Розділу ІІ Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних.

Згідно із п.п.4.17., 4.18. Умов у випадку настання істотного порушення зобов`язань клієнтом банк не пізніше наступного робочого дня у мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. У разі якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов`язкового платежу, яка виникла до настання істотного порушення клієнтом зобов`язань, та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога банку втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування поновлюється. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення сплати щомісячного мінімального платежу).

Відповідно до п.4.19. у випадку якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 4.18., кредит стає у формі "на вимогу", а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. З моменту направлення Вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф у розмірі 100,00 грн та пеня у розмірі 6,4% на місяць за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п.4.23. Умов кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору.

Згідно тарифу "Чорна картка monobank" та паспорту споживчого кредиту: пільговий період за карткою - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова процентна ставка - 0,00001% річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за кредитними коштами - 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка - 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості); збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) - 6,2% на місяць; нарахування відсотків на залишок власних коштів понад 100 грн (діє після активізації послуги в мобільному додатку) - 0% річних; санкції за порушення зобов`язань за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення): від 1 до 30 днів - штраф у розмірі 50 грн, від 31 до 90 днів - штраф у розмірі 100 грн, від 91 до 120 *(210) днів штраф, що розраховується за формулою 100 грн + 6,2% від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця; претензійний штраф - 500 грн +5% від суми загальної заборгованості за кредитом з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій; реальна відсоткова ставка за карткою - 44,26% річних; сума/ліміт кредиту від 0 до 100 000 грн; строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 5 років з правом автоматичного продовження.

На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 100 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Згідно наданого банком розрахунку за станом на 06 травня 2025 року заборгованість за договором про надання банківських послуг "Мonobank" від 20 березня 2019 року становить 37 911,31 грн та складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с.7-13 т.1).

Користування відповідачем кредитними коштами підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 за договором від 20 березня 2019 року за період з 20 березня 2019 року по 06 травня 2025 року (а.с.17-86 т.1).

Також, позивачем до матеріалів справи долучено роздруківку Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank, які набули чинності з 20.03.2019; роздруківку тарифів та паспорту споживчого кредиту Чорної картки "Monobank", які не містять підпису відповідача (а.с.87-112 т.1);

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ "Універсал Банк", стягнувши з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 10 березня 2019 року у розмірі 5 665,18 грн.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що при укладанні кредитного договору сторони погодили його умови по сплаті відсотків (процентів) за користування кредитом. Крім того, зауважив, що безпідставним є списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, а тому вважав, що необхідно зарахувати кошти у сумі 32 246,13 грн на погашення тіла кредиту, зменшивши суму заборгованості за тілом кредиту за рахунок протиправно списаних банком відсотків з 37 911,31 грн до 5 665,18 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 10 березня 2019 року та просив відкрити йому поточний рахунок в гривнях.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що долучені до позовної заяви витяг з Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Мonobank), витяг з тарифів за Чорною карткою "monobank" та Паспорт споживчого кредиту "Картка monobank" не містять підпису ОСОБА_1 .

У підписаній відповідачем анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг наявні лише його анкетні дані та контактна інформація. Вказана заява не містить умов кредитування та обрання відповідачем певної банківської послуги.

Позивач зазначає, що факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що останній висловив свою згоду з вищевказаними документами шляхом застосування електронного цифрового підпису.

Як вбачається з Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Мonobank), а саме пунктом 5.2. розділу 5 визначено, що в рамках дистанційного обслуговування Банк надає Клієнту інформацію про банківське обслуговування, шляхом її направлення на адресу клієнта, зазначену в анкеті-заяві, або мобільний додаток клієнта (а.с.144 зв. т.1).

Разом з тим, підписання відповідачем відповідних документів шляхом використання електронного цифрового підпису не доведено АТ "Універсал Банк" належними та допустимими доказами.

В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Мonobank), Тарифів за Чорною карткою monobank та Паспорта споживчого кредиту "Картка monobank". А тому у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог документами.

Крім того, у матеріалах справи міститься витяг із Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Мonobank), який затверджений протоколом № 10 від 20 березня 2019 року та набули чинності з 20 березня 2019 року (а.с.136 т.1), тобто після підписання відповідачем анкети-заяви.

А враховуючи, що відповідач підписав анкету-заяву 10 березня 2019 року, то посилання позивача на ознайомлення останнього із вказаними Умовами є безпідставним.

З огляду на відсутність належних доказів того, які саме Умови і правила обслуговування фізичних осіб були запропоновані відповідачу та погоджені ним на момент укладення договору, а також відсутність в анкеті-заяві умов щодо розміру та порядку сплати процентів і відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, надані банком Умови і правила не можуть вважатися складовою укладеного між сторонами договору. Єдиним із наданих позивачем доказів на підтвердження заявлених вимог, який містить підпис відповідача, є анкета-заява від 10 березня 2019 року, яка не містить умов щодо обов`язку відповідача сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Доводи апеляційної скарги про помилкове встановлення судом першої інстанції дати підписання анкети-заяви колегія суддів відхиляє, оскільки з наявної у матеріалах справи анкети-заяви вбачається, що її підписано ОСОБА_1 саме 10 березня 2019 року.

Крім того, наведені позивачем у позовній заяві процентні ставки не відповідають процентним ставкам, зазначеним у долучених до матеріалів справи Тарифах, що додатково не дає підстав для висновку про погодження сторонами саме тих умов кредитування, на які посилається банк.

Врахувавши, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Суд першої інстанції, проаналізувавши виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 20 березня 2019 року по 06 травня 2025 року та розрахунок заборгованості станом на 06 травня 2025 року, дійшов правильного висновку, що суму 32 246,13 грн банк безпідставно зарахував на погашення заборгованості по відсоткам, оскільки обов`язок зі сплати відсотків за користування кредитними коштами підписаною відповідачем Анкетою-заявою не передбачений.

Враховуючи обставини справи колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів того, що при укладанні кредитного договору сторони погодили його умови по сплаті відсотків (процентів) за користування кредитом, безпідставним є списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, а тому необхідно зарахувати ці кошти у сумі 32 246,13 грн на погашення тіла кредиту, зменшивши суму заборгованості за тілом кредиту за рахунок протиправно списаних банком відсотків з 37 911,31 грн до 5 665,18 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що умови і правила, які включають тарифи, були надані відповідачу саме через мобільний додаток, такі правила є загальнодоступними на сайті товариства, колегія суддів відхиляє з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідного підтвердження із зазначенням дати та часу їх одержання ОСОБА_1 , в тому числі у електронному вигляді. У суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог умовами і правилами було ознайомлено відповідача.

У зв`язку з наведеним апеляційний суд відхиляє також посилання скаржника на те, що умови опубліковані на офіційному сайті банку та публічно доступні для ознайомлення за посиланням httрs://www.monobank.ua/terms, що включають тарифи, паспорт споживчого кредиту "Картка monobank".

До апеляційної скарги представник АТ "Універсал Банк" надав копії довідок про розмір встановленого кредиту на ім`я ОСОБА_1 , про наявність рахунку від 13.03.2026, виписки про рух коштів по картці, оформленого на ім`я ОСОБА_1 (а.с.45-46, 49-70 т.2).

З матеріалів справи вбачається, що позивач, будучи належним чином обізнаним про характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, під час розгляду справи судом першої інстанції не подавав зазначені докази, не заявляв клопотання про витребування відповідних доказів та не навів об`єктивних причин неможливості вчинення таких процесуальних дій, а також не навів жодних обставин, які б перешкоджали реалізації такого процесуального права.

У постанові від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21 Верховний Суд зауважив, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Суд апеляційної інстанції виходить із того, що реалізація стороною процесуальних прав не може зводитись до поетапного подання доказів залежно від результату розгляду справи судом першої інстанції, оскільки такий підхід суперечить принципам правової визначеності, процесуальної економії та змагальності сторін.

Неналежне виконання стороною свого процесуального обов`язку щодо подання повної та належної доказової бази під час розгляду справи судом першої інстанції не може бути усунуте шляхом подання нових доказів виключно на стадії апеляційного перегляду без доведення об`єктивної неможливості їх подання раніше.

Подання нових доказів лише на стадії апеляційного перегляду фактично спрямоване на усунення недоліків доказової бази сторони після ухвалення рішення судом першої інстанції, що суперечить положенням частини третьої статті 367 ЦПК України та принципу процесуальної економії.

За таких обставин колегія суддів не вбачає передбачених частиною третьою статті 367 ЦПК України виняткових підстав для прийняття зазначених доказів судом апеляційної інстанції, оскільки апелянт не довів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи зазначений спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, немає.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства "Універсал Банк" - Сапсая Андрія Павловича залишити без задоволення.

Рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 09 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий В.А. Панкеєва

Судді Н.Й. Григорусь

О.М. Галацевич