Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №183/6897/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2242/26 Справа № 183/6897/26 Суддя у 1-й інстанції - Ігольнікова М. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Дейни В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

на постанову судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

У постанові суду зазначено, що 10.05.2026 о 08:40 год, автодорога М29 159км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом JEEP COMPASS, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер 7510, прилад ARMF 0316, проба позитивна – 0,45 проміле, роздруківка тесту 764, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор № 470258. Своїми діями водій порушив п. 2.9.а ПДР – керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови, як незаконної та необґрунтованої.

Аргументуючи свої вимоги посилається на те, що підставою притягнення до адміністративної відповідальності стали показники алкотестеру Драгер 7510 №764 від 10.05.2026, за результатами якого поліцейський зробив висновок про його перебування у стані алкогольного сп`яніння. Водночас о 10 год 40 хв 10.05.2026 він пройшов медичний огляд у закладі охорони здоров`я - КП «ДБКЛПД`ДОР, де були відібрані біологічні зразки та проведені лабораторні дослідження, за результатами якого складено висновок про те, що він не перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Суд першої інстанції в постанові вказав, що медичним огляд лікарем та забір біологічних матеріалів для аналізу був проведений рівно через 2 години, тому вміст алкоголю в крові та сечі за цей період зменшився, через що наявні розбіжності між висновком лікаря та результатом Драгера.

На думку апелянта наведений висновок є необґрунтованим, оскільки Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затверджена наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 прямо передбачає проведення медичного огляду, і сам результат медичного огляду є процесуальним доказом у справі. Жодною нормою КУпАП або зазначеної Інструкції не встановлено, що проведення медичного огляду через дві години автоматично позбавляє висновок лікаря доказового значення.

Суд відкинув медичний висновок лише через відсутність поліцейського під час огляду в медичному закладі та проміжок часу, не проаналізувавши результати лабораторного дослідження.

Апелянт зазначає, що після складення протоколу про адміністративне правопорушення він поїхав до медичного закладу, керуючи транспортним засобом JEEP COMPASS, д.н.з. НОМЕР_1 , адресу якого вказав поліцейський, котрий складав протокол.

Факт того, що поліцейський не забезпечив доставлення до лікарні й не оформив направлення - судом не оцінювалися.

Наявним відеозаписом не зафіксовано все, що відбувалося при зупинці автомобіля, керованого апелянтом, зокрема факт його незгоди з висновком алкотестера. Коли відеокамера поліцейського була виключена, він вказав адресу медичного закладу, де можна здати аналізи на підтвердження своєї тверезості.

Підпис у протоколі не свідчить про згоду з результатами огляду, а свідчить лише про ознайомлення з протоколом.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просить постанову судді Самарівського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Дейна О.Ю. підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Додатково суду ОСОБА_1 пояснив, що він був не згоден з результатами проведеного медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою алкотесту Драгер — 0,45 промілє, однак чому його незгода не зафіксована на відеозапису з бодікамер поліцейських чи в інших матеріалах справи не знає. Вказав, що після проходження медичного огляду на місці зупинки ТЗ, він взяв у поліцейського направлення до лікарні і самостійно поїхав до закладу охорони здоров`я, де здав біологічні зразки та пройшов повторний медичний огляд, згідно висновків якого стан алкогольного сп`яніння у нього не встановлено.

В суді першої інстанції дійсно пояснював, що напередодні подій, тобто 09.05.2026 о 17.00 годині вживав 2 банки пива по 0,5 л., але 10.05.2026 алкоголь не вживав.

Захисник додатково звертала увагу на те, що результати медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням алкотесту Драгер не мають остаточного доказового значення для встановлення факту перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. Вважає, що суд першої інстанції повинен був врахувати висновки медичного огляду, проведеного у закладі охорони здоров`я, згідно яких ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння. При цьому не заперечувала, що матеріали справи та відеозапис з бодікамер патрульних поліцейських не містить незгоди ОСОБА_1 з результатами медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням алкотесту Драгер — 0,45 промілє.

Окремо завертала увагу на те, що після проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ ОСОБА_1 не був відсторонений від керування автомобілем та у нього не вилучалося водійське посвідчення.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 662087 від 10.05.2026, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, 10.05.2026 о 08:40 годин, Дніпропетровська область, Самарівський район, автодорога М29, км159, ОСОБА_1 керував транспортним засобом JEEP COMPASS, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер 7510, прилад ARMF 0316, проба позитивна – 0,45 проміле, роздруківка тесту № 764. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а ПДР – керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Технічний засіб відеозапису: № 470258, 470373.

До протоколу додаються: рапорт поліцейського, акт огляду на стан сп`яніння, роздруківка тесту № 764.

Вказано, що тимчасово посвідчення водія НОМЕР_2 не вилучалось, показано через систему «Дія».

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено про час, дату та місце розгляду справи судом, про що у відповідній графі наявний власноручний підпис водія ОСОБА_1 .

Протокол підписаний працівником поліції, що його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.1).

Відповідно до чеку Alcotest Drager 7510 (ARMF-0316), тест № 764, 10 травня 2026 року о 08:44:09 годині було проведено огляд водія ОСОБА_1 на перебування у стані алкогольного сп`яніння, результат позитивний — 0,45‰. Водій ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного тестування, про що свідчить його власноручний підпис (а.с.4).

Згідно акту огляду водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв`язку з виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння, а саме — запах алкоголю з порожнини рота. Огляд проведений за допомогою приладу Alcotest Drager 7510 (ARMF-0316), тест № 764. Результат позитивний – 0,45 проміле. Акт підписаний інспектором поліції, який його складав та водієм ОСОБА_1 (а.с.3).

З рапорту інспектора патрульної поліції убачається, що 10.05.2026, Дніпропетровська область, стаціонарний пост ППДП-15, а/д М29, км159, було зупинено транспортний засіб JEEP COMPASS, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння – різкий запах алкоголю з порожнини рота. На вимогу працівника поліції пройти медичний огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння водій погодився. Було проведено медичний огляд за допомогою Алкотестера Драгер 7510, прилад ARMF-0316, тест № 764, результат позитивний – 0,45 проміле. Огляд зафіксовано на нагрудний відеореєстратор №470258.

На водія ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, посвідчення водія не вилучалось, оскільки було показано через систему «Дія». Водія відсторонено від керування транспортним засобом, автомобіль не евакуювався, був запаркований на правому узбіччі та не заважав іншим учасникам дорожнього руху. Водію роз`яснено його права та обов`язки за ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Велась відеофіксація на нагрудні відеокамери № 470258, 470373 (а.с.2).

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис, долучений до матеріалів справи працівниками поліції на одному DVD-R диску (обкладинка справи, оборот), на якому наявний файл «export-v7ssj» з поєднаним відеозаписом з нагрудних камери працівників поліції від 10.05.2026 № 470373 тривалістю 09:13:46-09:16:31, 08:42:35-08:49:32, та № 470650 тривалістю 08:42:35-08:49:18.

На відеозапису видно, що на території стаціонарного блок-посту працівник поліції представився водію, як потім буде встановлено – ОСОБА_1 , вказав, що під час перевірки документів у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою Алкотестеру Драгер, на що водія погодився.

О 08:43:03 годині водій ОСОБА_1 особисто розпакував одноразовий мундштук, працівник поліції вставив його у прилад Алкотестер Драгер, перевірив чистоту повітря за допомогою приладу, потім водій ОСОБА_1 пройшов огляд, результат якого позитивний – 0,45 проміле.

О 08:44:51 годині працівник поліції вказав, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, подальше керування транспортним засобом йому заборонено. На запитання поліцейського, чи все йому зрозуміло, ОСОБА_1 о 08:44:56 годині відповів: «Так».

Далі зафіксовано, що працівники поліції роз`яснили особі, яка притягається до адміністративної відповідальності його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, склали адміністративні матеріали, водій ОСОБА_1 о 09:15:03 годині підписав чек-роздруківку приладу Алкотестер Драгер з результатами медичного огляду, о 09:15:13 годині – акт огляду, а о 09:15:47 годині – протокол про адміністративне правопорушення, без будь-яких зауважень чи клопотань.

О 09:16:29 годині поліцейські вручили ОСОБА_1 копію протоколу про адміністративне правопорушення та повторно, о 09:16:29 годині, вказали, що його відсторонено від керування транспортним засобом.

Отже, на переконання апеляційного суду, досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номери нагрудних камер працівників поліції, ці ж номери камер зазначені і на відеозаписі, долученому до матеріалів провадження.

Суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських та роздруківки чеку алкотестеру Драгер, водій ОСОБА_1 пройшов тестування, погодився з його результатами — 0, 45 проміле без жодних зауважень та підписав складені адміністративні матеріали (09:15:03, 09:15:13, 09:15:47 годин). Порушень порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановленого наведеними вище вимогами законодавства, працівниками поліції допущено не було.

Апеляційні доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги висновок лікаря-нарколога, відповідно до якого ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, на переконання апеляційного суду, є неприйнятні.

Як убачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «ДБКЛПД» ДОР №73 від 13.05.2026, водій ОСОБА_2 пройшов огляд у лікаря за особистим бажанням о 10.40 годин 10 травня 2026. За результатом огляду у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено (а.с.10).

При цьому суд першої інстанції дав належну оцінку даному доказу та у своєму рішенні зазначив, що проведення медичного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у лікарні за спливом майже двох годин після його огдляду поліцейськими із застосуванням алкотесту Драгер та без їхньої присутності у закладі охорони здоров`я, ставлять під сумнів і результати медичного обстеження ОСОБА_1 у КП «ДБКЛПД».

З такими висновками погоджується й суд апеляційної інстанції.

Також апеляційний суд відкидає, як доказ невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, долучений стороною захисту під час апеляційного розгляду копії хіміко-токсикологічного аналізу сечі №10 від 10.05.2026, згідно якого в сечі ОСОБА_1 наркотичної речовини не виявлено, оскільки ОСОБА_1 звинувачується у керування транспортним засобом не в стані наркотичного, а саме алкогольного сп`яніння.

Таким чином той факт, що при медичному огляді лікарем не виявлено у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, жодним чином не спростовує факт перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння під час його огляду працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Алкотестеру Драгер.

Водночас, відповідно до п.п.1,2 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року №1452/735, перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту),

Отже, законом встановлено чіткі вимоги до проведення огляду водія з метою визначення стану наркотичного сп`яніння, зокрема визначено перелік медичних закладів, яким надається право на проведення такого огляду, крім того, такий огляд обов`язково повинен бути проведений лікарем у присутності працівників поліції, та не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Між тим, посилання апелянта на висновок КП «ДБКЛПД» ДОР № 73 від 13.05.2026, відповідно до якого у ОСОБА_1 не виявлено ознак сп`яніння (а.с.10), як на підставу для закриття адміністративного провадження - є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 інкриміновано факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а не факт його перебування з ознаками алкогольного сп`яніння.

Слід визнати необґрунтованими та такими, що не підтверджені жодними доказами і доводи сторони захисту про те, що працівники поліції не забезпечили доставлення ОСОБА_1 до лікарні, не зважаючи на те, що останній начебто виразив свою незгоду з результатами проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду, коли поліцейські виключили нагрудні камери.

Як убачається з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, водій ОСОБА_1 протягом усього періоду спілкування з поліцейськими, жодним чином не заперечував результат медичного огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Алкотестеру Драгер — 0,45 проміле, підписавши чек-роздруківку приладу, акт огляду та протокол про адміністративне правопорушення без жодних зауважень (09:15:03, 09:15:13, 09:15:47 годин).

Апеляційний суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ні ОСОБА_1 , ні його захисник не скористалися процесуальною можливістю та не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб – працівників поліції.

На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2026 року, чим було порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому посилання захисника на той факт, що після проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ ОСОБА_1 не був відсторонений поліцейськими від керування автомобілем та у нього не вилучалося водійське посвідчення, не спростовують правильності висновків місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин встановлених оскаржуваним судовим рішенням.

Суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року ЄСПЛ у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи поданої апеляційної скарги є безпідставними та задоволенню не підлягають, а постанова судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області віл 24 червня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО