Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 10 серпня 2026 р.
Справа: №214/813/26
Суддя: Сєдих А. В.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/1376/26 Справа № 214/813/26 Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Зайцева О.В. на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2026 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ст.124 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно постанови суду 17.01.2026 року о 20.10 год. по вул. Олексія Різниченка, 88 в м. Кривому Розі, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «HYUNDAI TUCSON» д.н.з. НОМЕР_2 не був уважним не слідкував за дорожньою обстановкою та не реагував на її зміну, під час вибору безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку у разі виникнення перешкоди для руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та здійснив наїзд на лавочку. В результаті наїзду лавочка отримала пошкодження, чим було завдано матеріальних збитків Криворізькій міській раді. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. п. 2.3б, 12.1, 12.3 ПДР України.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. в дохід держави. Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.
З таким судовим рішенням не погодився захисник Зайцев О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та оскаржив його в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник вказує, що оскаржувану постанову винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, поверхневим розглядом справи та неналежним дослідженням усіх наявних доказів і фактичних обставин щодо механізму утворення та розвитку дорожньо-транспортної пригоди. Зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції проігноровано принципи, закріплені у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, оскільки суд фактично перебрав на себе функцію обвинувачення. Вказує, що судом першої інстанції повністю знехтувано правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та позицією сторони захисту, яка полягала в тому, що ОСОБА_1 не є суб`єктом інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Зазначає, що судом не взято до уваги обставину, що на момент розгляду справи №214/813/26 оскаржувалась постанова серії ЕНА №6527287 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП, складена щодо ОСОБА_1 за обставинами, які мали місце 17.01.2026 року приблизно о 20:10 год. по вул. Олексія Різниченка, 88 у м. Кривому Розі, що, як зазначає захисник, додатково підтверджувало непричетність ОСОБА_1 до подій, які сталися у зазначений час та місці. Вказує, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , письмові пояснення яких містяться в матеріалах справи. Зазначає, що без проведення фактичного допиту цих осіб порушено принцип безпосередності сприйняття наданих ними свідчень, у зв`язку з чим їх пояснення не могли бути використані для підтвердження обставин, викладених у протоколі серії ЕПР1 №569236, та доведеності вини ОСОБА_1 . Зазначає, що судом надано неналежну правову оцінку доказам, зібраним співробітниками Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП. Вважає, що судом першої інстанції не встановлено фактичної події дорожньо-транспортної пригоди та особи, яка могла бути до неї причетною, а також не вжито заходів для усунення протиріч між позицією сторони захисту, позицією інспектора ОСОБА_4 та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Вказує, що жоден із отриманих та долучених інспектором Врублевським М.С. доказів поза розумним сумнівом не підтверджує того, що саме ОСОБА_1 17.01.2026 року о 20:10 год. керував автомобілем «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , порушив п.п. 2.3 б), 12.1, 12.3 ПДР України та внаслідок цього скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої було пошкоджено майно. Зазначає, що відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню», а тому, як вважає захисник, доведеність вини повинна відповідати рівню доказування, який не залишає розумних сумнівів. Вказує також на положення пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року щодо неприпустимості спрощеного підходу до розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та необхідності з`ясування всіх обставин, передбачених ст.ст.247, 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зазначає, що 17.01.2026 року щодо ОСОБА_1 , крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №569236, було складено постанову серії ЕНА №6527287 за ч.1 ст.126 КУпАП, у фабулі якої зазначено, що цього ж дня о 20:10 год. у м. Кривому Розі по вул. Олексія Резніченко, 88 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Вказує, що 06.04.2026 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за результатами розгляду позовної заяви було прийнято рішення про скасування зазначеної постанови через відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона якого включає факт безпосереднього керування транспортним засобом. Зазначає, що вказане рішення суду від 06.04.2026 року підтверджує позицію сторони захисту щодо недоведеності факту безпосереднього здійснення ОСОБА_1 функцій з керування автомобілем та його причетності до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.01.2026 року приблизно о 20:10 год. Вказує, що зазначене рішення від 06.04.2026 року об`єктивно не могло бути надане суду першої інстанції, оскільки було прийняте після розгляду справи №214/813/26 та постановлення оскаржуваної постанови 30.03.2026 року. Просить скасувати постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30.03.2026 року у справі №214/813/26 (№3/214/494/26) щодо ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Також просить забезпечити проведення судового розгляду за участю захисника Зайцева О.В. у приміщенні Дніпровського апеляційного суду та повідомити його про дату і час проведення судового розгляду шляхом надсилання SMS-повідомлення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги захисника Зайцева О.В., апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги та необхідність скасування постанови судді першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП докази підлягають оцінці органом (посадовою особою), що розглядає справу, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суддя зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також чи заподіяно майнову шкоду.
Статтею 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, за своїм змістом зазначене правопорушення є матеріальним, а тому для висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити не лише факт порушення нею конкретних вимог Правил дорожнього руху, а й передбачений ст. 124 КУпАП наслідок у вигляді пошкодження визначеного цією нормою майна та причинний зв`язок між відповідним порушенням і таким наслідком.
Саме наявність такого наслідку у цій справі підлягала належному та достатньому доведенню.
Як убачається з постанови судді першої інстанції, ОСОБА_1 інкриміновано те, що 17 січня 2026 року о 20 годині 10 хвилин по вул. Олексія Різниченка, 88 у м. Кривому Розі він, керуючи автомобілем «HYUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_2 , порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України та допустив наїзд на лавку, внаслідок чого остання отримала пошкодження та Криворізькій міській раді було завдано матеріальних збитків.
Разом з тим, із матеріалів справи не вбачається належного та достатнього підтвердження саме цієї обставини.
Зокрема, матеріалами справи не доведено належними доказами факт пошкодження лавки внаслідок події, описаної у протоколі про адміністративне правопорушення. Не встановлено характер, обсяг та механізм пошкодження зазначеного майна, не наведено об`єктивних даних, які б дозволяли безпосередньо пов`язати наявні пошкодження лавки саме з діями ОСОБА_1 , що мала місце 17 січня 2026 року.
Саме по собі зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення або в постанові суду про те, що внаслідок наїзду лавка була пошкоджена, не може підміняти собою належні докази на підтвердження факту настання такого наслідку.
При цьому матеріали справи не містять належно встановлених відомостей про особу, якій належить пошкоджена лавка, або про конкретного потерпілого від її пошкодження, а також доказів фактичного заподіяння Криворізькій міській раді майнової шкоди, її характеру та розміру.
За таких обставин висновок про те, що саме внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху було пошкоджено майно Криворізької міської ради, ґрунтується фактично на припущенні та не підтверджений достатньою сукупністю належних і допустимих доказів.
Апеляційний суд звертає увагу, що встановлення самого факту дорожньо-транспортної пригоди та наявності механічних пошкоджень автомобіля ОСОБА_1 не є достатнім для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки для наявності складу цього правопорушення необхідним є встановлення передбачених диспозицією статті наслідків.
При цьому пошкодження автомобіля, який перебував у користуванні ОСОБА_1 , за відсутності доведеного пошкодження іншого майна не може саме по собі бути покладене в основу висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Судова практика у справах про адміністративні правопорушення також виходить із того, що у випадку пошкодження виключно власного транспортного засобу та відсутності доказів пошкодження інших передбачених ст. 124 КУпАП об`єктів склад цього адміністративного правопорушення відсутній.
Отже, у цьому випадку необхідний для кваліфікації за ст. 124 КУпАП наслідок у вигляді пошкодження іншого майна належними та достатніми доказами не встановлений.
При цьому апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, якщо інше не передбачено законом.
Суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, не наділений повноваженнями самостійно відшукувати докази на підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та не може перебирати на себе функції сторони обвинувачення. Обов`язок суду полягає у всебічному, повному й об`єктивному дослідженні наданих йому доказів та перевірці їх належності, допустимості, достовірності і достатності, а не у самостійному формуванні доказової бази на підтвердження обвинувачення.
За відсутності належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, які є обов`язковими для встановлення складу адміністративного правопорушення, суд не вправі заповнювати такі прогалини шляхом самостійного пошуку та одержання доказів, оскільки це суперечило б засадам змагальності сторін та неупередженості суду.
Відтак невиконання органом (посадовою особою), уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, обов`язку щодо належного документування правопорушення та надання доказів на підтвердження його обставин не може бути компенсовано активністю суду та покладенням на нього функції доведення винуватості особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що висновок судді першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не ґрунтується на достатній сукупності належних та допустимих доказів.
За таких обставин, з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджено обов`язковий елемент об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме факт пошкодження іншого майна внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху, висновок суду першої інстанції про наявність складу адміністративного правопорушення є необґрунтованим, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Таким чином, постанова судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Зайцева О.В. задовольнити.
Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2026 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua