Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №280/3580/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 серпня 2026 року Справа № 280/3580/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ (реквізити наразі невідомі) командира військової частини НОМЕР_2 в частині призначення на посаду за штатом воєнного часу та зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та звільнити з військової служби;

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягали у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг”, передачі інформації третім особам, що слугувала внесенню до реєстру інформаційно- аналітичних систем МВС України, зокрема, але не виключно ІПС “Армор”, ІП “ЄО”, відомостей про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка самовільно залишила військову частину;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 внести зміни шляхом вилучення інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” та інформаційно- аналітичних систем МВС України, зокрема, але не виключно ІПС “Армор”, ІП “ЄО”, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка самовільно залишила військову частину;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 повідомити уповноважені державні органи, зокрема, Державне бюро розслідувань, Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони, Міністерство внутрішніх справ України, а також інші відповідні органи та установи, про необхідність виключення з відповідних реєстрів та інформаційно- аналітичних систем МВС України (зокрема, але не виключно: ІПС “Армор”, ІП “ЄО”, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг”) відомостей щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особи, яка самовільно залишила військову частину.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправна вчинив дії щодо призову позивач на військову службу під час мобілізації. Позивач заперечує написання заяви та своє добровільне погодження на мобілізацію, зазначає що мав бронювання, зокрема зазначає про в Резерв + відсутня інформація щодо його мобілізації, тому вважає наказ про мобілізацію та дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вважає наказ про зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 винесено командиром військової частини НОМЕР_2 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Зазначає про те, що позивач самостійно написав заяву та вияви бажання проходити військову службу під час мобілізації, після чого був прийнятий оскаржуваний наказ, однак позивач перебуваючи вже на військовій службі самостійно залишив військову частину, що стало підставою для проведення службового розслідування та вчинення всіх належних дій щодо його розшуку. Відповідач зазначає, що сама по собі наявність у особи права на відстрочку не звільняє її автоматично від обов`язку проходження військової служби, а передбачає можливість реалізації права на відстрочку у визначеному законом порядку. Вважає дії свої законними та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 27.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 24.06.2026 прийнято рішення про перехід зі спрощеного позовного провадження до загального та призначено підготовче засідання на 27.07.2026, наступне на 03.08.2026.

Протокольною Ухвалою суду від 03.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.08.2026.

10.08.2026 позивач надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, відповідач не з`явився, суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до Витягу з Резерв + ( сформований 01.03.2026), ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 :

перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) – за місцем реєстрації свого проживання; звання-молодший лейтенант; Тип відстрочки-бронювання до 17.06.2026.

Як зазначає позивач, 23.02.2026 року близько 16:30 за адресую АДРЕСА_4 , гр. ОСОБА_1 було викрадено невідомими особами, які нанесли ОСОБА_1 тілесні ушкодження, одягли в кайданки та повідомили йому про те що він буде доставлений до Донецької області.

27.02.2026 року гр. ОСОБА_2 (брат позивача) звернувся із письмовою заявою до Запорізького районного управління поліції ГУНП у Запорізький області про викрадення та незаконного позбавлення волі свого брата – ОСОБА_1 (заява № 6658).

Ухвалою слідчого судді Дніпровський районний суд міста Запоріжжя від 12.03.2026 у справі № 334/1685/26 зобов`язано уповноважених представників Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення (передбаченого ст. 146 Кримінального кодексу України) від 27.02.2026, зареєстрованою в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) за № 6658.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань зареєстроване провадження№ 12026082050000675 від 01.04.2026 відповідно до Ухвало суду від 12.03.2026, орган досудового розслідування Запорізьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, за ознаками ч. 1 ст. 146 КК України (а.с.35)

Із запиту від ГУНП в Запорізькій області до керівника ТОВ «Югсталь» (стосовно інформації щодо працевлаштування позивача та знаходження на работі) від 10.03.2026 №34028-2026 судом встановлено, що у провадженні сектору дізнання відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12026087060000050 від 08.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України (а.с.32).

На запит адвоката, ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відповідь від 13.03.2026 року №1851 у якій повідомив, зокрема що: «Згідно інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Станом на ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 на військову службу під час мобілізації, на особливий період не призивався та на контрактну службу не приймався» (а.с.31).

До матеріалів справи військовою частиною НОМЕР_2 долучена Заява позивача, на ім`я командира цієї військової частини, від 25.02.2026 (вх.26.02.2026 №5972) в якій позивач просить його призвати на військову службу під час мобілізації, призначити на посаду солдат.

25.02.2026 року гр. ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію, що підтверджується електронним військово-обліковим документом, довідкою ВЛК від 25.02.2026 №2026-0225-1155-1088-7 (а.с.66 зворотній) та постановою штатної ВЛК (а.с.72).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26.02.2026 №69 позивача призначено на посаду солдата резерву взводу резерву НОМЕР_4 запасної роти військової частини НОМЕР_2 та зарахований до списків особового складу на всі види забезпечення.

26.02.2026 позивач справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою.

07.03.2026 позивач самовільно залишив місце служби, його пошуки не дали результатів, що послугувало підставою для прийняття рішення про призначення службового розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608.

Відповідно до Витягу з Резерв + (дата формування 27.07.2026), у ОСОБА_1 :

- наявне бронювання від мобілізації, яке дійсне до 16.02.2027,

- він не виключений з обліку військовозобов`язаних;

- відомості про ОСОБА_1 щодо його перебування на військовій службі у мобільному застосунку «Резерв+» відсутні.

Отже, згідно з інформацією, яка міститься в мобільному застосунку «Резерв+», позивач не є мобілізованим, мав бронювання станом на 25.02.20206 до 16.06.2026 та станом на 27.07.2026, має бронювання до 16.02.2027.

Позивач заперечує написання заяви та своє добровільне погодження на мобілізацію, зазначає, що мав бронювання, що підтверджує незаконність дій відповідача щодо мобілізації позивача, зокрема зазначає про в Резерв + відсутня інформація щодо його мобілізації, тому вважає наказ про мобілізацію та дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано

Відповідно до ч.1 ст.2 Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ч.6 ст.2 Закону № 2232-ХІІ передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII 2. Військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.

Згідно з абзацами 1, 2 частини 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку

Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.

У відповідності до ч.5 ст.22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560).

Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно абз 4 п.74 Порядку №560 військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.

Відповідно до п.74-2 Порядку №560 військовозобов`язаним та резервістам, які добровільно виявили бажання проходити військову службу в обраній ними військовій частині та призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період командирами військових частин відповідно до абзацу третього пункту 81 цього Порядку, направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду видаються командирами військових частин або начальниками центру рекрутингу Збройних Сил за формою згідно з додатком 11.

Командир військової частини або начальник центру рекрутингу Збройних Сил повідомляє керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки засобами системи електронного документообігу про сформоване у паперовій формі направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки протягом доби після отримання засобами системи електронного документообігу повідомлення від командира військової частини або начальника центру рекрутингу Збройних Сил на підставі отриманих даних вносить відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 74-3 Порядку №560 визначено, що у разі коли військовозобов`язані та резервісти самостійно виявили бажання пройти медичний огляд, вони можуть подати запит засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

За наявності підстав для проходження медичного огляду направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі формується з використанням відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, протягом одного календарного дня з дня подання військовозобов`язаним або резервістом такого запиту.

Сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів направлення надсилається до електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Сформоване на запит військовозобов`язаного або резервіста направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду вважається отриманим таким військовозобов`язаним або резервістом у день надсилання цього направлення в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Абзацем 9 п.81 Порядку №560 визначено, що у разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Пунктом 81-1 Порядку №560 встановлено, що військовозобов`язані та резервісти, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі власноруч написаної заяви на ім`я командира військової частини, керівника відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ за формою згідно з додатком 13 із зазначенням обраної (запропонованої) посади в складі основних (бойових) підрозділів відповідної військової частини, підрозділі, органі, закладі, установі СБУ.

Військовозобов`язані та резервісти, які виявили бажання бути призваними на військову службу під час мобілізації до вибраної ними військової частини, вивчаються командиром військової частини, керівником відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівником Центрального управління або регіонального органу СБУ за документами, що посвідчують особу, військово-обліковими документами, іншими документами, що засвідчують отриману освіту та набуту фахову спеціальність.

За результатами визначення ступеня придатності військовозобов`язаного та резервіста до проходження військової служби за станом здоров`я та професійно-психологічного відбору командир військової частини, керівник відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівник Центрального управління або регіонального органу СБУ приймає рішення про призов військовозобов`язаного та резервіста на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно п.82 Порядку №560 наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається:

керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи);

командиром військової частини, керівником розвідувального органу або визначеним ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, Головою СБУ, його заступниками чи керівником підрозділу, органу, закладу, установи СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).

Пункт 83 Порядку №560 визначає, що командир військової частини (Голова СБУ, його заступник чи керівник підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) в строк не більше семи днів надсилає на адресу районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку військовозобов`язаного або резервіста витяг із наказу про його призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).

На підставі витягу із наказу командира військової частини (Голови СБУ, його заступника чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки знімає військовозобов`язаного або резервіста з військового обліку у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Абзац перший пункту 84 Порядку №560 встановлено, що відомості про призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та записуються до облікових документів резервіста (військовозобов`язаного) не пізніше ніж протягом наступного дня після відправки військових команд до військових частин (установ) або у день отримання витягу із наказу командира військової частини про призов та зарахування до списків військової частини резервіста або військовозобов`язаного.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час" від 27.01.2023 № 76, визначається механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час.

Так п.25 Постанови №76 встановлено, що бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється засобами Порталу Дія за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноваженою ним особою.

Як встановлено судом, у позивача станом на 25.02.2026, відповідно до Резерв+ наявний тип відстрочки «бронювання до 17.06.2026».

Відповідно до інформації від ІНФОРМАЦІЯ_6 , даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і мобільного застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 не призивався на військову службу та на контрактну службу не приймався.

На даний час також має чинне бронювання на період мобілізації до 16.02.2027.

Статус позивача у Резерв + залишався весь час незмінним «військовозобов`язаний».

Стосовно написання Заяви позивачем від 25.02.2026, суд зазначає наступне.

Так дійсно пунктом 81-1 Порядку №560 визначено, що військовозобов`язані та резервісти, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі власноруч написаної заяви на ім`я командира військової частини, із зазначенням обраної (запропонованої) посади в складі основних (бойових) підрозділів відповідної військової частини, підрозділі, органі, закладі, установі СБУ.

Позивач заперечує волевиявлення щодо написання такої заяви, тому суд надаючи оцінку наданому доказу встановив наступне.

Заява складена 25.02.2026 на ім`я командира цієї військової частини НОМЕР_2 , отримана військовою частиною 26.02.2026 вх. №5972.

Тобто лише 26.02.2026 після отримання та ознайомлення із заявою, відповідно до п.74-2 Порядку №560 командир військової частини міг видати направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, після чого повідомити керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про сформоване у паперовій формі направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та протягом доби після повідомлення вносяться відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Однак, 25.02.2026 року о 12 год 00 хв гр. ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію, що підтверджується електронним військово-обліковим документом, довідкою ВЛК від 25.02.2026 №2026-0225-1155-1088-7 (а.с.66 зворотній) та постановою штатної ВЛК (а.с.72 із зазначенням часу підписання 12:00:18).

Тобто, ще до отримання командиром військової частини НОМЕР_2 заяви позивача від 25.02.2026, останній вже пройшов ВЛК.

Слід також зазначити, що п.74-3 Порядку №560 передбачає також можливість самостійного формування направлення на ВЛК щляхом подання запиту засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста, для осіб які самостійно виявили бажання пройти медичний огляд. Сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів направлення надсилається до електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Згідно п.3.1. Розділу 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджено Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

Таким чином, враховуючи, що контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП, а в матеріалах справи наявна відповідь ІНФОРМАЦІЯ_6 , що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 не призивався на військову службу та на контрактну службу не приймався, а так як відомості з направлення на ВЛК, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії, відповідно інформація про те, що позивач формував направлення на ВЛК була б відома.

Однак докази, що позивач самостійно формував направлення на ВЛК, у суду відсутні.

Враховуючи встановлені судом факти щодо наявності бронювання у позивача, станом на 25.02.2026 і на зараз, заперечення позивача щодо власного бажання проходити військову службу під час мобілізації, непослідовність та протиправність дій відповідача, суд не вважає заяву від 25.02.2026 як належний доказ, який свідчить про волевиявлення позивача проходити військову службу під час мобілізації.

Враховуючи вищевикладене, наявність бронювання, незмінність статус позивача у Резерв + «військовозобов`язаний», відсутність належних доказів які б підтвердили волевиявлення особи проходити військову службу при наявності відстрочки (тип відстрочки «бронювання»), суд доходить висновку про протиправність наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26.02.2026 №69 та його скасування.

Незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби. Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.

Зазначений підхід передбачає автоматичну оцінку наступних рішень суб`єктів по всьому ланцюгу правовідносин безпосередньо пов`язаних між собою, як похідних від первинного рішення, з якого слідують всі подальші накази про зарахування позивача до списків особового складу військових частин, будучи похідними від первинного протиправного наказу, також підлягають скасуванню.

Відсутність підтвердження факту проходження військової служби у Резерв+, встановлення факту незаконних дії щодо мобілізації, відповідно позивач не змінював свій статус «військовозобов`язаний» на «військовослужбовець», тому підстав вважати, що позивач знаходився в СЗЧ у суду не має.

При цьому суд зауважує, що існує чітко визначений алгоритм дій щодо виключення, уточнення, зняття з обліку подій, кримінальних правопорушень, адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, та військових адміністративних правопорушень, які повинен вчинити відповідач, за наявності підстав, після набрання рішення законної сили.

Крім того, жодного доказу щодо наявності такої інформації в “Оберіг”, передачі інформації третім особам, що слугувала внесенню до реєстру інформаційно- аналітичних систем МВС України, зокрема, але не виключно ІПС “Армор”, ІП “ЄО”, суду надано не було, тому такі вимоги суд вважає передчасними.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що в частині позовних вимог щодо зобов`язання виключити відомості про розшук позивача зі списків військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби та розшукуються та електронних баз даних Військової служби правопорядку, слід відмовити.

Суд зауважує, що чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, видавати акти індивідуальної дії, які є очевидно протиправними.

Суд звертає увагу, що хоч Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу" не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення буде зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення позивача від проходження військової служби та виключити його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

Юридичні наслідки порушень прав особи, допущені внаслідок протиправності рішення чи дій суб`єкта владних повноважень, породжують необхідність виправлення таких помилок як захід, який поверне сторін в правовий стан, що мав місце до моменту порушення.

Отже, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Тому з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення єдиним належним способом є зобов`язання військової частини НОМЕР_2 , в особі її командира ухвалити рішення про звільнення позивача від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу.

Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

У постанові Верховного суду від 05.05.2026 по справі № 160/32215/24 колегія суддів зазначає, що «питання застосування частини сьомої статті 139 КАС України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі №686/5064/20 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі), від 16 березня 2021 року у справі № 520/12065/19, у яких сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу, імплементованої у КАС України з 15 грудня 2017 року.

Наведений підхід щодо визнання фактично здійсненими витрат за відсутності їх оплати застосовується й Європейським судом з прав людини. Так, у рішенні по справі «Бєлоусов проти України» (Заява №4494/07) Суд дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені, зазначивши наступне: «...хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Отже, представник заявника має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними»».

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до суду подано: договір № 01/03 від 01.03.2026 року про надання правової допомоги, Додаток № 1 від 15.04.2026 року до Договору, Акт №1 від 17.04.2026 року про надані послуги до Договору.

Згідно Акту надання послуг від 17.04.2026 адвокатом надані послуги:

1. Консультація щодо можливості та доцільності вирішення Справи у судовому порядку, у тому числі: проведення двох зустрічей з Клієнтом, попереднє вивчення та аналіз наданих Клієнтом документів, добірка та аналіз норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, вивчення судової практики Верховного Суду (ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: «Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права»), формування висновку щодо можливості захисту прав Клієнта у судовому порядку-2 год-4000,00грн;

2. Складання трьох адвокатських запитів-7000,00 грн;

3. Складання п`яти скарг-3 год.-7000,00 грн;

4. Складання п`яти заяв-5 год.-10000,00 грн;

5. Складання позову (подається в Запорізький окружний адміністративний суд (далі - Суд), позивач -Клієнт; відповідач -військова частина НОМЕР_5 ; про: визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії (далі - Позов)-5 год.-12000,00 грн;

6. Підготовка до подачі позову до канцелярії Суду через підсистему «Електронний суд», у тому числі: роздрукування позову, добірка та сканування письмових доказів для додавання до позову, завіряння копій документів-1 год. 3000,00 грн.

7. Представництво інтересів Клієнта у Суді-7000,00 грн.

Всього:50000,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Такі послуги (роботи), як консультація щодо можливості та доцільності вирішення Справи у судовому порядку та складання адвокатського запиту, підготовка до подачі позову до канцелярії Суду через підсистему «Електронний суд», у тому числі: роздрукування позову, добірка та сканування письмових доказів для додавання до позову, завіряння копій документів не є правничою допомогою за своєю природою входять до надання послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом, у зв`язку із чим стягненню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню витрати на представництво інтересів Клієнта у Суді, оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

Суд вважає, що в даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, сталість судової практики Верховного Суду зі спірного питання, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн. є неспівмірними з обсягом наданих послуг, у зв`язку з чим підлягають зменшенню.

За таких обставин, оскільки позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн (за складання позовної заяви та представництво у суді), які стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем по справі.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )-задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26.02.2026 №69, яким ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , призвано на військову службу за призовом під час мобілізації та зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та звільнити з військової служби.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.08.2026.

Суддя О.В. Конишева