Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №260/5147/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/5147/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши адміністративну справу за позовом Виноградівської міської ради Закарпатської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Міснік Нелі Вячеславівни про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Виноградівська міська рада Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (відповідач 1), головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Міснік Нелі Вячеславівни (відповідач 1), яким просить суд визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Міснік Нелі Вячеславівни протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу від 02.07.2026 р., винесену у межах виконавчого провадження № 81254348 та зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 81254348 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Позовна заява мотивована тим, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ від 02.07.2026 р. накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду без поважних причин. Позивача вважає вказану постанову безпідставною, необґрунтованою, винесеною без урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття законного рішення, і такою, що завдає істотної шкоди законним інтересам позивача.

В той же час, представник позивача зазначає, що Виноградівською міською радою добровільно, з метою виконання судового рішення від 04.05.2026 р. у справі № 260/2367/26 було розглянуто електронний документ ОСОБА_1 та було відшкодовано ОСОБА_1 витрати по сплати судового збору в сумі 1064,96 грн.

Представник позивача наголошує, що твердження державного виконавця щодо не вжиття всіх належних заходів для виконання судового рішення фактично є здійсненням власного тлумачення судового рішення виконавцем та перевіркою змісту відповіді. Такі дії державного виконавця виходять за межі службових повноважень, оскільки він має перевіряти факт виконання обов`язку, визначеного судом, а не якість чи правильність адміністративного рішення, прийнятого на виконання судового рішення.

Відповідачем 2 подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 02.07.2026 р. винесена головним державним виконавцем у межах повноважень, прямо передбачених статтями 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження», з дотриманням установленої законом процедури.

Як наголошує відповідач 2, перевірка дотримання боржником формальних вимог Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання від 11.11.2014 р. № 1886/5 прямо випливає зі змісту самого виконавчого документа та є складовою частиною законодавчо визначених повноважень виконавця (стаття 18, 63 Закону України «Про виконавче провадження»), а тому відсутні підстави вважати, що виконавцем перевищено службові повноваження або порушено конституційний принцип поділу влади, закріплений статтями 6 та 19 Конституції України. Часткове виконання рішення в майновій частині (відшкодування судового збору) не є доказом виконання вимог немайнового характеру, які становлять основний предмет виконавчого документа.

Відповідач 1 відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 60/2367/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії позовні вимоги задоволено.

Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Виноградівської міської ради щодо не надіслання електронного повідомлення про доставку/отримання/реєстрацію/відмову в реєстрації електронного документа ОСОБА_1 відповідно до Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання від 11.11.2014 № 1886/5 та зобов`язано Виноградівську міську раду Закарпатської області розглянути електронний документ ОСОБА_1 , відповідно до Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання від 11.11.2014 № 1886/5. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівської міської ради понесені витрати з оплати судового збору в сумі 1064,96 грн.

На виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 03.06.2026 р., Закарпатський окружний адміністративний суд 11 червня 2026 року видав виконавчі листи про зобов`язання Виноградівської міської ради Закарпатської області розглянути електронний документ ОСОБА_1 , відповідно до Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання від 11.11.2014 № 1886/5 та стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівської міської ради понесені витрати з оплати судового збору в сумі 1064,96 грн.

Листом від 10.06.2026 р. № 02.1-22/2372 Виноградівська міська рада повідомила ОСОБА_1 про фактичне виконання судового рішення від 04.05.2026 р. по справі № 260/2367/26, а саме - про відшкодування на його користь виплат по сплаті судового збору в розмірі 1064,96 грн та про надсилання електронного повідомлення про доставку отримання/реєстрацію відмову у реєстрації.

15.06.2026 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81254348, в якій зазначено про необхідність протягом 10 робочих днів виконати рішення суду, постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Заявою про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2026 р. № 02.1-22/2462 позивач на виконання вищенаведеної постанови про відкриття виконавчого провадження повідомив відповідача 2, що Виноградівською міською радою було виконано судове рішення добровільно, до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у повному обсязі. 09.06.2026 р. Виноградівською міською радою було відшкодовано на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн. відповідно до платіжної інструкції від 09.06.2026 р. № 693. Також, 10.06.2026 р. ОСОБА_1 було надіслано електронне повідомлення про доставку/отримання/реєстрацію/відмову в реєстрації електронного документа ОСОБА_1 відповідно до Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання від 11.11.2024 р. № 1886/5. Листом Виноградівської міської ради від 10.06.2026 р. № 02.1-22/2372 було повідомлено ОСОБА_1 про фактичне повне виконання судового рішення по справі № 260/2367/26.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», просять виконавче провадження ВП № 81254348 закрити, у зв`язку із повним виконанням судового рішення добровільно до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

02 липня 2026 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн у ВП № 81254348 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу від 02 липня 2026 року у виконавчому провадженні № 81254348, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами 2, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Частинами 2 та 3 статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами 2, 4 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені в Законі України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

Згідно статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення ) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно частини 1 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частинами 1-3 статті 63 Закону № 1404-VIII регламентовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, та встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Стаття 75 Закону № 1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VIII).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону № 1404-VIII).

Отже, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Накладення штрафу є заходом покарання, а тому можливість накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Відтак, законодавець передбачає дві складові, які повинен здійснити державний виконавець перед тим, як застосувати до боржника штраф. По-перше, перевірити виконання рішення боржником та, по-друге, впевнитися, що рішення суду не виконане без поважних причин.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі № 360/3573/20 зазначив, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Згідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є правомірність винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу на боржника, відтак факт невиконання без поважних причин боржником рішення суду, невжиття заходів з метою виконання рішення суду, є суттєвою обставиною, яка впливає на правильність вирішення спору.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 60/2367/26, яке набрало законної сили 03.06.2026 р., зобов`язано Виноградівської міської ради Закарпатської області розглянути електронний документ ОСОБА_1 , відповідно до Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання від 11.11.2014 № 1886/5 та стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівської міської ради понесені витрати з оплати судового збору в сумі 1064,96 грн.

На виконання вказаного рішення Виноградівською міською радою здійснено відшкодування ОСОБА_1 виплат по сплаті судового збору у розмірі 1064, 96 грн відповідно до платіжної інструкції № 693 від 09.06.2026 р.

Тобто щодо виконання вимог майнового (грошового) характеру боржником у повному обсязі виконано обов`язок щодо відшкодування судового збору згідно з рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 60/2367/26.

Разом з тим, щодо виконання зобов`язань немайнового характеру (вчинення дій), які є основним предметом виконання за даним виконавчим документом та полягають у зобов`язанні Виноградівської міської ради Закарпатської області розглянути електронний документ ОСОБА_1 , відповідно до Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання від 11.11.2014 № 1886/5, суд зазначає наступне.

Представник позивача стверджує, що на виконання п. 2 резолютивної частини рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 60/2367/26 було розглянуто електронний документ ОСОБА_1 та надіслано електронне повідомлення згідно з знімком екрана, який міститься в матеріалах справи. Відповідно до даного знімку екрана, 10.06.2026 р. на адресу ОСОБА_1 було направлено електронне повідомлення з текстом «Запит отримано» у довільній формі.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 1 та 2 глави 7 розділу ІІ Порядку № 1886/5, після технічної перевірки вхідного електронного документа працівником служби діловодства, відповідальним за опрацювання вхідних електронних документів, створюється електронне повідомлення про доставку/отримання/реєстрацію/відмову в реєстрації електронного документа адресатом цього електронного документа, яке надсилається його відправнику (автору).

За необхідності електронне повідомлення про доставку/отримання/реєстрацію електронного документа адресатом вхідних електронних документів (додаток 8) та електронне повідомлення про відмову в реєстрації вхідних електронних документів (додаток 9) із зазначенням причин відмову в реєстрації електронних документів створюються на підставі звіту про технічну перевірку електронних документів і підписуються посадовою особою, яка створила електронне повідомлення, або іншою посадовою особою, визначеною інструкцією з діловодства установи.

Таким чином, аналізуючи вказані положення Порядку № 1886/5 служба діловодства здійснює технічну перевірку вхідного електронного документу у день його надходження та створюється електронне повідомлення про доставку/отримання/реєстрацію/відмову в реєстрації електронного документа адресатом цього електронного документа, яке надсилається його відправнику (автору).

Згідно з Додатком 8 до Порядку № 1886/5 електронне повідомлення про отримання вхідних електронних документів повинно містити інформацію щодо підтвердження одержання електронних документів, в тому числі № з/п, ім`я файлу електронного документа, дату та час надходження, індекс вхідного документа, а також найменування посади особи, відповідальної за створення електронного повідомлення.

Згідно з п. 8 глави 2 розділу II Порядку № 1886/5, оформлення електронної копії оригіналу документа у паперовій формі в обов`язковому порядку завершується накладанням кваліфікованої електронної печатки установи або кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

В спірному випадку Виноградівською міською радою надіслано електронне повідомлення, яке не відповідає вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку № 1886/5.

Відтак, на переконання суду, надіслане 10.06.2026 р. електронне повідомлення згідно з знімком екрана, який міститься в матеріалах справи, в якому наявний текст «запит отримано» не може бути належним підтвердженням виконання рішення в частині розгляду електронного документу ОСОБА_1 , відповідно до Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання від 11.11.2014 № 1886/5.

Часткове виконання рішення суду в майновій частині не звільняє боржника від обов`язку у повному обсязі виконати вимоги немайнового характеру.

З врахуванням наведеного суд вважає, що на день винесення спірної постанови від 02.07.2026 р. Виноградівською міською радою Закарпатської області не виконано судове рішення у справі № 260/2367/26 без поважних причин, за відсутності перешкод для виконання судового рішення.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Таким чином, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. При цьому, добровільне виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є законодавчо встановленим обов`язком такого боржника. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про правомірність оскарженої постанови від 02 липня 2026 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання без поважних причин рішення суду у виконавчому провадженні № 81254348, адже рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/2367/26 є не виконаним в повному обсязі.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не належать.

На підставі наведеного та керуючись ст. 9, 14, 90, 134, 139, 242-246, 271, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Виноградівської міської ради Закарпатської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Міснік Нелі Вячеславівни про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 та 287 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк