Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №645/9394/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №645/9394/25

Суддя: Шарко О. П.

Справа № 645/9394/25

Провадження № 2/645/1105/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді – Шарка О.П., секретаря судових засідань – Мухіна В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом, в уточненій редакції якого просить суд стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ;дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-ий поверх, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»,) заборгованість за кредитним договором 93231610000 № рах НОМЕР_3 від 26.12.2015 року в загальному розмірі 13992,38 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві гривні тридцять вісім копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11721,56 грн; заборгованість за відсотками - 2270,82 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн. (вісім тисяч гривень).

В обґрунтування позову зазначили, що 26.12.2015 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 93231610000 № рах НОМЕР_3 , відповідно до умов якого

Відповідачу було надано кредит на суму 14248,26 грн. на придбання товару та

відкрито кредитну картку. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме

надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами

Договору. 02.04.2017 року Відповідачем було активовано рахунок та здійснювались операції з використанням кредитного ліміту, що підтверджується рухом коштів по рахунку картки з лімітом. У порушення положень договору та вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач користуючись коштами наданими йому Банком не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов Договору у Відповідача утворилася заборгованість за вищезазначеним договором Отже, всупереч умов кредитного договору Відповідач тривалий час

своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує

взяті на себе договірні зобов`язання. 22.07.2021 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-

Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу

№218.Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України,

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора

та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись

боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до

ОСОБА_1 за кредитним договором №93231610000 № рах 26204005420112

від 26.12.2015 року. Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 13992,38, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 11721,56 грн; заборгованість за відсотками - 2270,82 грн. Заборгованість за комісією - 0 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, надав суду заяву про підтримання позовних вимог, з проханням розглянути справу у їх відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, З заявленими позовними вимогами не погоджуються в повному

обсязі та вважають їх необґрунтованими з наступних правових підстав. До позову у справі №645/9394/25 не надано Договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №93231610000 від 27.12.2016, який було б укладено між

Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та

ОСОБА_1 та за яким відповідачка отримала кредит на суму 14248,26

грн. на придбання товару. Натомість позивачем надано до позову Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №93231610000 від

26.12.2015 який було укладено між Акціонерним товариством

«УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 та за яким

відповідачка отримала кредит на суму 4006,00 грн. на придбання товару (п.3.1

Договору). Відповідно до п. 3.3 Договору кредит надається Позичальнику для особистих

потреб, а саме: в сумі 4006,00 грн. (чотири тисячі шість гривень 00 копійок) - на

придбання товару, що зазначений у пункті 3.14 цього Договору шляхом

оплати Банком з позичкового рахунку Позичальника платіжних документів

«Проторія», ТОВ код ЄДРПОУ 39659560, на рахунок Отримувача

1 № НОМЕР_4 , відкритого в АТ «ОТП Банк», код банку (МФО) 300528. Отже, за умовами Договору, Банк перерахував кредитні кошти у сумі

4006,00 грн. ТОВ «Проторія» для придбання ОСОБА_1 товару.Ціна товару складала 4456,00 грн. (п.3.4 Договору). Товаром був мобільний телефон/смартфон Lепоvо 360 і його налаштування (п. 3.14 Договору. ОСОБА_1 своєчасно повернула кошти за умовами цього Договору. Анкета-заява, надана в копії позивачем, також свідчила про намір відповідачки укласти договір про надання споживчого кредиту у сумі 4006,00 грн. На строк 12 місяців. Інших договорів ОСОБА_1 не укладала з Банком.

Отже, позивач в обґрунтування своїх вимог надав інший договір, а саме

договір №93231610000 від 26.12.2015. Тобто наданий позивачем в обґрунтування

своїх позовних вимог в якості доказу договір, зокрема, не стосується предмета

доказування, тобто є неналежним доказом.Також заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені через відсутність доказів надання кредиту відповідачці первісним кредитором та відсутністю належних доказів на підтвердження розміру боргу відповідача. На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано

розрахунок заборгованості за кредитним договором №93231610000 № рах.

2620400540112, відповідно до якого, заборгованість ОСОБА_1

становить 13992,38 грн., з яких: 11721,56 грн. заборгованість за тілом

кредиту; 2270,82 грн. заборгованість по відсоткам.Даний розрахунок складений представником ТОВ «Фінансова

компанія «Кредит-Капітал».Будь-яких інших доказів видачі коштів відповідачу та розрахунку заборгованості від Банку або позивача матеріали справи не містять.Про суми виданих Банком відповідачу коштів та нарахованих

процентів за користування кредитом згадується лише у названому

розрахунку заборгованості .Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону

України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми

Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні

документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні

документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо

це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування

оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені

облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у

паперовій або в електронній формі.У той же час розрахунок заборгованості від позивача не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім

арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від

волевиявлення і дій однієї сторони (банку).На думку сторони відповідача, позивачем не надано суду належних, допустимих і достовірних

доказів того, що відповідачу після укладення кредитних договорів було

видано кредит саме в сумах заявлених позовних вимог.Власний розрахунок позивача, на який він посилається, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві

та нарахування процентів/санкцій за кредитом, а отже не є належними

доказами існування боргу.Також позивач наполягав на застосуванні до позовних вимог строку позовної давності, зазначивши, що за умовами наданого відповідачем договору про надання фінансового кредиту строк виконання грошового зобов`язання настав:- остаточно 26.12.2016 року - за Договором про надання споживчого

кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №93231610000 від26.12.2015.Проте, з даним позовом, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду лише

12.12.2025 року, тобто після спливу трирічного строку звернення до суду, у зв`язку із чим стороною відповідача заявляється клопотання про застосування строків позовної давності, що є самостійною підставою для відмови в позові відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України.Тому просять застосувати строки позовної давності до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»

Представник позивача надав суду письмові пояснення щодо відзиву відповідача, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі..

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ході судового розгляду встановлено, що Між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено

кредитний договір №93231610000 № рах 26204005420112 від 26.12.2015 року, відповідно до умов яких було надано Відповідачу грошові кошти, а Відповідач

зобов`язався повернути кредити, та проценти за користування кредитом у термін

встановлений Договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Анкета-заява про надання споживчого кредиту, Паспорт стоживчого

кредиту та Договір №93231610000 про надання споживчого кредиту з

можливістю відкриття карткового рахунку про який зазначено у відзиві є

належним доказам на підтвердження заборгованості

ОСОБА_1 , оскільки у ньому відображені всі умови кредитування, на які

погодився Відповідач.

Також Відповідачу при укладенні кредитного договору було надано

право ознайомитися із Правилами споживчого кредитуванн АТ

«УКСИББАНК» із посиланням де можна їх знайти, свідчить про

правомірність проінформованості позичальника зі сторони банку.

Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання кредиту. Споживач перед укладенням договору має можливість самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Відповідачу надавалась інформація щодо умов договору, з якою він

ознайомився та підвердив підписом факт ознайомлення із кредитним

договором. Підписуючи даний Договір Відповідач погодився, що він до його

підписання ознайомився з усіма умовами, на яких банк здійснює

кредитування, а також свідомо обрав умови, викладенні укредитному договорі. Відтак. твердження про незнання танепроінформованість Відповідача щодо укладення та умов договору є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. Наявність підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому

втілюється воляя останніх.

Таким чином, дотримано всіх умов правомірності кредитного договору № 93231610000 № рах 26204005420112 від 26.12.2015 року, передбачених законодавством.

В порушення умов кредитного договору, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

Ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ЗУ «Про електронну комерцію», на правовідносини стосовно кредитного договору №5542926 від 21 листопада 2023 року поширюється дія цього закону. Ч. 3

ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Всупереч умов кредитного договору Відповідач тривалий час

своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує

взяті на себе договірні зобов`язання.

22.07.2021 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-

Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу

№218.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України,

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора

та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись

боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до

ОСОБА_1 за кредитним договором № 93231610000 № рах 26204005420112 від 26.12.2015 року .

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги), та у

відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового

кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі

боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором 93231610000 № рах 26204005420112 від 26.12.2015 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем

Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані -

відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути

конкретно ідентифікована.

Стаття 14 Закону України «Про захист персональних даних» передбачає, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних.

Враховуючи вищезазначене, Позивач з метою захисту персональних даних інших

боржників не може надати до суду повний реєстр, тому Позивач користуючись частиною 2 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України надає до суду Витяг з Реєстру боржників, який містить данні лише Відповідача, адже він є стороною цивільної справи у суді.

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 514 ЦК України — до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач до позовної заяви додавав Виписку із карткового рахунку за Договором №93231610000 № рах НОМЕР_3 від 26.12.2015 року у якій відображено всі нарахування, погашення та списання відповідно до умов кредитування. Дана виписка відображає інформацію за кожний місяць користування кредитом.

Зважаючи на ті обставини, що відповідачналежним

чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника утворилась заборгованість за кредитним договором 93231610000 № рах 26204005420112 від 26.12.2015 року в загальному розмірі 13992,38 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві гривні тридцять вісім копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11721,56 грн; заборгованість за відсотками - 2270,82 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частиніє обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Стосовно застосування до позовних вимог строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст.256ЦКУкраїни позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст.261ЦКУкраїни перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною другою статті 264ЦКУкраїни визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до ч. 3ст.267ЦКУкраїни позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4ст. 267 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30 березня 2020 року розділ "Прикінцевітаперехідніположення"ЦивільногокодексуУкраїни доповнено, зокрема п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року та діяв до 30.06.2023 року.

Законом України від 15 березня 2022року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, в якому пунктом 19 визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином наявні підстави для стягнення заборгованості в межах позовної давності за період з 02.04.2017 року, оскільки строк позовної давності за зазначений період продовжений Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану», який вже був чинним на момент скасування Закону України 540-IX від 30 березня 2020 рокуПостановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2».

Окрім того, відповідно до п.19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У зв`язку з викладеним, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, тобто з 02.04.2020 року діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану в Україні.

Згідно зі статтею 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Переривання позовної давності настає в разі вчинення боржником дій, що свідчать про визнання боргу (наприклад, часткова сплата боргу). Після переривання позовна давність починає відлік заново.

Згідно із виписки за картковими рахунками, наданий АТ «Укрсиббанк», видно, що остання оплата на погашення кредиту була здійснена відповідачем 30.06.2021 року.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, в межах строку позовної давності.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача у сумі 8000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Враховуючи те, що законодавством України щодо діяльності адвоката не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Зважаючи на вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, враховуючи співмірність зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, та застосовуючи положення п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України, враховуючи співмірність витрат, суд вважає, що з позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн..

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ;дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса:

АДРЕСА_1 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-ий поверх, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»,) заборгованість за кредитним договором 93231610000 № рах НОМЕР_3 від 26.12.2015 року в загальному розмірі 13992,38 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві гривні тридцять вісім копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11721,56 грн; заборгованість за відсотками - 2270,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса:

АДРЕСА_1 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-ий поверх, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»,).

Відповідач: ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса:

АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення виготовлено 18 серпня 2026 року.

Головуючий суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua