Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №645/3809/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/3809/26

Провадження № 3/645/788/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Спесивцев О.В., при секретарі Асєєвій К.М., за участю захисника особи щодо якої розглядається адміністративний матеріал – адвоката Рись В.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця

за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Немишлянського районного суду м.Харкова надійшов на розгляд адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №648411 від 23.04.2026 року вбачається, що 23.04.2026 року о 21:00 у м.Харків, проспект Льва Ландау, 46, водій ОСОБА_1 керував тз Mercedes Benz ML 230 днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: виражений запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки тз за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6820 та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ відмовився. Вказаними діями водій порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

15.07.2026 року до суду від захисника ОСОБА_1 – адвоката Рись Віталія Григоровича, надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання вказує, що в матеріалах справи не міститься належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 , а також наявні ряд обставин та доказів, які спростовують наявність події та складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що на відеозаписі з боді-камери № 470768 факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не зафіксований, при цьому сам ОСОБА_1 заперечує факт керування автомобілем. Також на даному відеозаписі зафіксовані обставини, які свідчать про упереджену поведінку працівників поліції та порушення ними процедури виявлення ознак сп`яніння та огляду, а саме: працівники поліції в службовому автомобілі складають матеріали, при цьому виявляють інформацію про складання раніше адмінпротоколів на ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП. Почувши це від свого напарника працівник поліції вирішує на цій підставі запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. Вийшовши зі службового авто поліцейський прямує до ОСОБА_1 який стоїть на вулиці, та заявляє про наявність в нього підозри, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп`яніння. При цьому жодної ознаки стану сп`яніння не називає. Таким чином на відеозаписі з б/к № 470768 не зафіксовані факти керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відсутній факт зупинки авто під керуванням ОСОБА_1 , відстній факт виявлення та наявності у ОСОБА_1 будь-яких ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а відтак вимога пройти медичний огляд є безпідставною. На відеозаписі з боді-камери № 471764 також видно, що відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відсутній факт зупинки авто під керуванням ОСОБА_1 , відстній факт виявлення та наявності у ОСОБА_1 будь-яких ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Натомість зафіксоване формальне складання працівниками поліції матеріалів щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Так працівники поліції перебуваючи в службовому авто складають, зокрема, акт огляду та направлення до медзакладу. При цьому плутаються в часі направлення (про що свідчать виправлення в направленні на огляд в частині часу направлення). Також акт огляду складався формально, без присутності ОСОБА_1 . Таким чином на відеозаписі з б/к № 471764 також не зафіксовані факти керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відсутній факт зупинки авто під керуванням ОСОБА_1 , відсутній факт виявлення та наявності у ОСОБА_1 будь-яких ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, зафіксований факт формального складання матеріалів, а тому вимога пройти медичний огляд є безпідставною. На підставі вищевикладеного процедура огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, проведена з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений Постановою КМ України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі - Порядок 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року №1452/735 (далі-Інструкція), а тому є недійсною. Також посилається на те, що в порушення вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року, згідно вимог п. 5,6 розділу II, п. 3,9 розділу VIII якої передбачено безперервний відеозапис під час виконання службових обов`язків та передача не коригованих відомостей до матеріалів, з наданих відеозаписів вбачаються порушення їх безперервності. Так з відеозаписів з б/к № 470768 та № 471764 вбачається, що вони розпочаті не з моменту прибуття екіпажу поліції на місце, а вже після прибуття на місце та оформлення матеріалів.

Судові засідання призначені на 18.05.2026 року було відкладено на 23.06.2026 року, та в послідуючому на 15.07.2026 року за клопотаннями захисника.

У судовому засіданні 15.07.2026 року за участю захисника досліджено відеозаписи та було оголошено перерву до 29.07.2026 року, за клопотанням захисника з метою виклику особи щодо якої розглядається адміністративний матеріал – ОСОБА_1 .

Судове засідання 29.07.2026 року було відкладене на 17.08.2026 року за клопотанням ОСОБА_1 та його захисника, з метою ознайомлення ОСОБА_1 з наданими відеозаписами.

У судове засідання призначене на 17.08.2026 року ОСОБА_1 не прибув. Його захисником - адвокатом Рись В.Г. було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з виконанням ОСОБА_1 обов`язків військової служби.

З приводу вказаного клопотання, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута у відсутність правопорушника, якщо він був своєчасно повідомлений про день та час розгляду справи.

Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справи про адміністративні правопорушення розглядаються у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Суд зазначає, що розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями ОСОБА_1 та його захисника адвоката Рись В.Г., у т.ч. з метою надання часу для ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення та отримання долучених до протоколу відеозаписів.

При цьому, звертаючись до суду із клопотанням про відкладення судового засідання призначеного на 17.08.2025 року захисник не надав жодних доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин.

Таким чином, судом було надано можливість особі щодо якої розглядається справа про адміністративне правопорушення реалізувати своє право на захист та надати свою правову позицію щодо справи, яка була реалізована шляхом подання захисником відповідного письмового клопотання про закриття провадження у справі, безпосередньою участю захисника у судових засіданнях 15.07.2026 року, 29.07.2026 року та 17.08.2026 року, а також самого ОСОБА_1 у судовому засіданні 29.07.2026 року.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи, розгляд справи неодноразово відкладався та враховуючи, що згідно положень ст. 268 КУпАП інкриміноване адміністративне правопорушення не відноситься до правопорушень, за яким присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та за участю його захисника – адвоката Рись В.Г,

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Рись В.Г., заперечував проти інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника особи, щодо якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка їх склала, в яких чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Провадження у справах про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 7 КУпАП, повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а також за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року №1452/735 (далі-Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом зазначених положень, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, якщо вона керувала транспортним засобом в стані сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, і так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 251 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: даними відеозаписів з нагрудної камери поліцейських, які містяться на лазерному диску; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції, на ознаки алкогольного сп`яніння водія вказують: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: виражений запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови.

Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольного сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння.

Пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

На відеозаписах, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, поза розумним сумнівом, вбачається, що події, які зафільмовані на цих відеозаписах, безпосередньо стосується відомостей, які зафіксовані в протоколі стосовно ОСОБА_1 , зокрема, поліцейським було вказано про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6820 та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків, вул. Ахієзерів, 18а, на яке водій відмовився, роз`яснено права та обов`язки, а також повідомлено, що у випадку відмови на нього буде складено протокол за порушення п. 2.5 ПДР.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведене в п. 27 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом виконання функції водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в п. 38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (справа № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Суд відхиляє посилання ОСОБА_1 та його захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки вказані обставини спростовуються наявними доказами. Так, як вбачається з відеозапису, ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 були виявлені поліцейським під час оформлення матеріалів про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 23.04.2026 року за участю водіїв автомобілів Mercedes Benz ML 230 днз НОМЕР_1 та Toyota Venza днз НОМЕР_2 . При цього, саме відносно ОСОБА_1 , як водія тз Mercedes Benz ML 230 днз НОМЕР_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №648404 від 23.04.2026 року, за порушення ст. 124 КУпАП (Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна).

Статтею 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими (постанови ВС від 23.03.2021 у справі №910/3191/20 та від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц).

На підставі викладеного, відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року №1200/0/15-18 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень» та п. 5 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону, що відповідно до усталеної судової практики не вважається збиранням доказів.

Так, з інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що постановою Немишлянського районного суду м.Харкова від 09.06.2026 року у справі №645/3955/26, провадження №3/645/810/26 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/137249324), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. Згідно вказаної постанови, 23.04.2026 року о 21:00 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Mercedes Benz ML 230», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул.Олімпійська на перехресті з пр-том Льва Ландау не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Toyota Venza», д.н.з НОМЕР_2 , яке рухалось попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1, 13.1 ПДР України.Постанова набрала законної сили 22.06.2026 року.

Захисник у судовому засіданні не заперечував щодо наявності вказаної вище постанови, проте зазначив, що даним судомим рішенням не встановлено факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, з чим суд погоджується.

Разом з тим, оскільки постановою суду, яка набрала законної сили, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП саме як водія автомобіля Mercedes Benz ML 230, д.н.з. НОМЕР_1 , суд відхиляє доводи захисту, щодо відсутності у поліцейських правових підстав пропонувати ОСОБА_1 проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, з посиланням на недоведеність факту керування ним вказаним транспортним засобом.

Твердження сторони захисту стосовно того, що до матеріалів справи долучено відеозаписи, які містять лише фрагменти відеозапису не є слушними, так як на ньому зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано.

Також, розпаковка відеозапису на окремі файли на відеоносії, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, обумовлена його суто технічними властивостями. До того ж, в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Також, дані відеозаписи повністю узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами.

При цьому, відповідно до приписів ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, який оцінюється у сукупності з іншими доказами по справі, й обставини, що містяться на вказаному відеозаписі, повністю узгоджується зі змістом обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так й у долучених до нього доказах.

Враховуючи наявність зафіксованих боді-камерою поліцейського відомостей, у суду відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст.267 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять. Отже, твердження щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

В зв`язку з чим, посилання ОСОБА_1 та його захисника щодо невинуватості особи у вчиненні правопорушення, суд оцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому відмовляє у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачається.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.

Суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з довідки, виданої Тво інспектора ВАП УПП в Харківській області Юлією Танцур, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 від 13.05.2025 р..

Відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.

Відповідно пункту 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1086 від 17 грудня 2008 року, тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії .

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у постанові від 4 вересня 2023 року №702/301/20 (провадження № 51-944кмо23) зауважив, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп`яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.

При обранні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", військовослужбовці звільнені від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 130, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Рись Віталія Григоровича про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - відмовити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно з ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги через Немишлянський районний суд м.Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Повний текст постанови складено 19.08.2026 року.

Суддя О.В.Спесивцев