Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №953/6625/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6625/26

Провадження № 2/953/4047/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання- Панченко Л.В.

сторони та інші учасники справи:

позивач – ТОВ «САНФОРД КАПТАЛ»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмежено відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів сторін.

Позивач, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» звернувся до суду із позовом, яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 014-RO-82-32281306 від 12.07.2019 в розмірі 19 348,68 гривень, що складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі простроченої) - 5 120,73 гривень; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі простроченої) - 14 227,95 гривень.

Також, позивач просить вирішити питання розподілу судових витрат у справі, а саме: стягнути з відповідача на свою користь сплачений при поданні позову судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 11 200,00 грн.

Правом подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Рух справи.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін).

Участь у справі сторін.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, додавши до позовної заяви клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, про причини неявки суду не повідомилв, заяви про відкладення розгляду справи не надав.

Відповідно до п. 4) ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує справу за відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12.07.2019 між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі – Клієнт, Боржник, Відповідач) укладено заяву-договір (далі – Кредитний договір) про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-32281306, відповідно до якого, банк відкриває поточний рахунок «для виплат» в гривні на ім`я клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до правил та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб.

Поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно цієї заяви-договору, а також внесення клієнтом готівкових та безготівкових коштів на поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту (п.1.1. Кредитного договору).

Відповідно до умов Кредитного договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 5 545,70 грн., а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування (п.1.2. Кредитного договору).

Кредит може надаватись одним із способів: шляхом зарахування коштів кредиту на поточний рахунок клієнта, зазначений в п.1.1. Кредитного договору з подальшим перерахуванням на картковий рахунок за реквізитами емітованої до нього платіжної картки, або шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок з наступним відображенням операції надання кредиту на картковий рахунок через поточний рахунок.

Мета кредиту - придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п.1.2.1.1. Кредитного договору), а також для оплати страхового платежу на користь страховика, страховим посередником якого виступає банк (п.1.2.1.2. Кредитного договору).

Одночасно з укладенням Кредитного договору клієнт мав право укласти договір добровільного страхування життя, вигодонабувачем за яким мав стати банк.

У випадку укладення такого договору між клієнтом і страхувальником, клієнт на підставі п. 3.1. Кредитного договору уповноважував банк здійснити договірне списання коштів з його рахунку в суму страхової премії (платежу) на користь страховика.

Строк кредиту становить 48 місяці з дати укладення Кредитного договору (п. 1.2.2. Кредитного договору).

Процентна ставка за користування кредитом фіксована та становить 52.9% річних (п.1.2.3. Кредитного договору).

Дата сплати щомісячного ануїтентного платежу – 12.07.2019 число кожного календарного місяця згідно графіка (п. 1.2.4. Кредитного договору).

Порядок нарахування процентів та погашення заборгованості за кредитом визначений у розділі 2 Кредитного договору. Проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування Кредитом, починаючи з дня надання Кредиту (включно) або з наступного за днем надання Кредиту Операційного дня (у разі надання Кредиту після закінчення Операційного часу), виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт).

Клієнт здійснює погашення кредиту та сплату щомісячно ануїтет ними платежами згідно з Графіком, що є додатком № 1 до Паспорту споживчого кредиту. Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми Кредиту та Процентів.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, відповідно до вимог Законів України «Про електронну комерцію», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг».

У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору, у тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки, що свідчить про наявність волі сторін для укладення такого договору на таких умовах, шляхом підписання договору в електронному вигляді.

Після укладення кредитного договору банк виконав свої зобов`язання перед клієнтом за Кредитним договором, надавши останньому кредит у сумі та на умовах, передбачених Кредитним договором, що підтверджується випискою по рахунку клієнта.

Проте, всупереч умовам Кредитного договору, клієнт припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.

У зв`язку із зазначеним сформувалася наступна заборгованість відповідача за кредитним договором: заборгованість за основним боргом в сумі 5 120,73 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами в сумі 14 227,95 грн., що разом становить 19 348,68 гривень.

09.04.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Первісний кредитор) та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (Новий кредитор) укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F.

Відповідно до п. 2.1. зазначеного договору на умовах та в порядку, встановленому цим Договором та відповідно до ст. 512-519 ЦК України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату належні йому Права Вимоги, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах Боржників.

Пунктом 2.4. вказаного договору передбачено, що внаслідок передачі (відступлення) Прав Вимоги за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі(ах) Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній.

Згідно п. 2.3.3 договору дата підписання Реєстру Боржників відповідає Даті відступлення прав. Загальна вартість Прав Вимоги за Договором (Ціна договору), складається із сукупності Одиничних цін, що вказані у всіх підписаних Сторонами Реєстрах Боржників – п .3.1. Договору.

Таким чином, право вимоги до ОСОБА_1 відступлено згідно Реєстру Боржників, підписаного сторонами 17.12.2020, та Новий кредитор (ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП») набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014-RO-82-32281306 від 12.07.2019.

Пунктом 2.5. Договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F передбачено, що Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимог без згоди Первісного Кредитора.

ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (Первісний кредитор) та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» (Новий кредитор) 11.09.2025 уклали Попередній договір відступлення права вимоги № 11/09/2025, відповідно до якого, зобов`язались у майбутньому укласти Договір відступлення прав вимоги (надалі – Основний договір) предметом якого буде відступлення Первісним кредитором на користь Нового кредитора прав вимоги до Боржників, які виникли на підставі кредитних договорів, укладених між Боржниками та АТ «Райффайзен Банк Аваль», які належать Первісному кредитору на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020.

На підставі даного Попереднього договору Новий кредитор сплатив Первісному кредитору аванс у розмірі 100 000,00 (Сто тисяч) гривень 00 копійок, які підлягали зарахуванню в оплату загальної вартості прав вимоги за укладеним Основним договором.

07.10.2025 вказані сторони уклали основний Договір відступлення права вимоги № 1-07/10.

Згідно п.2.1. цього договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату належні йому Права Вимоги, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі Боржників.

Відповідно до п.2.3.1. договору Первісний кредитор формує Реєстр Боржників станом на день укладення цього договору. Сторони підписують вказаний Реєстр Боржників в день отримання Первісним кредитором Загальної вартості (ціни) Прав вимоги, визначеної у п. 3.1. цього Договору. Права Вимоги вважаються відступленим з моменту підписання сторонами Реєстру Боржників.

Пунктом 2.4. договору визначено, що внаслідок передачі (відступлення) Прав Вимоги за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами.

Умови щодо вартості Прав Вимоги та порядку оплати визначені п.3.1. договору, а саме: загальна вартість Прав Вимоги за цим Договором (Ціна договору) є фіксованою та складає 650 000,00 (шістсот п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ за всіма кредитами, що зазначені у Реєстрі Боржників. Частина вартості Прав Вимоги в сумі 100 000,00 (сто тисяч) гривень сплачена Первісним Кредитором на користь Нового Кредитора до дати укладення цього Договору на підставі Попереднього договору відступлення права вимоги № 11/09/2025 від 11.09.2025, що був укладений між Сторонами. Залишок загальної вартості Прав Вимоги в сумі 550 000 (п`ятсот п`ятдесят тисяч) гривень Новий кредитор сплачує на користь Первісного кредитора в день підписання цього Договору на поточний рахунок Первісного кредитора.

Виконання обов`язку Нового кредитора з оплати загальної вартості (ціни) Права Вимоги вважається виконаним з моменту зарахування зазначеної суми коштів на поточний рахунок Первісного кредитора.

На виконання укладеного договору сторонами 07.10.2025 підписаний Реєстр Боржників, Права Вимоги до яких відступлені за договором.

Серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014-RO-82-32281306 від 12.07.2019.

Згідно Довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № 014-RO-82 32281306 від 12.07.2019, сформованої Первісним кредитором (ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП») станом на 07.10.2025 заборгованість Боржника/Позичальника становить: заборгованість за основним боргом в сумі 5 120,73 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 14 227,95 гривень, що разом становить 19 348,68 гривень.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

Кредитним договором передбачена згода Боржника на заміну кредитора і відступлення права вимоги за договором. Одним із видів договорів, які передбачені ЦК України, та на підставі яких відбувається заміна сторони кредитора у зобов`язанні, є договори факторингу.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Вищевказане підтверджує, що позивач ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» правомірно, у передбачений законом спосіб і формі, на підставі договору факторингу набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором, укладеним з АТ «Райффайзен Банк Аваль», і є поточним кредитором за вказаним зобов`язанням.

ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

За ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Одним із видів договорів є договір приєднання, яким, відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим, Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг Банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Частинами першою та другою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За частинами першою та другою статті 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Положеннями ч.ч. 1, 2, 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як встановлено судовим розглядом, відповідач умови договору не виконав, у зв`язку із чим, його заборгованість за Кредитним договором № 014-RO-82-32281306 від 12.07.2019 становить 19 348,68 гривень, що складається із заборгованості за основним боргом у сумі 5 120,73 гривні; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами у сумі 14 227,95 гривень.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості за кредитним договором та про причини несвоєчасного її погашення у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Матеріали справи означених вище висновків суду не спростовують.

Судові витрати.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, при зверненні до суду позивачем понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, витрати позивача з оплати судового збору підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача у розмірі 2 662,40 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або ж погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК становить ціну такого договору. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, відповідно до яких, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підставі викладеного вище, враховуючи складність справи, фактичний обсяг наданої правничої допомоги, кількість судових засідань, в яких брав участь представник позивача, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 141, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмежено відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» суму заборгованості за Кредитним договором № 014-RO-82-32281306 від 12.07.2019 у розмірі 19 348 (дев`ятнадцять тисяч триста сорок вісім) гривень 68 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – ТОВ «САНФОРД КАПТАЛ», місцезнаходження: м. Дніпро. вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69.

Відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.Ю. Власова