Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №160/7651/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокуСправа №160/7651/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яка виразилася у невідстороненні від виконання службових повноважень дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 , відносно якого складено протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією;

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, оформлене листом № 139730-2026 від 27.03.2026 щодо відмови у відстороненні від посади дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 ;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 17.03.2026 (вх. № Г-6338/ез), від 18.03.2026 (вх. № Г-6562/ез) та від 24.03.2026 (вх. № Г-7176) щодо відсторонення дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 від виконання службових повноважень, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернулась до відповідача із заявами від 17.03.2026, 18.03.2026, від 24.03.2026 аналогічного змісту з вимогою відсторонити від виконання службових обов`язків дільничного офіцера поліції СП ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 . Відповідач відмовив у відсторонення, оскільки відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про наявність ризиків впливу на розгляд справи. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів, за результатами розгляду якого суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки документи, які позивач просить витребувати, не стосуються предмету спору.

Від позивача до суду надійшли додаткові пояснення.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну, в якому він просить у задоволенні позову відмовити. В обгрунтування власної правової позиції зазначає, що під час проведення службового розслідування підстави для відсторонення поліцейських від виконання службових обов`язків у межах проведеного службового розслідування були відсутні. Також відповідач вказує, що вирішення питання про відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків є дискреційними повноваженнями відповідача. Крім того, відповідач акцентує увагу, що заходи забезпечення кримінального провадження, на які посилається позивач, зокрема, відсторонення від посади, застосовуються виключно в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, та належить до виключної компетенції органів досудового розслідування і суду. Такі заходи не можуть бути ініційовані чи застосовані поза межами передбаченої процедури та без наявності відповідних процесуальних підстав.

Від позивача до суду надійшли додаткові пояснення.

Від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка ухвалою суду від 01.05.2026 прийнята до розгляду.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка обгрунтована доводами, аналогічні тим, які викладено в позові.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Відповідач вказує, що 27.03.2026 звернення ОСОБА_1 від 17.03.2026, від 18.03.2026 та від 24.03.2026 на підставі резолюцій керівника ГУНП було розглянуто працівниками відділу запобігання корупції ГУНП відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», а також Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930. Вважає, що ГУНП при розгляді звернень ОСОБА_1 та надання їй відповіді від 27.03.2026 № 139730-2026 діяло виключно на підставі законодавства та у спосіб встановлений нормативно-правовими актами, а уточненні позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані, безпідставні та не підлягають задоволенню.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка за змістом, аналогічна відповіді на відзив, яка подана раніше.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 17.03.2026, 18.03.2026 та 24.03.2026 звернулася до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із заявами аналогічного змісту з вимогою відсторонити від виконання службових обов`язків дільничного офіцера поліції СП ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 .

Відповідач листом від 27.03.2026 №139730-2026 повідомив позивача, що фальс

За результатами розгляду повідомляємо, що за обставинами, викладеними у зверненнях, уже проведено службове розслідування з дотриманням принципів повноти, всебічності та об`єктивності. У ході зазначеного розслідування, зокрема, було розглянуто відомості щодо можливої фальсифікації матеріалів адміністративної справи.

За підсумками службового розслідування встановлено окремі порушення службової дисципліни з боку працівників поліції, у тому числі капітана поліції ОСОБА_2 та підполковника поліції ОСОБА_3 . До винних осіб відповідно до вимог законодавства на підставі наказу, виданого в установленому порядку, застосовано дисциплінарні стягнення відповідно до вимог чинного законодавства на підставі наказу, виданого в установленому порядку. Одночасно вжито необхідних організаційних заходів, спрямованих на недопущення подібних порушень у подальший діяльності та забезпечення дотримання вимог антикорупційного законодавства.

Щодо порушеного питання про відсторонення від виконання службових повноважень повідомили, що відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» таке відсторонення може бути застосовано за рішенням керівника відповідного органу у разі складення щодо особи протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією - на строк до завершення розгляду справи судом.

Водночас встановлено, що стосовно підполковника поліції ОСОБА_3 протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, не складалися, у зв`язку з чим правові підстави для його відсторонення від виконання службових повноважень відсутні.

Стосовно капітана поліції ОСОБА_2 зазначено, що відсторонення від виконання службових обов`язків не с обов`язковим заходом і застосовується з урахуванням наявності об`єктивних ризиків впливу на розгляд справи або інших обставин, що обумовлюють необхідність його застосування. Станом на час розгляду звернень відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про наявність таких ризиків, у зв`язку з чим підстави для його відсторонення також відсутні.

Щодо наведених у зверненнях відомостей про можливу фальсифікацію доказів в адміністративній справі повідомлено, що перевірка таких фактів належить до компетенції органів досудового розслідування. На цей час за відповідними обставинами здійснюється досудове розслідування Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві.

Додатково проінформовано, що питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема відсторонення від посади, вилучення речових доказів, накладення арешту на майно тощо, вирішуються виключно в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, та належать до компетенції органу досудового розслідування та суду.

Вважаючи таку відповідь протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, порядок проходження служби в поліції регламентується Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).

Відповідно до статей 14-16 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається з метою всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин дисциплінарного проступку та завершується прийняттям відповідного рішення уповноваженим керівником.

Відповідно до положень частин 1 статті 17 Дисциплінарного статуту, передбачено, що відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.

При цьому, пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 893 передбачено, що на час проведення службового розслідування поліцейський може бути відсторонений від виконання службових обов`язків (посади) у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню виявленого дисциплінарного проступку. обставин

З матеріалів справи вбачається, що за фактами викладеними в зверненнях ОСОБА_1 від 17.03.2026, від 18.03.2026 та від 24.03.2026 на підставі наказу Головного управління від 28.01.2026 № 306, у межах строків, визначених наказом Головного управління від 11.02.2026 №463, було призначено та проведено службове розслідування.

У ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією досліджувалися обставини, викладені у зверненнях ОСОБА_1 .

За результатами проведеного службового розслідування встановлено, що відомості щодо можливого порушення вимог антикорупційного законодавства, у тому числі в частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, свого об`єктивного підтвердження не знайшли.

Водночас встановлено, що відомості щодо недотримання вимог Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2017 за № 1493/31361, знайшли своє об`єктивне підтвердження.

У діях капітана поліції ОСОБА_2 , підполковника поліції ОСОБА_3 , а також інших працівників поліції, встановлено наявність дисциплінарних проступків.

Під час проведення службового розслідування відповідно до статті до 17 Дисциплінарного статуту, а також розділу ІІІ Порядку № 893, встановлено, що підстави для відсторонення поліцейських від виконання службових обов`язків (посад) у межах проведеного службового розслідування відсутні.

За результатами проведеного службового розслідування встановлено, що відомості щодо можливого порушення вимог антикорупційного законодавства, у тому числі в частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, свого об`єктивного підтвердження не знайшли.

Враховуючи, що під час проведення службового розслідування було встановлено, що підстави для відсторонення поліцейських від виконання службових обов`язків (посад) у межах проведеного службового розслідування були відсутні, то суд доходить висновку про відсутність підстав для відсторонення від виконання службових обов`язків дільничного офіцера поліції СП ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 в порядку статті 17 Дисциплінарного статуту.

Також суд доходить висновку про відсутність підстав для відсторонення від службових обов`язків ОСОБА_2 також в порядку абзацу 3 частини 5 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», з огляду на наступне.

Абзацом 3 частини 5 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, установи, підприємства, організації, де вона працює, до закінчення розгляду справи судом.

Суд зазначає, що зазначена норма має диспозитивний характер і не встановлює обов`язковості застосування такого заходу. Відсторонення може бути застосоване виключно за наявності об`єктивних підстав, зокрема ризиків впливу на розгляд відповідної справи або інших обставин, що обумовлюють необхідність його застосування, які у даному випадку відсутні, що було встановлено висновком службового розслідування ГУНП від 18.02.2026.

Також, суд враховує, що відповідач у відзиві зазначив, що капітан поліції ОСОБА_2 , обіймаючи посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП, за своїми функціональним обов`язками передбаченими посадовими інструкціями не має доступу до документів, інформаційних ресурсів Національної поліції України чи Міністерства внутрішніх справ України, а також до інших об`єктів, що могли б створити передумови для впливу на розгляд зазначених протоколів, що підтверджується копією посадової інструкції дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП, яка міститься в матеріалах справи. Крім цього, ОСОБА_2 не є керівником та не наділений адміністративно-розпорядчими функціями щодо інших працівників, у зв`язку з чим відсутні будь-які правові чи фактичні можливості впливу на підлеглих або інших співробітників відділення поліції.

Суд зазначає, що сам факт складення протоколів про адміністративні правопорушення не є остаточним рішенням у справі та не свідчить про доведеність вини особи.

За висновками службового розслідування дисциплінарною комісією не встановлено ознак порушення вимог антикорупційного законодавства з боку капітана поліції ОСОБА_2 або інших працівників відділення поліції.

Суд враховує, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Вищий адміністративний суд України в постанові від 21.10.2010 у справі №П-278/10 зазначив, що з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Крім цього, заходи забезпечення кримінального провадження, на які посилається позивач, зокрема відсторонення від посади, застосовуються виключно в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, та належать до виключної компетенції органів досудового розслідування і суду. Такі заходи не можуть бути ініційовані чи застосовані поза межами передбаченої законом процедури та без наявності відповідних процесуальних підстав.

Також, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 15 розділу ІІ Закону України «Про звернення громадян» №393/96-BP передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до частини 3 статті 15 розділу ІІ Закону № 393/96-BP відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Згідно розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах і підрозділах Національної поліції України, передбачено, що керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об`єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.

Безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з`ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України.

Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано грунтовні та вичерпні відповіді.

Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Відповідь за результатами розгляду звернення в обов`язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що звернення позивача розглянуто відповідачем в межах повноважень та про результати їх розгляду повідомлено позивача, а тому підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача відсутні.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 241-246, 250, 257 – 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська