Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №140/9954/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9954/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грицені Ганни Геннадіївни у виконавчому провадженні №79118866 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області штрафу у розмірі 5100 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі №140/2910/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 20 жовтня 2024 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 на підставі довідки Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирських областях про розмір грошового забезпечення від 08 січня 2025 року №31/35-16-11д.

На виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , розмір якої з листопада 2025 року становить 8847,98 грн.

Крім того, за період з 20 жовтня 2024 року по березень 2026 року (включно) нарахована заборгованість пенсії на виконання рішення суду у справі №140/2910/25 у сумі 39503,37 грн. У період з жовтня 2025 року по березень 2026 року проведено виплати частини боргу за судовим рішенням у справі № 140/2910/25 на суму 30100,81 грн. Таким чином, залишок несплачених коштів становить 9402,56 грн..

Заборгованість перерахованої пенсії з квітня 2026 року включено до розрахунку боргу, який виник при виконанні іншого рішення суду ОСОБА_1 в судовій справі №140/16234/25, судове рішення у якій набрало законної сили 24 лютого 2026 року.

07 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою щодо перерахунку пенсії.

Листом від 03 червня 2026 року №13764-12009/С-02/8-0300/26 Головним управлінням повідомлено ОСОБА_1 про проведення виплати пенсії та виконання рішення суду.

21 липня 2026 року головним державним виконавцем Гриценею Г. Г. винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100 грн.

В обґрунтування накладення штрафу державний виконавець зазначив, що боржником не надано доказів, що підтверджують фактичне та в повному обсязі виконання рішення суду, зокрема, щодо виплати нарахованої заборгованості в сумі 9402,56 грн.

Позивач не погоджується з постановою відповідача про накладення штрафу, оскільки на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі №140/2910/25 проведено з 20 жовтня 2024 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 на підставі довідки Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирських областях про розмір грошового забезпечення від 08 січня 2025 року №31/35-16-11д.

Сума заборгованості на виконання рішення суду склала 9402,56 грн та зафіксована в підсистемі “Реєстр судових рішень” ІКІС ПФУ.

Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” (пункт 25 розділу “Прикінцеві положення”) з бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік видатки на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/ помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до Переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2026 року №127, видаткова частина якого передбачає кошти на фінансування заборгованості з виплати пенсій на виконання ретроспективних судових рішень в сумі 500,00 млн грн..

Заборгованість з виплат за рішеннями судів існує з об`єктивних причин, а саме через відсутність в достатній кількості асигнувань з Державного бюджету України, та її погашення не залежить від управлінських рішень керівника чи інших посадових осіб Головного управління. З огляду на зазначене оскаржувана постанова головного державного виконавця про накладення штрафу є протиправною та безпідставною.

На підставі викладеного вище позивач просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року відкрито провадження у дані справі. Справу ухвалено розглядати за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 “Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ” Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи положення Розділу 2 Глави 11 “Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ” Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази судом встановлені наступні обставини.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі №140/2910/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 20 жовтня 2024 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 на підставі довідки Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирських областях про розмір грошового забезпечення від 08 січня 2025 року №31/35-16-11д.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області 3 червня 2026 року надіслано головному державному виконавцю інформацію про виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження.

У вказаному листі Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області акцентовано увагу на тому, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/2910/25 Головним управлінням Пенсійного фонду у Волинській області нараховано кошти в розмірі 39503 гривні за період з 01.10.2025 року по 31.03.2026 року та внесені до Реєстру судових рішень підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи. Невиплачені суми коштів будуть виплачуватись в межах бюджетних асигнувань.

21 липня 2026 року винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону №1404-VIII установлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов`язковості виконання рішень.

Як унормовано пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За вимогами частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII).

Згідно із частинами п`ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Такі обставини мають бути перевірені державним виконавцем.

Суд наголошує, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. На момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником у встановлений спосіб рішення суду, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання.

Притягуючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Державний виконавець при винесенні постанови від 21 липня 2026 року не здійснив належну перевірку виконання рішення суду у справі 140/2910/25, щодо примусового виконання якого було відкрите виконавче провадження №79118866, адже матеріали справи підтверджують, що перерахунок пенсії ГУ ПФУ у Волинській області було здійснено з 1 квітня 2026 року, про що повідомлено відповідача листом від 2 квітня 2026 року.

Також у вказаному листі боржник повідомив виконавця про причини, з яких заборгованість не погашена – відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів.(а.с.10-11)

Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

З урахуванням викладеного суд вважає, що спірна постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, не може вважатися обґрунтованою, оскільки не відповідає фактичним обставинам, перевірених доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що постанова про накладення штрафу від 21 липня 2026 року ВП №79118866 не відповідає приписам Закону №1404-VIII, тому позовні вимоги про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови належить задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що в межах даної справи свідки не залучались та експертиза не проводилась, відповідно відсутні і правові підстави для стягнення Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції судових витрат.

Керуючись статтями 9, 72-77, 229, 243-246, 268, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грицені Ганни Геннадіївни від 21 липня 2026 року у виконавчому провадженні №79118866 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області штрафу у розмірі 5 100 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок 1, код ЄДРПОУ 45813957).

Суддя Ю.Ю. Сорока