Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №206/5403/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/5403/26

Провадження № 3/206/1127/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра в складі: головуючої судді Плінської А.В., при секретарі Габісонія Л.В., з участю прокурорів: Овчаренка А.О., Беднарського А.Є. особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ч.2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13 липня 2026 року старший сержант ОСОБА_1 будучи ТВО командира взводу матеріально - технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , тобто будучи військовою службовою особою, яка постійно обіймає посаду, пов`язану із виконанням організаційно - розпорядчих функцій, а також військовим начальником, будучи обізнаним зі змістом своїх службових обов`язків за посадою, з порядком обліку особового складу у військовій частині, з порядком виплати військовослужбовцям грошового забезпечення, діючи необережно у формі неналежного виконання своїх службових обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, тобто не передбачаючи суспільно - небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, вчинив неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків внаслідок недбалого ставлення до них, а саме безпідставно включив підлеглого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_2 , який не перебував в зоні бойових дій в період з 27.11.2024 по 30.11.2024, до рапортів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн., за час перебування останнього в період з 1 по 30 листопада 2024 року на території Донецької області на визначених місцях та виконанням бойових завдань, згідно бойових розпоряджень, та подав вказаний рапорт, за власним підписом командиру військової частини НОМЕР_1 , як наслідок ОСОБА_2 безпідставно була нарахована та виплачена вказана додаткова винагорода у збільшеному розмірі, чим завдано збитків державі в розмірі 15 733.33 грн.

В судовому засіданні прокурор просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та зважаючи на бойових досвід, заслуги, нагороди призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні провину у вчиненому не визнав та пояснив, що його склад підлеглих розтягнутий на 100-150 км. Старший мобільно - вогневої групи вносить відомості в журнал про перебування військовослужбовців на позиціях, вони мають бути роззосереджені, адже це і логістичний взвод, начальники складів, водії, вони постійно переміщаються. В журналі інструктажу мобільно - вогневої групи були відмітки про перебування ОСОБА_2 на позиції, також йому цю інформацію підтвердив старший групи - ОСОБА_3 , а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов таких висновків.

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається..

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому неодноразово продовжувався.

Відповідно до ст.ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

Згідно ст.128 Статуту, солдат зобов`язаний точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).

Відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Так, судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30 жовтня 2022 року №527 старшого сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21 листопада 2024 року №326 тимчасове виконання обов`язків командира взводу матеріально - технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 покладено на командира відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально - технічного забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №313 від 8 листопада 2024 року старшого солдата ОСОБА_2 призначено навідником зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно - артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 , перебуваючи ТВО командира взводу матеріально -технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 подав командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт на преміювання взводу матеріально - технічного забезпечення, зокрема ОСОБА_2 за період його безпосередньої участі з 1 по 30 листопада 2024 року на підставі бойового розпорядження №1139 дск від 1 листопада 2024 року ЖБД від 1 листопада 2024 року том №10 згідно п. 16 ЖОЖ №2.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи від 26 березня 2026 року підпис від імені ОСОБА_1 у графі ТВО командира взводу матеріально - технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 рапорту про додаткову грошову винагороду за листопад 2024 року - виконаний ОСОБА_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1083 від 5 грудня 2024 року про виплату додаткової грошової винагороди за листопад 2024 наказано виплатити особовому складу військової частини за період безпосередньої участі в бойових діях додаткову грошову винагороду, зокрема ОСОБА_2 з 8 листопада 2024 року по 30 листопада 2024 року на підставі бойового розпорядження №1139 дск від 1 листопада 2024 року ЖБД від 1 листопада 2024 року том 310 згідно п. 16 ЖОЖ №2, рапорту начальника ВМТЗ №6231 від 5 грудня 2024 року.

Як слідує з протоколу огляду відомостей з ПрАТ «Київстар» від 20 листопада 2025 року в ході огляду відомостей стосовно деталізації вхідних та вихідних з`єднань абонента, вхідних та вихідних текстових і мультимедійних повідомлень із прив`язкою до базових станцій та ідентифікаційних номерів по номеру НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 в період з 26 листопада по 1 грудня 2024 року знаходився в Дніпропетровській області, з 22 жовтня по 26 листопада 2024 року Донецька область Краматорський район.

Кошти ОСОБА_2 було отримано, що сторонами не оспорювалось.

Постановою про закриття кримінального провадження від 23 червня 2026 року було закрито кримінальне провадження №42026132610000126 від 18 червня2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.

Суду не надано належних та допустимих доказів тому, що ОСОБА_2 не перебував в зоні бойових дій в період з 27.11.2024 по 30.11.2024. Так, додані до протоколу про адміністративне правопорушення протоколи допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не можуть бути належними та допустимими доказами відсутності ОСОБА_2 в зоні бойових дій, адже сторони відмовились від виклику та їх допиту в судовому засіданні, вони є військовослужбовцями іншої військової частини та їх зв`язок з ОСОБА_2 та їх обізнаність про його перебування та посилання на так звані чутки не можуть бути покладені в основу підтвердження правопорушення з підстав, вказаних вище.

Посилання прокурора на розрахунок банківською карткою, яка належить ОСОБА_2 в м. Дніпро 29 листопада 2024 року теж не є переконливим доказом перебування ОСОБА_2 поза межами зони бойових дій, адже ця обставина прокурором не перевірялась та не було встановлено, що саме ОСОБА_2 розраховувався карткою, а не хтось інший за його проханням та дорученням.

Що стосується протоколу огляду відомостей з ПрАТ «Київстар» від 20 листопада 2025 року, самі відомості суду не було надано, натомість на 2 аркуші міститься інформація щодо місцезнаходження абонентського обладнання по номеру НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 в період з 26 листопада 2024 року по 1 грудня 2024 року в Дніпропетровській області. При цьому суду не надано належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_2 на території Дніпропетровської області, а не його мобільного телефону. Щодо виклику та допиту в судовому засіданні ОСОБА_2 сторони в судовому засіданні заперечили з посиланням відсутності такої потреби. При цьому, як слідує знову ж таки з того ж протоколу, по іншим особам була отримана деталізація дзвінків в певні періоди із зазначенням адрес, по ОСОБА_2 така інформація відсутня. Будь-яких інших доказів встановлення місця перебування ОСОБА_2 в місцях поза межами району бойових дій не надано.

Старший мобільно - вогневої групи ОСОБА_3 взагалі не допитувався, копію журналу інструктажу МВГ теж суду не надано, як і підстав для нарахування додаткового грошового забезпечення, які вказані командиром військової частини так і ОСОБА_1 в рапорті на преміювання, що позбавило суд можливості перевірити правомірність виплати ОСОБА_2 додаткового грошового забезпечення із врахуванням пояснень прокурора.

Згідно п. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.

Крім того, як зазначив Верховний суд у Постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких підстав справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Керуючись п.1 ч. 1 ст.247, ст.ст.283,284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-15 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя А.В. Плінська