Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №214/5360/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5360/25

1-кп/214/388/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, кримінальне провадження №12019150040001826 від 21.05.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат» на посаді оператора РЕБ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого згідно положень ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 20 травня 2019 року, не пізніше 20 години 30 хвилин (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений), знаходячись у невстановленому місці, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на вчинення злочину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи заздалегідь виниклий умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства і обернення його на свою користь, маючи у розпорядженні засіб вчинення злочину, а саме мобільний термінал, встановити ідентифікаційні ознаки якого не виявилось за можливе, з раніше встановленим на нього додатком «Приват-24», призначеним для дистанційного керування банківськими рахунками, а також дублікат sim-картки оператора мобільного зв`язку ВФ «Україна» з абонентським номером НОМЕР_2 , належний ОСОБА_8 , який використовувався останньою як логін доступу (фінансовий номер телефону) у додатку «Приват-24» до відкритого на ім`я останньої банківського рахунку у АТ КБ «Приватбанк», діючи без відома та згоди останньої, здійснив несанкціоноване втручання в роботу вищевказаного додатку, що виразилось у верифікації його особи як ОСОБА_8 з використанням особистих даних ОСОБА_8 , уклав від її імені он-лайн договори мікрозаймів з он-лайн кредитними установами, а саме з «Авентус Україна» (Кредит плюс) на суму 7000 грн. від 20.05.2019 року о 21:58:22 год., з ТОВ «Качай Гроші» на суму 4830 грн. від 20.05.2019 року о 22:38:12 год., кредитний договір №00-276608 від 20.05.2019 року, з «Гроші всім» (ТОВ «Фінансова компанія Верона») на суму 3600 грн. від 20.05.2019 року о 22:41:03 год., кредитний договір №453674 від 20.05.2019 року, з «Топ кредит» (ТОВ «ФК`Джобер») на суму 3600 грн. від 20.05.2019 року о 22:56:05 год., кредитний договір №333111 від 20.05.2019 року, з «Кредит АП» (ТОВ «Веллфін») на суму 4000 грн. від 20.05.2019 року о 23:07:09 год., кредитний договір №869510 від 20.05.2019 року, з ТОВ «Гоуфінгоу» на суму 2000 грн. від 20.05.2019 року о 23:45:02 год., з «Євро Гроші» (ТОВ «КУ «Європейська кредитна група») на суму 4000 грн. від 20.05.2019 року о 23:45:04 год., кредитний договір №2924501622/311707 від 20.05.2019 року, при цьому вказав номер картки банку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 для надходження коштів, яка належала його знайомій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Далі ОСОБА_4 , діючи на досягнення свого єдиного злочинного наміру, направленого на викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, без відриву в часі, звернувся до раніше знайомої ОСОБА_9 , яка не була обізнана із його злочинними намірами, з проханням здійснити переведення у готівку грошових коштів з її банківської картки № НОМЕР_3 , на яку він замовив надходження кредитних коштів за договорами, укладеними ним від імені ОСОБА_8 у загальній сумі 29030 грн. без урахування комісії, а ОСОБА_9 21 травня 2019 року, о 00 годині 08 хвилин, разом із ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: м. Кривий Ріг, м-р Сонячний, 7-А, де також знаходився банкомат CADN 5566, будучи введеною ОСОБА_4 в оману щодо правомірності своїх дій, не будучи співучасником злочину, засобами вищезгаданого банкомату здійснила переведення у готівку з вищевказаного банківського рахунку грошові кошти у сумі 20000 грн., належні ОСОБА_8 , після чого 21 травня 2019 року, о 00 годині 17 хвилин, разом із ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: м. Кривий Ріг, м-р Гірницький, 7-А, де також знаходився банкомат CADN 0962, будучи введеною ОСОБА_4 в оману щодо правомірності своїх дій, не будучи співучасником злочину, здійснила переведення грошових коштів зі своєї картки № НОМЕР_3 на іншу свою картку НОМЕР_4 в сумі 9030 грн. без урахування комісії та засобами вищезгаданого банкомату 21 травня 2019 року, о 00 годині 19 хвилин, здійснила переведення у готівку з вищевказаного банківського рахунку грошові кошти у сумі 9030 грн., належні ОСОБА_8 , які в подальшому при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах передала ОСОБА_4 , якими останній заволодів, обернувши їх на свою користь та розпорядившись ними на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 29030 грн. без урахування комісії.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 учинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, за ознаками: шахрайства, вчиненого шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (в редакції КК України 2001 року зі змінами від 15.04.2008 та від 22.11.2018 року).

У кримінальному провадженні 24 липня 2025 року між прокурором та обвинуваченим у присутності його захисника відповідно до вимог ст. 472 КПК України була укладена угода про визнання винуватості, надалі уточнена, за умовами якої обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за вказаних вище обставин, при цьому сторони погодились на призначення обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а з боку потерпілої була надана письмова згода на укладення такої уточненої угоди, з умовами якої вона ознайомлена.

Відповідно до положень ст. 474 КПК України розгляд угоди, досягнутої під час досудового провадження, проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін з повідомленням інших учасників судового провадження, відсутність яких не є перешкодою для розгляду.

Прокурор уважала, що відсутні підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, просив постановити вирок за укладеною угодою.

Потерпіла в судове засідання не з`явилась, просила суд розглянути справу за її відсутності, про що надала відповідну письмову заяву.

Обвинувачений пояснив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження цієї уточненої угоди про визнання винуватості, визначені ст. ст. 394, 424, 474, 476 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Його захисник не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких завдана шкода лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, є нетяжким злочином.

Обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю.

Потерпіла надала письмову згоду на укладення уточненої угоди про визнання винуватості, з умовами уточненої угоди ознайомлена.

Також установлено, що укладення уточненої угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим є добровільним, тобто її укладення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ні ті, що передбачені в угоді, умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

З`ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також відсутність передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України обставин для відмови в затвердженні в затвердженні уточненої угоди, суд приходить до висновку, що укладена угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376, 468-470, 472-475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити уточнену угоду про визнання винуватості, укладену 24 липня 2025 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця реєстрації або місця проживання та місця проходження військової служби.

Після набрання вироком законної сили, речові докази - 2 дискових накопичувача з матеріалами тимчасового доступу - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_10