Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №211/8579/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/8579/26

Провадження № 3/211/1918/26

ПОСТАНОВА

іменем України

19 серпня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ніколенко Д.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

за участю особи, відносно якої складено протокол – ОСОБА_1 ,-

встановив:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 962749 від 08.07.2026, 08 липня 2026 року близько 13 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , словесно ображав свою бабусю ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та порушив Закон України № 2229-VІІІ від 07.12.2017 «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що ніякого насильства відносно своєї бабусі не вчиняв, навпаки він приїхав, щоб відремонтувати її інвалідний візок, а вона викликала поліцію.

Правилами ст.245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. В матеріалах справи відсутні конкретні допустимі докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Так, працівниками поліції, в порушення вимог ст.251 КУпАП, не долучено до матеріалів справи відповідного відеозапису, у зв`язку з чим, суд не має можливості належним чином встановити, чи мав місце факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення. Отже, суддя доходить висновку, що працівниками поліції не надано до суду належних доказів про те, що подія мала місце.

Крім того, потерпіла до суду не з`явилась, безпосередньо суду своїх пояснень не надала, отже під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Також, суддя приймає до уваги, що ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи викладене слід зазначити, зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява №926/08), що суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, відповідно якого провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.33-35, 247 п.1, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -

постановив:

на підставі п.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя Д.М.Ніколенко