Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №753/15708/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15708/26

провадження № 3/753/4754/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Рудюк О.Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ФОП, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 155-1 КпАП України,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи ФОП, вчинила порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, оскільки 25 червня 2026 року о 15 год. 19 хв. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що в АДРЕСА_2 , при продажі мобільного телефону встановлено проведення розрахункових операція без застосування розрахункових операцій / дані РРО/та/ або програмного РРО, без створення та видачі у паперовій та /або/ електронній формі відповідного розрахункового документа (чека).

ОСОБА_2 в суд не з`явилась, про розгляд матеріалів адміністративної справи повідомлялась належним чином, заяв, заперечень суду не надавала, у зв`язку з чим, суд уважає за можливе розглянути справу за її відсутності по наявним матеріалам.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Поноченвої А.О. - надійшли письмові пояснення, в яких вона просила провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування своєї позиції представник посилалася на порушення порядку призначення та проведення фактичної перевірки, зазначаючи, що в акті перевірки не наведено конкретних підстав, які стали приводом для її призначення; на проведення контрольної розрахункової операції до початку фактичної перевірки; проведення перевірки у присутності працівників магазину, які не були уповноваженими представниками ФОП ОСОБА_1 , а також на відсутність належних та допустимих доказів учинення адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 в повній мірі підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення № 3307 від 14 липня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , будучи ФОП, вчинила порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, оскільки 25 червня 2026 року о 15 год. 19 хв. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що в АДРЕСА_2 , при продажі мобільного телефону встановлено проведення розрахункових операція без застосування розрахункових операцій / дані РРО/та/ або програмного РРО, без створення та видачі у паперовій та /або/ електронній формі відповідного розрахункового документа (чека); актом фактичної перевірки від 1 липня 2026 року на підтвердження встановлених у протоколі обставин, гарантійним талоном на телефон, який було продано в казаному магазині, фото телефона.

Щодо доводів захисника про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Частиною першою ст. 155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів у сфері торгівлі, зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані у встановленому порядку РРО або програмні РРО зі створенням відповідних розрахункових документів та надавати особі, яка отримує товар, розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

З матеріалів справи встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , де господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до акту фактичної перевірки 25 червня 2026 року о 14 год. 19 хв. перед початком фактичної перевірки проведено контрольну розрахункову операцію з придбання мобільного телефону Apple iPhone 17 Pro, вартістю 61999 грн.

Розрахунок за товар проведено готівкою, при цьому розрахункову операцію через зареєстрований ПРРО не проведено, розрахунковий документ встановленої форми та змісту покупцеві не створено та не надано. Натомість покупцеві було надано талон замовлення №4371749 від 25 червня 2026 року та гарантійний талон.

Крім того, відповідно до даних ПРРО станом на 15 год. 19 хв. 25 червня 2026 року розрахункова операція на суму 61 999 грн через ПРРО проведена не була.

При цьому о 15 год. 52 хв. 25 червня 2026 року через ПРРО сформовано видатковий чек на повернення готівкових коштів у сумі 61 999 грн за той самий товар.

Наведена обставина у сукупності з іншими доказами підтверджує факт попереднього отримання готівкових коштів за товар у межах проведеної контрольної розрахункової операції. Подальше повернення отриманих коштів та формування видаткового чека після виявлення порушення не спростовує факту непроведення первинної розрахункової операції через ПРРО та ненадання покупцю відповідного розрахункового документа у момент проведення розрахунку.

Доводи представника про незаконність контрольної розрахункової операції у зв`язку з тим, що її проведено о 14 год. 19 хв., тоді як в акті перевірки часом початку фактичної перевірки зазначено 15 год. 19 хв., є необґрунтованими.

Так, пунктом 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України прямо передбачено, що перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій посадовими особами контролюючого органу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Таким чином, проведення контрольної розрахункової операції о 14 год. 19 хв. перед початком фактичної перевірки о 15 год. 19 хв. відповідає встановленому законом порядку її проведення.

При цьому відомості щодо часу проведення контрольної розрахункової операції та часу початку фактичної перевірки не є взаємовиключними: о 14 год. 19 хв. була проведена контрольна розрахункова операція, а о 15 год. 19 хв. посадовими особами контролюючого органу розпочато фактичну перевірку, в ході якої встановлено та зафіксовано допущене порушення.

З огляду на зміст протоколу та долученого до нього акта фактичної перевірки, у суду не виникає сумнівів щодо того, яка саме розрахункова операція є предметом розгляду, оскільки вона індивідуалізована датою, місцем проведення, найменуванням товару, його вартістю та способом проведення розрахунку.

Не заслуговують на увагу й доводи представника щодо проведення фактичної перевірки у присутності осіб, які не мали довіреності на представництво інтересів ФОП ОСОБА_1 .

Так, відповідно до п. 80.7 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, яка фактично здійснює розрахункові операції.

Як вбачається з акта перевірки, остання проводилася у присутності адміністраторів магазину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які перебували у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_1 та знаходилися у магазині під час проведення перевірки.

При цьому ОСОБА_3 надав письмові пояснення щодо обставин проведення розрахункової операції, ознайомився з актом перевірки та підписав його із зазначенням про подальше надання письмових заперечень.

Отже, наявність у зазначених працівників окремої довіреності на представництво інтересів ФОП не була обов`язковою умовою проведення фактичної перевірки, оскільки закон прямо допускає її проведення у присутності особи, яка фактично здійснює розрахункові операції.

Щодо посилань представника на відсутність належних підстав для призначення фактичної перевірки суддя зазначає таке.

Порядок та підстави проведення фактичних перевірок визначені статтями 80, 81 Податкового кодексу України. При цьому відсутність в акті фактичної перевірки детального викладення інформації, яка передувала прийняттю рішення про її проведення, сама по собі не свідчить про відсутність законних підстав для проведення такої перевірки.

Водночас із матеріалів цієї справи не встановлено таких порушень порядку призначення чи проведення перевірки, які б нівелювали отримані під час неї фактичні дані або давали підстави визнати їх недопустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що ОСОБА_2 скоєно правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КпАП України.

Відповідно до ст. 33 КпАП України, суд при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка згідно з матеріалами справи раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, майновий стан правопорушника, працює, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність правопорушника, уважає за необхідне накласти на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 155-1 КпАП України, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 155-1, 283, 284 КпАП України, суд

п о с т а н о в и в:

визнати винуватою ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КпАП України, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 85 (вісімдесят п`ять) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя О.Ю. Рудюк