Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №143/1092/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

Суд: Погребищенський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 17 серпня 2026 р.

Справа: №143/1092/26

Суддя: Тітова Т. Л.

Справа № 143/1092/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.08.2026 року м. Погребище

Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Тітова Т. Л., розглянувши матеріали, які надійшли від командира 3-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, курсанта 4-го навчального взводу 8-ї зведеної навчальної роти 3-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, –

встановила:

14.08.2026 солдат ОСОБА_2 , перебуваючи на території місця тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду, а саме воєнного стану, під час виконання обов`язків військової служби вживав алкогольні напої, де був виявлений майором ОСОБА_3 .

Цього ж дня о 21 год. 41 хв. ОСОБА_2 було доставлено до КП «Погребищенська центральна лікарня» для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак від проходження відповідного обстеження він відмовився.

Отже, ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, діючи умисно та всупереч установленому порядку проходження військової служби, 14.08.2026 під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду вживав алкогольні напої, чим учинив військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, однак у матеріалах справи міститься його заява, в якій він просив розглянути справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 КУпАП без його участі, зазначивши, що свою вину у вчиненні правопорушення визнає повністю та щиро розкаюється.

Крім повного визнання ОСОБА_2 своєї вини, його винуватість у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме:

-протоколом про військове адміністративне правопорушення А1890 № 261/26 від 14.08.2026;

-витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.03.2023 № 181 «Про надання командирам підрозділів повноважень складати протоколи про адміністративне правопорушення»;

-витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.11.2024 № 341;

-витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.07.2026 № 213;

-копією довідки щодо військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 від 23.06.2026 № 210620249326602800016/1;

-протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю (наркотичних засобів) та стану сп`яніння від 14.08.2026 № 40.

Зі змісту протоколу медичного огляду від 14.08.2026 № 40 вбачається, що на момент огляду ОСОБА_2 мав неохайний зовнішній вигляд, поводився роздратовано й агресивно, перебував у стані ейфорії, був метушливим і нестійким, дезорієнтованим у часі та просторі; у нього спостерігалися порушення артикуляції, нечіткість мовлення, хитка хода і тремтіння пальців рук. Під час огляду ОСОБА_2 повідомив, що вживав алкогольні напої, однак від проходження обстеження на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Наведені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколі про військове адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відповідно до вимог статті 252 КУпАП оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, установлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Частиною першою статті 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до частини третьої статті 172-20 КУпАП дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України від 18.03.2014 № 1126-VII, в Україні було оголошено часткову мобілізацію, у зв`язку із чим 18.03.2014 настав особливий період, який на час учинення правопорушення не завершився.

У постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 521/12726/16-ц зазначено, що особливий період в Україні розпочався 18.03.2014 та триває до прийняття відповідного рішення про його завершення. Такий період охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2026 № 213 солдат ОСОБА_2 із 21.07.2026 вважається таким, що прибув у службове відрядження до 3-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки з метою проходження навчання.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, зокрема: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, установлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок та повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, коли такі обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Отже, ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем та перебуваючи на території місця тимчасового розміщення військової частини НОМЕР_1 під час виконання обов`язків військової служби, був зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України та вимог військових статутів, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, виконувати накази командирів, додержуватися військової дисципліни, поводитися з гідністю та честю, не допускати негідних учинків, а також не вживати алкогольних напоїв під час виконання обов`язків військової служби.

Таким чином, ОСОБА_2 , вживаючи алкогольні напої під час виконання обов`язків військової служби, порушив установлений порядок проходження військової служби.

Відповідно до частини першої статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер учиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер учиненого правопорушення, обставини його вчинення в умовах особливого періоду, особу ОСОБА_2 , ступінь його вини, повне визнання ним своєї вини та щире розкаяння, а також відсутність установлених судом обставин, що обтяжують відповідальність.

З огляду на викладене суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини третьої статті 172-20 КУпАП, а саме в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Таке стягнення є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобігання вчиненню нею нових правопорушень.

У супровідному листі командир 3-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_4 звернув увагу суду на положення пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, – у справах, пов`язаних із виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюються законом.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовців звільнено від сплати судового збору у справах, пов`язаних із виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Як установлено судом, ОСОБА_2 є військовослужбовцем, а інкриміноване йому правопорушення безпосередньо пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, оскільки було вчинене під час їх виконання на території місця тимчасового розміщення військової частини НОМЕР_1 .

За таких обставин ОСОБА_2 на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись статтями 27, 33, 40-1, частиною третьою статті 172-20, статтями 221, 245, 252, 280, 283–285 КУпАП, пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суддя –

постановила:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн в дохід держави (отримувач ГУК у Вінницькій області/м. Погребище/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 528999980313070106000002892, код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому цієї постанови, а в разі її оскарження – не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, необхідно подати до Погребищенського районного суду Вінницької області.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова відповідно до статті 308 КУпАП підлягає направленню для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного в постанові, а також витрати на облік правопорушень.

ОСОБА_2 звільнити від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua