Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №128/695/22 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/695/22

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2026 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої – судді Саєнко О.Б., при секретарі – Гринаковській А.Г.,

без участі учасників цивільної справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», «про захист прав споживача фінансових послуг, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення стягненого за виконавчим написом», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області з вищевказаною позовною заявою, яку умотивувала тим, що за місцем роботи із її заробітної плати здійснюються відрахування та як їй повідомили у бухгалтерії, за постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А., звернувшись до якого вона отримала постанову про відкриття виконавчого провадження № 64424172 від 09.02.2021 про стягнення із неї на користь відповідача заборгованості у сумі 68366,2 грн.

Зазначає, що 27.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 15415, про звернення стягнення з позивача за кредитним договором 600262364 від 28 серпня 2013 року, укладеним з AT «Альфа Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 1 від 21 червня 2016 року є ТОВ «Кредитні ініціативи», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2019-ІКІ/Веста від 26 грудня 2018 року, є ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року є ТОВ «Вердикт Капітал», далі іменований стягувач, заборгованості за кредитним договором 600262364 від 28 серпня 2013 року.

Позивач вказує, що у матеріалах виконавчого провадження окрім Анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції AT «Альфа Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» від 28 серпня 2013 року наявна копія Додатку до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка)». Згідно його п.п.1. 2.1 банк відкрив рахунок у валюті гривня та випустив міжнародну платіжну картку строком дії 2 роки з моменту її випуску та встановив ліміт відновлюваної кредитної лінії по рахунку у сумі 75000 грн. Вже із однієї цієї обставини із врахуванням стягнення оспорюваним виконавчим написом «заборгованості» за період з 16 січня 2019 року по 14 січня 2021 року, вбачається що її нараховано через 4 роки після закінчення дії платіжної картки. Платіжний документ (його копія) про надання кредиту рівно як і розрахунок заборгованості -матеріали виконавчого провадження не містять що свідчить про відсутність відомостей його виконання з боку кредитодавця в частині надання кредитних коштів та, відповідно, прав вимоги до позивача як позичальника щодо повернення цих коштів.

Окрім цього вказує, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 27 січня 2021 року - в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору. Отже, враховуючи, що на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус керувався нечинними положеннями закону, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Також зазначає, що на виконання оспорюваного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Ю.А. у межах виконавчого провадження № 64424172 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено за місцем роботи позивача та зазначена постанова виконується, та з її заробітної плати щомісячно здійснюються відрахування. Станом на час подання позовної заяви відрахована сума становить 15142,29 грн.

У зв`язку із чим позивач вимушена звернутися до суду із даною позовною заявою, в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. 27.01.2021, зареєстрований в реєстрі за № 15415, щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором 600262364 від 28.08.2013, укладеним з АТ «Альфа Банк» на загальну суму 68366,20 грн; стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивача стягнуті за виконавчим написом від 27.01.2021, зареєстрований за №15415, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., грошові кошти у сумі 15142,29 грн.

07.11.2022 представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» поштою на адресу суду скерував відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Вказує, що право стягувана, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувана до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. За таких умов нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Окрім того, позивач не надає суду будь-яких доказів, які би свідчили про погашення боргу за кредитним договором та виконання своїх зобов`язань в повному обсязі, відтак, стверджувати про відсутність підстав для вчинення стягувачем виконавчого напису нотаріуса, немає. Позивач не надає також альтернативного розрахунку заборгованості. Якщо позивач вважає, що ним сплачені кошти в іншій сумі, або борг за кредитним договором сплачено, то таке твердження має бути підкріплене відповідними доказами - наданням відповідних квитанцій про погашення суми боргу, альтернативного розрахунку заборгованості. Однак, позивач лише наголошує на тому, що відповідач не надав належних доказів та не довів розмір існуючої заборгованості, при цьому, жодним чином, позивач не спростовує його іншими доказами.

З приводу стягнутих коштів зазначає, що правовою підставою для стягнення з боржника (позивача) коштів, є кредитний договір і наявність у позичальника заборгованості за кредитним договором. Кредитний договір є достатньою правовою підставою для отримання новим кредитором ТОВ «Вердикт Капітал» з позичальника коштів в рахунок сплати заборгованості за ним.

Також вказує, що станом на даний час, кредитний договір не визнаний недійсним, не змінений та не розірваний, а отже відсутні підстави для повернення стягнутої з позичальника заборгованості за вказаним кредитним договором в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, оскільки, на момент здійснення такого стягнення, всі дії по виконанню такого виконавчого напису здійснювалися правомірно. Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в силу норм чинного законодавства не є підставою для повернення боржнику стягнутих на його підставі коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Окрім цього зазначає, що контроль над виконанням виконавчого документа здійснюється приватним виконавцем, кошти надходять на депозитний рахунок, а тому, лише відомості приватного виконавця можуть бути підтвердженням дійсної суми стягнення із заробітної плати позивача, при цьому в матеріалах справи відсутні відомості із приводу фактично перерахованих коштів в рамках виконавчого провадження саме стягувану, а зазначена загальна сума стягнення, в тому числі і витрати виконавчого провадження та винагорода приватного виконавця.

Вказує, що в рамках виконавчого провадження стягнута в тому числі основна винагорода приватного виконавця та витрати на проведення виконавчих дій. Відомості з приводу розподілу даних сум знаходяться в розпорядженні лише приватного виконавця, які не були долучені позивачем, а тому, вимога з приводу стягнення із стягувана коштів не підлягає задоволенню.

Тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

03.08.2026 у судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, попередньо через канцелярію суду подала клопотання, в якому просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» до судового засідання повторно не з`явився; по невідомим для суду причинам, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Ю.А. також до судового засідання, будучи належним чином судом повідомлені про дату, час та місце його проведення - не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Заяв про розгляд справи у їх відсутність або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З урахуванням наведеного та наявності вищевказаного клопотання позивача, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез`явившихся осіб.

Вивчивши позов, відзив на позов, дослідивши та оцінивши надані письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 27.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. видано виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №15415, згідно якого, пропонує стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №600262364 від 28.08.2013 у загальному розмірі 68366,20 грн. (а.с.9).

На підставі вищевказаного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Ю.А., 09.02.2021 постановою відкрито виконавче провадження №64424172, з виконання виконавчого напису №15415 виданого 27.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 68366,20 грн. (а.с.8).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. від 17.02.2021 про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, в рамках виконавчого провадження №64424172 постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20% (а.с.10).

Згідно копії звітів про здійснення відрахувань та виплат, виданих ТОВ «РУШ», із позивача в рамках вищевказаного виконавчого провадження було утримано відрахувань на загальну суму 15142,29 грн. (а.с.12-14).

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Главою 14 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року за наслідками розгляду цивільної справи № 756/7916/15-ц.

Із матеріалів справи судом установлено, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис в порушення вимог встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат», чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Також слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було направлено позивачу лист з вимогою про усунення порушення стосовно зобов`язання, також відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що вказаний лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором ОСОБА_1 отримувала, у зв`язку з чим остання була позбавлена можливості бути вчасно проінформована про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається та представником відповідача не долучено до відзиву жодних належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів про те, що при вчиненні напису нотаріус отримував від ТОВ «Вердикт Капітал» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед товариством зазначені у написі, є безспірними.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів безспірності заборгованості, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Тому, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням чинного законодавства, в зв`язку з чим вищевказаний виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Водночас, вимоги позивача про стягнення з відповідача стягнутих за виконавчим написом коштів у розмірі 15142,29 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано письмових, належних, достатніх та достовірних доказів того, що такі кошти були перераховані на рахунок саме відповідача (стягувача) ТОВ «Вердикт Капітал» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №600262364 від 28.08.2013, тому в цій частині позову слід відмовити за необг`рунтовавністю.

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , - задовільнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 27.01.2021, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №15415 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №600262364 від 28.08.2013, в загальному розмірі 68366,20 гривень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олена САЄНКО