Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №924/119/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Справа № 924/119/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Хабарова М.В. , суддя Кульчій І.М.

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про стягнення з позивача витрат на професійну допомогу за наслідками апеляційного перегляду рішення у справі №924/119/26

за позовом Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», м.Хмельницький

до ОСОБА_1 , м.Київ

до ОСОБА_2 , м.Київ

до ОСОБА_3 , м.Дніпро

про надання офіційного тлумачення окремих умов договорів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2026 року у справі №924/119/26 відмовлено у задоволенні позову АТ «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання офіційного тлумачення окремих умов договору про обов`язковий викуп простих іменних акцій.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2026 у справі № 924/119/26 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

07.08.2026 року відповідач-1 ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про стягнення з Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №924/119/26 в суді апеляційної інстанції, у розмірі 10000 грн. Зазначив, що у поданому 24.07.2026 року відзиві на апеляційну скаргу було попередньо повідомлено про очікуваний розмір витрат на професійну правничу допомогу, який становить 10000 грн. Заявник вказав, що факт понесення таких витрат підтверджується договором про надання правової допомоги від 11.04.2025 року, рахунком Адвокатського об`єднання «Мельник і Арцишевський» №2/07-26 від 29.07.2026 року, квитанцією до платіжної інструкції №6230371 від 29.07.2026 року, платіжною інструкцією АТ «Райффайзен Банк» №2899 від 08.06.2026 року, банківською випискою та актом від 30.07.2026 року прийому-передачі наданих правничих послуг.

Згідно з актом від 30.07.2026, адвокатським об`єднанням надано Голубицькому С.Г. правничі послуги, пов`язані, зокрема, з поданням заяви про вступ як представника, заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та надання доступу до електронної справи №924/119/26, а також заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; підготовкою 23.07.2026 проєкту відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» та його направленням клієнту на погодження; поданням 24.07.2026 через підсистему «Електронний суд» відзиву на апеляційну скаргу. При цьому заявник зазначив, що адвокат Дудяк Р.А. також представлятиме його інтереси у судовому засіданні 12.08.2026 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Обґрунтовуючи заявлений до відшкодування розмір витрат, Голубицький С.Г. просив суд врахувати актуальні правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21. Посилаючись на статті 42, 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, заявник просив стягнути з Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» на його користь 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням «Мельник і Арцишевський» у суді апеляційної інстанції.

11.08.2026 від Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» надійшли заперечення щодо заявленого відповідачем-1 розміру витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх очевидно надмірними та неспівмірними з фактичним обсягом і характером наданих послуг. Зазначив, що справа №924/119/26 не характеризується підвищеною правовою чи фактичною складністю, а при підготовці до апеляційного перегляду представником відповідача-1 фактично використано правову позицію, сформовану ним під час розгляду справи судом першої інстанції, без формування нової, самостійної та істотно відмінної правової позиції. За таких обставин, на думку позивача, обсяг і характер виконаної в апеляційній інстанції роботи не свідчать про значний обсяг додаткової правничої роботи, який би відповідав заявленому розміру витрат у 10000 грн.

Також позивач вказав, що подання заяви про вступ як представника, заяви про ознайомлення з матеріалами справи та заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є типовими процесуальними діями технічного характеру, що не потребували значних часових затрат чи глибокого аналізу норм права. Крім того, підготовка проєкту відзиву, його направлення клієнту на погодження та подання до суду, на думку позивача, безпідставно визначені як окремі самостійні послуги, оскільки становлять єдиний нерозривний процес складання одного процесуального документа. При цьому, позивач звернув увагу, що фактичний обсяг, складність і часові затрати на надання правничої допомоги у суді першої інстанції були суттєво більшими, тоді як в апеляційній інстанції заявлено аналогічний розмір витрат 10000 грн, що, на його думку, свідчить про завищеність заявленої суми.

Крім того, позивач зазначив, що представник відповідача-1 одночасно здійснює представництво інтересів відповідачів 2 та 3 у цій же справі, а правова позиція, підготовлені процесуальні документи та обсяг виконаної роботи щодо всіх трьох відповідачів є типовими та тотожними. У зв`язку з цим позивач вважав, що заявлена сума 10000,00 грн фактично охоплює єдиний комплекс правничих послуг, наданих усім трьом відповідачам спільно, а тому підлягає пропорційному розподілу між ними. Відтак, на думку позивача, об`єктивний розмір витрат, який може бути віднесений безпосередньо до відповідача-1, становить 1/3 заявленої суми, тобто 3333,33 грн. З огляду на наведене позивач просив у разі задоволення клопотання зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3333,33 грн.

У судовому засіданні 12.08.2026 року представник відповідача-1 підтримав подане клопотання та просив стягнути з Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» на користь ОСОБА_1 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. При цьому представник зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачами 2 та 3, також становлять по 10000 грн щодо кожного, однак належним чином оформлені документи на підтвердження таких витрат будуть подані до суду додатково.

Представник скаржника у судовому засіданні 12.08.2026 року заперечив проти задоволення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність із фактичним обсягом та характером наданих послуг, а також із складністю справи.

Крім того, 13.08.2026 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника відповідачів, в якій він зазначив, що 07.08.2026 року подано клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 у розмірі 10000 грн. Також повідомив, що у судових дебатах 12.08.2026 року заявляв про подання відповідних документів щодо понесених витрат відповідачами 2 та 3 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак у зв`язку з перебуванням останніх за кордоном не має можливості оформити такі документи у встановлений п`ятиденний строк.

У зв`язку з наведеним представник відповідачів просив суд розглянути та задовольнити клопотання в частині витрат, понесених відповідачем-1 - ОСОБА_1 , та стягнути з Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» на його користь 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням «Мельник і Арцишевський» у суді апеляційної інстанції.

Як вбачається з постанови Північно-західного апеляційного господарського суду у даній справі судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове судове рішення.

За приписами ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Розглядаючи клопотання, колегія суддів враховує, що відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони.

Так, у частини 3 статті 126 та частині 8 статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.(ч.3 ст.126 ГПК України).

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Водночас, докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.

Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Разом з тим, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 року у справі №921/221/21, від 31.05.2022 року у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 року у справі №910/2053/20.

Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства суд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 02.02.2024 року у справі №910/9714/22.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17 (провадження № 14-435цс18)).

Основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у пунктах 7.1-7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі №911/3312/21 (провадження №12-43гс22). Такі ж висновки сформульовані в пунктах 106-108, 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Також, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду розглядав питання про витрати на оплату послуг адвоката у постанові від 02.02.2024 року у справі № 910/9714/22 та від 03.11.2023 року у справі № 914/2355/21.

Колегія суддів враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом (стаття 129 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

Статтею 126 ГПК України не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті (пункт 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 року у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Матеріалами справи стверджується, що у відзиві від 24.07.2026 року на апеляційну скаргу представник відповідачів просив судові витрати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 стягнути з Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго».

У клопотанні від 07.08.2026 року представник ОСОБА_4 просив стягнути із Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» витрати на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №924/119/26 в суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 грн.

Після прийняття постанови апеляційним судом, 13.08.2026 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання адвоката Дудяка Р.А., у якому він повідомляє, що у зв`язку з перебуванням ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за кордоном адвокат не має можливості оформити відповідні документи у встановлений п`ятиденний строк, тому просить розглянути та задовольнити клопотання в частині витрат, понесених відповідачем-1 - ОСОБА_1 , та стягнути з Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» на його користь 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням «Мельник і Арцишевський» у суді апеляційної інстанції.

Факт понесення таких витрат підтверджується договором про надання правової допомоги від 11.04.2025 року, рахунком Адвокатського об`єднання «Мельник і Арцишевський» №2/07-26 від 29.07.2026 року на суму 10000 грн, квитанцією до платіжної інструкції №6230371 від 29.07.2026 року на суму 10000 грн, платіжною інструкцією АТ «Райффайзен Банк» №2899 від 08.06.2026 року на суму 10000 грн, банківською випискою на суму 10000 грн та актом від 30.07.2026 року прийому-передачі наданих правничих послуг на суму 10000 грн.

Згідно з актом від 30.07.2026, адвокатським об`єднанням надано Голубицькому С.Г. правничі послуги, пов`язані, зокрема, з поданням заяви про вступ як представника, заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та надання доступу до електронної справи №924/119/26, а також заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; підготовкою 23.07.2026 року проєкту відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» та його направленням клієнту на погодження; поданням 24.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» відзиву на апеляційну скаргу.

Крім того, адвокат Дудяк Р.А. також представляв інтереси ОСОБА_4 у судовому засіданні 12.08.2026 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 зазначеного Закону - договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги (ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до частини 3 статті 30 зазначеного Закону, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів зауважує, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2026 року у справі №924/119/26 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню витрати ОСОБА_4 , на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10000 грн.

Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів звертає увагу, що заперечуючи проти задоволення заяви АТ «Хмельницькобленерго» наголошує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу завищений, вважаючи їх очевидно надмірними та неспівмірними з фактичним обсягом і характером наданих послуг. Зазначив, що справа №924/119/26 не характеризується підвищеною правовою чи фактичною складністю, а при підготовці до апеляційного перегляду представником відповідача-1 фактично використано правову позицію, сформовану ним під час розгляду справи судом першої інстанції, без формування нової, самостійної та істотно відмінної правової позиції. За таких обставин, на думку позивача, обсяг і характер виконаної в апеляційній інстанції роботи не свідчать про значний обсяг додаткової правничої роботи, який би відповідав заявленому розміру витрат у 10000 грн.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 року у справі №910/13034/20).

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини справи, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_4 та ухвалення додаткового рішення у справі №924/119/26 та стягнення з АТ «Хмельницькобленерго» на користь ОСОБА_4 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що судовий збір за прийняття додаткового рішення (постанови) не здійснюється, то відповідно судовий збір, згідно з приписами статті 129 ГПК України, розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про стягнення з Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №924/119/26 в суді апеляційної інстанції задоволити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (м.Хмельницький, вул.Храновського,11А, код 22767506) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу відповідного наказу.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

5. Матеріали справи №924/119/26 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Повна постанова складена "18" серпня 2026 р.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Хабарова М.В.

Суддя Кульчій І.М.