Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №902/1624/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №902/1624/25

Суддя: Хабарова М.В.

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Справа № 902/1624/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Хабарова М.В.,

суддя Мамченко Ю.А.,

суддя Кульчій І.М.,

секретар судового засідання Щербак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.04.2026 у справі №902/1624/25 (суддя Матвійчук В.В., повне рішення складено 30.04.2026)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солодка Мрія-Вінниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" " в особі Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

про визнання протиправними дій та скасування акта-розрахунку

за участю представників:

позивача - Гота Н.О.

відповідача - Ліфанчук М.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.04.2026 у справі №902/1624/25 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим від 08.11.2024. У задоволенні решти позову відмовлено.

Обґрунтовуючи ухвалене рішення, суд першої інстанції вказав про наявність преюдиційних обставин, встановлених у справі №902/991/24, які повторного доведення не потребують. Зокрема, у справі №902/991/24, серед іншого, було встановлено невірне зазначення номінальної потужності газового обладнання, наслідком чого стало неправильне здійснення розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму, обсягу природного газу та його вартості позивачу, а тому акт-розрахунок від 28.06.2024 на суму 756390,05 грн, складений на підставі рішення, оформленого протоколом від 28.06.2024 №11 щодо задоволення Акта про порушення від 02.05.2024 №0583/23 визнано протиправним та скасовано.

Суд першої інстанції зазначив, що повторний (відкоригований) акт-розрахунок від 08.11.2024 на суму 730765,46 грн також був складений на підставі рішення, оформленого протоколом від 28.06.2024 №11 щодо задоволення Акта про порушення від 02.05.2024 №0583/23 зі змісту якого вбачається відмінні вихідні дані (щодо визначення обсягу необлікованого природного газу), які не відповідають даним, зафіксованим в акті про порушення.

Також вказав, що на момент розгляду справи №902/991/24 існували два різні акти-розрахунки, складені відповідачем щодо одного й того ж порушення, за один і той самий період проте з різними показниками обсягу та вартості природного газу (на момент складення акту-розрахунку від 08.11.2024 попередній акт-розрахунок від 28.06.2026 був чинним та не скасованим).

Таким чином, встановивши, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обсяг необлікованого природного газу та правомірність здійснених донарахувань, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, від 08.11.2024 на суму 730 765,46 грн, складеного на підставі рішення, оформленого протоколом від 28.06.2024 №11 засідання Постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу від 28.06.2024 щодо задоволення акта про порушення від 02.05.2024 № 0583/23.

Крім того, враховуючи, що скасування вищевказаного акта-розрахунку як індивідуального акта вже є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, оскільки усуває юридичні наслідки його застосування, суд вказав, що окреме визнання дій відповідача щодо складання такого акта-розрахунку протиправними не призведе до додаткового відновлення прав позивача та не матиме самостійного правового значення.

Відтак, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними та незаконними дії відповідача щодо складання акта-розрахунку від 08.11.2024 відмовив, у зв`язку з неефективним способом захисту порушеного права.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Вінницька філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" звернулась з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що висновки суду про неправильно визначений період донарахування (з 01.05.2024 07:00 год по 10.05.2024 10:00 год) є помилковими, оскільки підп.1 п.4 гл.4 розд. ХІ Кодексу ГРМ, зокрема визначено, що у разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Відтак, враховуючи, що згідно акту контрольного огляду вузла обліку від 10.05.2024 газопостачання на час позачергової повірки вимірювального комплексу (відповідно до акта про порушення від 02.05.2024 №0583/23) було припинено о 10 год. 00 хв 10.05.2024, споживання газу на об`єкті позивача відбувалося з 07:00 по 10:00 10.05.2024. Тому, при визначенні проміжку часу перерахунку (донарахування) обсягу спожитого природного газу позивачу відповідач діяв в межах вимог чинного законодавства, визначивши час перерахунку 10.05.2024 з 07:00 до 10:00.

Апелянт повідомляє, що питання щодо часового проміжку проведеного донарахування не ставилося позивачем та не досліджувалося судом, а тому відповідачем не надавалися відповідні обґрунтування та пояснення щодо підстав визначення саме такого часового проміжку. Тому, в оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції застосував норму права без урахування норм права, які фактично конкретизують їх.

Зазначає, що відповідачем, з моменту ознайомлення з паспортами на газове обладнання позивача, які перебували на його відповідальному зберіганні і були пред`явлені ним лише на підготовчій стадії розгляду справи №902/991/24 в суді першої інстанції, було сформовано новий технічний розрахунок від 08.11.2024 на підставі корегування номінальної потужності з 206,71 м3/год на 200 м3/год. В подальшому, технічний акт-розрахунок від 28.06.2024 був скасований Верховним Судом саме на підставі невідповідності величини номінальної потужності паспортними даними обладнання/устаткування.

Апелянт вважає, що розбіжність визначеного обсягу в технічному розрахунку від 28.06.2024 (43 375,20 м3, при номінальній потужності 206,7 м3/год) та в технічному розрахунку від 08.11.2024 (41 907,71 м3, при номінальній потужності 200 м3/год) обсягу природного газу вказує на обґрунтовану послідовність здійснених розрахунків та застосування товариством єдиного підходу до визначення обсягу донарахованого природного газу з боку Оператора ГРМ, що свідчить про їх достовірність та обґрунтованість за умови повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи.

Так, зміст акта про порушення має передбачати безпосередньо суть порушення з боку непобутового споживача, при цьому, розрахунки необлікованого (донарахованого) обсягу газу мають базуватися на підставі даних, які визначені, зокрема, паспортом газового обладнання, а тому вихідні дані, зафіксовані в акті про порушення, не можуть впливати безпосередньо на розрахунки обсягу донарахованого природного газу. Тому, невірне зазначення номінальної потужності газового обладнання позивача, не є підставою для звільнення споживача від відповідальності за порушення Кодексу ГРС, наслідком чого є нарахування вартості необлікованого природного газу, спожитого внаслідок такого порушення.

Вважає, що суд першої інстанції, задовольнивши частково позовні вимоги, так і не встановив, зокрема за яких умов непобутовий споживач має понести відповідальність за порушення Кодексу ГРМ, наявність якого підтверджується висновками Верховного Суду у справі №902/991/24, за умови лише недостовірності розрахунків донарахованих обсягів газу Оператором ГРМ.

З огляду на вказане, відповідач просить апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати.

У відповідності до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України ТОВ "Солодка Мрія-Вінниця" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуваним рішенням вірно встановлено взаємовідносини сторін щодо акту-розрахунку від 08.11.2024 необлікованого (донарахованого) об`єму та вартості природного газу за той самий період 01.05.2024 по 10.05.2024.

Вказує, що повторне направлення вимоги про стягнення з позивача коштів за актом розрахунком від 08.11.2024 мотивується тими самими підставами і з посиланням на ті самі ідентичні аргументи, які були розглянуті та відхилені судами у справі №902/991/24.

Позивач зазначає, що єдиним документом, у якому за наслідками задоволення акта про порушення від 02.05.2024 № 0583/23 визначено період донарахування, обсяг донарахованого природного газу і його вартість є акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим від 28.06.2024 на суму 756 390, 05 грн, складаний на підставі рішення, оформленого протоколом від 28.06.2024 № 11. Цей акт-розрахунок скасовано постановою Верховного Суду від 05.08.2025 у справі №902/991/24. Натомість, жодного іншого рішення, на підставі якого оформлено акт-розрахунок від 08.11.2024 у визначений законом строк, відповідачем не приймалося.

ТОВ "Солодка Мрія- Вінниця" вказує, що у позовній заяві позивач заперечував розмір донарахувань за актом-розрахунком від 08.11.2024, їх період та правомірність. А тому, твердження апелянта щодо того, що питання часового проміжку проведеного донарахування не порушувалось позивачем не відповідає дійсності, спростовується матеріалами справи та судовим рішенням.

Таким чином, позивач вважає, що взаємовідносини сторін за актом контрольного огляду вузла обліку від 02.05.2024 , актом про порушення від 02.05.2024 №0583/23, розгляду цього акту Постійно діючою комісією з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміну режиму нарахування об`ємів природного газу Вінницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" від 28.06.2024, задоволення рішенням Комісії № 11 від 28.06.2024 акту про порушення від 02.05.2024 №0583/23, акту-розрахунку необлікованого донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, від 28.06.2024 на суму 756390,05 грн. вже розглядалися судом у справі №902/991/24, а тому, наведені в апеляційній скарзі аргументи не містять правових підстав та доказів які би свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 11.08.2026 з`явились представники позивача та відповідача, які надали свої пояснення щодо обставин справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2023 шляхом підписання заяви-приєднання № 42АР13-12507-23 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) між ТОВ "Солодка Мрія-Вінниця" (позивач, за Договором - Споживач) та Вінницькою філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" (відповідач, за Договором - Оператор ГРМ) укладено договір розподілу природного газу, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2498 (зі змінами).

02.05.2024 представниками Вінницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" за місцезнаходженням об`єкта позивача (м.Вінниця, вул. Р.Скалецького,15) проведено перевірку вузла обліку газу, за результатами якої складено акт про порушення № 0583/23 від 02.05.2024.

У зазначеному акті зафіксовано порушення вимог розділу XI глави 2 підпунктів 3.1, 3.2 Кодексу газорозподільних мереж, а саме: роботу комерційного вузла обліку газу (ВОГ) чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно (підпункт 1 пункту 3), а також фіксацію коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв у роботі комерційного ВОГ або його складових, унаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначено некоректно (підпункт 2 пункту 3).

28.06.2024 відбулося засідання постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення, на якому комісія розглянула акти про порушення щодо двох споживачів, у тому числі акт №0583/23 від 02.05.2024, складений щодо споживача ТОВ "Солодка Мрія-Вінниця" та прийняла рішення, оформлене протоколом №11. За результатами обговорення та голосування комісія ухвалила задовольнити акт про порушення № 0583/23 від 02.05.2024.

На підставі технічного розрахунку від 28.06.2024 Вінницькою філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу та його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, згідно якого за період з 01.05.2024 по 10.05.2024 визначено необлікований (донарахований) обсяг природного газу у розмірі 43 375,20 м3 на суму 756 390,05 грн.

При проведенні розрахунку враховано номінальну потужність котла ЕЕ м3/год відповідно до технічної характеристики - 206,71.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення ТОВ "Солодка Мрія-Вінниця" до суду з відповідним позовом, у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу Вінницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" від 28.06.2024, прийняте за результатами розгляду акта про порушення від 02.05.2024 №0583/23, на підставі якого складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим від 28.06.2024 на суму 756 390,05 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.01.2025 у справі № 902/991/24 у позові відмовлено.

Водночас під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем 08.11.2024 складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу та його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, за період з 01.05.2024 по 10.05.2024, відповідно до якого позивачу нараховано необлікований (донарахований) обсяг природного газу у розмірі 41 907,71 м3 на суму 730 765,46 грн.

Зазначений акт-розрахунок та рахунок №26084 від 08.11.2024 були направлені Вінницькою філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" на адресу ТОВ "Солодка Мрія-Вінниця" листом № ВФ/109/1-ВИХ2345-24 від 12.11.2024.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 рішення Господарського суду Вінницької області від 24.01.2025 у справі №902/991/24 скасоване; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу від 28.06.2024 щодо задоволення акта про порушення № 0583/23 від 02.05.2024, згідно якого складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим від 28.06.2024 на суму 756 390,05 грн; стягнуто з ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Вінницької філії на користь ТОВ "Солодка Мрія - Вінниця" 3 028,00 грн судового збору за розгляд позовної заяви та 4 542,00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.08.2025 у справі №902/991/24 касаційну скаргу ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Вінницької філії задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі №902/991/24 скасовано. Рішення Господарського суду Вінницької області від 24.01.2025 у справі №902/991/24 змінено та викладено його резолютивну частину в такій редакції:

"1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим від 28.06.2024 на суму 756 390, 05 грн, складаний на підставі рішення, оформленого протоколом від 28.06.2014 №11 засідання Постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу від 28.06.2024 щодо задоволення Акта про порушення від 02.05.2024 № 0583/23.

В іншій частині відмовити".

Листом № ВФ/109/1-ВИХ-8679-25 від 17.09.2025 відповідач запропонував позивачу компенсувати вартість необлікованого об`єму природного газу на підставі повторно виданого (відкоригованого) акта-розрахунку від 08.11.2024 на суму 730 765,46 грн.

Однак, вважаючи дії відповідача щодо виставлення повторного (відкоригованого) акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим від 08.11.2024 на суму 730765,46 грн протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, ТОВ "Солодка Мрія- Вінниця" звернулось з даним позовом до суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з ст.40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Договір розподілу природного газу є публічним.

Правовідносини сторін у даній справі виникли з договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) та регулюються положеннями Кодексу газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕП) від 30.09.2015 №2494, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно до визначення термінів, що містяться у п.4 гл.1 розділу I Кодексу ГРС:

- оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;

- споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

- вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством;

Відповідно до положень п.1 гл.6 розд.X Кодексу газорозподільних систем власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ в порядку, визначеному гл.7 розд.X Кодексу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Главою 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Положеннями пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ визначено, що вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі. Якщо об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.

Отже, наведені вище положення Кодексу ГРМ дають підстави дійти висновку, що обов`язковою умовою для нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості є рішення комісії про задоволення (повністю або частково) акта про порушення та відповідний акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Обставинами справи №902/991/24 встановлено, що 02.05.2024 представниками Вінницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" за місцезнаходженням об`єкта позивача (м. Вінниця, вул. Р. Скалецького, 15) проведено перевірку вузла обліку природного газу, за результатами якої складено акт про порушення №0583/23 від 02.05.2024.

У зазначеному акті зафіксовано порушення вимог розділу XI, глави 2, підпунктів 3.1, 3.2 Кодексу газорозподільних мереж, а саме: роботу комерційного вузла обліку газу (ВОГ) чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно (підпункт 1 пункту 3), а також фіксацію коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв у роботі ВОГ або його складових, унаслідок чого обсяг розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначено некоректно (підпункт 2 пункту 3).

28.06.2024 комісією відповідача прийнято рішення про задоволення зазначеного акта (протокол №11), на підставі якого складено акт-розрахунок необлікованого обсягу природного газу.

Відповідно до даного акту-розрахунку за період з 01.05.2024 по 10.05.2024 позивачу донараховано 43 375,20 м3 природного газу на загальну суму 756 390,05 грн.

Верховним Судом у постанові від 05.08.2026 у справі №902/991/24 було встановлено правомірність виявленого факту порушення позивачем Кодексу ГРС, що зафіксований в акті від 02.05.2024 №0583/23, та як наслідок прийняття рішення про його задоволення повністю, яке оформлене протоколом від 28.06.2014 № 11 засідання Постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу від 28.06.2024 щодо задоволення акта про порушення від 02.05.2024 № 0583/23, а також для проведення розрахунку (перерахунку) необлікованих (облікованих частково) об`ємів розподіленого (спожитого) природного газу на об`єкті позивача в порядку, передбаченому підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Вказано, що дефекти змісту акта про порушення від 02.05.2024 № 0583/23 як невірне зазначення номінальної потужності газового обладнання позивача, не є підставою для звільнення споживача від відповідальності за порушення Кодексу ГРС, наслідком чого є нарахування вартості необлікованого природного газу, спожитого внаслідок такого порушення.

Однак, враховуючи, що під час складання акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим від 28.06.2024 на суму 756 390, 05 грн відповідачем застосовано невірні вихідні номінальної потужності газового обладнання позивача - 206,71 м3/год, Верховний Суд визнав протиправним та скасував вищевказаний акт.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачі, відповідачі, треті особи тощо.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, яке набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Відтак, встановлені судовими рішеннями у справі №902/991/24 обставини повторного доведення не потребують.

Разом з тим, звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначав, що після ухвалення остаточного судового рішення у справі №902/991/24 від відповідача надійшов лист №ВФ/109/1-ВИХ-8679-25 від 17.09.2025, яким запропоновано компенсувати вартість необлікованого об`єму природного газу на підставі повторно складеного (відкоригованого) акта-розрахунку від 08.11.2024 на суму 730 765,46 грн.

Як було зазначено вище, на підставі технічного розрахунку від 28.06.2024 Вінницькою філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим за період з 01.05.2024 по 10.05.2024 та визначено необлікований (донарахований) обсяг природного газу у розмірі 43 375,20 м3 на суму 756390,05 грн. При здійсненні розрахунку враховано номінальну потужність котла ЕЕ м3/год відповідно до технічної характеристики - 206,71.

Водночас у межах розгляду справи №902/991/24 у суді першої інстанції відповідачем на підставі технічного розрахунку від 08.11.2024 складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та вартості природного газу за той самий період з 01.05.2024 по 10.05.2024, відповідно до якого позивачу визначено донарахований обсяг у розмірі 41 907,71 м3 на суму 730 765,46 грн. При цьому технічним розрахунком від 08.11.2024 враховано номінальну потужність котла ЕЕ у розмірі 200 м3/год, згідно із технічною характеристикою.

Колегією суддів встановлено, що як при складанні первинного акта-розрахунку, так і при формуванні наступного (відкоригованого/уточненого) акта-розрахунку, розрахунки здійснювалися у зв`язку з рішенням комісії, оформленим протоколом №11 від 28.06.2024, яким розглянуто, зокрема, акт про порушення №0583/23 від 02.05.2024, складений щодо ТОВ "Солодка Мрія-Вінниця" та прийнято рішення про його задоволення.

Враховуючи, що вищезазначене рішення комісії, Верховним Судом у справі №902/991/24 визнано правомірним, відтак апеляційний суд зазначає, що наслідком такого рішення є складення акта - розрахунку необлікованого об`єму розподіленого (спожитого) природного газу, вартість якого, у зв`язку з наявністю порушення, підлягає до стягнення з споживача.

Як вбачається з матеріалів справи, первинний акт-розрахунок від 28.06.2024 був складений на підставі інформації, яка зазначена у додатку 4 до типового договору розподілу природного газу, а саме, що на об`єкті ТОВ "Солодка Мрія-Вінниця" встановлено газоспоживаюче обладнання - котел ЕЕ 2,5-09 ГМ, номінальні витрати природного газу на одиницю газоспоживаючого обладнання - 206,71 м3/год.

Водночас, відповідно до акта приймання газообладнання для проведення комплексного випробовування від 21.11.2018 на об`єкті ТОВ "Солодка Мрія-Вінниця" встановленні: "котел паровий Е-2,5-0,9 ГМ (Є)" та "горелка газовая блочная МДГГ-200-Б" з номінальною потужністю 200 м3/год. Вказані обставини підтверджуються технічними документами (паспортними даними) на газове обладнання.

Тобто, із технічних документів (паспортних даних) вбачається, що на об`єкті ТОВ "Солодка Мрія-Вінниця" встановлене газове обладнання з номінальною потужністю - 200 м3/год.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС номінальна потужність газового обладнання - сумарна об`ємна витрата (споживання) природного газу всього встановленого газового обладнання/устаткування, яка згідно з паспортними даними відповідає номінальному режиму роботи цього обладнання/устаткування.

Відтак, розрахунок (донарахування) об`ємів розподіленого (спожитого) природного газу має розраховуватися із застосуванням номінальної потужності газоспоживаючого обладнання позивача, яка складає 200 м3/год.

Вказані обставини встановлені у постанові Верховного Суду від 05.08.2025 у справі №902/991/24 та доведенню не підлягають.

Колегія суддів зазначає, що направлення на адресу позивача уточненого (відкоригованого) акту-розрахунку від 08.11.2024 із зазначенням номінальної потужності газоспоживаючого обладнання 200 м3/год не свідчить про порушення відповідачем вимог Кодексу газорозподільних систем, оскільки положення зазначеного нормативно-правового акта не передбачають заборони щодо внесення уточнень або коригувань до відповідних розрахунків у разі необхідності виправлення чи уточнення їхніх даних.

Апеляційний суд вважає, що позивач помилково ототожнює акт-розрахунок як документ, що фіксує саме порушення, із його розрахунковим результатом. Так, відповідно до пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС акт-розрахунок складається за результатами розгляду акта про порушення у разі прийняття комісією рішення про його задоволення. Отже, юридичною підставою для здійснення донарахування є не сам по собі акт-розрахунок, а встановлений та визнаний правомірним факт порушення, за наслідками якого здійснюється визначення необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та його вартості.

З матеріалів справи вбачається, що рішення комісії, оформлене протоколом №11 від 28.06.2024 та яким задоволено акт про порушення № 0583/23 від 02.05.2024, не скасоване та постановою Верховного Суду від 05.08.2025 у справі №902/991/24 визнано правомірним.

Відтак встановлений факт порушення та правомірність застосування до споживача передбачених Кодексом ГРС наслідків є преюдиційно встановленими обставинами, які не підлягають повторному доказуванню.

При цьому у справі №902/991/24 встановлено, що при визначенні необлікованого об`єму природного газу має застосовуватися номінальна потужність газоспоживаючого обладнання у розмірі 200 м3/год, оскільки саме така потужність підтверджується технічною документами та паспортними даними обладнання. Такий висновок відповідає пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС, відповідно до якого номінальна потужність газового обладнання визначається як сумарна об`ємна витрата природного газу, яка згідно з паспортними даними відповідає номінальному режиму роботи обладнання.

Таким чином, помилкове зазначення відповідачем при складанні первинного акта-розрахунка показника 206,71 м3/год не означає відсутності самого порушення або припинення обов`язку споживача компенсувати вартість необлікованого природного газу. Навпаки, Верховним Судом було визначено та підтверджено правильний показник, який підлягає застосуванню при здійсненні розрахунку наслідків уже встановленого порушення.

Отже, апеляційний суд вважає, що складення Оператором ГРМ 08.11.2024 уточненого розрахунку із застосуванням номінальної потужності 200 м3/год є не повторним притягненням споживача до відповідальності та не встановленням нового порушення, а приведенням розрахунку у відповідність до фактичних технічних характеристик газоспоживаючого обладнання.

При цьому саме поняття номінальної потужності газового обладнання в Кодексі ГРС пов`язане з паспортними даними обладнання. Отже, використання при первинному розрахунку помилкового показника 206,71 м3/год не може створювати для споживача переваги у вигляді повного звільнення від наслідків встановленого порушення.

Тому Оператором ГРМ правомірно здійснено уточнене донарахування з урахуванням розміру, який відповідає встановленим судом у справі №902/991/24 обставинам та вимогам Кодексу ГРС.

Нормами пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС передбачено, що акт-розрахунок складається за результатами розгляду акта про порушення у разі прийняття комісією рішення про його задоволення. Тобто акт-розрахунок є єдиним документом, передбаченим Кодексом ГРС, у якому за наслідками задоволення акта про порушення визначаються період донарахування, обсяг донарахованого природного газу та його вартість.

Однак, вказане не свідчить про заборону Оператору ГРМ усунути помилку у визначеному розмірі донарахування у разі встановлення неправильності одного з вихідних показників розрахунку, що у даному випадку підтверджено постановою Верховного Суду у справі №902/991/24. Положення Кодексу ГРС не містять норми, відповідно до якої допущена в акті-розрахунку помилка у визначенні розрахункового показника має наслідком припинення майнових наслідків встановленого порушення та звільнення споживача від оплати необлікованого природного газу.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що одночасна наявність первинного та уточненого актів-розрахунків свідчить про відсутність єдиного підходу до визначення відповідних нарахувань та унеможливлює їх існування без попереднього скасування первинного акта-розрахунку і документального підтвердження причин внесення змін до вихідних даних, оскільки такий висновок не враховує суті спірних правовідносин та фактичних обставин справи.

У спірних правовідносинах йдеться не про існування двох одночасно чинних актів-розрахунків, кожен з яких породжує окремий обов`язок зі сплати відповідної суми, а про первинний розрахунок, який містив помилковий вихідний показник, та уточнений розрахунок, здійснений із застосуванням показника згідно паспортних даних, правильність якого в подальшому підтверджена судом. Тому, визначальним у даному випадку є не кількість складених документів, а те, що обидва розрахунки стосуються одного й того самого порушення, одного періоду та одного рішення комісії, а визначені ними суми не підлягають одночасному стягненню.

При цьому саме рішення комісії, оформлене протоколом № 11 від 28.06.2024, яким задоволено акт про порушення № 0583/23 від 02.05.2024, є незмінною правовою підставою для здійснення відповідного донарахування. Верховний Суд у справі № 902/991/24 підтвердив його правомірність та встановив наявність факту порушення Кодексу ГРС споживачем. При цьому неправильне зазначення номінальної потужності газового обладнання у первинному розрахунку не є підставою для звільнення споживача від відповідальності за встановлене порушення.

Таким чином, відмінність між первинним та уточненим актами-розрахунками полягає не у зміні періоду, виду чи обставин порушення, а виключно у приведенні одного з вихідних показників розрахунку у відповідність до технічної документації (паспортних даних). Період донарахування залишився незмінним - з 01.05.2024 по 10.05.2024; підставою для розрахунку залишилось те саме порушення, зафіксоване актом № 0583/23 від 02.05.2024; рішення комісії від 28.06.2024 також залишилося незмінним.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що уточнена сума донарахування є меншою за суму, визначену первинним актом-розрахунком, що свідчить про відсутність збільшення обсягу відповідальності споживача, а, навпаки, зменшує суму донарахування та приводить її у відповідність до підтвердженої судом у справі №902/991/24 правильної номінальної потужності газоспоживаючого обладнання.

За таких обставин, апеляційний суд вважає відсутніми підстави вважати, що для здійснення уточненого розрахунку від 08.11.2024 було необхідним попереднє скасування первинного акта-розрахунку від 28.06.2024, оскільки первинний розрахунок не є самостійною правовою підставою виникнення відповідальності споживача, а лише визначав розмір майнових наслідків встановленого порушення. Натомість, уточнений акт-розрахунок від 08.11.2024 не створює нового зобов`язання, не змінює правової підстави, періоду чи суті встановленого порушення, а лише визначає правильний розмір донарахування із зазначенням правильного показника номінальної потужності.

Не може бути самостійною підставою для визнання уточненого акту-розрахунку від 08.11.2024 відсутність окремого документа про причини внесення змін до вихідних даних, про що зазначив суд першої інстанції, оскільки, як вбачається з матеріалів даної справи та встановлених обставин у справі №902/991/24, причиною такого коригування стало надання позивачем технічних документів (паспортних даних) лише під час судового розгляду справи №902/991/24, з яких вбачалось, що первинно застосований показник 206,71 м3/год не відповідав фактичним технічним характеристикам обладнання, тоді як правильним є показник 200 м3/год.

Варто зазначити, що нормами Кодексу ГРС передбачено, що необлікований (донарахований) об`єм природного газу підлягає оплаті споживачем Оператору ГРМ.

Згідно з ч.2,3 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів, а також не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Отже, встановлений та підтверджений судом факт порушення не може залишитися без передбачених законом майнових наслідків лише через помилкове визначення показника у первинному акті-розрахунку. Така помилка не нівелює факту порушення та не звільняє споживача від відповідальності за його вчинення, а зумовлює необхідність визначення належного розміру донарахування з урахуванням правильних вихідних даних.

При цьому відповідальність споживача полягає не у сплаті двох сум, визначених різними актами-розрахунками, а в обов`язку компенсувати вартість необлікованого природного газу, визначену відповідно до вимог Кодексу ГРС.

За таких обставин, уточнений акт-розрахунок від 08.11.2024 на суму 730 765,46 грн не є другим паралельно чинним актом-розрахунком та не створює нового грошового зобов`язання, а є уточненим розрахунком того самого донарахування за тим самим порушенням, здійсненим із застосуванням встановленої судом номінальної потужності 200 м3/год, який навпаки, зменшує суму, визначену первинним розрахунком та усуває допущену помилку відповідно до правильних вихідних даних, зазначених у технічних документах (паспортних даних) на газове обладнання.

Відтак доводи позивача про неправомірність існування двох актів-розрахунків за один і той самий період, з урахуванням обставин у спірних правовідносинах, є необґрунтованими, а помилка у первинному акті-розрахунку не звільняє споживача від відповідальності та обов`язку компенсувати вартість необлікованого природного газу, визначену відповідно до вимог Кодексу ГРС.

Щодо визначення часового проміжку проведеного донарахування необлікованого природного газу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у разі виявлення Оператором ГРМ несправності лічильника або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталося внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться:

1) при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Згідно з положеннями п. 4 глави 1 розділу I Кодексу ГТС розрахунковий період - це газова доба та/або газовий місяць, визначені Кодексом ГТС на ринку природного газу, щодо якої (якого) визначаються прогнози відборів/споживання природного газу та фактичне споживання природного газу по споживачу і здійснюються відповідні розрахунки між споживачем та Оператором ГРМ.

Відповідно до п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:

- газовий місяць - період часу, який розпочинається з першої газової доби поточного місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця;

- газова доба - період часу з 05:00 всесвітньо координованого часу (далі - UTC) (з 07:00 за київським часом) дня до 05:00 UTC (до 07:00 за київським часом) наступного дня для зимового періоду та з 04:00 UTC (з 07:00 за київським часом) дня до 04:00 UTC (до 07:00 за київським часом) наступного дня для літнього періоду;

- газова доба (D) - газова доба, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу;

- газова доба (D+1) - газова доба, наступна за газовою добою (D);

- газова доба (D-1) - газова доба, що передує газовій добі (D).

Як вбачається з акта контрольного огляду вузла обліку від 10.05.2024, газопостачання на час позачергової повірки вимірювального комплексу (відповідно до акта про порушення від 02.05.2024 № 0583/23) було припинено о 10 год. 00 хв. 10.05.2024.

Отже, станом на момент припинення газопостачання тривала газова доба, яка розпочалася 10.05.2024 о 07:00 та закінчувалася 11.05.2024 о 07:00 за київським часом. Відповідно, протягом цієї газової доби споживання природного газу на об`єкті позивача фактично здійснювалося з 07:00 до 10:00 10.05.2024.

Таким чином, визначення Оператором ГРМ періоду перерахунку (донарахування) за 10.05.2024 з 07:00 до 10:00 відповідає фактичному часу споживання природного газу в межах відповідної газової доби та моменту припинення газопостачання.

За таких обставин колегія суддів вважає, що при визначенні часового проміжку, за який здійснено перерахунок (донарахування) обсягу спожитого природного газу, відповідач діяв відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ, а визначення періоду 10.05.2024 з 07:00 до 10:00 є обґрунтованим.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розбіжність між обсягами необлікованого природного газу, визначеними у первинному та уточненому технічних розрахунках, свідчить про непослідовність розрахунків, відсутність єдиного підходу до визначення обсягу донарахування та довільність визначення розрахункових показників, оскільки така розбіжність обумовлена виключно застосуванням при уточненому розрахунку правильної номінальної потужності газоспоживаючого обладнання - 200 м3/год, при цьому період донарахування, акт про порушення та рішення комісії залишилися незмінними.

Більше того, уточнений розрахунок призвів до зменшення, а не збільшення обсягу та вартості донарахування - з 43 375,20 м3 (756 390,05 грн) до 41 907,71 м3 (730 765,46 грн) відповідно. Отже, така розбіжність є наслідком усунення помилки первинного розрахунку, а не свідченням довільності чи непослідовності дій Оператора ГРМ.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та незаконними дій відповідача щодо складання акта-розрахунку від 08.11.2024 на суму 730765,46 грн, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в її задоволенні, однак з інших підстав.

Як встановлено вище, дії відповідача щодо складання уточненого акта-розрахунку від 08.11.2024 є правомірними та відповідають вимогам Кодексу ГРС, оскільки такий розрахунок здійснено за тим самим порушенням із застосуванням правильної номінальної потужності газоспоживаючого обладнання, яка була визначена технічними документами (паспортними даними), встановлена та підтверджена висновком Верховного Суду у справі №902/991/24. Таким чином, апеляційний суд вважає відсутніми підстави для визнання зазначених дій відповідача протиправними та незаконними. Отже, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити саме у зв`язку з відсутністю протиправності в діях відповідача.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 1, 4 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладені висновки апеляційного суду, апеляційна скарга Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Вінницької області від 23.04.2026 у справі №902/1624/25 в оскаржуваній частині скасуванню з ухваленням нового рішення у даній частині про відмову від позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, не спростовують вказаного висновку.

Враховуючи приписи п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів, з підстав часткового скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.04.2026 у справі № 902/1624/25 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 23.04.2026 у справі №902/1624/25 в частині визнання протиправним та скасування акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим від 08.11.2024 на суму 730 765,46 грн, складеного на підставі рішення, оформленого протоколом від 28.06.2024 №11 засідання Постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу від 28.06.2024 щодо задоволення Акта про порушення від 02.05.2024 № 0583/23 скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

3. В іншій частині рішення Господарського суду Вінницької області від 23.04.2026 у справі №902/1624/25 залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солодка Мрія-Вінниця" (вул. Р. Скалецького, 15, м. Вінниця, 21018; код ЄДРПОУ 30453415) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (пров. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, 21012; код ЄДРПОУ 45165321) 3633,60 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Господарському суду Вінницької області видати судовий наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена "18" серпня 2026 р.

Головуючий суддя Хабарова М.В.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Кульчій І.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua