Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №924/673/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Справа № 924/673/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Політуча В.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - Дунаєвський В.В., Говорецький Г.Б., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2026 року у справі №924/673/25 (суддя Димбовський В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Автолідер''

до фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича

про стягнення 743 944,41 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2026 у справі №924/673/25 у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Дунаєвського В.В. про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі №924/673/25 за нововиявленими обставинами (вх.№ 05-06/1811/26 від 27.05.2026) відмовлено. Залишено рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі №924/673/25 в силі.

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Дунаєвського В.В. (вх. № 05-08/1812/26) про виклик свідка відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, фізична особа-підприємець Дунаєвський В.В. звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2026 у справі №924/673/25 та направити заяву фізичної особи-підприємця Дунаєвського В.В. про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 за нововиявленими обставинами на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Крім того, разом із поданням апеляційної скарги ФОП Дунаєвський В.В. подав клопотання про долучення додаткових доказів, у якому просить долучити до матеріалів справи фаховий висновок комісії Хмельницької обласної організації Національної спілки архітекторів України № 1 від 22.06.2026.

Мотивуючи зазначене клопотання, апелянт посилається на те, що відповідний фаховий аналіз було проведено після постановлення оскаржуваної ухвали, а складений за його результатами висновок не підтверджує нових фактів та не є доказом нововиявлених обставин, а містить професійну оцінку характеру, обсягу і взаємозв`язку вже наявних у справі архітектурних матеріалів, яка, на його думку, має значення для правильного вирішення спору.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/673/25 у складі: головуюча суддя Романюк Ю.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Миханюк М.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 924/673/25 та призначено справу до розгляду на 28.07.2026 об 14:00 год.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду № 01-05/644 від 20.07.2026, на підставі службової записки секретаря судової палати №1 від 20.07.2026, у зв`язку з перебуванням у відпустках головуючої судді Романюк Ю.Г. та судді - члена колегії Миханюк М.В. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 924/673/25 між суддями від 20.07.2026 для розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Дунаєвського В.В. на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2026 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 справу №924/673/25 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І. Вирішено розгляд апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2026 у справі № 924/673/25 провести 17.08.2026 об 11:00 год.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 справу №924/673/25 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А.

Водночас 17.08.2026 через систему ''Електронний суд'' від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

В судове засідання представник позивача не з`явився.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, з огляду на клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України.

Розглянувши клопотання ФОП Дунаєвського В.В. про долучення додаткових доказів, колегія суддів врахувала наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст.80 ГПК України, учасники справи зобов`язані подавати докази безпосередньо до суду у встановлені законом або судом строки. У разі неможливості своєчасного подання певного доказу з об`єктивних причин учасник справи повинен повідомити про це суд, зазначити причини такої неможливості та надати докази вчинення всіх залежних від нього дій, спрямованих на отримання відповідного доказу.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, при цьому суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, подані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодний доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили, а належність, допустимість і достовірність кожного доказу, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів оцінюються у їх сукупності.

Отже, прийняття судом апеляційної інстанції доказів, які не були предметом дослідження місцевого господарського суду, є винятком із загального правила апеляційного перегляду. Застосування такого винятку можливе лише за умови доведення заявником як винятковості відповідного випадку, так і наявності об`єктивних та незалежних від нього причин, які фактично унеможливили подання доказів під час розгляду справи судом першої інстанції.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, відповідно до якого критеріями прийняття додаткових доказів на стадії апеляційного перегляду є винятковість випадку та наявність причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка звертається з відповідним клопотанням. Обов`язок доведення існування таких обставин покладається саме на заявника.

Як вбачається зі змісту поданого клопотання, фаховий аналіз архітектурних матеріалів Хмельницькою обласною організацією Національної спілки архітекторів України проведено після постановлення оскаржуваної ухвали від 19.06.2026, відповідно, складений за результатами такого аналізу фаховий висновок на час розгляду заяви судом першої інстанції не існував і не міг бути предметом його дослідження.

Водночас сама лише обставина складення певного документа після постановлення оскаржуваного судового рішення не свідчить про наявність передбаченого ч.3 ст.269 ГПК України виняткового випадку, позаяк допущення протилежного надавало б учаснику справи можливість після ухвалення несприятливого для нього судового рішення створювати нові докази та на цій підставі вимагати повторного дослідження обставин, які вже були предметом судового розгляду, що не відповідає принципу правової визначеності та межам апеляційного перегляду.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2025 у справі №910/14503/23 виснував, що відсутність доказу на момент ухвалення рішення судом першої інстанції виключає можливість прийняття такого доказу судом апеляційної інстанції в порядку ст.269 ГПК України незалежно від причин його неподання.

Апелянт не навів обставин, які перешкоджали йому ініціювати проведення відповідного фахового аналізу до постановлення оскаржуваної ухвали, не надав доказів звернення до Хмельницької обласної організації Національної спілки архітекторів України під час розгляду заяви місцевим господарським судом та не довів, що одержання такого висновку в зазначений період було неможливим із причин, які об`єктивно від нього не залежали.

Крім того, за твердженням самого апелянта, поданий фаховий висновок не підтверджує нових фактів та не є доказом нововиявлених обставин, а містить професійну оцінку архітектурних матеріалів, які вже існували і досліджувалися під час розгляду справи, а відтак останній спрямований на надання іншої оцінки характеру, обсягу та взаємозв`язку проєктних матеріалів і фактично стосується повторного з`ясування питання про обсяг виконаних відповідачем робіт.

Натомість предметом цього апеляційного провадження є перевірка законності та обґрунтованості ухвали, постановленої за результатами розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а не повторний розгляд первісного спору та переоцінка доказів щодо виконання ФОП Дунаєвським В.В. договірних зобов`язань.

Враховуючи викладене, апелянтом не доведено наявності виняткового випадку та об`єктивних причин, які унеможливлювали подання відповідного доказу до суду першої інстанції, а тому правові підстави для прийняття до розгляду фахового висновку комісії Хмельницької обласної організації Національної спілки архітекторів України № 1 від 22.06.2026 та доданих до нього документів відсутні, у зв`язку із чим клопотання ФОП Дунаєвського В.В. про долучення додаткових доказів задоволенню не підлягає.

Безпосередньо в судовому засіданні апелянт та його представник повністю підтримали вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

В судовому засіданні 17.08.2026 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у даній справі до 17.08.2026 об 13:45 год., що занесено до протоколу судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши пояснення апелянта та його представника, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю ''Автолідер'' звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича про стягнення 743 944,41 грн.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.07.2025 відкрито провадження у справі № 924/673/25 та постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 05.08.2025 місцевий господарський суд постановив протокольну ухвалу, якою продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.09.2025 зустрічну позовну заяву ФОП Дунаєвського В.В. від 10.09.2025 разом із доданими до неї документами повернуто заявнику.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 03.10.2025 № 5222031, місцевий господарський суд залишив без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ''Автолідер'' про приєднання доказу до матеріалів справи та клопотання ФОП Дунаєвського В.В. про долучення доказів, оскільки їх подано з недотриманням встановлених процесуальним законом строків, а заяв про поновлення таких строків учасниками справи не подано.

Того ж дня місцевий господарський суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю ''Автолідер'' до фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича про стягнення 743 944,41 грн, задоволено частково.

Присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Автолідер'' 556 172,00 грн - попередньої оплати (авансу), 83 425,80 грн - штрафу, 84 179,59 грн - інфляційних втрат, 19 167,02 грн - 3% річних, 11 144,17 грн - витрат по оплаті судового збору.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1 000,00 грн - штрафу відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026, серед іншого, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича задоволено частково. Скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі №924/673/25 в частині стягнення 83 425 грн 80 коп штрафу, 84 179 грн 59 коп інфляційних втрат, 19 167 грн 02 коп 3% річних, 4 469 грн 93 коп витрат по оплаті судового збору. Ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. В решті рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі №924/673/25 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2026 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 у справі №924/673/25.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 повернуто фізичній особі-підприємцю Дунаєвському Віктору Володимировичу заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 у справі № 924/673/25.

27.05.2026 через систему ''Електронний суд'' від ФОП Дунаєвського В.В. надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 за нововиявленими обставинами, у якій заявник просив скасувати зазначене рішення та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ''Автолідер'' у стягненні 556 172,00 грн попередньої оплати або вирішити спір з урахуванням встановлених нововиявлених обставин.

Крім того, заявник просив зупинити виконання рішення та викликати як свідка генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю ''Альфа Гарант ЛЛС'' Слободяна В.П.

В обґрунтування заяви ФОП Дунаєвський В.В. посилався на лист Товариства з обмеженою відповідальністю ''Альфа Гарант ЛЛС'' від 29.04.2026 № 17, у якому зазначено про отримання та часткове використання розроблених ним проєктних матеріалів під час виготовлення детального плану території.

За твердженням заявника, під час первісного розгляду справи судами досліджувалися матеріали початкового варіанта проєкту орієнтовною площею близько 2 000 кв. м, тоді як після завершення судового розгляду йому стало відомо про використання третіми особами істотно доопрацьованого варіанта проєкту загальною площею близько 42 000 кв. м.

На думку ФОП Дунаєвського В.В., зазначені обставини підтверджують виконання ним значно більшого обсягу проєктних робіт, ніж той, що оцінювався судами та ставлять під сумнів висновок про відсутність належного підтвердження виконання договірних зобов`язань, а тому є істотними для правильного вирішення спору.

Місцевий господарський суд, розглянувши заяву ФОП Дунаєвського В.В. про перегляд рішення від 07.11.2025 за нововиявленими обставинами, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги цієї заяви, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов до висновку про відсутність правових підстав для перегляду судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Порядок перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами у господарських справах регулюється главою 3 розділу IV ГПК України.

Згідно з ч.1 ст.320 ГПК України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України передбачено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Водночас ч.4 ст.320 ГПК України визначено, що не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом під час розгляду справи, а також докази, які не оцінювалися судом, щодо обставин, встановлених судом.

За своєю правовою природою нововиявлені обставини є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, або іншими фактами, що мають істотне значення для правильного вирішення спору та в установленому порядку спростовують обставини, покладені в основу судового рішення.

Необхідними ознаками нововиявленої обставини є одночасна наявність трьох умов: існування такої обставини на час розгляду справи; об`єктивна неможливість її виявлення та доведення заявником під час розгляду справи; істотність цієї обставини для правильного вирішення спору, тобто можливість ухвалення іншого судового рішення в разі її врахування судом.

Відсутність хоча б однієї із зазначених ознак виключає можливість визнання відповідної обставини нововиявленою та перегляду судового рішення на підставі п.1 ч.2 ст.320 ГПК України. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №910/6052/16, від 07.08.2018 у справі №915/1708/14 та від 15.03.2023 у справі №904/10560/17.

При цьому нововиявлену обставину як факт об`єктивної дійсності необхідно відрізняти від нового доказу, яким підтверджуються обставини, що вже були предметом дослідження суду. Виявлення після ухвалення судового рішення нового доказу щодо обставин, встановлених під час розгляду справи, не є самостійною підставою для перегляду такого рішення.

Так само не можуть визнаватися нововиявленими обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судового рішення, нове обґрунтування заявлених вимог чи заперечень, а також обставини, які спрямовані на переоцінку доказів та висновків суду, сформованих за результатами первісного розгляду справи. Відповідні правові висновки наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №9901/819/18, Верховного Суду від 12.04.2022 у справі №904/3923/20 та від 25.09.2024 у справі №910/4490/22.

Істотність заявленої обставини визначається з урахуванням того, чи спростовує вона факти, покладені в основу судового рішення та чи могла б її оцінка судом привести до іншого результату розгляду справи. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише тоді, коли така обставина впливає на юридичну оцінку фактів, здійснену в судовому рішенні, що переглядається.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №752/4995/17, відповідно до якого питання істотності нововиявленої обставини вирішується у кожному конкретному випадку з огляду на те, чи могла ця обставина спростувати факти, покладені в основу судового рішення та вплинути на його зміст.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового провадження, яка не є тотожною повторному розгляду справи та не передбачає повторного дослідження всіх обставин, переоцінки доказів або перевірки правильності висновків суду, зроблених під час первісного вирішення спору.

Підставою такого перегляду є не наявність недоліків судового рішення, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а неможливість урахування судом істотної обставини, яка існувала на час розгляду справи, проте не була і не могла бути відома заявникові. Правові висновки такого змісту викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13, постановах Верховного Суду від 12.04.2022 у справі №904/3923/20 та від 19.12.2024 у справі №907/310/22.

Отже, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не може використовуватися як прихована форма повторного апеляційного перегляду або як спосіб усунення недоліків доказування, допущених учасником справи під час її первісного розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 320 ГПК України, під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 325 ГПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд та залишити відповідне судове рішення в силі.

Перевіряючи обґрунтованість висновків, покладених в основу оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції виходить із встановлених під час первісного розгляду справи обставин щодо виникнення між ТОВ ''Автолідер'' та ФОП Дунаєвським В.В. договірних правовідносин з розроблення проєктної документації та перерахування відповідачу 556 172,00 грн попередньої оплати, підставою для стягнення якої стала недоведеність належного виконання останнім прийнятих на себе зобов`язань у розумний строк, що корелює з відсутністю в матеріалах справи підписаного сторонами акта приймання-передачі документації або інших належних доказів передання замовнику погодженого результату робіт та його прийняття останнім.

Звертаючись із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, ФОП Дунаєвський В.В. послався на лист ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' від 29.04.2026 №17 щодо отримання та часткового використання цим товариством розроблених заявником проєктних матеріалів під час виготовлення детального плану території, наголошуючи при цьому, що після завершення судового розгляду йому стало відомо про використання третіми особами доопрацьованого варіанта проєкту загальною площею близько 42 000 кв. м, тоді як під час первісного розгляду оцінювалися матеріали початкового варіанта площею близько 2 000 кв.м.

Водночас наведені у зазначеному листі відомості стосуються використання проєктних матеріалів третьою особою, яка не є стороною спірного договору, а відтак безпосередньо не підтверджують виконання ФОП Дунаєвським В.В. зобов`язань саме перед ТОВ ''Автолідер'', оскільки не засвідчують ані виконання проєктної документації у погодженому сторонами обсязі, ані передання її замовнику, ані прийняття останнім результату робіт.

Крім того, посилання на часткове використання певних матеріалів під час виготовлення детального плану території не дає можливості ідентифікувати їх як результат робіт, виконаних за спірним договором та встановити обсяг належно виконаних відповідачем зобов`язань, у зв`язку із чим саме по собі існування окремих проєктних напрацювань не є тотожним виконанню договору перед позивачем і не нівелює встановленої судами відсутності доказів передання замовнику погодженого результату робіт.

Не змінюють наведеної юридичної оцінки й посилання заявника на площу доопрацьованого варіанта проєкту, існування різних редакцій договорів, відмінність техніко-економічних показників, електронне листування та передання матеріалів для подальшого опрацювання, оскільки такі відомості стосуються обсягу і характеру виконаних проєктних робіт, тобто обставин, які вже входили до предмета доказування та досліджувалися судами під час первісного вирішення спору.

Оскільки питання виконання ФОП Дунаєвським В.В. проєктних робіт уже було предметом судового дослідження, наведені ним матеріали фактично становлять нове доказове обґрунтування раніше заявлених заперечень проти позову, а не підтверджують існування самостійної матеріально-правової обставини, яка не була встановлена судом та не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи.

Отримання ФОП Дунаєвським В.В. листа ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' після завершення судового розгляду свідчить лише про час одержання нового документа, однак не надає викладеним у ньому відомостям ознак нововиявленої обставини, оскільки визначальним для застосування п.1 ч.2 ст.320 ГПК України є існування істотного матеріально-правового факту, який об`єктивно не міг бути відомий заявникові та був би здатний спростувати обставини, покладені в основу остаточного судового рішення.

Посилаючись на власну участь у розробленні та доопрацюванні різних варіантів проєкту, електронне листування між учасниками проєкту і передання відповідних матеріалів для подальшого використання, заявник фактично підтверджує свою обізнаність з обставинами створення та руху відповідної документації, тоді як доказів існування перешкод для звернення під час первісного розгляду справи до ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' або інших учасників проєкту з метою отримання відомостей про використання цих матеріалів ним не надано.

Відтак саме лише одержання відповідного листа після набрання судовим рішенням законної сили не підтверджує об`єктивної неможливості своєчасного встановлення заявлених обставин, позаяк матеріали справи не містять доказів того, що ФОП Дунаєвський В.В. вчиняв залежні від нього дії для отримання такої інформації під час первісного розгляду спору.

Більше того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що обставини, пов`язані з переданням розроблених ФОП Дунаєвським В.В. проєктних матеріалів ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' та їх використанням під час розроблення детального плану території, були відомі заявнику ще під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025, оскільки саме на такі обставини останній посилався, обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу.

Так, як вбачається зі змісту постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 у справі № 924/673/25, ФОП Дунаєвський В.В. в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав про передання розроблених ним матеріалів ТОВ ''Автолідер'' до проєктної організації ТОВ ''Альфа Гарант'' для врахування під час розроблення детального плану території, посилаючись на те, що факт передачі таких матеріалів та їх врахування у містобудівній документації підтверджувався листом ТОВ ''Альфа Гарант'' та матеріалами судової справи.

Поряд із цим, зі змісту листа ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' від 19.09.2025 №44, адресованого безпосередньо Дунаєвському В.В. (т.1 а.с.186), вбачається, що під час підготовчих заходів з розроблення детального плану території товариству надавалися для використання в роботі архітектурно-планувальні матеріали, виконавцем яких зазначено ФОП Дунаєвського В.В. та головного архітектора проєкту Дунаєвського В.В., а сім креслень із відповідним зазначенням виконавця були надіслані заявнику засобами електронного зв`язку.

Наведені обставини, у своїй сукупності, спростовують твердження апелянта про те, що про використання ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' розроблених ним проєктних матеріалів йому стало відомо лише після перегляду спору по суті, позаяк не лише зміст листа від 19.09.2025 №44, а й доводи самого ФОП Дунаєвського В.В., наведені ним під час розгляду його апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025, свідчать про його обізнаність із фактом передання відповідної проєктної документації позивачем ТОВ ''Альфа Гарант'' та її подальшого використання останнім.

Відтак лист ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' від 29.04.2026 №17, на який заявник посилається як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами стосується того самого фактичного комплексу обставин, про який ФОП Дунаєвському В.В. було відомо та на який він безпосередньо посилався ще під час розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025.

Таким чином, одержання заявником у квітні 2026 року нового документа, який містить додаткову інформацію щодо вже відомих йому обставин, не надає таким обставинам ознак нововиявлених у розумінні п.1 ч.2 ст.320 ГПК України, оскільки новий доказ, спрямований на підтвердження або деталізацію фактичних обставин, про існування яких особа була обізнана на час первісного розгляду справи, не може слугувати підставою для перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами.

Не відповідають наведені заявником відомості й ознаці істотності, оскільки часткове використання третьою особою певних проєктних матеріалів, не підтверджуючи передання ТОВ ''Автолідер'' погодженого сторонами результату робіт, не усуває обов`язку відповідача повернути одержану попередню оплату, а тому врахування такої обставини не мало б наслідком ухвалення іншого судового рішення.

Наведене у своїй сукупності дає підстави виснувати, що обґрунтування заяви спрямоване не на встановлення раніше невідомого істотного матеріально-правового факту, а на повторне дослідження обсягу виконаних проєктних робіт та переоцінку доказів, яким уже було надано правову оцінку під час первісного розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст.320 ГПК України не може бути підставою для перегляду остаточного судового рішення.

Отже, встановивши, що наведені ФОП Дунаєвським В.В. відомості не спростовують фактів, покладених в основу рішення від 07.11.2025, не впливають на юридичну оцінку спірних правовідносин та фактично спрямовані на ревізію раніше сформованих судових висновків, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Щодо заяви про виклик генерального директора ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' Слободяна В.П., суд першої інстанції, керуючись положеннями ст.ст. 88 та 89 ГПК України, врахував відсутність оформленої у встановленому процесуальним законом порядку заяви свідка, подання якої є необхідною передумовою для вирішення питання про виклик відповідної особи до суду.

Оскільки ФОП Дунаєвським В.В. заяви свідка не подано, а заявлений допит мав на меті додаткове встановлення обставин отримання, походження та використання проєктних матеріалів, які вже стосувалися предмета первісного судового дослідження, передбачені процесуальним законом підстави для виклику Слободяна В.П. у судове засідання були відсутні.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність передбачених ст.320 ГПК України підстав для перегляду рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 за нововиявленими обставинами ґрунтується на встановлених обставинах справи та відповідає наведеним положенням процесуального законодавства.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування ст.320 ГПК України, помилкове ототожнення нововиявленої обставини з доказом, відсутність її зв`язку з предметом спору та недослідження істотності є безпідставними, оскільки незалежно від розмежування листа ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' як доказу та використання проєктних матеріалів як обставини остання не підтверджує виконання договору перед ТОВ ''Автолідер'' і не могла зумовити ухвалення іншого рішення.

Твердження про те, що відповідна обставина не була і не могла бути відома заявнику, не підтверджені матеріалами справи, позаяк ФОП Дунаєвський В.В. безпосередньо брав участь у розробленні, доопрацюванні та переданні проєктних матеріалів, однак не навів об`єктивних причин, які перешкоджали йому раніше отримати відомості про їх подальше використання.

Посилання щодо ненадання судом першої інстанції оцінки всій сукупності креслень, варіантів проєкту, електронного листування та інших документів, а також неспростування існування й використання проєктних матеріалів і невстановлення їх іншого походження не впливають на правильність висновків оскаржуваної ухвали, оскільки зазначені матеріали стосуються вже дослідженого судами питання про обсяг виконаних робіт і фактично спрямовані на переоцінку доказів, тоді як предметом розгляду заяви була перевірка відповідності заявленої обставини критеріям ст. 320 ГПК України, наявність яких повинен довести саме заявник.

Доводи щодо безпідставної відмови у виклику Слободяна В.П. як свідка є необґрунтованими, оскільки заяви свідка, оформленої відповідно до ст.88 ГПК України, заявником не подано, у зв`язку із чим передбачені ст.89 цього Кодексу підстави для його виклику були відсутні.

Отже, доводи апеляційної скарги зводяться до повторного доведення факту виконання проєктних робіт та переоцінки досліджених судами доказів, а тому не спростовують висновку про відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

З огляду на наведене, колегія суддів виснує, що місцевий господарський суд, повно з`ясувавши обставини, які мали значення для вирішення заяви та правильно застосувавши положення ст.320 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність нововиявлених обставин і правових підстав для перегляду рішення від 07.11.2025, тоді як наведені в апеляційній скарзі доводи цього висновку не спростовують та не свідчать про допущення порушень, які могли б зумовити скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з приписами ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2026 року у справі №924/673/25 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "19" серпня 2026 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Саврій В.А.