Окрема думка від 18 серпня 2026 р. у справі №911/32/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1

ОКРЕМА ДУМКА

судді Буравльова С.І. стосовно прийнятої 17.08.2026 р. постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/32/26 за апеляційною скаргою Релігійної громади Парафії на честь Покрови Пресвятої Богородиці Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Плоске Броварського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2026 р. за позовом заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Релігійної громади Парафії на честь Покрови Пресвятої Богородиці Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Плоске Броварського району Київської області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст. 34 ГПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені при обговоренні під час ухвалення судового рішення. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.04.2026р. у справі № 911/32/26 позов задоволено. Усунуто перешкоди у здійсненні державою, в особі Адміністрації, права користування та розпоряджання державним майном шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Громади на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 816121932212 - будівлю релігійної громади, до складу якої входять: церква, А-2, загальна площа (кв.м): 291; господарська будівля, Б, загальна площа (кв.м): 69,2; прибудова, б; котельня, б1; погріб, В; вбиральня, Г; колонка, К та огорожа, №, розташований за адресою: вул. Київська, 1-Б, с. Плоске Броварського району Київської області, із закриттям розділу Державного реєстру прав щодо цього об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 816121932212. Усунуто перешкоди у здійсненні державою, в особі Адміністрації, права користування та розпоряджання пам`яткою архітектури місцевого значення - "Покровська церква", загальною площею 291 кв.м, розташованою за адресою: вул. Київська, 1-Б, с. Плоске Броварського району Київської області, шляхом зобов`язання Громади повернути на користь держави, в особі Адміністрації, нерухоме майно - будівлю релігійної громади, до складу якої входять: церква, А-2, загальна площа (кв.м): 291; господарська будівля, Б, загальна площа (кв.м): 69,2; прибудова, б; котельня, б1; погріб, В; вбиральня, Г; колонка, К та огорожа, №, розташований за адресою: вул. Київська, 1-Б, с. Плоске Броварського району Київської області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду України від 17.08.2026 р. у справі № 911/32/26 у складі колегії суддів: Сітайло Л.Г. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Буравльов С.І, Шапран В.В., апеляційну скаргу Релігійної громади Парафії на честь Покрови Пресвятої Богородиці Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Плоске Броварського району Київської області залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2026 р. у справі № 911/32/26 залишено без змін.

На підставі наведеної вище ст. 34 ГПК України вважаю можливим викласти свою окрему думку стосовно постанови Північного апеляційного господарського суду України від 17.08.2026 р. у справі № 911/32/26, оскільки не погоджуюсь з її мотивувальною та резолютивною частинами з огляду на такі аргументи.

За змістом ст. 387 ЦК України віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння.

Метою віндикаційного позову є повернення об`єкта права власності у володіння власника.

Віндикаційний позов подається власником або титульним володільцем стосовно індивідуально визначених речей. Зміст віндикаційного позову становить вимога про повернення речі, яка перебуває у володінні іншої особи (відповідача) або річ знаходиться у чужому володінні незаконно.

Володіння нерухомим майном підтверджується фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц).

Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 р. у справі № 199/8324/19).

За змістом ст. 391 ЦК України негаторний позов - це вимога власника, який володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження нею. Власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні та вимагає від відповідача припинити протиправні дії щодо свого майна, які не пов`язані із порушенням володіння.

Негаторний позов подається власником або титульним володільцем стосовно майна, яке знаходиться у власника (володільця). Також негаторний позов характерний тим, що інша особа заважає користуванню або розпорядженню цією річчю та для створення таких перешкод немає правових підстав.

Об`єктом негаторного позову може бути рухоме або нерухоме майно, що перебуває у власності та фактичному володінні позивача. Зміст негаторного позову становлять вимоги власника (титульного володільця) про усунення порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння. Негаторний позов може бути заявлений тільки під час існування порушення.

Сторонами у негаторному позову є: позивач - особа яка володіє річчю, зокрема, власник, титульний володілець (орендар, суб`єкт права господарського відання, суб`єкт права оперативного управління, особа, яка користується чужим майном) та відповідач - особа, яка своєю протиправною поведінкою створює перешкоди, що заважають нормальному здійсненню власником користування чи розпорядження своїм майном.

Умовою задоволення негаторного позову є встановлення протиправності дій відповідача.

Якщо дії відповідача є правомірними або між сторонами існують договірні відносини негаторний позов задоволенню не підлягає.

Віндикаційні та негаторні вимоги є взаємовиключними - не можуть бути заявлені в одному позові. Визначальний критерій їх розмежування: наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Важливим є правильне застосування позовної давності до спірних правовідносин, зокрема, на вимоги за віндикаційним позовом поширюється загальна позовна давність, в той час як негаторний позов не підпадає під дію позовної давності поки продовжується порушення, негаторний позов може бути подано незалежно від моменту виникнення права на нього.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматись від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Тлумачення ст. 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійснені власником права користування та розпорядження своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння.

Якщо у власника є володіння річчю, але існують перешкоди в розпорядженні чи користуванні, то його вимога має кваліфікуватись як негаторний позов. Власник, який позбавлений володіння своїм майном, і пред`явлає вимогу про відновлення володіння, то така вимога має кваліфікуватись як віндикаційний позов.

Європейський суд з прав людини вказує, що найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння має бути законним.

Принцип про втручання у мирне володіння майном означає, що застосовані положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні.

Здійснення судом перекваліфікації вимог, за умови, що одна виключає іншу, це неправомірний підхід, який дозволяє перекваліфіковувати будь-яку позовну вимогу, і шкодить передбачуваності в застосуванні норм, що регулюють віндикаційний та негаторний позов, а також зашкоджує стабільності цивільного обороту.

Повернення майна за допомогою негаторного позову є недопустимим.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі незаконного заволодіння майном власника іншою особою належним способом захисту є віндикаційний позов (стаття 387 ЦК України). Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. При цьому в тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 р. у справі № 910/2861/18).

Вважаю, що в даному спорі прокурором обрано неналежний спосіб захисту, який суперечить правовим висновкам Верховного Суду.

Так, заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Релігійної громади Парафії на честь Покрови Пресвятої Богородиці Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Плоске Броварського району Київської області (далі - Громада), в якому просив суд:

- усунути перешкоди у здійсненні державою, в особі Київської обласної державної адміністрації, права користування та розпоряджання державним майном шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності громади на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 816121932212 - будівлю релігійної громади, до складу якої входять: церква, А-2, загальна площа (кв.м): 291; господарська будівля, Б, загальна площа (кв.м): 69,2; прибудова, б; котельня, б1; погріб, В; вбиральня, Г; колонка, К та огорожа, №, розташоване за адресою: вул. Київська, 1-Б, с. Плоске Броварського району Київської області, із закриттям розділу Державного реєстру прав щодо цього об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 816121932212;

- усунути перешкоди у здійсненні державою, в особі Київської обласної державної адміністрації, права користування та розпоряджання пам`яткою архітектури місцевого значення - "Покровська церква", загальною площею 291 кв.м, розташованою за адресою: вул. Київська, 1-Б, с. Плоске Броварського району Київської області, шляхом зобов`язання Громади повернути на користь держави в особі Адміністрації нерухоме майно - будівлю релігійної громади, до складу якої входять: церква, А-2, загальна площа (кв.м): 291; господарська будівля, Б, загальна площа (кв.м): 69,2; прибудова, б; котельня, б1; погріб, В; вбиральня, Г; колонка, К та огорожа, №, розташоване за адресою: вул. Київська, 1-Б, с. Плоске Броварського району Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що об`єкт культурної спадщини, а саме пам`ятка архітектури місцевого значення - Покровська церква, розташована в Київській області Броварського району в селі Плоске по вулиці Київська, 1-Б, протиправно вибув з державної власності шляхом державної реєстрації права власності на нього за відповідачем.

Як вбачається зі змісту позовних вимог прокурора, останній за допомогою негаторного позову повертає позивачу нерухоме майно - будівлю релігійної громади "Покровська церква", а також скасовує державну реєстрацію права приватної власності Релігійної громади Парафії на честь Покрови Пресвятої Богородиці Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Плоске Броварського району Київської області. Тобто, прокурор звернувся до господарського суду в одному позові з негаторними та віндикаційними позовними вимогами, що є неправомірним з урахуванням вищевикладеного.

Крім цього, в негаторному позові прокурор оспорює право власності відповідача - Релігійної громади Парафії на честь Покрови Пресвятої Богородиці Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Плоске Броварського району Київської області.

Так, рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 24.04.1990 р. № 67 "Про затвердження переліків та взяття на державний облік і під державну охорону нововиявлених протягом 1980-1989 рр. на території області пам`яток археології і архітектури місцевого значення та встановлення охоронних зон пам`яток археології", Покровську церкву 1887 року побудови, розташовану в селі Плоске Броварського району (пункт 51 додатку № 2 до рішення), взято на державний облік та під державну охорону.

Відповідно до паспорта історико-архітектурного об`єкта від 27.08.1992 р. Покровська церква 2500 кв. м 1887 року побудови, розташована в селі Плоске Броварського району, типологічна приналежність: культова, побудована на місті більш давньої дерев`яної однойменної церкви, по режиму охорони пам`ятки церва та її територія підлягає охороні як пам`ятник архітектури місцевого значення. Будівля виконана на високому професійному рівні і являє собою історико-архітектурний інтерес, як зразок культової архітектури періоду історизму, що використовує та розвиває національні традиції.

Розпорядженням Представника Президента України від 22.03.1993 р. № 106 "Про порядок передачі релігійним організаціям культових споруд, які становлять історичну та культурну цінність" встановлено, що культові споруди, які знаходяться під охороною держави як пам`ятники архітектури, історії та культури і є її власністю, роздержавленню та приватизації не підлягають, а можуть бути передані релігійним організаціям лише в користування.

Відповідно до додатку до вказаного розпорядження, під номером 29 списку пам`яток архітектури, які знаходяться під охороною держави, зазначена Покровська церква в селі Плоске Броварського району.

Згідно з розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації № 210 від 29.03.1996 р. "Про поліпшення стану охорони і використання пам`яток містобудування та архітектури" доручено передати пам`ятки архітектури на баланс районних державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських рад.

Відповідно до додатку до вказаного розпорядження, під номером 111 переліку пам`яток містобудування та архітектури, розташованих на території Київської області, зазначена 1887 року побудови Покровська церква в селі Плоске Броварського району.

Виконавчим комітетом Плосківської сільської ради Броварського району Київської області видано довідку від 01.12.2015 р. № 655, відповідно до якої культовою спорудою, храмом 1889 року побудови, за адресою вулиця Київська, 1-Б, село Плоске Броварського району Київської області користується та обслуговує Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Покровської парафії с. Плоске.

08.12.2015 р. за відповідачем зареєстровано право власності на будівлю релігійної громади до складу якої входять: церква, А-2 площею 291 кв.м; господарська будівля, Б, площею 69,2 кв.м; прибудова, б; котельня, б1; погріб, В; вбиральня, Г; колонка, К та огорожа, №, розташована за адресою: вулиця Київська, 1-Б, село Плоске Броварського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 816121932212, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки 380245919).

Отже, прокурор звернувся з негаторним позовом до відповідача, який є власником нерухомого майна, що є об`єктом негаторного позову.

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 08.09.2023 р. № 483 Покровська церква, яка розташована в селі Плоске Великордимерської селищної територіальної громади в Київські області занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкта культурної спадщини в Київські області, охоронний номер пам`ятки 53-Ко.

За змістом Закону України «Про охорону культурної спадщини» охорона памяток архітектури в Україні здійснюється державою шляхом внесення об`єктів до Реєстру, укладення охоронних договорів із власниками, встановлення обмежень на перебудову та заборони автентичного вигляду, заборони проводити реставрацію чи перепланування без дозволу органів охорони культурної спадщини.

Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини - це обов`язковий документ, що укладається між власником (користувачем) пам`ятки та органом охорони культурної спадщини, який встановлює чіткий правовий режим використання пам`ятки, визначає вимоги щодо її збереження, терміни реставрації та вимоги стосовно запобігання руйнуванню об`єкта.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 р. № 495, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті.

На мою думку прокурор не довів суду протиправність дій відповідача, яким саме чином власник створює перешкоди в користуванні пам`яткою архітектури позивачу, і що заважає позивачу укласти з відповідачем (власником об`єкта пам`ятки архітектури) охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини.

Вимоги прокурора вважаю неправомірними, оскільки прокурор звертається до суду з негаторним позовом до власника нерухомого майна, який на законних підставах володіє вказаним майном, при цьому, до подання зазначеного позову право власності відповідача на це майно ніким не оспорювалось. Тобто, прокурор разом з поданням до суду негаторного позову одночасно оспорює право власності відповідача на спірне майно та повертає це майно позивачу.

Звертаю увагу також на те, що прокурором пропущено строк позовної давності на оспорювання в суді права власності на спірне майно відповідача, а тому прокурором подано до суду негаторний позов, на який не застосовується строк позовної давності.

Підсумовуючи викладене, вважаю, що рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2026 р. у справі № 911/32/26 підлягало скасуванню в частині задоволення позову до Релігійної громади Парафії на честь Покрови Пресвятої Богородиці Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Плоске Броварського району Київської області з прийняттям в цій частині нового рішення про повну відмову в позові.

Суддя

Північного апеляційного

господарського суду С.І. Буравльов

"19" серпня 2026 р.