Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №910/4343/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2026 р. Справа№ 910/4343/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання Місюк О.П.

за участю представників:

позивача - Качкурової С.В.;

відповідача - не з`явилися.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2026

у справі №910/4343/26 (суддя - Пукас А.Ю.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Фізичної особи-підприємця Вовченко Юлії Петрівни

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця Вовченко Юлії Петрівни про стягнення:

- заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з березня 2020 року по жовтень 2021 року, з яких: 66008,00 грн основного боргу, 34612,94 грн інфляційних втрат та 8878,94 грн 3% річних;

- заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по січень 2026 року, з яких: 47929,20 грн основного боргу, 23594,96 грн інфляційних втрат та 5919,06 грн 3% річних;

- внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії за період з червня 2021 року по січень 2026 року в сумі 240,66 грн;

- плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по січень 2026 року в сумі 30,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 відкрито провадження у справі №910/4343/26 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 позовну заяву Комунального підприємства "Київтеплоенерго" залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів користування Фізичною особою-підприємцем Вовченко Ю.П. нежитловими приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 329,8 кв.м. у період з березня 2020 року по січень 2026 року.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ч. 2 ст. 164 ГПК України, а саме: ненадання позивачем доказів на підтвердження факту користування відповідачем нежитловими приміщеннями за адресою м. Київ, вул. Генерала Тупикова, буд. 3/1 загальною площею 329,8 кв.м. у спірний період.

На виконання вимог вищевказаної ухвали Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 позивачем були надані відповідні письмові пояснення.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2026 позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" залишено без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176 ГПК України.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 29.06.2026, оскільки не надав акту приймання - передачі приміщення у користування відповідачу, тоді як надані позивачем докази є недостатніми для підтвердження факту користування відповідачем нежитловими приміщеннями за адресою м. Київ, вул. Генерала Тупикова, буд. 3/1 загальною площею 329,8 кв.м., що відповідно унеможливлює встановлення факту споживання саме відповідачем послуг позивача.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено приписи процесуального права.

На переконання скаржника, позовна заява подана ним з дотриманням вимог ст. ст. 162, 164 ГПК України, оскільки до позовної заяви надані докази користування Фізичною особою-підприємцем Вовченко Ю.П. нежитловими приміщеннями за адресою м. Київ, вул. Генерала Тупикова, буд. 3/1 загальною площею 329,8 кв.м. у спірний період. При цьому, дослідження доказів здійснюється судом під час розгляду справи по суті, а не під час відкриття провадження у справі. Підсумовуючи наведене позивач стверджує, що суд фактично самоусунувся від здійснення судочинства, чим порушив право позивача на доступ до правосуддя.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 апеляційну скаргу у справі №910/4343/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2026 у справі №910/4343/26, справу призначено до розгляду на 18.08.2026 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

В межах встановлених судом процесуальних строків відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.

У судове засідання 18.08.2026 з`явився представник позивача, натомість представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, беручи до уваги, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, вимоги щодо форми та змісту якої встановлені нормами ст. 162 ГПК України.

Так, згідно із ч. 1 цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (п. 5); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8).

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Порядок відкриття провадження у справі визначено ст. 176 ГПК України, відповідно до ч. 1 якої за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 13 ст. 176 ГПК України).

За змістом ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, підставами для залишення позову без розгляду є неусунення позивачем всіх недоліків позовної заяви у встановлений строк, а саме не надання акту приймання - передачі приміщення у користування відповідачу (неподання позивачем доказів у справі).

Колегія суддів вважає, що наведені обставини не можуть бути підставами для залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 постановлено розгляд справи №910/4343/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи та зібрання відповідних доказів.

За змістом ст. ст. 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. У підготовчому засіданні суд, серед іншого, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів (ст. 194 ГПК України).

Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства, розглядаючи спір по суті та надаючи оцінку наявним у матеріалах доказам, суд першої інстанції відмовляє у задоволенні позовних вимог у випадку їх недоведеності позивачем належними та допустимими доказами.

Колегія суддів зазначає, що відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу ІІІ ГПК України, які не наділяють суд повноваженнями при вирішенні питання про відкриття провадження у справі давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, належності, допустимості та достатності доказів, на які посилається позивач у позовній заяві, визначати належних учасників справи.

Ці питання вирішуються на інших стадіях господарського процесу. Неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо правової підстави позову, а також ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому (відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2024 у справі №320/14843/23).

При цьому, на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.05.2020 у справі №911/1998/19, від 08.07.2020 у справі №921/744/19, від 14.05.2019 у справі №917/1456/18, від 02.12.2020 у справі №908/420/20, від 24.04.2023 у справі №911/1721/22.

Отже, обставини, які були визначені судом першої інстанції, як підстави для залишення позовної заяви без руху та в подальшому залишення позовної заяви без розгляду, повинні з`ясовуватися на стадії підготовчого провадження, а не на стадії відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи слідує, що до позовної заяви позивачем надано договір №887 від 17.03.2020 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладеного між Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Вовченко Ю.П. (орендар) та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» (балансоутримувач). Даний доказ, на переконання позивача, підтверджує користування Фізичною особою-підприємцем Вовченко Ю.П. нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Генерала Тупикова, буд. 3/1 загальною площею 329,8 кв.м. у спірний період (період фактичного користування нежитловим приміщенням).

При цьому, слід вказати, що позивач в заяві про усунення недоліків надав пояснення щодо здійснених ним періодів нарахувань.

У будь - якому випадку, остаточне визначення предмета спору здійснюється на стадії підготовчого провадження, так саме, як і визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, а тому посилання суду першої інстанції на не надання позивачем доказів користування відповідачем нежитловим приміщенням (акту приймання-передачі приміщення), не може бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Хоча й за ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, проте у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, суд може їх витребувати.

Отже, у випадку неподання позивачем певних доказів, та за наявності у суду сумнівів в частині добросовісності здійснення ним своїх процесуальних прав або виконання обов`язків, суд може їх витребувати або вирішити спір за наявними матеріалами.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції не був позбавлений можливості здійснювати подальший розгляд справи (враховуючи відкриття провадження у справі і перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження) на підставі позовної заяви Комунального підприємства "Київтеплоенерго" і доданих до неї доказів.

Натомість Господарський суд міста Києва залишив позов Комунального підприємства "Київтеплоенерго" без розгляду згідно з ч. 13 ст. 176 ГПК України лише з тієї підстави, що позивач не виконав вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 29.06.2026. Разом з тим норма ч. 13 ст. 176 ГПК України презюмує, що неусунення позивачем недоліків позовної заяви в установлений судом строк може бути підставою для залишення позову без розгляду тільки за умови, якщо такі недоліки пов`язані з недотриманням позивачем вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України.

За таких обставин слід констатувати, що місцевий господарський суд залишаючи без розгляду позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" допустився неправильного застосування положень ст. 176 ГПК України.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права, притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia), №26746/05, параграф 110, від 20.02.2014).

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Відтак, відповідні дії суду щодо залишення без розгляду позовної заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" є проявом надмірного формалізму та порушують право особи на доступ до суду, яка звернулася за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права внаслідок залишення без розгляду позовної заяви, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали. Висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви, з огляду на недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України є хибними та зробленим з порушенням норм процесуального права, що призвело до безпідставного залишення позову без розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З наведених мотивів колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 06.07.2026 у справі №910/4343/26 підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Оскільки у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не проводиться та повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами за ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2026 у справі №910/4343/26 скасувати.

3. Справу №910/4343/26 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 19.08.2026.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов