Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №914/3728/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/3728/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання – Стронська А.І.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» від 10.04.2026 (вх. № ЗАГС 01-05/1103/26)

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2026 (повний текст рішення складено та підписано 23.03.2026, суддя Щигельська О.І.)

у справі № 914/3728/25

за позовом Приватного підприємства "Енергоконструкція", м. Тернопіль

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», м. Львів

про стягнення 268 534,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Енергоконструкція" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» про стягнення 268534,21 грн заборгованості, з якої 260500,05 грн. основного боргу, 4180,19 грн. інфляційних втрат та 3853,97 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 2024 по 2025 роки на підставі договорів про надання транспортних послуг №14-03/2024 від 14.03.2024 та №02-01/20205 від 02.01.2025 перевізник - ПП «Енергоконструкція» надало замовнику - ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» транспортні послуги загальною вартістю 457500,83 грн., відповідач свої зобов`язання щодо оплати за надані послуги виконав частково, відтак у нього виникла заборгованість у сумі 260500,05 грн.

Окрім того, позивачем нараховано відповідачу 4180,19 грн інфляційних нарахувань та 3853,97 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2026 у даній справі позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» на користь Приватного підприємства «Енергоконструкція» 268534,21 грн заборгованості, з яких: 260500,05 грн. основного боргу, 4180,19 грн. індексу інфляції та 3853,97 грн 3% річних, а також 4145,27 грн судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що факт, обсяги, вартість наданих послуг підтверджується доданими до позовної заяви копіями товарно-транспортних накладних та Актів здачі приймання робіт (наданих послуг), які підписані сторонами та скріплені їх печатками. Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання по оплаті отриманих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 260500,05 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Наявність заборгованості підтверджується також підписаними сторонами актами звірки розрахунків.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4180,19 грн інфляційних втрат та 3853,97 грн 3% річних за період з 05.06.2025 по 01.12.2025.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що нарахування здійснено з урахуванням фактичного періоду прострочення оплати та сум заборгованості, такі є арифметично вірними, відтак правомірними є вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 4180,19 грн та 3% річних - в розмірі 3853,97 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» подано апеляційну скаргу від 10.04.2026 (вх. № ЗАГС 01-05/1103/26), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2026 у справі №914/3728/25 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, скаржник зазначає, що:

· жоден із актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) не містить прив`язки чи посилання на договори про надання транспортних послуг №14-03/2024 від 14.03.2024 та №02-01/20205 від 02.01.2025. Не містять посилання на вищевказані договори і ТТН, додані позивачем до позовної заяви;

· непослідовним є відображення одиниць послуг у актах: в одних випадках це «послуга», а в інших «година» (№Е000428 від 14.10.2024, №Е000532 від 13.12.2024, №Е000429 від 09.10.2024), хоча логічним є відображення послуги перевезення у відстані, або маршруті;

· в акті здачі-приймання робіт (наданих послуг) №Е000489 від 20.11.2024 фігурують «км» та «шт», при цьому в графі «шт» послуга називається «Установка опор ГАЗ-66 БКГМ в м. Настасів», що не відноситься до предмету жодного із договорів про надання транспортних послуг №14-03/2024 від 14.03.2024 та №02-01/20205 від 02.01.2025;

· зазначена позивачем заборгованість не співпадає із сумами, вказаними у наданих ним же, актах звірки взаєморозрахунків;

· позивач просить суд включити акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №Е-000201 від 05.06.2025 року на суму 22 500,00 грн., який, як стверджує сам позивач, не охоплюється жодним із актів звірок;

· позивачем приховано від суду існування іншого судового процесу, де ним заявляються вимоги на підставі тих самих актів звірки (справа №914/3723/25);

· відповідно до умов укладених договорів про надання транспортних послуг №14-03/2024 від 14.03.2024 та №02-01/20205 від 02.01.2025, пунктом 2.3. (в обох договорах) передбачено, що акт виконаних робіт підтверджується товаро-транспортною накладною, однак товаро-транспортні накладні надано лише до частини актів виконаних робіт.

Приватним підприємством "Енергоконструкція" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2026 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2026, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» від 10.04.2026 (вх. № ЗАГС 01-05/1103/26) залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» від 10.04.2026 (вх. № ЗАГС 01-05/1103/26) на рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2026 у справі № 914/3728/25, розгляд справи призначено на 07.04.2026, розгляд справи вирішено проводити без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2026, враховуючи клопотання від 06.05.2026 (вх. № 01-04/3822/26) представника відповідача – Доманського Ю.С. про здійснення розгляду справи з викликом сторін, призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» у справі №914/3728/25 на 02.06.2026.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 розгляд справи відкладено на 28.07.2026.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 задоволено клопотання представника позивача - Приватного підприємства "Енергоконструкція" – Василишина Костянтина Вікторовича від 13.07.2026 (вх. №01-04/5973/26 від 13.07.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 розгляд справи відкладено на 11.08.2026.

Позивач та відповідач участі уповноважених представників в судове засідання 11.08.2026 не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 11.08.2026 ухвалено постанову.

Водночас, необхідно зазначити, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 ГПК України.

Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важкості предмета спору для заявника ( рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи вищевикладене, перебування судової колегії у відпустці з 29.06.2026 по 24.07.2026, вказана справа розглянута судом апеляційної інстанції з застосуванням принципу розумного строку тривалості провадження поза межами строку, визначеного ст. 273 ГПК України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Між Приватним підприємством Енергоконструкція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» було укладено Договори про надання транспортних послуг №14-03/2024 від 14.03.2024 та №02-01/20205 від 02.01.2025.

Відповідно до п.1.1. договорів сторонами обумовлено, що Перевізник зобов`язується надавати Замовникові послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, а Замовник зобов`язується прийняти такі послуги та здійснювати їх оплату.

Вартість кожного окремого перевезення є договірною і фіксується в акті наданих послуг (п.2.1. договорів).

Згідно п.п.2.2, 2.3, 2.4 договорів про надання транспортних послуг, оплата транспортних послуг Замовником здійснюється на підставі актів виконаних робіт. Акт виконаних робіт підтверджується товаро-транспортною накладною виписаною замовником та погодженою виконавцем. Оплата за транспортні послуги проводиться в безготівковій, готівковій та будь-якій іншій формі, що компенсує вартість наданих послуг.

Згідно п.6.2. договору про надання транспортних послуг №14-03/2024 від 14.03.2024 визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання.

Згідно п.6.2. договору про надання транспортних послуг №02-01/20205 від 02.01.2025 визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2025, а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання.

На підставі Договорів №14-03/2024 від 14.03.2024 та №02-01/20205 від 02.01.2025 позивач надав відповідачу послуги загальною вартістю 457500,83 грн, що підтверджується: актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000180 від 29.03.2024 на суму 87000,00 грн; Товарно-транспортними накладними №418 від 28.03.2025; №416 від 27.03.2024; №403 від 26.03.2024; №356 від 18.03.2024; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000225 від 04.04.2024 на суму 87000,00 грн; Товарно-транспортними накладними №458 від 01.04.2024; №461 від 04.04.2024; №483 від 04.04.2024; №488 від 04.04.2024; №489 від 04.04.2024; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000425 від 09.10.2024 на суму 40600,02 грн; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000426 від 10.10.2024 на суму 20300,00 грн; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000429 від 09.10.2024 на суму 5600,06 грн; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000489 від 20.11.2024 на суму 9800,64 грн; Товарно-транспортною накладною №1752 від 20.11.2024; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000427 від 15.10.2024 на суму 20300,00 грн; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000428 від 14.10.2024 на суму 5600,06 грн; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000437 від 18.10.2024 на суму 20300,00 грн; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000470 від 07.11.2024 на суму 20300,00 грн; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000532 від 13.12.2024 на суму 5600,06 грн; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е0003 від 10.01.2025 на суму 58399,99 грн; Товарно-транспортними накладними №39 від 10.01.2025; №40 від 10.01.2025; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000035 від 14.02.2025 на суму 39600,00 грн; Товарно-транспортними накладними №276 від 13.02.2025; №252 від 12.02.2025; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000069 від 17.03.2025 на суму 14600,00 грн; Товарно-транспортною накладною №492 від 17.03.2025; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000201 від 05.06.2025 на суму 22500,00 грн; Товарно-транспортною накладною №956 від 04.06.2025.

Відповідачем частково оплачено надані послуги в сумі 197 000,78 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ПП «Енергоконструкція».

Сторонами підписано акти звірки взаємних розрахунків по всіх операціях, що мали місце між Позивачем та Відповідачем у період 2023-2025 р.р., а саме: за період з 01.09.2023 по 31.12.2023; за період з січня 2024 року по липень 2024 року; за 1 квартал 2025 року. Як стверджує позивач, в актах відображено загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем, тобто загального розміру заборгованості щодо усіх правовідносин, що існували між сторонами протягом періоду, за який проводилась звірка.

За твердженнями позивача, станом момент підписання акту за 1 квартал 2025 рока у відповідача була заборгованість у розмірі 582 040,47 грн., з яких заборгованість за транспортні послуги становила 238 000,05 грн, яка за твердженнями збільшилась до 260500,05 грн у зв`язку з наданням послуг згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000201 від 05.06.2025 на суму 22500,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 260500,05 грн основного боргу, а також 4180,19 грн індексу інфляції та 3853,97 грн 3% річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України за період з 05.06.2025 до 01.12.2025.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

У статті 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Правовідносини, які виникли між сторонами за своєю правовою природою є договором перевезення.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч.1 ст.50 ЗУ «Про автомобільний транспорт» договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Так, судом першої інстанції встановлено, що Між Приватним підприємством «Енергоконструкція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» було укладено Договори про надання транспортних послуг №14-03/2024 від 14.03.2024 та №02-01/20205 від 02.01.2025.

Вартість кожного окремого перевезення є договірною і фіксується в акті наданих послуг (п.2.1. договорів).

Згідно п.п.2.2, 2.3, 2.4 договорів про надання транспортних послуг, оплата транспортних послуг Замовником здійснюється на підставі актів виконаних робіт. Акт виконаних робіт підтверджується товаро-транспортною накладною, виписаною замовником та погодженою виконавцем. Оплата за транспортні послуги проводиться в безготівковій, готівковій та будь-якій іншій формі, що компенсує вартість наданих послуг.

На виконання вищевказаних договорів позивач надав відповідачу послуги перевезення загальною вартістю 457500,83 грн, що підтверджується:

актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000180 від 29.03.2024 на суму 87000,00 грн; Товарно-транспортними накладними №418 від 28.03.2025; №416 від 27.03.2024; №403 від 26.03.2024; №356 від 18.03.2024;

· актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000225 від 04.04.2024 на суму 87000,00 грн; Товарно-транспортними накладними №458 від 01.04.2024; №461 від 04.04.2024; №483 від 04.04.2024; №488 від 04.04.2024; №489 від 04.04.2024;

· актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000425 від 09.10.2024 на суму 40600,02 грн;

· актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000426 від 10.10.2024 на суму 20300,00 грн;

· актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000429 від 09.10.2024 на суму 5600,06 грн;

· актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000489 від 20.11.2024 на суму 9800,64 грн; Товарно-транспортною накладною №1752 від 20.11.2024;

· актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000427 від 15.10.2024 на суму 20300,00 грн;

· актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000428 від 14.10.2024 на суму 5600,06 грн;

· актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000437 від 18.10.2024 на суму 20300,00 грн;

· актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000470 від 07.11.2024 на суму 20300,00 грн;

· актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000532 від 13.12.2024 на суму 5600,06 грн;

· актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е0003 від 10.01.2025 на суму 58399,99 грн; Товарно-транспортними накладними №39 від 10.01.2025; №40 від 10.01.2025;

· актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000035 від 14.02.2025 на суму 39600,00 грн; Товарно-транспортними накладними №276 від 13.02.2025; №252 від 12.02.2025;

· актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000069 від 17.03.2025 на суму 14600,00 грн; Товарно-транспортною накладною №492 від 17.03.2025;

· актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000201 від 05.06.2025 на суму 22500,00 грн; Товарно-транспортною накладною №956 від 04.06.2025.

В кожному акті здачі-приймання робіт міститься графа де вказано, що замовник претензій по об`єму, якості і строках виконаних робіт (наданих послуг) не має.

В матеріалах справи відсутні будь-які претензії відповідача щодо об`єму, якості і строків виконаних робіт.

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та товаро-транспортні накладні скріплені підписами та печатками сторін.

Сторонами підписано акти звірки взаємних розрахунків по всіх операціях, що мали місце між Позивачем та Відповідачем у період 2023-2025 р.р., а саме: за період з 01.09.2023 по 31.12.2023; за період з січня 2024 року по липень 2024 року; за 1 квартал 2025 року.

При цьому, в актах звірки взаємних розрахунків відображено загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем, щодо усіх правовідносин (включаючи договори оренди автокрана), що існували між сторонами протягом періоду, за який проводилась звірка.

Вказані Акти підписані сторонами без жодних зауважень.

У зв`язку з наданням послуг згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Е000201 від 05.06.2025 на суму 22500,00 грн. у відповідача збільшилась заборгованість за транспортні послуги до 260500,05 грн. порівняно з заборгованістю, що існувала станом момент підписання акта за 1 квартал 2025 року, оскільки такий акт не був включений до переліку послуг, наданих у зазначений період.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що умовами договору сторони чітко визначили перелік двосторонніх документів, які сукупно підтверджують факт надання транспортних послуг та, відповідно, є підставою для їх оплати - акти здачі-приймання робіт (надання послуг)(п.2.2. Договру) та товарно-транспортні накладні (п. 2.3 Договору). Оскільки до цих умов договору сторони змін не вносили, порядок і підстави оплати за договором повинні відповідати вказаним пунктам договору.

Відтак, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, який встановив, що у справі наявні передбачені умовами договору та нормами чинного законодавства первинні документи - акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт надання транспортних послуг на загальну суму 457500,83 грн.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610, ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання по оплаті отриманих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 260500,05 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

В матеріалах справи відсутні, а скаржником не подано доказів оплати чи мотивованих заперечень щодо заявленої до стягнення суми заборгованості.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належна до стягнення з відповідача сума заборгованості за надані послуги з перевезення становить 260500,05 грн.

Щодо акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) №Е000489 від 20.11.2024.

Скаржник зазначає, що в акті міститься графа де надана послуга називається «Установка опор ГАЗ-66 БКГМ в м. Настасів», що не відноситься до предмета жодного із договорів про надання транспортних послуг №14-03/2024 від 14.03.2024 та №02-01/20205 від 02.01.2025.

Разом з тим, вказаний акт підписаний скаржником без зауважень щодо об`єму, якості і строків наданих послуг. В матеріалах справи також відсутні і будь-які докази звернення скаржником з відповідними претензіями до позивача. Більше того, сторонами підписано акти звірки взаємних розрахунків, які теж не містять жодних зауважень скаржника щодо об`єму, якості і строків наданих послуг.

Зазначаючи про вказані недоліки акта здачі-приймання робіт, скаржником не надано суду жодних доказів, які б спростували інформацію вказану в означеному акті, відтак у суду відсутні підстави вважати, що до такого (акта) винесено недостовірну інформацію, чи просто допущену технічну описку, про що стверджує позивач.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача за період з 05.06.2025 по 01.12.2025 інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, колегія суддів відзначає, що за змістом спірного договору відсутній визначений строк оплати.

Згідно п.2.2 Договору оплата транспортних послуг замовником здійснюється на підставі актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.2. Договору замовник зобов`язується використовувати наданий автотранспорт за призначенням із дотриманням правил перевезення вантажу, безпеки руху та інших нормативних актів, що регламентують порядок використання транспортних засобів. Своєчасно сплачувати перевізникові плату за виконані послуги згідно виставлених рахунків.

В матеріалах справи відсутні докази виставлення позивачем рахунків на оплату.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В позовній заяві позивач (ПП «Енергоконструкція») зазначає, що звертається до суду без попереднього пред`явлення претензії відповідачу.

Зважаючи на зазначене, у визначений період позивач не мав права нараховувати інфляційні втрати та 3% річних, відтак в цій частині в задоволенні заявлених вимог слід відмовити.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача за період з 05.06.2025 по 01.12.2025 інфляційних втрат в розмірі 4180,19 грн та 3% річних в розмірі 3853,97 грн., з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених ст.277 ГПК України, для часткового скасування рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2026 у справі №914/3728/25 та прийняття рішення про часткову відмову в задоволенні позовних вимог ПП «Енергоконструкція» у відповідній частині.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» від 10.04.2026 (вх. № ЗАГС 01-05/1103/26) підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2026 у справі №914/3728/25 частковому скасуванню, із ухваленням нового рішення в відповідній частині.

Згідно п. 2 ч. 1 та ч.9 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» від 10.04.2026 (вх. № ЗАГС 01-05/1103/26) задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Господарського суду Львівської області від 11.03.2026 у справі №914/3728/25 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача за період з 05.06.2025 по 01.12.2025 інфляційних втрат в розмірі 4180,19 грн та 3% річних в розмірі 3853,97 грн. В цій частині в задоволенні позову відмовити.

3. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2026 у справі №914/3728/25 залшити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» (79052, м.Львів, вул.Рудненська, буд.14А/1, ідентифікаційний код 41221900) на користь Приватного підприємства «Енергоконструкція» (46004, місто Тернопіль, вулиця Текстильна, будинок 28, ідентифікаційний код 21159437) 260500,05 грн. основного боргу та 3907,16 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Енергоконструкція» (46004, місто Тернопіль, вулиця Текстильна, будинок 28, ідентифікаційний код 21159437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» (79052, м.Львів, вул.Рудненська, буд.14А/1, ідентифікаційний код 41221900) 628,37 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Господарському суду Львівської області на виконання даної постанови видати накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

8. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 19.08.2026.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.