Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №712/905/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/905/26

Провадження № 1-кп/712/604/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючий/суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження 12026250310000036 від 06.01.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янка, Кам`янського району, Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, дітей на утриманні не маючого, офіційно не працюючого, інвалідом, учасником бойових дій, депутатом, ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, та який в подальшому продовжений Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 на 90 діб, використовуючи мобільний телефон Motorola MOTO G22 до якого підв`язаний банківський рахунок НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_6 , в період часу з 07 години 37 хвилини 23.12.2025 по 11 годину 02 хвилин 23.12.2025, здійснив безконтактну оплату товарів у магазинах міста Черкаси, а саме: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченка, 114, ломбард «Скарбниця», за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченка, 243, магазин «Табакерка», за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 291, ломбард «Благо», за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 57/3, аптека «АНЦ», за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 42, магазин «Аврора», за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 42, магазин «PODS», за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченка, 207, викрав грошові кошти потерпілого ОСОБА_6 , на загальну суму 22383 гривень 48 копійок.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив обставини вказані вище щодо часу, місця, мети, способу вчинення ним кримінального правопорушення, не оспорював та дав показання, які відповідають опису події, яке сформульовано в обвинувальному акті. Повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що підтверджують його вину, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду. Обвинувачений щиро кається, просив суд суворо не карати. Цивільний позов визнав повністю.

Потерпілий в судове засідання 18.08.2026 не з`явився, скерував заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. У призначенні покарання покладався на розсуд суду. Цивільний позов підтримав.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд ухвалив про проведення скороченого судового розгляду і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюють ся. При цьому, судом з`ясовано, чи правильно обвинувачений розуміє зміст тих обставин, які він не оспорює, чи є добровільною та істинною його позиція, а також роз`яснив учасникам процесу, що у разі не дослідження судом доказів, сторони будуть позбавлені права в апеляційному порядку оскаржити обставини, які не оспорю валися.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, добровільності позиції обвинуваченого, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачений розуміє суть обвинувачення та не оспорює фактичні обставини справи, він вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням речових доказів, ухвали щодо накладення арешту, дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Судом у відповідності до положень частини третьої статті 349 КПК України було з`ясовано, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений зазначив, що йому зрозуміло зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, позиція обвинуваченого є добровільною, та йому зрозуміло, що в подальшому він буде позбавленийправа оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень частин другої та третьої статті 349 КПК України на місці постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допит обвинуваченого, дослідження доказів щодо судових витрат, речових доказів, ухвали щодо накладення арешту, та дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченого та цивільний позов.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що під час судового розгляду підтверджено факт скоєння ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за:

- ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Відповідно до частини першої статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Частиною першою статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частиною першою статті 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 12 КК України злочин вчинений ОСОБА_5 є тяжким злочином.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно з ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд з врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого вважає, що з метою досягнення мети кримінального покарання, визначеної статтею 50 КК України, достатнім для виправлення ОСОБА_5 буде призначення йому покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі, без реального відбування покарання.

При цьому, суд бере до уваги особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює неофіційно на будівництві.

Так, частиною третьою статті 75 КК України визначено, що у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Частиною першою статті 75 КК України визначено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до частини першої статті 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ст. 22 ЦК України, особі, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

При вирішенні питання щодо задоволення позову в частині матеріальної та моральної шкоди, суд виходить із положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України, зокрема обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 22383,48 грн підлягає до задоволення.

Згідно частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи те, що відпала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, суд вважає доцільним скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.01.2026.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувався.

Крім того, суд виконуючи вимоги ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування на суму 1782,80 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 124, 349, 366-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання за:

- ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.ч. 1, 3 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності із п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 1782,80 грн.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 22383,48 грн, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 22383,48 грн.

Скасувати арешт з майна, а саме: мобільний телефон Motorola moto g22, серійний номер: НОМЕР_2 , імеі НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який накладено ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.01.2026 (справа № 712/235/26).

Речові докази, а саме: DVD-R диск, на якому міститься відеозаписи з магазину «Делікат», за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченка, 114, DVD-R диск, на якому міститься відеозаписи з ломбарду «Скарбниця» (Tehnoskarb), за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченка, 243, DVD-R диск, на якому міститься відеозаписи з магазину «Табакерка», за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 291, DVD-R диск, на якому міститься відеозаписи з ломбарду «Благо», за адресою: м. Черкаси, вул. Н. Сотні, 57/3, DVD-R диск, на якому міститься відеозаписи з аптеки «АНЦ №12», за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 42, DVD-R диск, на якому міститься відеозаписи з магазину «Аврора», за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 42/2, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон Motorola moto g22, серійний номер: НОМЕР_2 , імеі НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1