Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №711/7538/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/7538/26

Номер провадження 3/711/1807/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Михальченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 718802 від 14.07.2026 року) про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Судом встановлено, що 13 липня 2026 року о 23 год. 21 хв. в м. Черкаси по вул. Гетьмана Сагайдачного (Ватутіна), 277, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «HYUNDAI І30», д/н НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння шкіри, на місці події від проходження огляду відмовилася. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні 03.08.2026 року, ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Просила провадження відносно неї закрити у зв`язку з відсутності складу адміністративного правопорушення.

Адвокат Ейбут Є. І. надала суду письмове клопотання з додатками про закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Клопотання захисник мотивує тим, що одним із доказів, якими працівники поліції обґрунтовують винуватість ОСОБА_1 , є відеозаписи з боді-камер № 474255 та № 472904, здійснені з місця події.

Захисник зазначає, що відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Відтак, на переконання захисника, фіксацію нагрудними відеореєстраторами уповноважених працівників патрульної поліції події, яка відбулася 13.07.2026 року, було розпочато о 23 год. 37 хв., тобто не з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а в той час, коли працівники поліції біля службового автомобіля здійснювали перевірку документів ОСОБА_1 та пропонували їй пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотесту, що, на думку захисника, прямо суперечить вимогам зазначеної Інструкції.

Крім того, ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами адміністративної справи у приміщенні Управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП, за результатами чого було встановлено, що працівниками поліції, окрім відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів, долучено відеозаписи, здійснені за допомогою невідомого технічного пристрою. Одночасно з цим, оскаржуваний протокол не містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого було здійснено відеозапис під маркуванням «ASPIRING 2026/07/13 23:23», долучений до матеріалів справи та зазначений в оскаржуваному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 718802. У протоколі зазначено лише про відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів № 474255 та № 472904. Тому, на думку захисника, якщо протокол не містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, долучений працівниками поліції як доказ, такий доказ є неналежним. На підтвердження зазначеного захисник посилається на постанову Верховного Суду у справі № 524/5536/17 від 15.11.2018. Разом із цим, згідно з вищевказаними відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів № 474255 та № 472904, на переконання захисника, працівник поліції вводить ОСОБА_1 в оману щодо факту наявності пошкодження транспортного засобу «HUNDAI», державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки автомобіль пошкоджений не був та таким не є на даний час.

Крім того, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які протоколи чи постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до вимог КУпАП за обставинами, що мали місце 13.07.2026 року близько 23 год. 37 хв. На думку захисника, зазначене додатково спростовує правомірність зупинки транспортного засобу «HUNDAI», державний номерний знак НОМЕР_2 .

На думку адвоката, матеріали справи також не містять інформації щодо розміщення в умовах збройної агресії росії станом на 13.07.2026 року по вул. Гетьмана Сагайдачного, 277 у м. Черкаси санкціонованого блокпоста та, відповідно, щодо здійснення на ньому працівниками поліції превентивних заходів чи заходів примусу в межах наданої їм компетенції в умовах воєнного стану. Разом із цим, захисник зазначає, що зупинка транспортного засобу була здійснена не в період дії встановлених обмежень воєнного стану, а саме комендантської години.

Таким чином, сторона захисту звертає увагу суду на те, що об`єктивно факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «HUNDAI», державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння не доведений, а належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у матеріалах справи відсутні.

Також захисник просила суд врахувати особисті та сімейні обставини ОСОБА_1 . Зокрема, зазначила, що ОСОБА_1 є одинокою матір`ю двох малолітніх синів, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження та витягами з актових записів, відповідно до яких відомості про батька внесені на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України. Крім того, ОСОБА_1 має на утриманні повнолітню доньку — ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІІ групи та має порушення опорно-рухового апарату. Також ОСОБА_1 здійснює догляд за ОСОБА_3 , який має онкологічне захворювання та потребує постійного відвідування лікарів. На підтвердження зазначених обставин до клопотання долучено декларацію № 0001-ТМ5Р-М410, у п. 1.12.1 якої довіреною особою зазначено ОСОБА_1 .

У зв`язку з викладеним захисник просила суд провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухаши пояснення ОСОБА_1 , захисника Ейбут Є. І., дослідивши письмові матеріали справи та записи з боді камери поліцейських, приходжу до наступного:

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимогст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху,статтею 53цьогоЗакону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п.2.5 ПДР України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.130 ч.1 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 , 13 липня 2026 року о 23 год. 21 хв. в м. Черкаси по вул. Гетьмана Сагайдачного (Ватутіна), 277, керувала транспортним засобом «HYUNDAI І30», д/н НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння шкіри, на місці події від проходження огляду відмовилася. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

В даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що у ОСОБА_1 , порушення координації рухів, відчувається запах алкоголю з порожнини рота, а також почервоніння шкіри.

Також, згідно відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції встановлено, що 13.07.2026 року о 23 год. 21 хв. поліцейськими було зупинено транспортний засіб «HYUNDAI І30», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 (clip-2, час 23:21 та clip-3, час 23:23).

В подальшому, згідно з відеозаписами з боді-камер поліцейських № 474255 та № 472904, встановлено, що 13.07.2026 року о 23 год. 38 хв. працівники поліції виявили у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінку, що не відповідає обстановці, та почервоніння обличчя. У зв`язку з цим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager». На зазначену пропозицію водійка відмовилася пройти огляд (clip-0, б/к № 474255, час 23:39). Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у «ЧОПНД», на що остання погодилася. Після прибуття до «ЧОПНД» лікар запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager», однак остання відмовилася від проходження такого огляду (clip-0, б/к № 474255, час 00:07). У подальшому водійці було повторно запропоновано пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Drager», однак вона повторно відмовилася від його проходження (clip-0, б/к № 474255, час 00:08). При цьому ОСОБА_1 було роз`яснено, що у разі її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння щодо неї буде складено адміністративний протокол. На це водійка погодилася, фактично підтвердивши свою відмову від проходження огляду (clip-0, б/к № 474255, час 00:08). Після цього на запитання лікаря-нарколога ОСОБА_1 повідомила, що близько 17 год. 00 хв. вживала вино (clip-0, б/к № 474255, час 00:09). У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння щодо неї було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколом серії ЕПР1 № 718802 від 14.07.2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленнями на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.07.2026 року;висновком КЗ «ЧОНД» № 335 від 13.07.2026 року з діагнозом – відмова від мдогляду (відмова продути алкотестер); довідкою інспектора відділу АП УПП в Черкаській області майора поліції Андрія Яковлєва від 14.07.2026; відомостями з бази ІПНП про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_3 ; рапортом інспектором взводу № 1 роти № 3 БУПП в Черкаській області ДПП лейтенанта поліції Романа Курта від 14.07.2026 року; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції № 474255 та № 472904.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено.

Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.

Слід зазначити, що положення КУпАП посідають провідне місце в ієрархії нормативно-правових актів щодо регулювання суспільних відносин по притягненню до адміністративної відповідальності та мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів, які приймаються та затверджуються з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності уповноважених посадових осіб на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема працівників патрульної поліції тощо.

При цьому, логічне тлумачення положень ч. 2 ст. 266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустим доказом під час провадження у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп`яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп`яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов`язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.

Разом з тим, суд зауважує, що відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів, та поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з нагрудного відеореєстратора, діють відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливатиіз сукупності ознак чи не спростованих презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Дослідивши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушниці обставин судом не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи, той факт, що правопорушниця відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим грубо порушила правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, вважаю за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до неї цього стягнення буде достатнім для її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті та не відноситься до альтернативного покарання та є обов`язковим.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 283 КУпАП, п. 2.5 Правил дорожнього руху України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та притягнути її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Ю. В. Михальченко