Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №568/2243/25 — Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/2243/25

Провадження №2/568/215/26

04 серпня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Делалової О.М., за участю секретаря судового засідання Мельничук Л.І., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Вишковської В.І., представника третьої особи: Федика Є.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він з відповідачкою є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачка зловживала алкогольними напоями та вела аморальний спосіб життя, з народження дитини не приділяла їй належної уваги. Часто залишала дівчинку на позивача і могла тривалий час не повертатись додому. Станом на сьогодні, ситуація не змінилася, відповідачка не займається вихованням доньки, не цікавиться її навчанням, життям, розвитком. Мати не хвилюється чи здорова дитини, чи має вона все необхідне для гармонійного розвитку, чи ходить до школи, чим захоплюється, про що мріє тощо. Відповідачка самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться життям доньки, не бере участь у її вихованні. На сьогоднішній день дитині повних 13 років, і вона потребує материнської підтримки та опіки, виховання, чого позбавлена зі сторони матері. Дитина зовсім не прив`язана до матері, адже звикла, що її вихованням займаються лише тато з бабусею. Дитина проживає з татом та бабусею, та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Відповідачка достеменно знаючи де проживає донька, жодного разу не поцікавилась життям дитини, її розвитком, успіхами, потребами, не дарувала іграшок, не гуляла з нею, не вітала з святами та днем народження, не була присутньою на батьківських зборах тощо. Дана обставина свідчить ні про що інще, як про те, що відповідачку не хвилює життя дитини. У зв`язку з тим, що відповідачка не брала жодної участі в утриманні дитини, позивач звернувся до суду з заявою про стягнення аліментів, виконавче провадження на сьогодні не відкрито. Позивач просить позбавити відповідачку батьківських прав щодо доньки з тих підстав, що вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по її вихованню.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги. Позивач пояснив, що донька проживає з ним, приблизно з трьох років відповідачка покинула сім`ю, живе своїм життям, дитиною не цікавилася і не цікавиться, матеріально дитині не допомагає, бачилася з дитиною рідко. Десь на початку війни виїхала з України зі своїм сином до Польщі і взагалі перестала приймати будь-яку участь в житті дитини. Позивач вважає, що відповідачка не дає дитині материнського тепла та турботи, не приділяє їй уваги. Поведінка відповідачки свідчить про її байдужість до доньки. Будь-яких перешкод відповідачці у спілкуванні з дитиною він не чинив, і не чинить.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заперечень щодо задоволення позову не висловила.

Представник органу опіки та піклування у судовому засіданні пояснив, що він особисто знає відповідачку, оскільки остання рахується у них як неблагополучна мати. Сім`я ОСОБА_2 у 2013 році знаходилася на обліку служби у справах дітей, як сім`я, яка опинилася в складних життєвих обставинах У відповідача, крім доньки ОСОБА_4 , є син ОСОБА_5 . Відповідач не приділяла своїм дітям належної уваги та виховання, вела аморальний спосіб життя, зловживала алкогольними напоями, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП (неналежне виконання батьківських обов`язків), ст. 178 КУпАП (поява в громадських місцях в п`яному виді), ст. 173 КУпАП (хуліганство). Також, ОСОБА_2 у 2013 році була притягнута до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 164 КК України – злісне ухилення від утримання своїх малолітніх дітей. Приблизно з трьох років, донька ОСОБА_4 постійно проживає з батьком ОСОБА_1 , дуже прив`язана до нього, любить його, батько повністю займається вихованням доньки та матеріально забезпечує. Мати займає пасивну позицію, на початку 2022 року виїхала до Польщі, де і наразі перебуває. При спілкуванні з нею щодо заявленого позову про позбавлення її батьківських прав, жодної зацікавленості не виявила, зазначивши, що їй байдуже та повертатися в Україну вона не збирається. Вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 буде відповідати інтересам дитини.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 . Дитина ОСОБА_4 з малих років постійно проживає з батьком та бабусею, мати дитини вона бачила дуже рідко. Дитина повністю знаходиться на утриманні та вихованні батька.

Дитина ОСОБА_3 була опитана у судовому засіданні без присутності батька за участю психолога з метою з`ясування її думки стосовно позбавлення її матері батьківських прав.

Так, дитина пояснила, що маму знає погано, з малих років проживає з батьком та бабусею, з мамою спілкувалася дуже рідко. Наразі мати живе за кордоном, іноді телефонує, в гості до себе не запрошує, також не запрошує її до себе разом проживати, матеріально не допомагає, не вітає з святами та днем народження, не цікавиться її життям, навчанням, жодної материнської турботи вона не відчуває, звикла жити без мами, її виховує лише батько та бабуся. На питання суду, чи хотіла б вона проживати з матір`ю, категорично відмовилася. Також суду пояснила, що розуміє суть даного спору та не заперечує щодо позбавлення її мати батьківських прав, оскільки в своєму житті її присутність не відчуває.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового стану про народження від 09.11.2024 року, витяг №00047895445, виданого Радивилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлено, що державна реєстрація народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була спершу проведена згідно ч. 1 ст. 135 СК України. 12.03.2015 року реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Радивилівського районного управління юстиції у Рівненській області згідно заяви батьків від 12.03.2025 року №4-11/5-1-45 змінено прізвище дитини з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 . Змінено відомості про батька.

З інформації про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку/квартирі від 10.11.2025 року №199/01.07-1 5 підтверджується реєстрація позивача та доньки ОСОБА_4 за однією адресою у АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Згідно характеристики від 10.11.2025 року №22/01.07-16, складеної старостою Бугаївського старостинського округу, ОСОБА_1 за час проживання на території Бугаївського старостинського округу Радивилівської міської ради зарекомендував себе з позитивної сторони. Скарг зі сторони сусідів на дії ОСОБА_1 в міську раду не надходили, громадський порядок не порушував, виховує дочку один. (а.с. 17).

За змістом акту обстеження житлово-побутових умов проживання позивача вбачається, що сім`я останнього проживає за адресою: АДРЕСА_1 . У будинку наявні всі необхідні умови для проживання. Комісія під час відвідування родини встановила, що мати ОСОБА_2 не проживає з ними та перебуває за кордоном, жодного разу не приїжджала, матеріально дитині не допомагає, вихованням не займається, з дитиною не спілкується. Батько самостійно займається вихованням доньки та забезпечує її всім необхідним (а.с.11).

Згідно психолого-педагогічної характеристики учениці 8-Б класу Радивилівського ліцею №2 ім. П.Г. Стрижака Радивилівської міської ради Ліщини ОСОБА_4 вбачається, що остання навчається добре, комунікабельна, емоційно-вольова сфера розвинена, емоційні реакції здебільшого адекватні ситуації, у спілкуванні відкрита, поведінка адекватна, конфліктні ситуації виникають рідко. Протягом навчання дитини в ліцеї шкільним життям постійно цікавляться батько – ОСОБА_1 , та бабуся зі сторони батька – ОСОБА_10 . Вони підтримують постійний контакт із класним керівником і практичним психологом. Батько учениці бере участь у батьківських зборах, виховних заходах та шкільних подіях. Мати ОСОБА_2 включена до батьківської групи класу (Viber), однак за час навчання дитини в ліцеї не виявляла зацікавленості у шкільному житті доньки, не відвідувала батьківських зборів, не підтримувала зв`язок із класним керівником.

Згідно відомостей з лікарні КНП «Радвилівський ЦПМСД» РМР здоров`ям дитини ОСОБА_3 повністю займається батько, мати за будь-якою медичною допомогою для своєї малолітньої дитини до сімейного лікаря не зверталася.

Судовим наказом Радивилівського районного суду Рівненської області від 09.12.2025р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.11.2025р.

Органом опіки та піклування надано висновок № 237/01.09-20 від 05.02.2026 р. про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 .

Як зазначив орган опіки та піклування у висновку, донька ОСОБА_4 проживає з батьком та бабусею тривалий час, знаходиться повністю на його утриманні та вихованні, мати не цікавиться життям дитини, участі у вихованні не приймає, іноді телефонує, не бере участі у матеріальному утриманні дитини.

Орган опіки та піклування вважає доцільним в інтересах дитини позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав у зв`язку з тим, що мати самоусунулася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання, навчання, розвитку та утримання дитини.

Як визначено статтею 3 Сімейного кодексу України, сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Згідно з положеннями статей 150,151,155,157 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частиною 1 статті 164 Сімейного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьків батьківських прав щодо дітей.

Зокрема згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 311/563/20.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З пояснень позивача та малолітньої ОСОБА_4 , а також з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 не виконує батьківські обов`язки по вихованню та утриманню доньки вже тривалий час. Дитиною повністю опікується батько та бабуся. Мати спілкується з донькою дуже рідко, не приймає участі у її житті, матеріально не допомагає, не бажає, щоб донька проживала з нею. Відповідачка обізнана про перебування справи в суді та за цей час не вчинила будь-яких дій, які б свідчили про її прагнення зберегти свої батьківські права, змінити своє ставлення до дитини. Судом не отримано даних про наявність будь-яких об`єктивних перешкод для належного виконання відповідачкою батьківських обов`язків. ОСОБА_2 свідомо не виконує обов`язок по вихованню дитини, не займається її навчанням та лікуванням, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення.

За таких обставин дитина фактично позбавлена материнського виховання та турботи, участь матері в житті доньки обмежується періодичними телефонними розмовами, відсутні підстави вважати, що відповідачка змінить своє ставлення до батьківських обов`язків, тому з метою захисту інтересів дитини, враховуючи тривале і злісне невиконання батьківських обов`язків відповідачка має бути позбавлена батьківських прав.

Керуючись ст. ст. 164, 166, 168, 169 Сімейного кодексу України , ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.08.2026р.

Суддя О.М. Делалова