Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №564/1167/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1167/26

10 серпня 2026 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О.С.

з участю секретаря судових засідань Янчук О.А.

розглянувши у м.Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі із майна, що є у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі із майна, що є у спільній частковій власності в якій просила суд виділити їй в натурі 31/100 частку у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , що є спільною частковою власністю, як окремий об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 17,4 кв.м, житловою 15,1 кв.м, який складається з прибудови житлової а1 - кімната житлова 1-2 площею 15,1 кв.м, тамбур а2 - коридор 1-1 площею 2,3 кв.м, та господарських і надвірних будівель: а3-вхідні сходи, Б – сарай-літня кухня, пг/Б –погріб, Г-вбиральня, Е-сарай. № 1 – огорожа №2 -ворота та припинити право спільної часткової власності на зазначене майно.

В обґрунтування позову зазначає, що житловий будинок в АДРЕСА_1 (перейменовано АДРЕСА_1 ), зареєстровано за нею 31/100 частки та за відповідачкою 69/100 частки. Вказує, що житловий будинок складається з двох частин, має два окремі входи та кожному з співвласнику належить частка господарських будівель будинковолодіння. Зазначає, що між співвласниками житлового будинку не має розбіжностей щодо розміру та розташування займаних ними приміщень у житловому будинку, їх частки, згідно технічного паспорту та фактично частки поділені на відокремлені групи приміщень з окремими входами. Також вказує, що між співвласниками домоволодіння досягнуто згоди щодо володіння та користування надвірними будівлями та спорудами, що зазначені вище та входять до складу домоволодіння, а також земельною ділянкою, на якій розташовано домоволодіння. Зазначає, що виділ частки із спільного майна ніяким чином не порушує право спільної часткової власності іншого співвласника, оскільки розмір його частки не змінюється ні в кількісному виразі, ні в натуральній величині. Фактично, виділ часток в натурі уже відбувся, однак документально не зафіксований.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, остання звернулася до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності позовні вимоги підтримує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 387716421, сформованої державним реєстратором Костопільської міської ради Рівненської області від 22.07.2024, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником – 31/100 частки (приватна спільна часткова форма власності), на підставі договору дарування від 25.06.2024, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Скоропад В.В. реєстровий № 2370, житлового будинку, що за адресою АДРЕСА_1 .

Встановлено, що рішенням Костопільського районного суду Рівненської області у справі №2-1145/2010 від 06.08.2010, додаткове рішення від 11.04.2011 виділено ОСОБА_3 в натурі частку 69/100 частин будинковолодіння в АДРЕСА_2 як окремий відокремлений об`єкт нерухомого майна, визнано виділену частку як цілу ідеальну частку.

Судом встановлено, що на підставі зазначеного рішення суду ОСОБА_3 зареєструвала право власності на 1/1 цілу частку нерухомого майна в АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 29935348, виданого 12.05.2011 КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації».

Згідно договору дарування від 10.11.2011, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Дідовець А.Г., ОСОБА_3 подарувала квартиру АДРЕСА_3 відповідачці ОСОБА_2 . Згідно витягу про державну реєстрацію прав № 32194296 від 25.11.2011 речове право зареєстровано КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» за відповідачкою ОСОБА_2 .

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , що виготовлений ФОП ОСОБА_4 станом на 30.07.2024, позивачка ОСОБА_1 володіє та користується надвірними будівлями а3 – вхідні сходи, Б- сарай-літня кухня, пг/Б – погріб, Г- вбиральня, Е-сарай, №1-огорожа, №2 – ворота.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5623410100:02:005:0694 розміром 0,0211 га, що підтверджується договором дарування від 25.06.2024, посвідченим приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад В.В. за № 2372 та зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав та витягом №384359080.

Судом встановлено, що частина будинку з надвірними будівлями позивачки знаходяться на земельній ділянці позивачки ОСОБА_1 , а частина відповідачки - на земельній ділянці кадастровий номер 5623410100:02:005:0685 площею 0,0384 га, котра належить відповідачці ОСОБА_2 , про що зазначено в п.4 договору дарування від 10.11.2011, посвідченого приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Дідовець А.Г. та зареєстрованого в реєстрі № 3238.

Відповідно до Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна від 30.07.2024 № 303, виданого ФОП ОСОБА_4 , 31/100 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 , якою володіє та користується позивачка ОСОБА_1 складається з прибудови а1 (1-2 – житлова кімната площею 15,1 кв.м), тамбура а2 (1-1 – коридор площею 2,3 кв.м), загальною площею 17,4 кв.м, житловою – 15,1 кв.м; а також господарські та надвірні будівлі: а3-вхідні сходи, Б –сарай- літня кухня, пг/Б – погріб, Г –вбиральня, Е-сарай, № 1 – огорожа, №2-ворота, складають цілий окремий самостійний об`єкт – житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . За технічними показниками 31/100 частини житлового будинку є відокремленою та має окремий вихід і може бути виділена в натурі.

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що між співвласниками житлового будинку немає розбіжностей щодо розміру та розташування займаних ними приміщень у житловому будинку, їх частки згідно технічного паспорту та фактично частки поділені на відокремлені групи приміщень з окремими виходами. Між співвласниками домоволодіння досягнуто згоди щодо володіння та користування надвірними будівлями та спорудами, що зазначені вище та входять до складу домоволодіння, а також земельною ділянкою, на якій розташовано домоволодіння.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст.ст.15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна від 18 червня 2007 року № 55, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 р. за № 774/14041, поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюється відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм.

Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321 ЦК України).

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст.41 Конституції України).

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

За ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (ч.3 ст.364 ЦК України).

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 183 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна, утворюється два самостійних об`єкта майна.

Судом встановлено, що 69/100 частина житлового будинку, що за адресою АДРЕСА_1 виділена в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна попереднім власником ОСОБА_3 в судовому порядку у справі № 2-1145/2010, однак право спільної часткової власності на нього не припинено, а тому в державному реєстрі речових прав житловий будинок в АДРЕСА_1 зареєстрований як спільна часткова власність позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , правонаступником житла якої є відповідачка ОСОБА_2 .

Відповідно до п.2 Постанови ПВС України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 судам слід мати на увазі, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами: в) про поділ спільного майна або виділ з нього частки.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Враховуючи вищенаведене, а також, що житловий будинок з надвірними будівлями, за адресою АДРЕСА_1 , фактично поділений між співвласниками (позивачем та відповідачем) та між співвласниками досягнуто згоди щодо порядку користування, то суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про виділ в натурі із майна, що є у спільній частковій власності, є обгрунтованою, та такою що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 128, 211, 247, 263, 265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі із майна, що є у спільній частковій власності – задоволити.

Виділити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в натурі 31/100 частку у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , що є спільною частковою власністю, як окремий об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами загальною площею 17,4 кв.м, житловою 15,1 кв.м, який складається з прибудови житлової а1 - кімната житлова 1-2 площею 15,1 кв.м, тамбур а2 - коридор 1-1 площею 2,3 кв.м, та господарських і надвірних будівель: а3-вхідні сходи, Б – сарай-літня кухня, пг/Б –погріб, Г-вбиральня, Е-сарай. № 1 – огорожа №2 -ворота.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ), у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 18.08.2026.

СуддяО. С. Цвіркун