Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №545/409/26 — Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 545/409/26

Провадження № 2/550/324/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Литвин В.В.,

за участю секретаря судового засідання Склянчук С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Чутове цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі також – відповідач) про стягнення боргу за борговою розпискою (далі також –договір позики) в розмірі 1200 CHF (одна тисяча двісті швейцарських франків) та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31 липня 2025 року ОСОБА_3 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , під розписку взяв в борг у позивача ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 1200 CHF (одна тисяча двісті швейцарських франків). Сторонами було узгоджено, що кінцевим терміном повернення коштів визначено 30 серпня 2025 року. Дані обставини підтверджуються борговою розпискою яка долучається до позовної заяви. Однак у визначений у розписці строк грошові кошти відповідач не повернув, чим порушив зобов`язання. З моменту отримання коштів відповідач жодного разу не здійснив виплати, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися з даною позовною заявою до суду.

Ухвалою судді Чутівського районного суду Полтавської області від 21.04.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, визначено відповідачу строк для подання відзиву.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, правом подати свої заперечення проти позовних вимог не скористався, про розгляд судом справи повідомлений належним чином.

Зокрема, на адресу суду повернулися поштові відправлення з кореспонденцією суду (ухвалами про відкриття провадження у справі, про відкладення судових засідань, підготовчого засідання) надіслані судом рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яку встановлено судом у порядку, визначеному ч. 6 ст. 187 ЦПК України (а.с. 14), з відмітками оператора поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 36-40, 52-54, 64-66, 74-76).

Таким чином, згідно з положеннями п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про розгляд справи судом належним чином.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, подали суду письмові заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав, про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

З урахуванням викладеного, розгляд справи по суті здійснюється судом за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, у тому числі оригінал боргової розписки, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

31 липня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1200 CHF (одна тисяча двісті швейцарських франків), які зобов`язувався повернути не пізніше 30 серпня 2025 року. На підтвердження укладення договору відповідачем була надана боргова розписка, підписана останнім (а.с. 43).

Зі змісту боргової розписки вбачається наявність між сторонами зобов`язання, що виникло з договору позики, та вбачається факт передачі відповідної суми коштів від позикодавця до позичальника.

Відповідач ОСОБА_3 у добровільному порядку суму боргу у визначений строк не повернув.

Відповідно до ст. 545 ЦК України кредитор, прийнявши виконання зобов`язання, повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Отже наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками ст. 1046 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Крім того, за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Поряд із цим, у своїй постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) Велика Палата Верховного Суду, посилаючись на вимоги ст.ст. 1046 та 1049 ЦК України, вказала, що як укладення, так і виконання окремих договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми як в іноземній валюті, так в національній валюті України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем ОСОБА_2 жодних доказів на спростування доводів позивача, зазначених ним у позові, або ж сплати останньому боргу за борговою розпискою суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що боргова розписка від 31.07.2025 року підтверджує факт укладення договору позики, а відтак і отримання коштів відповідачем та виникнення у нього обов`язку в їх поверненні, який відповідачем в свою чергу не виконано, оскільки оригінал боргової розписки знаходився у позивача по справі, тому з сукупності вказаних підстав суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за борговою розпискою в розмірі 1200 CHF (одна тисяча двісті швейцарських франків).

Таким чином позовні вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 064 грн 96 коп.

Позивач також заявив вимогу про відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в розмірі 4 000,00 грн.

На підтвердження цих витрат позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги від 12.01.2026 (а.с. 6-7); копію квитанції від 12.01.2026 (а.с. 7 зворот); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 9) та ордера на надання правничої допомоги (а.с. 25 зворот).

Отже, враховуючи повне задоволення позову, відсутність заперечень відповідача щодо розміру заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України в сумі 4 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 137, 141, 223, 229, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за борговою розпискою задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за борговою розпискою в розмірі 1200 CHF (одна тисяча двісті швейцарських франків) та 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя В.В. Литвин