Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №375/1369/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Суд: Рокитнянський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №375/1369/26

Суддя: Банах-Кокус О. В.

Справа № 375/1369/26

Провадження № 3/375/724/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року елище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Рокитнянського районного суду Київської областінадійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 185 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 217753 від 6 червня 2026 року, ОСОБА_1 6 червня 2026 року близько 16 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_2 , не виконував неодноразову законну вимогу поліцейського припинити адміністравтине правопорушення, на зауваження не реагував, виражався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції.

Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтею 185 КУпАП.

Згідно із частиною 2 статті 277 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП, розглядаються судом протягом доби.

Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 185 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Ураховуючи те, що особа, яка притягається до адміністративно відповідальності, не була доставлена в судове засідання протягом доби, з метою забезпечення для ОСОБА_1 можливості реалізувати в суді передбачені законом права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності (зокрема, права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо), він викликався в судове засідання на 29 червня 2026 року поштовим повідомленням, яке отримав 25 червня 2026 року, що підтрверджується зворотнім поштовим повідомленням, яке повернулося до суду 29 червня 2026 року.

Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , призначений на 13 липня 2025 року о 08:30 год, відкладався у зв`язку з неявкою останнього в судове засідання.

До ОСОБА_1 постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 13 липня 2026 року було застосовано привід, однак у визначений день та час ОСОБА_1 до суду доставлено не було, постанова суду залишилася не виконаною.

Розгляд справи відкладено на 19 серпня 2026 року о 08 год 30 хв. ОСОБА_1 викликано судовою повісткою надісланою у додаток Viber. Згідно з довідкою про доставку SMS повідомлення ОСОБА_1 отримав 14 липня 2026 року, заяви про відкладення розгляду справи не надсилав.

У судове засідання 19 серпня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився.

Дослідивши матеріали вказаної вище адміністративної справи, суддя дійшов до наступного висновку.

Згідно положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Диспозицією статті 185 КУпАП адміністра тивну відповідальність передбачено за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Стаття 185 КУпАП встановлює відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця. Непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» №8 від 26.06.1992 (зі змінами) роз`яснено, що згідно зі статтею 185 КУпАП злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Законом України «Про Національну поліцію України» закріплені повноваження поліцейського, в тому числі їх права та обов`язки, з яких вбачається, що вимоги працівника поліції та розпорядження - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, та має бути законодавчо обґрунтований.

Відповідно до статті 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до пункту 9 ІІ Розділу Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 року, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 217753 вбачається, що протокол складено 6 червня 2026 року, склад правопорушення викладений у вигляді " ОСОБА_1 6 червня 2026 року близько 16 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_2 , не виконував неодноразову законну вимогу поліцейського припинити адміністравтине правопорушення, на зауваження не реагував, виражався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції".

З дослідженого відеозапису долученого до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в ході спілкування з працівниками поліції висловлювався нецензурною лайкою, однак не відносно працівників поліції та інших громадян.

При цьому, суддя звертає увагу, що обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку статті 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Аналіз протоколу та наявних доказів надає право стверджувати, що він не відображає кваліфікацію дій особи за статтею 185 КУпАП. За змістом статті 185 КУпАП, будь-яка особа повинна вчинити злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського (члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця) при виконанні ним службових обов`язків чи участі в охороні громадського порядку.

Такі дії, повинні бути описані у протоколі як об`єктивна сторона правопорушення. Серед іншого повинні бути також зазначені час, місце, спосіб, обстановка правопорушення та дії, які доступні для спостереження і дослідження, які показують свою суспільну небезпечність і можливість настання таких самих небезпечних наслідків. Зазначених вимог поліцейським, яким був складений даний протокол, дотримано не було.

Стаття 185 КУпАП регулює суспільні відносини в області непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця. Для таких дій притаманно безпосередні розпорядження або вимога та безпосередня непокора. При цьому, такі дії повинні відбуватись особисто в умовах спостереження однією особою іншої.

Вивченням справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що працівниками поліції у порушення частини 1 статті 256, статті 251 КУпАП не забезпечено належних та допустимих доказів у вказаному провадженні, які б обґрунтовано підтверджували факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 .

Враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 185 КУпАП не має, оскільки факти і обставини, які встановлені поліцією, не можуть відповідати порушенню передбаченому інкримінованою статтею.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

У даному випадку, негативна відповідь на питання про винність громадянина ОСОБА_1 виходить не з позитивно встановленої невинності останнього, а з доказового аспекту презумпції невинності: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Суддя не є стороною обвинувачення, а співробітники поліції не зібрали та не забезпечили надання до суду відповідних доказів винуватості особи.

Таким чином, суддя вважає, що справа підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 передбаченого статтею 185 КУпАП.

Керуючись статтями 9-11, 23, 33, 185, 221, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 185 КУпАП, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області

Суддя О.В. Банах-Кокус

Оригінал: reyestr.court.gov.ua