Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №168/320/26 — Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/320/26

Провадження № 2/168/278/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

представника позивача Калініченко К.Ю.,

розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Старобільський відділ державної виконавчої служби у Старобільському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що вона і відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області у справі № 684/204/23 від 09 червня 2023 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був розірваний. Згідно з судовим наказом, виданим Старовижівським районним судом Волинської області № 168/516/23 від 07.06.2023 р. з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду 07 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач сплачував аліменти в розмірі, що є значно меншим за 1/4 від його доходів, тому позивач була змушена звернутись до виконавчої служби для примусового виконання судового наказу. 19.11.2025 р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 79633656 про виконання судового наказу № 168/516/23 від 07.06.2023 р. З моменту відкриття виконавчого провадження до теперішнього часу відповідач продовжує сплачувати аліменти в розмірі, що є значно меншим, ніж встановлено судовим наказом. Відповідно до довідки, виданої Старобільськом ВДВС у Старобільському районі Луганської області, станом на 01 квітня 2026 року наявна заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 у сумі 108 322 гривні 33 коп. Відповідач обізнаний про наявну заборгованість зі сплати аліментів. За інформацією, отриманою від державного виконавця, його повідомлено належним чином про наявну заборгованість. Між позивачем і відповідачем на розгляді суду перебуває справа про примусове відібрання дитини і за зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини. Через Електронний суд ОСОБА_2 було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження і довідку про наявну заборгованість зі сплати аліментів, - вказані документи долучені до матеріалів цивільної справи № 168/171/25 і доведені до відома Позивача під час судових засідань. Відповідач працює, на його утриманні немає інших малолітніх дітей, - отже заборгованість зі сплати аліментів виникла з вини ОСОБА_2 . За вказаних обставин Позивач змушена звернутися до суду з цим позовом про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів. Розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з червня 2023 року до 10 березня 2026 року становить 266 013.29 грн. Згідно з Довідкою про неотримання аліментів, наданою Старобільським відділом ДВС у Старобільському районі Луганської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, станом на 01 квітня 2026 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 становить 108 322, 33 грн.

Позивач, відповідно до статті 196 СК України та з посиланням на правові позиції, висловлені в постановах Великої Палати Верховного Суду, просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі, що не перевищує 100% відсотків заборгованості по аліментах, а саме: 108 322, 33 грн.

Ухвалою від 15.04.2026 р. відкрито провадження в справі, призначено підготовче судове засідання.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Третя особа Старобільський відділ державної виконавчої служби у Старобільському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції пояснень на позов не подав.

19.05.2026 р. ухвалою суду підготовче провадження в справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримала, з наведених у позові підстав. Додала, що відповідач сплачує аліменти не в повному розмірі, визначеному у судовому наказі, а в меншому, тому і утворилась заборгованість зі сплати аліментів. Також повідомила, що відповідач під час розгляду іншого позову між цими ж сторонами - про відібрання дитини, особисто підтвердив, що проживає в Німеччині, де працює та отримує дохід, також він підтвердив, що знає про розгляд даного спору та визнав, що не сплачує в повному розмірі аліменти на утриманні сина. Чим фактично підтвердив, що заборгованість виникла через винну поведінку відповідача. Тому позивачка звернулась до ВДВС з приводу примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів. Оскільки розмір доходів відповідача офіційно ніде не відображений і не задекларований, то державний виконавець нараховує аліменти, виходячи з 1/4 розміру середньої заробітної плати по регіону. Усі раніше здійснені відповідачем платежі враховані при розрахунку заборгованості, а всі квитанції про переказ коштів відповідачем надані державному виконавцю. Однак заборгованість не погашена, а розмір пені значно перевищує розмір заборгованості. У серпні 2026 р. відповідач взагалі припинив сплачувати аліменти. Розрахунок заборгованості позивачкою здійснений за формулою, наведеною у правових висновках Верховного Суду. Просить задовольнити позов.

У судове засідання відповідач і його представник не з`явилися, будучи належно повідомленими про час і місце розгляду (відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України), клопотань чи відзиву ні відповідач, ні його представник станом на 18.08.2026 р., не подали.

У судове засідання представник третьої особи не з`явився, будучи належно повідомленим про час і місце розгляду справи, клопотань не надійшло.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників, що не з`явились.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частиною першою статті 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Стаття 82 ЦПК України визначає підстави звільнення від доказування.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд встановив такі обставини справи.

Згідно з судовим наказом, виданим Старовижівським районним судом Волинської області у справі № 168/516/23 від 07.06.2023 р. ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду 07 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого Старобільським ВДВС встановлено, що станом на 01 квітня 2026 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 становить 108 322, 33 грн. (а.с.18).

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4 ст. 155 СК України).

Положеннями ч. 1 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16 (провадження № 14-616цс18) дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1%. Формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1%.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зважаючи на наведене, суд при визначенні порядку обчислення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів вважає за необхідне застосувати висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18).

У постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19, вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо (пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Законодавство покладає на особу зобов`язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати аліменти, при цьому, якщо аліменти стягуються за рішенням суду, то невиконання чи неналежне виконання такого обов`язку має негативні наслідки у вигляді додаткової відповідальності. Вина у сімейних правовідносинах характеризується тим, що особа усвідомлювала протиправність своєї поведінки, передбачала або повинна була передбачати настання шкідливого результату, бажала його настання або відносилась до нього байдуже. Форма вини не має принципового значення у сімейних правовідносинах. Саме на платника аліментів покладається обов`язок довести, що заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банківськими установами, наявністю форс-мажорних обставин тощо. В інших випадках застосовується презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості по сплаті аліментів, а стягнення пені за весь час прострочення стає невідворотним.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина перша, друга статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не довів, що заборгованість по аліментах виникла не з його вини, чи з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банківськими установами, наявністю форс-мажорних обставин тощо.

Отже, суд не встановив обставин, які б могли звільнити відповідача від відповідальності за прострочення виконання аліментних зобов`язань.

Таким чином, встановивши, що з вини відповідача, який зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини за судовим наказом, виникла заборгованість зі сплати аліментів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Суд погоджується з наведеним позивачкою розрахунком, оскільки розмір пені визначений позивачкою з урахуванням положень ст. 196 СК України і правових позицій Верховного Суду, і відповідачем не спростований.

Отже, відповідно до розрахунку розміру, складеного позивачкою, загальний розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з червня 2023 року до 10 березня 2026 року становить 266 013,29 грн.

Згідно з Довідкою про неотримання аліментів, наданою Старобільським відділом ДВС у Старобільськом районі Луганської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, станом на 01 квітня 2026 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 становить 108 322, 33 грн.

Таким чином, із врахуванням вимог ч.1 ст. 196 СК України, відповідно до якої, розмір пені не може бути більшим ніж 100 відсотків заборгованості, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню за несвоєчасну сплату аліментів у виконавчому провадженні № 79633656 в розмірі 108 322,33 грн. Відтак позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1331,20 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280-284, 288, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 20, 141, 180, 182, 192, 196 Сімейного кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Старобільський відділ державної виконавчої служби у Старобільському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 108 322 (сто вісім тисяч триста двадцять дві) гривні 33 коп неустойки (пені) від суми несплачених аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: Калініченко Катерина Юріївна, адвокат, адреса:АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКППНОМЕР_3 .

Представник відповідача: Багінський Артем Олександрович, адвокат, адреса – вул. Зарічанська, 5-3, оф. 312 м. Хмельницький Хмельницька область, РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа – Старобільський відділ державної виконавчої служби у Старобільському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса вул.Поштова, 23, а/с 55, смт.Володимирець, Вараський район, Рівненська область, 34300, код ЄДРПОУ 34922155.

Повне рішення складене 18.08.2026 року.

Суддя О. Й. Хаврона