Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №521/9944/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/9944/26

Номер провадження 3/521/3280/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м.Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

12 червня 2026 року о 17:40 годин молодший сержант ОСОБА_1 перебуваючи при виконанні службових обов`язків в тимчасовому місці розміщення військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 (точне місце розташування не зазначається у зв`язку із введеним на всій території України воєнного стану), в умовах особливого періоду під час правового режиму воєнного стану у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 12.06.2026 року №511/83014096 з використанням спеціального технічного засобу алкотестера «Алконт - BraACAudit-U421 U8300» та тестом на алкоголь від 12.06.2026 року №00002482.

За даним фактом працівником ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.06.2026 року серії ОДО №298 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, викликався до суду, зокрема шляхом направлення смс-повістки на контактний номер телефону. Відповідно до довідки про доставлення смс-повідомлення, смс-повідомлення про явку в судове засідання доставлено 03.07.2026 року. Крім того, до матеріалів справи долучена заява ОСОБА_1 відповідно до змісту якої останній вину визнає та просить розстрочити йому суму штрафу.

Відповідно до вимог ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-20 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Згідно вимог ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 розглядаються протягом доби.

Беручи до уваги рішення Європейського Суду з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття1КУпАП).

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

За вказаних обставин, враховуючи строки розгляду справи та обізнаність ОСОБА_1 про розгляд його справи судом, суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Указом Президента України "Про часткову мобілізацію” від 17.03.2014 №303/2014, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про часткову мобілізацію” від 17.03.2014 № 1126-VI1, відповідно до підпунктів 1, 17, 20 частини 1 статей 106, 112 Конституції України та статей 4, 11 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” № 3543-ХІІ від 21.10.1993 на території України оголошено про проведення часткової мобілізації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України” № 1932-ХІ1 від 06.12.1991 та статті 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” №3543-Х1І від 21.10.1993 особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб” № 1952-VIIІ від 16.03.2017 (набрав законної сили 16.04.2017) внесено зміни до глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду. Отже, в Україні діє особливий період.

Відповідно до п.7 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання службових обов`язків військової служби.

Відповідно до ст.ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов`язки, а також утримуватись шкідливих для здоров`я звичок.

Частиною 3 статті 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-20 КУпАП, полягає у розпиванні алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП - поява військовослужбовця на території військового об`єкту в нетверезому стані в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 12.06.2026 року серії ОДО №298, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 12.06.2026 року №511/83014096, відповідно до якого ОСОБА_1 12.06.2026 року мав алкогольне сп`яніння, заявою ОСОБА_1 про визнання вини.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини справи, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виплати штрафу, суд зважає, що у чинному КпАП України відсутня стаття, яка б передбачала розстрочку сплати штрафу та порядок розгляду даного питання судом. Однак, у діючому Кримінальному кодексі України та Кримінальному процесуальному кодексі України наявні відповідні статті, які передбачають можливість розстрочення штрафу та визначають порядок розгляду питання про розстрочку, а тому, при розгляді даного клопотання вважаю за необхідне застосувати аналогію права.

Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КпАП України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерело права.

Частина 4 ст. 53 КК України передбачає, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Крім того, як убачається з положень ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, звернувся до суду із клопотанням, у якому зазначає, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, що ускладнює йому сплату штрафу одним платежем, суд вважає, що клопотання останнього про розстрочку виплати суми штрафу підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд надає ОСОБА_2 розстрочку у виплаті штрафу в сумі 17 000 грн строком на 10 місяців, тобто по 1700 грн. щомісяця.

Керуючись ст. ст. 172-20,221,252,283,284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Розстрочити ОСОБА_1 виплату штрафу у розмірі 17000 грн на загальний строк 10 (десять) місяців зі сплатою щомісячно по 1700 грн починаючи з 01 вересня 2026 року.

На підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.І. Федоренко