Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №750/3003/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/3003/26 Головуючий у 1 інстанції Кузюра М. М.

Провадження № 33/4823/708/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року місто Чернігів

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду Гусач О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката Похилька С. М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, за правилами ст. 36 КУпАП, згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Як установив місцевий суд, 04 березня 2026 року, в 00 год. 03 хв., ОСОБА_1 , по вул. Шевченка, 157, у м. Чернігові, на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом Mazda 626, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, зі згоди водія проводився за допомогою приладу Drager Alkotest 7510 ARLM-0261, результат огляду позитивний, 1,91 проміле.

Також, 04 березня 2026 року, о 07 год. 17 хв., ОСОБА_1 , по вул. Шевченка, 114а, у м. Чернігові, на порушення вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував автомобілем Mazda 626, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу Drager ARLM-0316, результат огляду позитивний, 0, 67 проміле.

В апеляційній скарзі захисник Похилько С. М. просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративних правопорушень.

Мотивує тим, що на відеозапису, доданому до матеріалів справи видно, що одразу після зупинки автомобіля ОСОБА_1 , останній повідомив, що він є військовослужбовцем та за вказівкою командира прямував до м. Чернігова, відтак, його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння можна розцінювати як дії, вчинені у стані крайньої необхідності.

Також, на його думку, поліцейськими була порушена процедура огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та, на його думку, огляд мав проводитися посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, чого дотримано не було.

Також захисник вказує на відсутність в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, доданому до протоколу від 04.03.2026 року серії ЕПР1 № 605631, підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що з результатами огляду він згоден.

Додатково зауважує, що у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 605702 від 04.03.2026 прізвище водія зазначено як « ОСОБА_1 » замість « ОСОБА_1 », що вказує на складання протоколу щодо іншої особи та вважає такий доказ як протокол про адміністративне правопорушення недопустимим доказом.

Будучи належним чином повідомлені про день і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується телефонограмою від 07.08.2026 та довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» 07.08.2026 об 11:17:48, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Похилько С. М. на апеляційний розгляд не прибули, їх явка була не обов`язковою. Заяв про перенесення розгляду не подавали.

Переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Положеннями ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 605631, ЕПР1 №605702 від 04 березня 2026 року, в яких викладені обставини вчинення правопорушень; роздруківками з приладу Драгер від 04.03.2026, відповідно до яких за результатом тестування у ОСОБА_1 виявлено алкоголь у повітрі, що ним видихається о 00:11:02– 1,91 проміле та о 07:25:27 – 0, 67 проміле; актами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; роздруківкою з приладу Drager ALCOTEST 7510, прилад № ARMF-0261, результат продуття зазначеного спеціального технічного приладу становить 1,91 проміле та роздруківкою з приладу Drager ALCOTEST 7510, прилад № ARLM-0316, результат продуття зазначеного спеціального технічного приладу становить 0,67 проміле та з якими ОСОБА_1 був згоден, про що свідчить підпис у відповідній графі акту огляду; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; виражене тремтіння пальців рук; рапортами поліцейських; інформацією, яка розміщена на CD дисках, на яких детально зафіксовано обставини, за яких було запропоновано особі пройти огляд на виявлення стану сп`яніння та його проходження /посилання на вказані відеозаписи містяться у протоколах/.

Наявні у справі протоколи про адміністративні правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, які передбачені Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містять усі необхідні реквізити та є належними і допустимими доказами.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції, зміст яких підтверджує обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення та висновки місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із переглянутого апеляційним судом відеозапису, доданому працівниками поліції до протоколу серії ЕПР1 №605631 від 04.03.2026, видно як поліцейські зупиняють транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та повідомляють про причину зупинки, а саме порушення комендантської години та додатково зазначають, що на транспортному засобі не працюють стоп-сигнали. У процесі спілкування з водієм поліцейські озвучують йому ознаки алкогольного сп`яніння та пропонують пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. ОСОБА_1 погоджується пройти огляд та озвучує поліцейським, що він є військовослужбовцем, напередодні ввечері вживав алкоголь та вимушено за кермом автомобіля прямує з м. Новгород-Сіверського до м. Чернігова через необхідність вчасно прибути на медичний огляд до прикордонного загону. Після застосування спеціального технічного приладу «Drager» Alcotest ОСОБА_1 погоджується з результатами огляду – 1,91 проміле. Після складання матеріалів про адміністративне правопорушення, поліцейські відсторонили водія від керування транспортним засобом шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки. Зауважень та заперечень з боку водія не надходило.

З роздруківки приладу «Drager Alcotest 7510», прилад ARMF-0261, тест №1078 вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, проба позитивна 1,91 проміле, з чим погодився останній та поставив свій підпис.

В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в графі «з результатами згоден» ОСОБА_1 зазначив «згоден».

За вказаних обставин місцевий суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 погодився із результатом огляду на стан сп`яніння проведеного на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.

Особі що притягається до адміністративної відповідальності також було роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, наслідки відмови від такого огляду, можливість пройти огляд в закладі охорони здоров`я.

Крім того, водієві було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП.

Із переглянутого апеляційним судом відеозапису, доданому працівниками поліції до протоколу серії ЕПР1 №605702 від 04.03.2026, вбачається зупинка поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , якому повідомлено, що причина зупинки пов`язана з порушенням Правил дорожнього руху (рух в лівій смузі при вільній правій). У ході спілкування з водієм поліцейський вказує на різкий запах алкоголю від нього, озвучує ознаки сп`яніння та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 повідомив, що кілька годин тому його вже зупиняли працівники поліції та склали протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після застосування спеціального технічного приладу «Drager» Alcotest ОСОБА_1 погодився з результатами огляду – 0, 67 проміле. Водій був відсторонений від керування транспортним засобом шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки.

З роздруківки приладу «Drager» Alcotest 7510, прилад ARLM-0316, тест №1833 вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, проба позитивна 0,67 проміле, з чим погодився останній та поставив свій підпис.

В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в графі «з результатами згоден» ОСОБА_1 поставив свій підпис.

За вказаних обставин місцевий суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 погодився із результатом огляду на стан сп`яніння проведеного на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.

Особі що притягається до адміністративної відповідальності також було роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, наслідки відмови від такого огляду, можливість пройти огляд в закладі охорони здоров`я.

Крім того, водієві було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП.

Доводи захисника про порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки, на його думку, такий огляд мав проводитися посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, оскільки не встановлено факту виконання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, обов`язків військової служби під час зупинення транспортного засобу 04.03.2026, під його керуванням.

Частина перша статті 15 КУпАП передбачає, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Таким чином, зазначена правова норма є спеціальною нормою та безапеляційно визначає відповідальність військовослужбовців за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння саме за ст. 130 КУпАП.

Діяння, визначені ч. 2 та ч. 3 ст. 266-1 КУпАП, де огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, не містять посилання на керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тому вказана правова норма не є домінантною над статтею 130 КУпАП.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, як місцевий суд, так і апеляційний суд вважають безпідставними з огляду на наступне. Відповідно до ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 зауважив, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини. Суд роз`яснив, що стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує». Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам. Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.

Керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння з метою вчасного прибуття за розпорядженням командира до прикордонного загону не є таким, що свідчать про те, що за обставинами вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, 04.03.2026 він діяв в стані крайньої необхідності, оскільки виконання зазначеного наказу не вимагало особистого керування транспортним засобом.

Недоліки, на які звертає увагу захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо відсутності підпису в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів про згоду з результатом огляду, не є суттєвими та не впливають на доведеність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і не можуть бути обставиною, що свідчить про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 не заперечував, що ознайомлений з вказаним актом та особисто написав своє прізвище, а підпис не поставив.

Отже, істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку його оформлення, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.

Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Твердження захисника про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 605702, а саме у фабулі не вірно вказане прізвище особи, відносно якої і було складено протокол про адміністративне правопорушення, є слушним, однак дана підстава не є причиною для скасування винесеного судом першої інстанції рішення, оскільки є опискою.

Невірно зазначене прізвище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення є механічною помилкою, яка була допущена відповідною службовою особою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Більше того, у місцевому суді, під час розгляду справ про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 був присутній, де встановлювалися його анкетні дані.

Доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисника слід розцінювати, як намагання уникнути ОСОБА_1 установленої законом відповідальності за скоєне.

Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та були підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.

Враховуючи викладене, вважаю обґрунтованим висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень та правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отримуючи посвідчення водія та сідаючи за кермо будь-якого транспортного засобу, яке є джерелом підвищеної небезпеки, ОСОБА_1 повинен був неухильно дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, якими категорично заборонено керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст. 33, 36, 38 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже здатне досягти мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника адвоката Похилька С. М. залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 , без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернігівського апеляційного судуО. М. Гусач