Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №750/15871/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/15871/25

Головуючий у першій інстанції – Косенко О. Д.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1047/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді – Шарапової О.Л.,

суддів – Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.,

Сторони:

позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк»,

відповідач: ОСОБА_1 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Акціонерне товариство «Універсал Банк».

Оскаржується заочне рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 лютого 2026 року, суддя Косенко О.Д., місце ухвалення заочного рішення - місто Чернігів.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06.11.2017 у розмірі 187 416 грн 01 коп. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.11.2017 Відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами та правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору Відповідач отримав кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. У зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань Відповідачем утворилась заборгованість у заявленому до стягнення розмірі.

Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» просить оскаржуване заочне рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, вирішити питання судових витрат.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що заочне рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що судом не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що підписавши Анкету-заяву (договір) клієнт погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує на те, що відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що відображається в розрахунку заборгованості. Відповідач ухиляється від сплати заборгованості.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що у жовтні 2017 року Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» запустило новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

06 листопада 2017 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим власноручно підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а.с. 56).

Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

Згідно з п. 6 Анкети-заяви відповідач погодився вважати наведений зразок свого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку. Засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем який буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором. Пунктом 11 Анкети-заяви встановлено, що усе листування щодо цього Договору здійснюється через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору.

Заява – анкета містить персональні дані відповідача, зокрема номер телефону, його ІПН, паспортні дані. Копії цих документів долучені до матеріалів позову.

До позовної заяви позивач додав витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (а.с. 29-53), які відповідачем не підписані.

Також до позову додано документ під назвою «Картка monobank» (а.с. 23-28) та Паспорт споживчого кредиту Сервісу «Розстрочка» (а.с. 54-55).

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором станом на 05.10.2025 заборгованість боржника на час проведення розрахунку за тілом кредиту становить 187 416,01 грн, за відсотками – 0,00 грн (а.с. 9-24).

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)

Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статтей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що позичальник, який добровільно погодився на умови кредитного договору, повинен належно їх виконувати, а у разі порушення зобов`язання настають негативні правові наслідки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що відсутні докази про погодження між сторонами розміру процентів за користування кредитом; з розрахунку заборгованості вбачається, що нараховані проценти позивач відніс до тіла кредиту. Проте із того ж розрахунку, а також із виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що позивачем збільшено кредитну заборгованість на суму відсотків за ставкою 38,4 % у загальному розмірі 47 424,88 грн. При обрахуванні розміру такого стягнення, суд прийняв до уваги, самостійно визначений Позивачем у розрахунку та підтверджений випискою по особовому рахунку відповідача, залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом у розмірі 187 416,01 грн від якого необхідно відняти суму безпідставно нарахованих процентів. Оскільки розмір нарахованих та стягнутих з відповідача процентів (316 299,20 грн) перевищує розмір розрахованої позивачем простроченої заборгованості (187 416,01 грн), суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів в цілому погоджується з висновками суду першої інстанції.

В матеріалах справи відсутнє підтвердження, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем та долученими до позову в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду, оскільки між сторонами не погоджені розмір кредиту, строк кредитування та розмір процентної ставки, що унеможливлює встановити розмір заборгованості.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуюча: Судді: