Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №751/6447/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/6447/25

Головуючий у першій інстанції – Деркач О. Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1852/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого-судді Разгуляєвої О. В.,

суддів Луговця О. А., Любчика О. В.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» на заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року адвокат Альховська І. Б. в інтересах ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилалася на те, що між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №О702480ОVR/1, за умовами якого Банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Вказувала, що позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 08.11.2023 заборгованість за кредитним договором складає 42 419,63грн, в тому числі строкове тіло – 0,00 грн, прострочене тіло - 25 300,00грн, строкові відсотки 590,33грн, прострочені відсотки - 16 529,41 грн.

За доводами позову, за період з 09.11.2023 по 31.05.2025 на суму заборгованості, відповідно до умов кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом, зокрема станом на 31.05.2025 – 20 149,32грн, всього сума нарахованих відсотків за наведений вище період становить 20 149,32 грн, а загалом сума заборгованості за кредитним договором складає 62 568,95грн.

Як зазначала адвокат, 08.11.2023 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» на підставі Договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні. В подальшому, 12.12.2024 рішенням №12/12/24-1 учасника ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» змінено найменування товариства на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС».

У позові представник ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» - адвокат Альховська І. Б. просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором О702480ОVR/1 у розмірі 62 568,95грн, в тому числі строкове тіло – 0,00грн, прострочене тіло - 25 300,00грн, прострочені відсотки – 16 529,30грн, строкові відсотки – 20 149,32грн, а також судові витрати.

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23.06.2026 в задоволенні позову ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відсутність кредитного договору №О702480ОVR/1 від 15.12.2021, на який посилається позивач у позові, первинної виписки з карткового рахунку відкритого на ім`я відповідача, з якої можна було б встановити факт виконання банком договору щодо надання коштів та користування відповідачем кредитними коштами, а також наявність у нього заборгованості за кредитом, позбавляє суд можливості встановити факт наявності кредитних відносин між первісним кредитором та відповідачем, перерахування коштів банком, отримання їх відповідачем, виникнення та розмір заборгованості відповідача.

Тому за висновком суду, підстави для задоволення позову відсутні, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог стороною позивача не надано.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» - адвокат Альховська І. Б. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23.06.2026, матеріали справи передати до Господарського суду Чернігівської області, на розгляді якого перебуває справа № 927/333/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

За доводами апеляційної скарги рішення судом першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування заявник посилається на те, що 13.05.2026 представником ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» до суду першої інстанції було подано клопотання щодо передачі цивільної справи № 751/6447/25 за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області, на розгляду якого перебуває справа № 927/333/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , проте суд першої інстанції зазначене клопотання не розглянув і розглянув справу по суті вимог.

Заявник посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17, від 30 січня 2020 року у справі №921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі №910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі №334/5073/19 та Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 15 травня 2019 у справі №289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі №289/233/18, від 19 червня 2019 року у справах №289/718/18 та №289/2210/17, від 21 вересня 2021 року у справі № 905/20230/19.

Вказує, що згідно практики Верховного Суду з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми КУзПБ мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Норми КУзПБ передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

За доводами скарги, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.04.2026 у справі № 927/333/26 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до розгляду, а характер правовідносин між учасниками даної справи свідчить про те, що спір у цій справі є майновим та стороною відповідача в якому є боржник, тому вважає, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

За твердженням заявника, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з приводу стягнення коштів з відповідача (боржника), відносно якого відкрита справа про неплатоспроможність, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, згідно з приписами ГПК України.

Як вважає заявник, спір, який виник між сторонами у цій справі, не підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства, про що представником позивача було повідомлено суд у відповідному клопотанні від 13.05.2026, яке суд першої інстанції проігнорував, а належить до господарської юрисдикції. При цьому зазначає, що необхідності закриття провадження у справі немає, оскільки зазначені дії можуть призвести до створення перешкод позивачу в доступі до правосуддя та унеможливить захист його прав у господарському процесі в повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених ст. 45 КУзПБ.

На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали, проте відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду подано не було.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК Українивідсутністьвідзиву на апеляційнускаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першоїінстанції.

Поштова кореспонденція (копії ухвали про відкриття апеляційного провадження), надіслана за зареєстрованою адресою проживання ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у Чернігівській області (а.с. 35), повернулась до апеляційного суду не врученою із зазначенням причини повернення «адресат відсутній» (а.с. 86), що відповідно до положень ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням учасника справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 25.03.2020 року між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» підписано Заяву-Договір №26201011383633/980/РОК про надання комплексних банківських послуг. (а.с.22, 23)

Також сторонами було підписано Додатки від 28.07.2020, 22.09.2020 року, 15.01.2021 до Заяви-Договір №26201011383633/980/РОК від 25.03.2020 (а.с.23 зворот, 24 – 24 зворот).

Як убачається із вказаних Додатків до Заяви-Договір №26201011383633/980/РОК від 25.03.2020, АТ «Кредобанк» зобов`язався надати Відповідачу банківські послуги, а саме: відкрити рахунок/рахунки та виконувати операції за рахунком/рахунками. Банк відкриває рахунок не пізніше 10 банківських днів з дати укладення Договору (або відповідного Додатку в новій редакції).

Також судом встановлено, що 08.11.2023 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС» укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами (а.с. 12 зворот -13).

Згідно із додатком №1 до договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023, до ТОВ «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №О702480ОVR/1 від 15.12.2021 року в розмірі 42 419,63грн (а.с. 12).

За матеріалами справи, 12.12.2024 рішенням №12/12/24-1 учасника ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» змінено найменування з ТзОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» (а.с. 21).

Відповідно до розрахунку заборгованості, виконаного ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС», заборгованість Відповідача за кредитним договором за період з 02.11.2020 по 31.05.2025 станом на 31.05.2025 становить 62 568,95грн, з яких: строкове тіло - 0,00 грн; прострочене тіло - 25 300,00грн; строкові відсотки – 590,33грн; прострочені відсотки 16 529,30грн; нараховані ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» відсотки за період з 09.11.2023 по 31.05.2025 – 20 149,32грн. (а.с. 28)

Згідно досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні від 27.06.2025, ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» повідомило Відповідача про заміну кредитора у зобов`язанні за кредитним договором №О702480ОVR/1 від 15.12.2021 з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» та про необхідність повернення заборгованість за договором у розмірі 62 568,95грн протягом 30 календарних днів з моменту отримання вказаної вимоги, але в будь-якому випадку, не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги (а.с. 15).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність кредитного договору № О702480ОVR/1 від 15.12.2021, на який посилається позивач у позові, первинної виписки з карткового рахунку відкритого на ім`я відповідача, з якої можна було б встановити факт виконання банком договору щодо надання коштів та користування відповідачем кредитними коштами, а також наявність у нього заборгованості за кредитом, позбавляє суд можливості встановити факт наявності кредитних відносин між первісним кредитором та відповідачем, перерахування коштів банком, отримання їх відповідачем, виникнення та розмір заборгованості відповідача.

Тому за висновком суду, підстави для задоволення позову відсутні, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог стороною позивача не надано.

Проте, апеляційний суд не може погодитись з такими висновками першої інстанції, враховуючи наступне.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з приписами частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, згідно з частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пунктом 8 частини першої ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Положеннями ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ ) надано визначення поняття боржника - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; та поняття грошового зобов`язання (борг) як зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Частиною 2 статті 6 КУзПБ визначено, що відповідно цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Відповідно до частин першої та другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17, у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі №910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі №334/5073/19.

У постановах від 15 травня 2019 у справі №289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі №289/233/18, від 19 червня 2019 року у справах №289/718/18 та №289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог. Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію КУзПБ має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає. До того ж, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі №916/585/18 (916/1051/20) (провадження №12-14гс21) вказано, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №905/2030/19 (905/1159/20) (провадження №12-92гс20) зазначено, що, визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, Велика Палата Верховного Суду уже неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб`єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб`єктами приватно-правових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства.

У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №201/15806/15 також вказано на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може, за умови своєчасного звернення, реалізувати свої права і отримати задоволення своїх вимог та дотримання прав боржника щодо визначення обсягу кредиторської заборгованості та черговості її погашення.

ЦПК України передбачає ситуації, коли таке провадження не могло бути закінчене у цивільному порядку.

Також у цій постанові вказано на те, що системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми КУзПБ мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми КУзПБ передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Необхідності закриття провадження у справі немає, оскільки зазначені дії можуть призвести до створення перешкод позивачу у доступі до правосуддя та унеможливить захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 КУзПБ,

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що предметом спору у даній справі є стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.04.2026 у справі № 927/333/26 заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи прийнята до розгляду та призначено підготовче засідання. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати належне йому майно.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2026 у справі № 927/333/26 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторії на задоволення вимог кредиторів боржника. Керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Баранова О. В.

Характер правовідносин між учасниками даної справи свідчить про те, що спір у цій справі є майновим та стороною відповідача в якому є боржник.

З огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Отже, виходячи зі змісту та підстав позову, характеру спірних правовідносин, враховуючи наведені положення чинного законодавства, спір між сторонами у цій справі виник з приводу стягнення коштів з відповідача (боржника), відносно якої відкрита справа про неплатоспроможність, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Захист прав таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство позивача або відповідача.

Урегулювання процедури розгляду спорів до позивача або відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції та підсудності справ одному господарському суду, який акумулює усі майнові спори, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, 13.05.2026 через підсистему «Електронний суд» представник ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» - адвокат Альховська І. Б. подала до суду першої інстанції клопотання про передачу справи до Господарського суду Чернігівської області, на розгляді якого перебуває справа № 927/333/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (а.с. 57-58).

Проте, зазначене клопотання судом першої інстанції вирішено не було, справа розглянута судом по суті позовних вимог.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що спір, який виник між сторонами у цій справі, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. При цьому необхідності закриття провадження у справі немає, оскільки зазначені дії можуть призвести до створення перешкод позивачу у доступі до правосуддя та унеможливить захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених ст. 45 КУзПБ.

З огляду на викладене, заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23.06.2026 підлягає скасуванню, а справу слід передати до Господарського суду Чернігівської області, на розгляді якого перебуває справа № 927/333/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

У зв`язку із скасуванням рішення суду і передачею справи для розгляду до Господарського суду Чернігівської області, розподіл судових витрат, здійснює суд, який приймає рішення за результатами розгляду спору по суті, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат, у випадку направлення справи до господаського суду, в провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність відповідача відноситься до компетенції господарського суду.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» задовольнити.

Заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2026 року скасувати.

Матеріали справи № 751/6447/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати до Господарського суду Чернігівської області, на розгляді якого перебуває справа № 927/333/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено18.08.2026.

Головуючий О. В. Разгуляєва

Судді О. А. Луговець

О. В. Любчик