Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №663/3603/20 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

іменем України

справа №663/3603/20

провадження № 22-ц/819/533/26

12 серпня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Бездрабко В.О. (суддя – доповідач),

судді: Приходько Л.А.,

Радченко С.В.,

секретар судового засідання: Манько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 20 грудня 2021 року, постановлене під головуванням судді Шабрацького Г.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич», третя особа: Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області, про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 25 лютого 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №663/3603/20 в частині відновлення втрачених документів: позовної заяви; дубліката квитанції ПриватБанку; договору купівлі-продажу від 10 квітня 2018 року; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; договору купівлі-продажу від 10 квітня 2018 року; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; витягу з рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 30 липня 2020 року № 1026; листа ТОВ "Альянс" від 29 жовтня 2020 року № 1-29/10-20; листа ОСОБА_1 від 04 березня 2020 року № 01-03-01; конверта; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення; копії паспорта громадянина України; витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання; апеляційної скарги на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 20 грудня 2021 року по справі № 663/3603/20; а також рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 20 грудня 2021 року.

З відновлених документів втраченого судового провадження у справі встановлено наступне.

Зміст позовних вимог

В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернула до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич», третя особа: Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області, про зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила зобов`язати керівника ТОВ «Славутич» надати нотаріально завірену згоду на поділ земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:01:001:0236, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що 10 квітня 2018 року за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу вона придбала в приватну власність у ТОВ «Славутич» приміщення спального корпусу загальною площею 52,0 кв.м, розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка з кадастровим номером 6524755500:01:001:0236 під належними позивачу приміщеннями є власністю Лазурненської селищної ради та перебуває в оренді у ТОВ «Славутич». У зв`язку із придбанням нерухомого майна до позивача перейшло право користування земельною ділянкою під придбаними об`єктами нерухомості.

Рішенням Лазурненської селищної ради від 30 липня 2020 року, їй надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 0,6141 га по АДРЕСА_1 , землі рекреаційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 6524755500:01:001:0236, на земельні ділянки: №1 - орієнтовною площею 0,6056 га під землі для обслуговування існуючого спортивно-оздоровчого табору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та №2 - орієнтованою площею 0,0085 га, під існуючим об`єктом нерухомого майна, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі - продажу від 10 квітня 2018 року за № 467, 468.

Під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної позивачу було роз`яснено, що виготовлений проект не може бути переданий на реєстрацію до Держгеокадастру з причин відсутності нотаріально посвідченої згоди, передбаченої статею 56 Закону України «Про землеустрій», іншого користувача земельної ділянки - ТОВ «Славутич».

04 березня 2020 року вона засобами поштового зв`язку звернулась до директора ТОВ «Славутич» із заявою про надання дозволу на поділ земельної ділянки, яка відповідачем не була отримана та залишилась без відповіді.

Пославшись на те, що без одержання згоди відповідача щодо поділу земельної ділянки, на якій розташований придбаний позивачем об`єкт нерухомості, вона позбавлена права на оформлення документації щодо користуванням земельною ділянкою; відсутність у ТОВ «Славутич» підстав для відмови у наданні відповідної згоди, просила позов задовольнити.

Зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 20 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що 04 березня 2020 року, вих. 01-03-01, ОСОБА_1 звернулася до відповідача з листом про надання дозволу на поділ земельної ділянки, в якому зазначила, що придбані нею приміщення спального корпусу розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6524755500:01:001:0126, яка є комунальною власністю та перебуває у оренді ТОВ «Славутич». Цей лист не був отриманий відповідачем та повернутий з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

При цьому суд встановив, що зазначена позивачем земельна ділянка з кадастровим номером 6524755500:01:001:0126 не перебувала в користуванні ТОВ «Славутич», а тому відповідач не може надавати дозвіл щодо цієї земельної ділянки.

Оскільки позивач не звертався до відповідача за поділом земельної ділянки, яка перебуває в нього в користуванні з кадастровим номером 6524755500:01:001:0236, а у справі відсутні докази на підтвердження порушення відповідачем права позивача на користування земельною ділянкою під придбаними об`єктами нерухомості, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, суд звернув увагу, що в зв`язку з внесенням змін до статті 56 Закону України «Про землеустрій», з 28 квітня 2021 року надання згоди іншого користувача на поділ земельної ділянки до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок не вимагається.

Доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення Скадовського районногосуду Херсонської області від 20 грудня 2021року скасувати та ухвалите нове судове рішення про задоволенняпозовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що допущена в адресованому ТОВ «Славутич» листі від 04 березня 2020 року описка в написанні кадастрового номеру земельної ділянки не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову.

В ході розгляду справи представники ТОВ «Славутич» наголошували, що відповідач не здійснює перешкод позивачу в оформленні прав користування земельною ділянкою, на якій розташована придбана позивачем у приватну власність нерухомість, але в позові просили відмовити, що свідчить про необґрунтованість висновку суду про відсутність доказів порушення прав позивача зі сторони товариства.

ОСОБА_1 неодноразово усно та письмово зверталася до директора ТОВ «Славутич» з проханнями надати згоду на поділ земельної ділянки, які залишено без відповіді. Відповідач не пояснив свою поведінку та поважність причин відмови від отримання поштової кореспонденції від позивача та не вирішив спірного питання під час розгляду справи. Єдиним можливим способом для скаржника завершення процедури оформлення технічної документації із землеустрою є спонукання (зобов`язання) ТОВ «Славутич» в судовому порядку надати згоду на поділ ділянки.

Висновок суду першої інстанції про відсутність необхідності отримання згоди іншого користувача на поділ земельної ділянки до технічної документації із землеустрою (у зв`язку зі змінами статті 56 Закону України «Про землеустрій») є помилковим.

Правова позиція інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розгляд справи апеляційним судом

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу задовольнити з підстав, наведених у скарзі.

Представник ТОВ «Славутич» до суду не з`явився, причини неявки не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в порядку статті 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення оголошення на сайті Судова влада для учасника справи, остання відома адреса місця перебування якого знаходиться на тимчасово окупованій території, який немає офіційної електронної адреси.

Згідно частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ураховуючи наведене, баланс інтересів учасників справи у як найшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду цієї справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно договору купівлі-продажу від 10 квітня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козоріз Р.В. реєстровий №467, Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич» продало, а ОСОБА_1 придбала 78/100 частки спального корпусу (приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9) площею 36,4 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 10 квітня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козоріз Р.В. реєстровий №468, Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич» продало, а ОСОБА_1 придбала 22/100 частки спального корпусу (приміщення 7) площею 10 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності ОСОБА_1 на придбане майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області №1026 від 30 липня 2020 року, ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 0,6141 га по АДРЕСА_1 , землі рекреаційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 6524755500:01:001:0236, на земельні ділянки: №1 - орієнтовною площею 0,6056 га, під землі для обслуговування існуючого спортивно-оздоровчого табору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та №2 - орієнтованою площею 0,0085 га, під існуючим об`єктом нерухомого майна, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі продажу від 10 квітня 2018 року за № 467, 468.

Листом ТОВ «Альянс» від 29 жовтня 2020 року №1-29/10-20, позивач була повідомлена, що для виконання робіт щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6524755500:01:001:0236, необхідно надати нотаріально посвідчену згоду користувача земельної ділянки (ТОВ «Славутич»).

04 березня 2020 року ОСОБА_1 письмово звернулася до директора ТОВ «Славутич» з листом, в якому просила погодити дозвіл на поділ, вилучення та передачу їй земельної ділянки, без зміни цільового призначення, на якій розташований придбаний позивачем спальний корпус для його обслуговування та утримання. В листі ставилося питання стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6524755500:01:001:0126. Цей лист 26 березня 2020 року був повернутий відправнику без вручення відповідачу, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (стаття 4 частина 1 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (пункт перший частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої, другої, четвертої, абзацу 2 частини шостої статті 120 ЗК України у редакції Кодексу, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Згідно зі статтею 377 ЦК України у редакції Кодексу, чинній на момент набуття позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Вказана стаття закріплює принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на відповідні житловий будинок, будівлю чи споруду.

Статтею 56 Закону України «Про землеустрій», в редакції станом на 04 березня 2020 року, був визначений перелік технічної документації із землеустрою необхідний для проведення поділу та об`єднання земельних ділянок, серед якого: е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згода власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок розташований на ній.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-IX від 28 квітня 2021 року частина перша статті 56 Закону викладена в редакції: Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Пункти «е, є» частини другої наведеної норми права виключено.

Встановленні у справі фактичні обставини та надані докази свідчать, що за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу від 10 квітня 2018 року ОСОБА_1 набула у власність нерухоме майно у виді 78/100 частин спального корпусу (приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9) площею 36,4 кв.м та 22/100 частини спального корпусу (приміщення 7) спортивно-оздоровчого табору, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області №1026 від 30 липня 2020 року, ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 6524755500:01:001:0236, загальною площею 0,6141 га по АДРЕСА_1 .

Іншим землекористувачем земельної ділянки є ТОВ «Славутич». Для проведення поділу ділянки, як на час набуття позивачем права власності на нерухоме майно, так й на час розгляду справи, вирішення питання поділу земельної ділянки вимагало погодження з іншим землекористувачем.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За положеннями статей 12 та 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, серед іншого роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

За приписами статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Звернувши до суду з позовом про зобов`язання вчинити певні дії, ОСОБА_1 просила зобов`язати керівника ТОВ «Славутич» надати нотаріально завірену згоду на поділ земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:01:001:0236.

Отже, заявивши зазначені позовні вимоги в судовому порядку, позивач мала довести, що зі сторони керівництва ТОВ «Славутич» їй чиняться перешкоди в оформленні права користування земельною ділянкою, розташованою під об`єктами придбаного нерухомого майна та необхідною для обслуговування нерухомості.

Відновлені матеріали справи свідчать, що в обґрунтування заявлених вимог позивач послалася на лист від 04 березня 2020 року про погодження дозволу на поділ земельної ділянки, направлений на адресу директора ТОВ «Славутич» та залишений без відповіді.

Разом із цим, встановлено, що лист від 04 березня 2020 року не був доставлений адресату та повернутий відправнику без вручення, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За наведених обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в ході розгляду справи позивачем не доведено належними та допустимими доказами повідомлення відповідача про наявні у неї труднощі в оформленні права користування землею та відмову чи бездіяльність відповідача у погодженні питання поділу ділянки.

Доводи апеляційної скарги про те, що в ході розгляду справи в суді першої інстанції представники ТОВ «Славутич» позов не визнали та просили у його задоволенні відмовити, що на думку скаржника свідчить про порушення її прав зі сторони товариства, колегія суддів визнає неприйнятними. Невизнання відповідачем позову з підстав не отримання звернення ОСОБА_1 щодо вирішення питання про поділ ділянки між землекористувачами, не свідчить про відмову чи заперечення товариства проти вирішення означеного питання до часу звернення з позовом до суду та не може слугувати підставою для задоволення позову у спосіб обраний позивачем.

Аргументи ОСОБА_1 про інші, крім листа від 04 березня 2020 року, усні та письмові звернення до ТОВ «Славувич» про наданням згоди на поділ земельної ділянки, не знайшли підтвердження під час розгляду справи.

За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 20 грудня 2021 року постановлено з додержанням вимог закону, судом надана правильна оцінка наявним у справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Розподіл судових витрат в порядку частини тринадцятої статті 141 ЦПК України не здійснюється у зв`язку із залишенням апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 20 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 18 серпня 2026 року.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: Л.А. Приходько

С.В. Радченко