Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №471/1090/23 — Миколаївський апеляційний суд

19.08.26

33/812/354/26

Справа № 471/1090/23

Провадження № 33/812/354/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шаманської Н.О.

за участю секретаря Коростієнко Н.С.

захисника особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності Сабури С.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_1 , подане його захисником Сабурою Світланою Олександрівною, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Братського районного суду Миколаївської області від 08 листопада 2023 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

у с т а н о в и в:

Згідно постанови судді Братського районного суду Миколаївської області від 08 листопада 2023 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 089057 від 04 вересня 2023 року, 04 вересня 2023 року о 18 годині 07 хвилин в смт. Братське по вул. Дружби гр. ОСОБА_1 , керував т/з ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на місці зупинки або проїхати до медичного закладу відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді Братського районного суду Миколаївської області від 08 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду захисник ОСОБА_1 – Сабура С.О. подала на нього апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Крім того, подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання, Сабура С.О. зазначала, що ОСОБА_1 не отримував копії постанови Братського районного суду Миколаївської області від 08 листопада 2023 року.

Заслухавши пояснення захисника Сабури С.О., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.

Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно положень частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу.

Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене частиною 2 статті 294 КУпАП, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

За положеннями ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Так, причина пропуску строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалено 08 листопада 2023 року. Перевіркою обставин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови встановлено, що ОСОБА_1 та його захисник не були присутні у судовому засіданні під час розгляду даної справи.

Судові повістки про розгляд справи направлялись ОСОБА_1 за адресою, яку він вказав під час складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, а саме АДРЕСА_1 та вони повертались не врученими з відміткою «адресат відсутній».

З витягу з реєстру територіальної громади, доданої до апеляційної скарги вбачається, що зареєстрованою адресою місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції 08 листопада 2023 року саме за цією адресою була направлена ОСОБА_1 і копія оскаржуваної постанови, яку він отримав особисто 13 листопада 2023 року. Зазначене підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 21).

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що 03 квітня 2025 року ОСОБА_1 звертався до Братського районного суду Миколаївської області з заявою про отримання копії постанови суду від 08 листопада 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, яку отримав 03 квітня 2025 року про що є його особистий підпис за заяві ( а.с.27).

За такого, посилання захисника Матюхіна І.М. на те, що копію постанови Братського районного суду Миколаївської області від 08 листопада 2023 року ОСОБА_1 не отримував, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

З рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Зокрема, підставою для поновлення такого строку може бути неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., рішення у справах «Александр Шевченко проти України» п. 27, та «Трух проти України»).

В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року також зазначено, що «від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Отже, враховуючи те, що матеріали справи містять достатні дані про отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови 13 листопада 2023 року та 03 квітня 2025 року та значний пропуск строку на апеляційне оскарження, слід дійти висновку, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не наведено поважних причин, які б унеможливили звернення до суду в межах, встановленого ст. 294 КУпАП 10-денного строку, з дня винесення постанови суду.

За таких обставин, строк на апеляційне оскарження постанови суду не підлягає поновленню.

З урахуванням викладеного, керуючись ч.2 ст.294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Братського районного суду Миколаївської області від 08 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Апеляційну скаргу з додатками повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Шаманська