Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №592/7772/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/7772/26

Провадження № 1-кп/592/1089/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження №62025170040020122, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2025, щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

встановив:

відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президент України видав Указ «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

Відповідно до ухвали Ленінського районного суду міста Кіровограда від 13.06.2024 по справі №405/4169/24 ОСОБА_5 на підставі ст. 81-1 КК України від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.01.2023 звільнено умовно- достроково на строк 3 роки 03 місяці 13 днів для проходження ним військової служби за контрактом.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.06.2024 №187 ОСОБА_5 призначено на посаду гранатометника стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 .

Під час проходження військової служби військовослужбовець ОСОБА_5 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою.

Проте, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, 22.04.2025 в порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного етану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, самовільно залишив місце служби — пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов`язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього до 13.03.2026.

13.03.2026 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 самостійно прибув до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сумах) ТУ ДБР у м. Полтаві, за адресою: місто Суми, вул. Гетьмана Мазепи 2, де заявив про себе та вчинене ним кримінальне правопорушення, чим припинив вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 з 22.04.2025 по 13.03.2026 обов`язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, та займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

Отже, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за фактичних обставин, установлених під час досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі та пояснив, що згоден з пред`явленим обвинуваченням. Зазначив, що у 2024 році він дійсно був звільнений умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом. Після звільнення був зарахований до військової частини НОМЕР_1 , уклав контракт. Проходив службу в цій частині, 13.09.2024 отримав поранення, з 14.09.2024 проходив лікування. 03.01.2025 повернувся до місця служби, йому давали завдання виходити на бойові, проте він переживав за своє життя, тому й залишив самовільно місце служби у с. Низи Сумської області приблизно 21 чи 22 квітня 2025 року, точної дати він не пам`ятає. Пішов додому, за місцем своєї реєстрації та проживання, весь цей час перебував удома, доглядав матір. Проте, з часом йому набридло переховуватися, він вирішив повернутися на військову службу, тому самостійно з`явився до ВСП, після чого його направили в м. Суми до слідчого. Наразі, бажає продовжити проходження військової служби, проте письмової згоди військової частини на це немає. Просить суворо не карати, призначити якомога менший строк покарання.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на переконання суду, об`єктивно підтверджується сукупністю таких належних та допустимих доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні на засадах змагальності та забезпечення рівності сторін, а саме:

ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.06.2024 у справі №405/4169/24, відповідно до якої ОСОБА_5 звільнено від подальшого відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.01.2023 умовно-достроково строком на 3 роки 03 місяці 13 днів для проходження військової служби за контрактом. Останнім днем відбування покарання засудженим ОСОБА_5 вважати день його передачі до підрозділу Національної гвардії України для доставлення до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.06.2024 №187, відповідно до якого солдат ОСОБА_5 з 22.06.2024 зарахований до списків частини НОМЕР_1 та вважається таким, що прийняв справи та посаду;

контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу, укладеним між Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 Військово-морських Сил Збройних Сил України полковником ОСОБА_7 , та громадянином України ОСОБА_5 ;

повідомленням про кримінальне правопорушення військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2025, яким військова частина звернулась до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, просила внести відомості до Єдиного державного реєстру досудового розслідувань та розпочати досудове розслідування за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 матросом ОСОБА_5 , що сталося 22.04.2025;

наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2025 №1637 «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби матросом ОСОБА_5 », з якого вбачається, що за фактом самовільного залишення місця служби, скоєного 22.04.2025 матросом ОСОБА_5 , з метою з`ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушення було призначене службове розслідування та його проведення доручене молодшому сержанту ОСОБА_8 ;

актом службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби від 19.05.2025, відповідно до якого 22.04.2025 о 08 год 00 хв під час перевірки наявності підрозділу в місці тимчасової дислокації стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , було виявлено відсутність військовослужбовця матроса ОСОБА_5 . Пошукові заходи щодо розшуку військовослужбовця результату не дали. Зброя та боєприпаси в наявності знаходяться в підрозділі. Станом на 12 год 00 хв 22.04.2025 матрос ОСОБА_5 відсутній за місцем несення служби. На підставі наявних матеріалів службового розслідування встановлено, що матрос ОСОБА_5 відсутній на військовій службі без поважних причин в умовах воєнного стану з 08 год 00 хв 22 04.2025 по теперішній час, тобто тривалістю більше трьох діб;

рапортом командира стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_9 , згідно з яким матрос ОСОБА_5 , стрілець стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини НОМЕР_1 , 22.04.2025 самовільно залишив місце розташування підрозділу, першочергові заходи розшуку результату не дали;

довідкою-доповіддю від 22.04.2025 №4536/ОКП за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 матросом ОСОБА_10 та матросом ОСОБА_5 , відповідно до якої близько 08 год 00 хв 22.04.2025 під час перевірки наявності підрозділу в місці тимчасової дислокації стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 було виявлено відсутність матроса ОСОБА_10 та матроса ОСОБА_5 ;

медичною характеристикою ОСОБА_5 відповідно до якої матрос ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікування з 22.9.2024 по 04.11.2024 з приводу отриманого поранення під час виконання бойового завдання. За рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.05.2024 визнаний придатним до військової служби за контрактом;

наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2025 №1569 «Про підсумки службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби матросом ОСОБА_5 », відповідно до якого службове розслідування за фактом самовільного залишення місця служби матросом ОСОБА_5 вважати завершеним;

витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.04.2025 №112, відповідно до якого матроса ОСОБА_5 вважати таким, що з 22.04.2025 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , та такий, що знятий з усіх видів забезпечення, призупинено виплату грошового забезпечення з 22.04.2025;

висновком експерта №115 від 05.05.2026 за результатами судово-психіатричної експертизи, відповідно до якого під час вчинення інкримінованого правопорушення ОСОБА_5 виявляв ознаки розладу психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності. Під час вчинення інкримінованого правопорушення ОСОБА_5 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час вчинення інкримінованого правопорушення ОСОБА_5 не виявляв ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. За своїм психічним станом ОСОБА_5 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

Ураховуючи, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони викладені вище, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу вважав, що дослідження доказів на підтвердження вини обвинуваченого, а саме показання свідків, в судовому засіданні не є доцільним.

Отже, суд уважав можливим з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України, допитати обвинуваченого, дослідити в судовому засідання документи, висновок експерта та матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану

Вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, суд вважає доведеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_5 , суд відповідно до положень статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, а також ставлення ОСОБА_5 до скоєного, яке полягає у визнанні ним вини, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, на диспансерному обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, судимість незнята та непогашена у встановленому законом порядку, службову характеристику, надану військової частиною НОМЕР_1 , де обвинувачений проходив військову службу, відповідно до якої ОСОБА_5 зарекомендував себе негативно по відношенню як до військової служби, так і до військовослужбовців, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання, суд не встановив.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не встановив.

З огляду на викладене, враховуючи дані щодо особи обвинуваченого, який неоднократного притягувався до кримінальної відповідальності, з огляду на характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення раніше неодноразово судимою особою, суд уважає, що виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе лише за умови призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України, яке належить відбувати реально.

За приписами ч. 3 ст. 88-1 КК України в разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими ст. 71 і 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Олександрійського районного суду Кіровоградської областівід 10.01.2023 ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70, 71 КК України та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 2 місяці.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.06.2024 у справі №405/4169/24 ОСОБА_5 звільнено від подальшого відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.01.2023 умовно-достроково строком на 3 роки 03 місяці 13 днів для проходження військової служби за контрактом.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин за цим кримінальним провадженням після постановлення вироку Олександрійського районного суду Кіровоградської областівід 10.01.2023 протягом невідбутої частини покарання, остаточне покарання йому необхідно призначити з урахуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України, тобто, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 16.03.2026 ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.05.2026 включно, дія якого в подальшому була продовжена ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.05.2026 на строк до 09.07.2026 включно, ухвалою від 26.06.2026 на строк до 21.09.2026 включно.

На підставі ст. 72 КК України суд уважає необхідним зарахувати у строк призначеного ОСОБА_5 покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили без змін.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні, цивільний позов не заявлено.

Керуючись статтями 349, 367-370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України з урахуванням вироку Олександрійського районного суду Кіровоградської областівід 10.01.2023 шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання - 16.03.2026.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк призначеного ОСОБА_5 покарання зарахувати попереднє ув`язнення з 16.03.2026 по день набрання вироком законної сили із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили- залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_11