Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №587/989/26 — Білопільський районний суд Сумської області

Суд: Білопільський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 13 серпня 2026 р.

Справа: №587/989/26

Суддя: Черкашина М. С.

Справа № 587/989/26

Номер провадження 2/573/534/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

14 серпня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря судового засідання Федорченко Г.В.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

До Білопільського районного суду Сумської області з Сумського районного суду Сумської області за підсудністю надійшов зазначений позов ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Стислий виклад позиції.

Вимоги мотивовані тим, що позивачка ОСОБА_3 перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 з 27.01.2017. Від подружнього життя мають двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час сімейні відносини припинені, спільне господарство не ведеться, подальше збереження шлюбу є неможливим.

Діти проживають разом з позивачкою за межами України. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей добровільно не надає або надає нерегулярно.

На підставі викладеного, ОСОБА_3 просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_4 , визначивши місце проживання дітей разом з нею.

Також просить стягнути зі ОСОБА_4 , аліменти на утримання двох дітей у твердій грошовій сумі 10 000 грн щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання позивачка ОСОБА_3 не з`явились, про розгляд справи повідомлена належним чином (а. с. 17).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, будучи сповіщеним про день, час та місце розгляду справи за місцем реєстрації (а. с. 18). Відповідно до положень ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач по справі вважається належним чином повідомлений про час, день та місце проведення судового засідання.

14.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній частково погоджується з позовними вимогами. В частині розірвання шлюбу не заперечує. Щодо стягнення аліментів у сумі 10 000 грн на неповнолітніх дітей не погоджується із розміром, оскільки така сума є для нього занадто великою, тому просить визначити розмір аліментів у твердій грошовій формі 6 000 грн. До відзиву додав копії документів, що підтверджують його матеріальний стан та довідку про заробітну плату за травень-червень 2026 року.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 04 травня 2026 прийнято та відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 21).

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 27 січня 2017 року у виконкомі Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, про що складено відповідний актовий запис № 1. Після реєстрації шлюбу позивачці присвоєно прізвище чоловіка – ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а. с. 3 ).

Від подружнього життя сторони мають неповнолітнього сина: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а. с. 3 зв.) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с 4).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подальше збереження шлюбу є неможливим.

З довідки форми ОК -5 «індивідуальні відомості про застраховану особу» встановлено, що ОСОБА_4 є застрахованою особою і отримує заробіток, а з довідки, виданої відповідачу від 10.07.2026 №01-16/10 суд встановив, що останній працює в Сумській районній військовій адміністрації Сумської області з 08 травня 2026 року і отримує заробітну плату. Загальна сума за період з 08 травня 2026 року по 30 червня 2026 року становить 42 883 грн 94 коп.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Частина 2 ст. 16 Декларації ООН «Загальна декларація прав людини» від 10 грудня 1948 року містить положення, за якими шлюб може укладатись тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, хто одружується.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї, як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз, не може мати місце.

Принцип добровільності шлюбу закріплений у ст. 51 Конституції України, в силу якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Положенням частин 3 і 4 статті 56 СК України за кожним з подружжя визнано право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, як і примушення до їх припинення, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно із ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).

Відповідно до ст. 113 СК України, якою визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

В силу положень ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Зі змісту вище приведеного аналізу зазначених статей слідує, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою та обов`язком як матері, так і батька. Розмір аліментів у разі спору у всіх випадках встановлюється судом, при цьому статтею 182 СК України передбачений перелік найбільш вагомих обставин, які мають братися до уваги при визначенні розміру аліментів на дитину.

На підставі ст. 182 Сімейного кодексу України та роз`ясненнями, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» внесені зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Розмір стягуваних аліментів на утримання однієї дитини не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Висновки суду.

1.Суд зазначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з даним позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а, як встановлено при дослідженні матеріалів справи та заяви позивача, вона не має наміру зберегти шлюб.

Відповідач позовну вимогу в частині розірвання шлюбу визнає.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про розірвання шлюбу, оскільки поновлення шлюбних відносин та подальше спільне проживання сторін неможливе, так як суперечить інтересам позивача.

2. Також суд оцінив докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дітей.

Оскільки ОСОБА_4 являється батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і має обов`язок по їх утриманню, тому є належним відповідачем по даному позову. Діти проживають разом з матір`ю – ОСОБА_3 , тому остання має право на отримання аліментів на утримання дітей від відповідача.

Вказаного відповідач не заперечує, проте посилаючись на розмір заробітної плати вважає, що заявлений позивачкою розмір аліментів є занадто великим.

В силу положень частини 2 статті 182 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину від 6 до 18 років (що, на підставі статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026" складає 3512 гривень), і він присуджується судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

І застосовуючи вказану норму права, суд не може забувати про принцип змагальності цивільного судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3 статті 12 ЦПК України). А також суд пам`ятає про принцип диспозитивності, відповідно до якого, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тож зважаючи на викладене суд вважає, що аліменти у розмірі по 5000 гривень суд міг би присудити на користь позивачки, виключно у разі такого майнового стану відповідача, який би підтверджувався доказами і прямо вказував би на його можливість сплачувати аліменти у такому розмірі. Проте суд відзначає наступне.

В силу положень частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Тож суд констатує, що діти проживають з матір`ю, яка несе основні, постійні та щомісячні витрати на їх утримання, однак заявлений нею розмір аліментів є завищеним та неспівмірним із заробітком (доходом) відповідача. Матеріальне становище відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти у рекомендованому законом розмірі, також суду не надано доказів наявності у платника аліментів інших дітей.

Таким чином враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивачки слід задовольнити частково. Зокрема, з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти у розмірі по 3500 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 19.03.2026 р. і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. У стягненні аліментів у більшому розмірі слід відмовити.

Визначаючи такий розмір аліментів, суд переконаний, що вказаний розмір аліментів, поряд з аналогічним обов`язком матері брати рівнозначну фінансову участь в утриманні дітей, буде достатнім для забезпечення належного матеріального становища неповнолітніх дітей.

3.За загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.

Тому дане питання не було предметом розгляду у даному судовому провадженні, оскільки ОСОБА_4 не подавав до суду своїх заперечень щодо проживання спільних дітей разом із позивачем.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 1331 грн. 20 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

Крім того, у зв`язку із задоволенням позовної вимоги про стягнення аліментів, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, із відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1311, 20 грн. відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 113, 180, 181, 182 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 81, 141-142, 247, 265, 273, 280, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зареєстрований 27 січня 2017 року у виконавчому комітеті Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, про що складено відповідний актовий запис № 01, розірвати.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3 500 гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи стягнення з 19 березня 2026 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітніх дітей у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 коп. судового збору, сплаченого позивачкою при зверненні до суду.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1311 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 коп. судового збору (за позовну вимогу про стягнення аліментів).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Повний текст виготовлено 18.08.2026

Суддя – ЧЕРКАШИНА М.С.

Справа № 587/989/26

Номер провадження 2/573/534/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

14 серпня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря судового засідання Федорченко Г.В.,

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність справи, для складання повного тексту рішення необхідний тривалий час, а тому суд вирішив проголосити його вступну та резолютивну частину.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом п`яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Суддя – ЧЕРКАШИНА М.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua