Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №679/756/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/888/2026

Справа № 679/756/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року

місто Нетішин Хмельницької області

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Безкровного І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Шминдрук Ольга Федорівна, звернулася до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.

В обґрунтування позову зазначається, що ОСОБА_1 з 05.05.2021 перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, проте натепер шлюбні відносини між сторонами припинені, вони не проживають разом і не ведуть спільного господарства.

Від цього шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні, у той час як відповідач із моменту фактичного припинення шлюбних відносин добровільно коштів на утримання доньки не надає. Наскільки відомо позивачу, ОСОБА_2 неофіційно працює, але не повідомляє їй про розмір своїх доходів. Разом із цим відповідач є працездатною особою, має задовільний стан здоров`я та не має інших осіб на утриманні, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу дитині.

Позивач наразі не працює і не може самостійно забезпечити належні умови доньці, необхідні та достатні для її віку та рівня розвитку.

У зв`язку з тим, що відповідач офіційно не працевлаштований, позивач вважає, що з відповідача доцільно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, при цьому, виходячи з потреб дитини та матеріальних можливостей відповідача, позивач вважає достатнім та оптимальним стягнення з відповідача аліментів у розмірі 4500 грн щомісячно.

З огляду на викладені обставини позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій суми в розмірі 4500 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви.

16.06.2026 суддею було відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 20).

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх не надійшло, відзиву на позов належним чином повідомлений про розгляд справи відповідач не подав.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 05.05.2021 перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають спільну неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6, 7, 8, 9).

Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , остання 27.08.2024 була звільнена з посади вчителя-дефектолога Нетішинської гімназії «Енергія» Нетішинської міської ради за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП і будь-які відомості про її подальше працевлаштування відсутні (а.с. 10-13).

Відповідно до ч.ч. 6, 7 Сімейного кодексу України жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 і ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (ч.ч. 1, 2 ст. 179 СК України).

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.ч. 1-3 ст. 181 СК України).

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України).

Як зазначається у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд дійде висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно.

Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач є непрацездатним, має незадовільні стан здоров`я та/або матеріальне становище, а також що він має на утриманні інших осіб. Також у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач має постійне місце роботи та регулярний дохід.

Водночас суд бере до уваги, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX від 03.12.2025 прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у 2026 році встановлено у розмірі 3512 грн.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).

За таких обставин, оскільки відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання спільної із позивачем неповнолітньої дитини (позаяк доказів іншого суду не надано), яка проживає разом із ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні, у той час як обов`язок щодо утримання дитини законом покладається на обох батьків, суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на їх дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4500 грн щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто 25.05.2026, і до досягнення дитиною повноліття.

У той же час, оскільки суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на дитину у твердій грошовій сумі, зважаючи на положення ст.ст. 182, 184 СК України, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі з одночасним зазначенням того, що аліменти підлягають стягненню у розмірі, не меншому 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позивач при зверненні з позовом до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011, судові витрати в цій частині на відповідача не покладаються (що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279, 430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину – неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4500 грн щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з 25.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.

Допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: адвокат Шминдрук Ольга Федорівна (адреса місця роботи: Рівненська область, Рівненський район, м. Острог, просп. Незалежності, буд. 16).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя І.Г. Безкровний