Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №676/1862/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/1862/25

Номер провадження 2/676/314/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець - Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.,

з участю секретаря Михайловської І.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання трудового договору, стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про розірвання трудового договору, стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 03 жовтня 2016 р між позивачкою та відповідачем – ФОП був укладений безстроковий трудовий договір. За умовами договору ОСОБА_3 як найманий працівник, зобов`язалась виконувати обов`язки продавця продовольчих товарів, а ФОП ОСОБА_4 зобов`язався оплачувати її працю у розмірі мінімальної заробітної плати згідно чинного законодавства України на місяць. Відповідно до трудового договору в трудовій книжці був зроблений запис № 17 від 03.10.2016 р. про прийняття на роботу продавцем продовольчих товарів в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (наказ № 2 КР). ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народився син ОСОБА_5 . За її заявою була надана відпустка по догляду за дитиною віком до трьох років з 04.09.2018 р. по 27.07.2021 р. Після закінчення відпустки не повернулась до роботи з вини роботодавця. Відповідач на телефонні дзвінки не відповідав. З ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань дізналась про те, що ФОП ОСОБА_4 припинив підприємницьку діяльність. Однак трудові відносини між нею та відповідачем не припинені, відповідач не подав документи про звільнення до ДПС та УПФУ. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 24 травня 2022 р. частково задоволений її позов, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 35000 грн з урахуванням обов`язкових платежів та зборів. Але ФОП так і не вчинив жодних дій для відновлення її права на працю. Вважає, що відповідач безпідставно позбавив її права на працю, а тому вона має право на відшкодування збитків згідно ст. 22 ЦК України за не оформлення звільнення та відшкодування моральної шкоди. Підставою для відшкодування моральної шкоди вважає факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків і необхідносі докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Просить визнати безстроковий трудовий договір, укладений 03.06.2016 р. з ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 припиненим (розірвати) за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпПУ, стягнути з ОСОБА_4 на її користь упущену вигоду в розмірі мінімальної заробітної плати у відповідному періоді з 25.05.2022 р по дату ухвалення рішення у справі в сумі 243 800 грн, 5000 грн у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Просить визнати безстроковий трудовий договір, укладений 03.06.2016 року між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , припиненим (розірвати) з 31.01.2020 року за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України.

Зобов`язати ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 належним чином повідомити територіальний орган Державної податкової служби та територіальний орган Пенсійного фонду України про розірвання трудового договору між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Стягнути з Відповідача ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 на мою користь упущену вигоду в розмірі мінімальної заробітної плати у відповідному періоді з 25.05.2022 року по дату ухвалення рішення у справі.

Стягнути з Відповідача ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 на мою користь моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

Рух справи.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.04.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.02.2026 р. закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

В суді представник позивача адвока Пустовий А.В. позов підтримав, просить задовольнити.

В суді представник відповідача адвокат Воєвідко М.Я. позов не визнав, просить відмовити в задоволенні позову. Відзив на позов не надходив.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2016 року між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений безстроковий трудовий договір, запис про прийняття на роботу зроблений в трудову книжку ОСОБА_3 НОМЕР_3 від 01.07.2008 р за № 17 від 03.10.2016 р.

ОСОБА_3 нараховувалась і виплачувалась заробітна плата в розмірі мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про державний бюджет» на відповідний вік.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в ОСОБА_3 народилась дитина.

18 жовтня 2018 р. ОСОБА_3 написала заяву про надання їй відпустки по догляду за дитиною віком до трьох років. За її заявою була надана відпустка по догляду за дитиною віком до трьох років з 04.09.2018 р по 27.07.2021 р. Наказ про надання відпустки відповідачем не видавався.

Після закінчення відпустки по догляду за дитиною до роботи не приступила так як ОСОБА_6 припнив підприємницьку діляьність.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб – підприємців ОСОБА_4 , зареєстрований ФОП 24.02.2004 р (номер запису 26690170000001043), припинив ФОП 31.01.2020 р. (номер запису 26760060008007946).

Наказ про звільнення ОСОБА_3 з роботи відповідачем не видавався.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 24 травня 2022 р. стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 02.01.2019 року по 01.07.2021року в сумі 35000,00 грн.із урахуванням обов`язкових платежів та зборів та 2000 грн. в відшкодування моральної шкоди.

Вважає, що відповідач безпідставно позбавив її права на працю, так як не розірвав рудові відносини з нею.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із частиною четвертою статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Згідно зі статтею 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 червня 2001 року № 260, У разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості незалежно від місця реєстрації трудового договору.

Пунктом 9 вказаного Порядку передбачено, що відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів.

Зняття з реєстрації трудового договору у разі його розірвання за ініціативою фізичної особи у випадках, визначених Кодексом законів про працю України, за відсутності працівника, проводиться у строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, за умови подання фізичною особою (або дорученням уповноваженою нею особою): примірника трудового договору; заяви про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору; копій документів, що підтверджують: надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі коли вручити поштове відправлення неможливо, подаються копії підтвердних документів; проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати.

У цьому випадку центр зайнятості повідомляє працівника про зняття з реєстрації трудового договору.

Відповідно до пункту 12 Порядку за зверненням працівника, який не був присутній під час зняття трудового договору з реєстрації, посадова особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів з дня такого звернення робить відповідну відмітку у виданому йому примірнику трудового договору та засвідчує у трудовій книжці запис про звільнення з роботи, внесений фізичною особою.

Згідно з пунктами 14 та 15 Порядку записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи.

Посадова особа центру зайнятості підтверджує особистим підписом записи, унесені фізичною особою до трудової книжки працівника, і засвідчує їх печаткою.

За положеннями статті 16 ЦК України суд захищає цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом, в тому числі припинення правовідношення.

Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначає, що 31.01.2020 р і до цього часу не вирішено питання про звільнення ОСОБА_3 , трудовий договір не розірвано, чим позбавлено позивача права працевлаштуватися в подальшому.

Суд вважає, що звернення позивача до суду з позовом в 2021 році, за відсутності доказів направлення відповідачу заяви про звільнення на підставі ст. 38 КЗпПУ, свідчить про реальність наміру ОСОБА_3 розірвати трудовий договір з ФОП ОСОБА_4 .

Відповідно до пункту 2.21-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов`язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо), зберігаються безпосередньо у працівників.

Зазначені в абзаці першому цього пункту фізичні особи роблять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості. Під час прийняття на роботу вноситься запис: Прийнятий на роботу (далі зазначається професійна характеристика робіт) за трудовим договором (зазначаються дата та номер договору), зареєстрованим у державній службі зайнятості (зазначається повна назва центру зайнятості), при цьому у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата і номер реєстрації трудового договору державною службою зайнятості: «трудовий договір (номер), зареєстрований (дата)»), а при звільненні - запис: «Звільнений з роботи (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпП України)».

Унесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, незалежно від місця реєстрації трудового договору, і засвідчуються його печаткою.

Відповідно пункт 8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 червня 2001 року № 260, у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості незалежно від місця реєстрації трудового договору.

Звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, позивач посилалася на те, що така шкода заподіяна відповідачем порушенням її законних прав на звільнення й отримання грошових сум при звільненні, та пов`язана з тривалим не розглядом вимог позивача про розірвання трудового договору.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (стаття 237-1 КЗпП України).

Зважаючи на тривалість порушення прав позивача, не доброчесну позицію відповідача щодо оформлення звільнення, слід стягнути на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди не підтверджені належними доказами і не пов`язані з відповідальністю за затримку розрахунку при звільненні, визначеної статті 117 КЗпП України. А тому у їх задоволенні слід відмовити.

Спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та відповідати змісту порушеного права. Ухвалення судом рішення про визнання трудового договору припиненим є самостійною, належною та достатньою підставою для підтвердження факту припинення трудових відносин. Зобов`язання відповідача подати повідомлення, форма та порядок якого не передбачені законодавством, не призводить до відновлення прав позивача та є неналежним способом захисту.

З огляду на викладене, вимога позивача про зобов`язання відповідача повідомити територіальні органи ДПС та ПФУ про розірвання трудового договору є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

У відповідності до п. 3. ч. 2, ч. 13 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог в розмірі 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 47, 117, 237-1 КЗпП України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання трудового договору, стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди – задовольнити частково.

Визнати безстроковий трудовий договір, укладений 03.06.2016 року між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , припиненим (розірваним) з 31.01.2020 року за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцепроживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27 квітня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.