Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №603/406/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/406/26

Провадження №2-а/603/18/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Бащин М.В.,

за участі представника позивача – адвоката Рудої Х.Д. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Руда Х.Д., на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АТ № 1144696 від 08 липня 2026 року, звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: поновити строк на звернення до суду із позовною заявою; скасувати постанову № 3125 від 23 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 та закрити провадження у справі, а понесені судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначила про те, що винесена постанова за № 3125 про адміністративне правопорушення від 23.06.2026 за фактом неявки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09.00 год 06.06.2026 для уточнення облікових даних є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з підстав того, що повістку про необхідність явки до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), яка, як стверджується, була направлена 06.06.2026 ОСОБА_1 не отримував. Докази належного вручення зазначеної повістки у матеріалах справи відсутні. Зазначила про те, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення № 119 від 17.06.2026 ОСОБА_1 повідомив посадовим особам ТЦК та СП, що жодної повістки не отримував, що знайшло своє відображення у самому протоколі. При цьому, згідно з відомостями, відображеними у застосунку «Резерв+», щодо ОСОБА_1 сьомим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 вже була винесена постанова від 05.06.2026 № R568221 про притягнення його до адміністративної відповідальності за неприбуття за повісткою до ТЦК та СП, яку він виконав у добровільному порядку, сплативши адміністративний штраф. Водночас уже на 06.06.2026 сьомим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 було нібито оформлена та направлена нова повістка з підстав неприбуття за якою у подальшому був складений протокол про адміністративне правопорушення. Звертає увагу, що за таких обставин потребують перевірки як факт належного вручення цієї повістки, так і правові підстави повторного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності після виконання ним постанови від 05.06.2026 № R568221. Вважає, що відповідачем належним чином не задокументований та не доведений належними і допустимими доказами факт порушення позивачем правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.

09 липня 2026 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Також зазначеною ухвалою в ІНФОРМАЦІЯ_1 витребувані матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП на підставі постанови № 3125 про адміністративне правопорушення від 23 червня 2026 року.

17 серпня 2026 року Монастириський районний суд Тернопільської області поновив ОСОБА_1 пропущений строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 3125 від 23.06.2026.

У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначила про те, що відповідач заперечує проти позову, вважає, що позивачу була направлена належним чином оформлена повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де позивач перебуває на військовому обліку. Однак, позивач ухилився від отримання повістки, тому вона була повернута відповідальним працівником АТ «Укрпошта» з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним оповіщенням військовозобов`язаного, згідно закону. Не прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не надавши пояснень щодо поважності причин свого неприбуття за належним чином оформленою повісткою, позивач допустив порушення абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що і була винесена оскаржувана постанова. В підтвердження зазначених обставин жодних доказів відповідач не надав.

У поданих додаткових поясненнях представник позивача зазначила про те, що твердження відповідача, які наведені у відзиві на позовну заяву ґрунтуються виключно на його власних твердженнях, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Зокрема до відзиву не додані: копії самої повістки, документи, що підтверджують її направлення засобами поштового зв`язку, опис вкладення, повідомлення про вручення чи повернення поштового відправлення, інші документи АТ «Укрпошта», які б підтверджували проставлення відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою».

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Його представник – адвокат Руда Х.Д. була присутня в судовому засіданні, позовну заяву з урахуванням додаткових пояснень підтримала та просила її задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у поданому відзиві на позов представник просила розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАСУ подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд встановив такі обставини.

У відповідності до наданої довідки військово-лікарської комісії від 16 червня 2026 року № 2026-0616-1533-2942-0 ОСОБА_1 проведений медичний огляд «ВЛК» при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 16.06.2026, яким останнього визначено придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП тощо.

19 червня 2026 року т.в.о. начальника п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 склав відносно ОСОБА_1 протокол № 119 про адміністративне правопорушення за фактом порушення ним п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.202, а саме за фактом неприбуття до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 06.06.2026 о 09.00 год для уточнення облікових даних. Окрім того, у відповідності до даних даної постанови ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце розгляду справи за даним фактом, про що свідчить його підпис у протоколі. Також ОСОБА_1 надав пояснення у яких зазначив про те, що особисто повістку не отримував.

23 червня 2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 виніс відносно ОСОБА_1 постанову № 3125 про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Згідно з даними, які є у постанові № 3125 про адміністративне правопорушення від 23 червня 2026 року, під час звіряння військово-облікових даних встановлено те, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Від 06.06.2026 перебуває в стані порушника військового обліку. Засобами поштового зв`язку на його адресу направлена повістка № 7750133 для прибуття до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 (Підгайці) 06.06.2026 о 09.00 год для уточнення облікових даних. На зазначену дату ОСОБА_1 не прибув, поважних причин неявки протягом 3 днів не повідомив. Таким чином ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку, без поважних причин не прибув за повісткою до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), чим порушив вимоги п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

07 липня 2026 року представник позивача на адресу сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслала адвокатський запит, у якому просила надати інформацію щодо направлення ОСОБА_1 повістки № 7750133 від 06.06.2026, а також інформацію про всі вручені йому повістки, а також інформацію щодо складання протоколу та постанови про справі про адміністративне правопорушення через неявку за повісткою.

Відповідь на адвокатський запит до матеріалів справи не долучена.

Окрім того, представник позивача на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслала адвокатський запит у якому просила надати інформацію в тому числі щодо надсилання ОСОБА_1 постанови № 3125 від 23.06.2026 .

Зазначена інформація також до матеріалів справи не долучена.

Згідно з довідкою № 707-2 від 07.07.2026, яка видана ПрАТ «Енергообілк» ОСОБА_1 працевлаштований на підприємстві з 09.06.2026.

У відповідності до наданої фотокопії сторінки у додатку Резерв+ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 надана відстрочка до 23.06.2027. Окрім того, у розділі «Сповіщення» є повідомлення, яке надійшло 23.06.2026 о 21.30 год такого змісту «Вас зняли з розшуку! ІНФОРМАЦІЯ_5 більше вас не розшукує».

Суд розглянувши матеріали справи з урахуванням позиції сторін приходить до переконання про те, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення виходячи з таких підстав.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

В свою чергу диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які стосуються оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює (визначає) Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543-XII).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни, серед іншого, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII).

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року (далі Порядок).

Абзацом 5 пп. 1 п. 27 Порядку передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, зокрема, з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до п. п. 28, 29 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Згідно з п. 30-2 Порядку повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

Абзацом 1 п. 34 Порядку передбачено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (абз. 4 п. 34 Порядку).

Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

У силу приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Як встановив суд відносно позивача у справі ОСОБА_1 т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 23 червня 2026 року винесена постанова № 3125 за фактом неявки згідно з повісткою № 7750133, про його виклик до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 в термін до 06.06.2026 для уточнення облікових даних. Разом з тим, відповідач подаючи відзив на позовну заяву жодних доказів належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 в термін до 06.06.2026 для уточнення облікових даних суду не надав.

Відповідач на виконання ухвали суду від 09 липня 2026 року жодних матеріалів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за результатами розгляду яких винесена постанова від 23.06.2026 за № 3125, які б спростовували викладені в адміністративному позові обставини не надав.

Відтак суд позбавлений можливості пересвідчитися у законності прийнятого рішення, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Суд вважає, що умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, не доведений.

З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, на спростування вимог позивача жодних доказів не надані.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними та обґрунтованими, а в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б об`єктивно підтверджували факт порушення позивачем приписів ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому постанова № 3125 від 06.06.2026 підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 532,48 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією.

Враховуючи вищенаведене, судовий збір в розмірі 532,48 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, керуючись статтею 55 Конституції України, статтями 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -задовольнити.

Скасувати постанову № 3125 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 23 червня 2026 року, яка винесена т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі якої на ОСОБА_1 накладений штраф у сумі 17 000,00 грн, а провадження у справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя А.З. Пасічник