Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №455/1155/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1155/26

Провадження № 2/455/818/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Клімченка М.І.,

секретар судового засідання Шайда Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду – залі судових засідань, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошових коштів та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2026 представник позивачки адвокат Грошев І.О. звернувся до суду з позовною заявою до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошових коштів та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 11.03.2026 через мережу Інстаграм придбала у відповідача ОСОБА_2 взуття. Оплата була здійснена позивачем 11.03.2026 у повному обсязі в сумі 2890,00 грн. 14.03.2026 оплачений товар прибув на відділення Нової пошти від ФОП ОСОБА_3 . Оглянувши взуття позивачка виявила, що воно не підходить їй за формою та фасоном. ОСОБА_1 в подальшому повідомила відповідача про відмову від даного взуття та просила про можливість обміну на інше. У відповідача взуття на обмін не виявилось. 16.03.2026 позивачка повернула взуття відправнику через відділення Нової Пошти та попросила повернути кошти. Проте, відповідачка відмовилась повертати кошти. За захистом своїх прав позивачка звернулася з даним позовом та просила розірвати договір купівлі-продажу, стягнути з ФОП ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2890 грн., стягнути 20000 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу.

14.07.2026 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого ОСОБА_2 позов частково визнала. Пояснила, що добровільно 02.07.2026 повернула позивачці гроші в повному обсязі. Раніше це зробити не мала змоги, оскільки позивачка в переписці не повідомила про відправлення товару, не повідомила номер ТТН та не надала реквізитів для повернення коштів. У задоволенні моральної шкоди просила відмовити, а також зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 24.06.2026 справу було прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та судове засідання призначено на 12 годину 00 хвилин 18.08.2026.

Представник позивачки адвокат Грошев І.О. в судове засідання з`явився, уточнив позовні вимоги у зв`язку з добровільним поверненням відповідачкою грошових коштів. Просив стягнути з відповідачки лише моральну шкоду та витрати на правничу допомогу.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, вислухавши позицію представника позивачки та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив наступне.

Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11 березня 2026 року ОСОБА_1 придбала взуття у ОСОБА_2 .

Оплата була здійснена позивачем у повному обсязі в сумі 2890 грн. 11.03.2026 о 21.16 год. на рахунок ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією 1.569008567.1 від 11.03.2026 «ПриватБанк».

16.03.2026 взуття було повернуто відправнику через відділення «Нова пошта» за номером товаро-транспортної накладної 59001602284600 та 19.03.2026 о 14:57 була отримана відправником ФОП ОСОБА_3 .

З роздруківки переписки між позивачкою та відповідачкою видно, що остання після повернення товару не вживала заходів щодо повернення грошових коштів та фактично ігнорувала прохання позивачки з цього приводу (а.с.11-16).

02.07.2026 ФОП ОСОБА_2 повернуто ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2890 грн. після отримання відповідачкою копії позовної заяви з додатками, що підтверджується платіжною інструкцією №К2ЕК-66А6-С5С8-Н008 від 02.07.2026.

Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Крім того, стаття 3 ЦК України передбачає свободу договору як одну із засад цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

За вимогами статті 655, частини 1 статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого має відповідати умовам договору купівлі-продажу, а покупець зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, серед іншого, на належну якість продукції та обслуговування; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Відповідачкою були задоволені вимоги споживача 02.07.2026 до розгляду справи по суті.

За частиною 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Обґрунтовуючи наявність та розмір заподіяної моральної шкоди позивачка вказує, що вона зазнала сильного душевного розчарування, стресу та тривоги пов`язаного з порушенням її прав. Змусило її витратити значний час та зусилля на багаторазові звернення до продавця, складання претензії та пошук захисту своїх інтересів, що змусило її змінити звичний ритм життя. Знаходячись в стані вагітності (а.с.17) позивачка змушена була нервувати та переживати, що негативно відобразилось на її моральному стані.

Згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини (частина 1 статті 1167 ЦК України).

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (пункти 5, 9 постанови Пленуму).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про стягнення моральної шкоди у розмірі 1000 грн., що не являється завищеною сумою та співвідноситься до вартості придбаного товару та ставлення відповідачки, яка не вчинила жодної дії по врегулюванню виниклого спору до подачі позовної заяви до суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивачку звільнено від сплати судового збору, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Крім того, позивачка просила стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн., яку підтверджують договором про надання правової допомоги від 08.12.2025.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачка просить присудити стягнути з відповідачки понесені нею витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10000 грн. На підтвердження понесених витрат суду надано: копію договору про надання правової допомоги №17/04/26 від 17.04.2026, детальний опис робіт, Акт приймання – передачі наданих послуг за договором №17/04/26 від 17.04.2026 на суму 10000 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, виходячи із вимог розумності та справедливості, враховуючи складність справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, витрати на професійну правничу допомогу слід зменшити з 10000,00 грн. до 3000,00 грн.

Керуючись статтями 13, 81, 127, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошових коштів та стягнення моральної шкоди, – задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Фізична особа – підприємецьОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Дата складання повного судового рішення 18.08.2026.

Суддя М.І. Клімченко