Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №443/1350/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1350/26

Провадження №1-кп/443/106/26

ВИРОК

іменем України

19 серпня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним № 12026142200000042 від 15.06.2026) стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львів, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, з професійно-технічною освітою, не одруженого, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

У ОСОБА_3 в період з лютого по березень 2025 року, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, виник прямий умисел, направлений на пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права, а саме посвідчення водія, бланк якого затверджений Постановою КМУ № 844 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія», з метою подальшого його використання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пособництво у підробленні посвідчення водія, ОСОБА_3 у вищевказаний період часу вступив у злочинну змову з невстановленою дізнанням особою та домовився із такою особою за грошову винагороду у сумі 13 000 гривень про повне виготовлення на своє ім`я підробленого посвідчення водія для керування транспортними засобами відповідно до категорій «В» та «В1».

З цією метою, ОСОБА_3 , виконуючи роль пособника в підробленні посвідчення водія з категоріями «В» та «В1», на своє ім`я, надав невстановленій дізнанням особі, шляхом відправки в додатку «Телеграм», свої анкетні дані, особисту фотографію та зразок підпису, необхідні для виготовлення вищевказаного посвідчення під серійним номером НОМЕР_1 та оплатив за посвідчення водія кошти в сумі 13 000 гривень, чим сприяв вчиненню кримінального проступку іншому співучаснику.

Далі, відповідно до раніше узгодженої домовленості між ОСОБА_3 та невстановленою дізнанням особою, остання в невстановлених в ході дізнання часі та місці, виготовила посвідчення водія під серійним номером НОМЕР_1 , заповнене на ім`я ОСОБА_3 , яке не відповідає аналогічним документам даного типу, що знаходяться в офіційному обігу на території України, після чого відправила вказане посвідчення ОСОБА_3 , яке останній отримав на початку квітня 2025 року у відділенні «Нова Пошта» у м. Ходорів Стрийського району Львівської області.

Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений – частина 5 статті 27, частина 1 статті 358 КК України.

ОСОБА_3 , отримавши підроблене посвідчення водія на своє ім`я, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що він ніколи не отримував у встановленому законом порядку посвідчення водія на право керування транспортними засобами під серійним номером НОМЕР_1 з категоріями «В» та «В1», 14.06.2026 приблизно о 20:30 год, керуючи автомобілем марки «Subaru», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виїжджаючи з подвір`я за місцем свого проживання на вулицю Шевченка в м. Ходорів Стрийського району Львівської області, де допустив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Passat», НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 .

У ході оформлення адміністративних матеріалів на вимогу працівника СРПП ВП № 1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області надати посвідчення водія, ОСОБА_3 погодився та використав завідомо підроблене посвідчення водія під серійним номером НОМЕР_1 , шляхом пред`явлення його на законну вимогу поліцейського.

Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений – частина 4 статті 358 КК України.

Позиція сторін щодо обсягу та порядку дослідження доказів.

У судовому засіданні прокурор, зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим, вважає за доцільне не здійснювати дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які сторонами не оспорюються, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням його характеризуючих даних.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину по пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України, визнав повністю, ствердив суду, що він не оспорює обставини кримінальних правопорушень, правильно розуміючи їх зміст і наслідки такої позиції, яка є добровільною, не заперечує проти встановленого прокурором порядку дослідження доказів.

Застереження щодо обсягу та порядку дослідження інших доказів.

Зважаючи на думку учасників судового провадження, з`ясувавши, що ними не оспорюються обставини кримінального провадження та правильно розуміється зміст цих обставин, переконавшись у добровільності такої позиції та роз`яснивши їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені частиною 2 статті 394 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо зазначених обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 , дані ним у судовому засіданні.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав суду показання, за змістом яких від інших військовослужбовців він дізнався, що через Інтернет можна замовити посвідчення водія як інваліду, при цьому не здаючи жодних екзаменів. В мережі Інтернет він знайшов відповідне оголошення про виготовлення посвідчень водія, зателефонував за вказаним у цьому оголошенні номеру та погодив умови виготовлення на його ім`я посвідчення водія, зокрема вартість такого виготовлення 13 000,00 грн. При цьому, особа запевнила його, що дійсно посвідчення водія виготовляє і вони дають право керувати транспортними засобами. Через месенджер він надіслав цій особі свої анкетні дані, оплатив її послуги в сумі 13 000,00 грн та, у подальшому, через Нову Пошту отримав відповідні документи, а саме: посвідчення водія на його ім`я та довідку МВС. Розумів, що для отримання посвідчення водія необхідно здавати відповідні екзамени, але вважав, що для військових інвалідів існує спрощена процедура. Критично оцінює свої дії та кається у вчиненому.

Висновки.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає доведеним:

факт пособництва ОСОБА_3 у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою його використання, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 КК України;

факт використання ОСОБА_3 завідомо підробленого документа, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 66 КК України).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважає на вимоги статті 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисні кримінальні правопорушення, які відповідно до статті 12 КК України, є кримінальними проступками.

Обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має статус учасником бойових дій, є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, раніше не судимий.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені статтею 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені статтею 65 КК України, зокрема, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має статус учасником бойових дій, є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, а також взявши до уваги фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінальних правопорушень і їх мотиви, тяжкість заподіяних кримінальними правопорушеннями наслідків, форму вини, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України, з урахуванням вимог частини 1 статті 70 КК України (сукупність кримінальних правопорушень), у виді штрафу.

Інші передбачені санкціями частини 1 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України види покарання, а саме: пробаційний нагляд або обмеження волі є надто суворими покараннями з огляду на встановлені судом обставини кримінального провадження та не відповідатимуть меті покарання

Мотиви ухвалення інших рішень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.

Підстав для обрання, зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим по пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України, і призначити йому покарання:

за частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 КК України – у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн;

за частиною 4 статті 358 КК України – у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України ОСОБА_3 призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.

Речові докази, а саме: цифровий носій інформації (компакт-диск) з відеофайлом, на якому зафіксовано факт виявлення підробленого посвідчення водія у ОСОБА_3 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 88 коп.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Жидачівський районний суд Львівської області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку (його повний текст) негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1