Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №509/2207/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2207/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Євгеній Миколайович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП)

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 625470 від 27.03.2026 року – гр. ОСОБА_1 27.03.2026 року о 13:00 год. в Одеській області, Одеському районі, с-ще Авангард, Овідіопольська дорога, 16, керував автомобілем «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

27.05.2026 року від адвоката Грушанського А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , до суду надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких просить визнати протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП неналежним та недопустимим доказом, обставини викладені у протоколі не доведеними, провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заперечення обґрунтував тим, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , є незаконним, необґрунтованим, складеним із грубими порушеннями вимог КУпАП, Інструкції МВС та МОЗ України, а також базових принципів законності та допустимості доказів. Матеріали справи містять очевидні суперечності, які свідчать про штучність висновків працівників поліції та фактичну відсутність належних підстав для складання протоколу за ст. 130 КУпАП. Як вбачається із матеріалів справи, 27.03.2026 року о 12:20 год. водія ОСОБА_1 було зупинена на шосе М05, екіпажем поліції на місці зупинки було розглянуто справу, та винесено постанову за ч .5 ст. 121 КУпАП щодо непристебнутого ременя безпеки. Трохи пізніше, а саме через 19 хвилин, в іншому місці та вже іншим екіпажем поліції знову був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та складено протокол за ст. 130 КУпАП, керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. При цьому, протокол не відповідає реальним подіям, так в протоколі зазначено що «27.03.2026 року 13:00:00 водій ОСОБА_1 керував…….», тоді як відеозапис починається о 12:44 тобто за 14 хв. до зазначеного в протоколі часу, у протоколі раптово з`явилися: - «звужені зіниці очей, що не реагують на світло»; - «виражене тремтіння пальців рук».

Фактично єдиним «доказом» у справі є сам протокол працівника поліції. Однак відповідно до практики Верховного Суду сам по собі протокол не є безумовним доказом вини особи та підлягає перевірці у сукупності з іншими доказами. Належних доказів у справі немає: - медичний огляд не проводився; - стан наркотичного сп`яніння не встановлений; - жодного лабораторного підтвердження немає; - об`єктивні ознаки не підтверджені; - законність вимоги про проходження огляду не доведена. Більше того, сама вимога пройти огляд є сумнівною, оскільки ґрунтувалась на ознаках, які: - не мають нормативно затвердженої методики встановлення; - не були виявлені першим екіпажем поліції; - виникли лише після повторної зупинки іншим екіпажем.

В судове засідання особа яка притягається до відповідальності не прибув, його захист під час розгляду справи здійснював адвокат Грушанський А.В.

Адвокат просив суд закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Судом було досліджено відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського, з якого слідує що водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 . Під час спілкування та після повідомлення водію про наявність ознак наркотичного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, проте, останній відмовився, що було зафіксовано на нагрудну бодікамеру.

Відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника особи відносно якої складено протокол, об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає.

Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року N 1452/735.

Вина ОСОБА_1 в порушенні ПДР, що передбачає адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 625470 від 27.03.2026 року; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу та його відмовою від такого; письмовими доказами; а також відеозаписом події яка мала місце 27.03.2026 року.

Доводи адвоката про те, що - медичний огляд не проводився; - стан наркотичного сп`яніння не встановлений; - жодного лабораторного підтвердження немає; - об`єктивні ознаки не підтверджені; - законність вимоги про проходження огляду не доведена, суддею не приймаються, оскільки правопорушник під відеозапис відмовився пройти огляд на стан наркотичного чи іншого сп`яніння, що само по собі спростовує доводи адвоката.

При винесенні рішення, суддя не може взяти до уваги інші доводи сторони захисту, оскільки такі в повному обсязі спростовуються відеозаписом, та розцінює критично невизнання вини водія у вчиненому правопорушенні, оскільки воно повністю спростовується дослідженими в судовому засіданні матеріалами провадження. Підстави, які б давали можливість судді вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи. Доводи адвоката Грушанського А.В. суддя розцінює як такі, що мають формальний характер і спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,.

ОСОБА_1 є водієм в розумінні п.1.10 ПДР, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою, відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції останній посвідчення водія отримував, до адміністративної відповідальності за ознаками ст. 130 КУпАП не притягувався.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, приходжу до висновку про необхідність притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.5 Закону України "Про судовий збір", ст.33, ч.1 ст.130, ст.ст. 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і притягнути його до адміністративної відповідальності, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу – 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Є. М. Панасенко