Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №495/9500/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/9500/25

Номер провадження 3/495/3001/2025

17 серпня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В.,

за участю секретаря судового засідання Дущенко Д.О.

адвоката Сороколет С.І.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

У грудні до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшли справи про адміністративні правопорушення: №495/9500/25 (провадження №3/951/495/3001/2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, сформованого на підставі протоколу серії ЕПР1 №534344 від 07.12.2025, №495/9501/25 (провадження №3/951/495/3002/2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, сформованого на підставі протоколу серії ЕПР1 №534328 від 07.12.2025 та №495/9503/25 (провадження №3/951/495/3003/2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, сформованого на підставі протоколу серії ЕПР1 №534351 від 07.12.2025.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 11 грудня 2026 року справи передано судді Братків І.І.

Постановою про об`єднання від 13 січня 2026 року справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП №495/9500/25 (провадження №3/951/495/3001/2025), за ст.124 КУпАП №495/9501/25 (провадження №3/951/495/3002/2025) та за ст.122-4 КУпАП №495/9503/25 (провадження №3/951/495/3003/2025) об`єднати в одне провадження. Справі присвоєно №495/9500/25 (провадження №3/951/495/3001/2025).

Постановою від 26 січна 2026 року відведено суддю Братків Ірину Ігорівну від розгляду матеріалів, які надійшли із Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст. 124, ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 27 січня 2026 року справу передано судді Геллі С.В.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №534344 від 07.12.2025 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення із таким формулюванням: 07.12.2025 о 17:20 год. в с. Бритівка, Білгород-Дністровського р-н., вулиця Миру, 8, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ALFA ROMEO» д/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запахом алкоголю з порожнина рота, від огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився, також внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода, чим порушив вимоги 2.5. ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

06.01.2026 адвокат Сороколет С.І. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, відповідно до якого просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Своє клопотання ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що поліцейські провели огляд на стан сп`яніння не на місці зупинки транспортного засобу, а за місцем проживання ОСОБА_1 , через певний період часу, а саме більше двох годин після скоєного ДТП, а ОСОБА_1 вжив алкоголь в себе дома, тобто незадовго до моменту прибуття поліцейських до його місця проживання.

Окрім того, зазначає, що з долученого працівниками поліції диску з відеозаписом не вбачається факту керування ОСОБА_1 автомобілем зазначеного у протоколі, а вбачається лише факт складання адміністративного протоколу.

У судовому засіданні адвокат Сороколет С.І. просив закрити провадження у справі з підстав, які зазначені у раніше поданому клопотанні про закриття провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та просив закрити відносно нього провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили, що 07.12.2025 року приблизно о 17:20, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ALFA ROMEO» д/з НОМЕР_1 , тверезим, ніякого ДТП не було, а ОСОБА_5 сам почав сварку з ОСОБА_1 .

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що він є лікарем стоматологом, 07.12.2025 приблизно о 17:20 йшов додому по узбіччю дороги у світловідбиваючій куртці, в цей час проїзжаючий поруч автомобіль, зачепив його боковим дзеркалом, чим завдав йому тілесних ушкоджень. Коли автомобіль зупинився, ОСОБА_5 підійшов та зробив зауваження водію ОСОБА_1 , що така манера водіння є небезпечною, оскільки навколо ходять діти та інші пішоходи, на що останній вийшов з машини з явними ознаками алкогольного сп`яніння та між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_5 по обличчю та намагався дістати з багажника монтувальний лом для продовження нанесення тілесних ушкоджень потерпілому. Факт алкогольного сп`яніння підтверджує однозначно, оскільки сам алкоголь не вживає та його обурило те, що водій був нетверезий, а у само потерпілого є малолітні діти.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив суду, що під час керування транспортним засобом не перебував в стані алкогольного сп`яніння, в подальшому спожив пляшку коньяку разом з дружиною вже дома, оскільки перебував в стресовій ситуації через інцидент зі ОСОБА_5 ,через деякий час приїхала поліція та запропонувала пройти тест на алкогольне сп`яніння, на що він відмовився, оскільки не вважав це за необхідне.

Окрім того, адвокат долучив до матеріалів справи копію вироку Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.01.2026, відповідно до якого 07 грудня 2025 року приблизно о 17 годині 30 хвилин у ОСОБА_1 , який перебував біля житлового багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту, передбачаючи небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, виник прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень, громадянину ОСОБА_5 .

ОСОБА_1 , реалізовуючи свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , передбачаючи небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наблизився до потерпілого та наніс йому один удар кулаком правої руки в область лівого ока.

В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_5 , спричинені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку і синця лобової ділянки зліва, лівої нижньої повіки у зовнішнього кута ока та лівої виличної ділянки, з саднами в проекції лобового горба та верхнього краю виличної кістки.

Закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку та синця з саднами обличчя, не була небезпечною для життя і, при звичайному своєму перебігу, призводить до розладу здоров`я терміном понад 6 днів, але не більше 21 дня (трьох тижнів), і за цим критерієм, згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 р., відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 ККУ та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одну тисячу триста шістдесят) гривень.

Зі слів адвоката, вказаний вирок законної сили не набрав, оскільки оскаржується в Одеському апеляційному суді.

Заслухавши осіб, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення – це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення – це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення – це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу у чинній на час вчинення правопорушення редакції передбачає настання адміністративної відповідальності за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до санкції вказаної норми, за зазначене правопорушення на особу накладається стягнення у вигляді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виконання даного пункту ПДР є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп`яніння чи ні.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійною підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 251 Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до статті 23 Кодексу метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом частини другої статті 33 Кодексу при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вина правопорушника підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №534344 від 07.12.2025; рапортом від 07.12.2025; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; поясненням; довідкою начальника сектору АП майором поліції Заремба Н, в якій зазначено, що посвідчення водія НОМЕР_2 не вилучалось; диском з відеозаписом.

Аналіз досліджених під час судового розгляду доказів в їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійною підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Окрім того, у судовому засіданні досліджено доказ – відеозапис з нагрудної камери поліцейського долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається факт складання адміністративного протоколу на ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, при чому останній перебував у край агресивному стані, виражався нецезурною лайкою в бік поліцейських.

Щодо пояснень самого ОСОБА_1 , суд зауважує про те, що вони суперечать обставинам справи та викликають обґрунтований сумнів у їх правдивості, зокрема на питання суду з якої причини стався конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , останній чіткої відповіді не надав, повідомивши, що провокативні дії були саме з боку ОСОБА_5 , який безпідставно світив в автомобіль телефоном та спровокував його на бійку.

Щодо пояснень свідків зі сторони ОСОБА_1 суд зазначає, що один із них є дружиною правопорушника, а відтак є зацікавленою особою, а інший є близьким товаришем, відтак до таких показів суд відноситься критично та вважає їх такими, які направлені на створення умов для ухилення від відповідальності.

Окрім того, ОСОБА_1 достеменно знаючи, що вчинив бійку не міг не знати, що його буде розшукувати поліція, а відтак мав би утриматися від вживання алкоголю в день скоєння правопорушення.

Суд звертає увагу, що підстави вважати чи перебуває особа у стані сп`яніння відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд, а сама по собі незгода водія з виявленими у нього ознаками сп`яніння не звільняє його від відповідальності за порушення п. 2.5 ПДР.

Між тим, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінивши докази та матеріали, надавши правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи викладеного та особу правопорушника, характер протиправного діяння, відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.

Щодо справи №495/9501/25 (провадження №3/951/495/3002/2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, сформованого на підставі протоколу серії ЕПР1 №534328 від 07.12.2025 та №495/9503/25 (провадження №3/951/495/3003/2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, сформованого на підставі протоколу серії ЕПР1 №534351 від 07.12.2025 суд зазначає наступне .

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Згідно ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив правопорушення 07.12.2025 року, то строк притягнення його до адміністративної відповідальності сплинув 07.03.2026р.

Так як, правопорушення не є триваючим та на момент розгляду справи закінчилися, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, строки для накладення адміністративного стягнення, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп., які підлягають стягненню на користь держави.

Керуючись статтями 26, 33, 40-1, 130, 221, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).

Провадження №3/951/495/3002/2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, сформованого на підставі протоколу серії ЕПР1 №534328 від 07.12.2025 - закрити, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Провадження №3/951/495/3003/2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, сформованого на підставі протоколу серії ЕПР1 №534351 від 07.12.2025 - закрити, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно ст. 307 КУпАП – штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 308 КУпАП – у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

Суддя С.В. Гелла