Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №751/2539/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2539/26

Провадження №3/751/780/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А.О.

секретаря судового засідання Рак Я.М.

з участю захисника Бабинця С.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

В с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608329, ОСОБА_1 інкримінувалося те, що 07 березня 2026 року о 06 годині 35 хвилин по вул. Івана Мазепи, 66-В, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки MERCEDES-BENZ 230, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звуженими зіницями, які не реагували на світло, вираженим тремтінням пальців рук та поведінкою, що не відповідала обстановці.

Від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння у визначеному закладі охорони здоров`я в лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився, чим, згідно з протоколом, порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

За даним формулюванням інкримінованого правопорушення стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Бабинець С.П. винуватість особи не визнали в повному обсязі. Зазначили, що працівники поліції діяли щодо ОСОБА_1 упереджено та ймовірно з огляду на перебування останнього у внутрішній базі працівників поліції у зв`язку із інцидентом, який стався з ним певний період часу назад, коли ОСОБА_1 виявив на вулиці пакунок – банкноту із загорнутою в неї порошкоподібною речовиною, після чого до нього підійшли працівники поліції, яким він видав дану речовину добровільно.

До кримінальної або адміністративної відповідальності за цим фактом не притягувався. 07.03.2026 працівники поліції повідомили ОСОБА_1 надумані ними ознаки наркотичного сп`яніння, однак від проходження огляду ОСОБА_1 не відмовлявся, однак повідомив, що не може не з`явитися на військову службу у визначений час з огляду на статус військовослужбовця.

Дослідивши матеріали справи та усні пояснення учасників, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як неодноразово зазначав суд у своїх рішеннях, виявлення в особи ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння є функцією та повноваженням посадових осіб Національної поліції. У разі виявлення ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння працівником поліції, такі ознаки повідомляються водію, і водій в силу пункту 2.5. Правил дорожнього руху зобов`язаний пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Незгода водія з виявленими ознаками сп`яніння не звільняє водія від обов`язку проходження огляду.

Заразом у межах даної справи суд вбачає низку об`єктивних та виключних обставин, які змушують суд частково відступити від свого попереднього висновку та надати оцінку наявним у матеріалах справи доказам на предмет питання, чи дійсно в ОСОБА_1 існували ознаки наркотичного сп`яніння, та чи існували правові підстави для висловлення вимоги щодо проходження огляду з метою визначення стану наркотичного сп`яніння. Такими обставинами є:

1) Відсутність чіткого підтвердження передбачених законодавством ознак наркотичного сп`яніння на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції;

2) Наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості та безсторонності працівників поліції під час виявлення ознак наркотичного сп`яніння з огляду на їх посилання на попередні події.

3) Відсутність безперервного характеру відеозапису.

При цьому суд зауважує, що в силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із критеріїв, що підлягає врахуванню при оцінці правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, є використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Попри те, що формально положення КАС України не є застосовними у межах справ за ст. 130 КУпАП, однак це не нівелює необхідності перевірки того, чи використовує суб`єкт владних повноважень свої повноваження саме з тією метою, якою вони надані законом, оскільки такі обов`язки покладено Конституцією України та загальними принципами права.

У тому разі, якщо під час розгляду справи суд дійде висновку, що використання працівниками поліції повноважень, передбачених пунктом 2.5. Правил дорожнього руху та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, здійснювалося із метою іншою, аніж визначена даними нормативними документами, такі обставини зумовлюють недопустимість протоколу у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП як доказу, одержаного із порушенням закону, та безумовно зумовлюють необхідність закриття провадження за ст. 130 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

1. Повертаючись до обставин даної справи суд зауважує, що інкриміновані ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння мають спірний та непереконливий характер.

Згідно адміністративного протоколу особі інкримінувалася наявність таких ознак наркотичного сп`яніння – поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук та звужені зіниці очей, які не реагують на світло.

Так, відповідно до пункту 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Однак всупереч вимогам Інструкції в даному випадку наявні підстави для обґрунтованих сумнівів, що вимоги працівників поліції щодо проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння носили об`єктивний характер і були висловлені за наявності їх дійсного переконання щодо існування таких ознак.

1.1. За змістом відеозапису з бодікамери працівника поліції суд звертає увагу на те, що вказаний відеозапис не містить жодних підтверджень такої ознаки, як поведінка, що не відповідає обстановці. Протягом всього періоду спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 поводиться відносно спокійно (адекватно обстановці), має чіткі рухи, надає змістовні відповіді на питання працівників поліції та не виявляє жодних інших проявів поведінки, що могли би бути трактовані як поведінка, що не є адекватною обстановці.

1.2. Щодо звужених зіниць очей, які не реагують на світло, то така ознака є непереконливою. В першу чергу слід звернути уваги на те, що на різних фрагментах відеозапису зіниці очей ОСОБА_1 мають різний ступень звуження (зокрема на фрагменті, що відповідає часу 06:40 зіниці очей не можуть бути охарактеризовані як такі, що є звуженими).

У подальшому, працівники поліції двічі (06:40 та 06:43) проводять тест із підсвічуванням ліхтариком, в ході якого, за наявності яскравого світла, зіниці особи є звуженими.

Іншими словами, з відеозапису вбачається, що зіниці особи мають реакцію на світло. Реакція зіниць на світло спостерігається і при проведенні тесту із ліхтариком.

Отже, зазначена в протоколі ознака наркотичного сп`яніння, як звужені зіниці очей, що не реагують на світло, є сумнівною та непереконливою.

1.3. Щодо ознаки – виражене тремтіння пальців рук, то вказана ознака шляхом проведення тесту не перевірялася та на відеозаписі не зафіксована.

1.4. Отже, оцінюючи наведені обставини в сукупності, слід дійти висновку, що наведені в адміністративному протоколі ознаки наркотичного сп`яніння є непереконливими та викликають обґрунтовані сумніви в їх достовірності.

2. Суд зауважує, що зафіксовані на відеозаписі обставини спілкування із працівниками поліції викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості працівників поліції під час виявлення ознак наркотичного сп`яніння.

Як вбачається з відеозапису (06:40) ще до повідомлення особі про виявлення ознак наркотичного сп`яніння працівниками поліції із ОСОБА_1 проводиться бесіда щодо обставин виявлення ним пакунку із нібито наркотичним засобом. При цьому, відомості веб-порталу «Судова Влада» не містять жодних відомостей про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення будь-яких правопорушень (адміністративних, кримінальних), пов`язаних із обігом наркотичних засобів.

З наведених обставин вбачається, що дані працівниками було виявлено за даними внутрішньої інформаційної бази, і в контексті наведених вище обставин саме виявлення цих даних (а не об`єктивних ознак сп`яніння) і слугувало причиною направлення ОСОБА_1 на огляд з метою визначення стану наркотичного сп`яніння.

Суд наголошує, що поведінка працівників поліції повинна не викликати в розумного стороннього спостерігача обґрунтованих підозр в їх небезсторонності та зацікавленості в направленні особи для проведення огляду.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із критеріїв, що підлягає врахуванню при оцінці правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, є, серед іншого, добросовісність дій суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об`єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб.

Згідно із пунктами 1, 2 та 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Згідно із вимогами розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, як затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, поліцейський виконує свої службові обов`язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об`єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб.

Однак у даному випадку дії працівників поліції таким вимогам щодо етичності дій працівників поліції у частині взаємодії з громадянином та в частині добросовісності при здійсненні такої взаємодії - не повною мірою відповідали.

3. Дослідження судом відеозапису вказує на недотримання вимог щодо його безперервності.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Однак аналіз вищевказаного відеозапису свідчить, що він не є повним, зокрема наявний запис з відеореєстратора патрульної машини працівників поліції, що закінчується о 06:35:50 зупинкою транспортного засобу, після чого розпочинається відеозапис із бодікамери працівника поліції з 06:39:58 (тобто - відсутні три хвилини первинного спілкуввання з особою) . При цьому з контексту запису вбачається, що станом на момент початку фрагменту відеозапису з бодікамери між працівником поліції та ОСОБА_1 вже активно обговорюються питання, пов`язані із попереднім нібито виявленням в останнього наркотичних засобів. Тобто, незафіксований фрагмент має значення для встановлення обставин справи.

Вищевказані результати огляду в сукупності із іншими наведеними вище встановленими обставинами справи викликають у суду обґрунтовані сумніви у наявності в особи дійсних ознак наркотичного сп`яніння, та як наслідок – обґрунтовані сумніви у винуватості особи.

Суд також нагадує, що в силу висновків ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та «Лучанінова проти України» провадження у справі про адміністративні правопорушення є «кримінальним провадженням» для цілей ст. 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ), а отже винуватість особи має бути доведена зібраними державним органом доказами за стандартом «поза розумним сумнівом».

Про «кримінальний характер» даного провадження в світлі ЄКПЛ свідчить і тяжкість санкцій, що можуть бути застосовані до особи згідно статті 130 КУпАП, зокрема позбавлення спеціального права (права керування транспортним засобом), що є аналогічним одному з видів покарань, передбачених Кримінальним кодексом України, а також застосування штрафу в сумі, яка відповідає сумам штрафів, передбачених КК України за окремі види кримінальних правопорушень.

Заразом, згідно зі статтею 6 ЄКПЛ кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Водночас загальноприйнятним у кримінальному провадженні є стандарт доказування винуватості особи «поза розумним сумнівом».

Щодо стандарту доказування «поза розумним сумнівом означає» у постанові Касаційного кримінального суду у складі ВС від 21 січня 2020 року у справі №754/17019/17 було наведено такий правовий висновок: цей стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Однак досліджені судом докази, зокрема зміст відеозапису з бодікамери працівника поліції, не доводять винуватість особи за стандартом «поза розумним сумнівом», що зумовлює закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У даному випадку обов`язок доведення вини покладається на орган, уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення, а будь-який сумнів з цього приводу трактується на користь особи якій інкриміноване вчинення такого порушення. Зокрема, такий обов`язок реалізується органом уповноваженим на складання протоколу за допомогою виготовлення відповідних процесуальних документів (протоколу) та збирання достатніх, достовірних, належних та допустимих доказів, для їх скерування на розгляд до суду.

Відповідно до ст. 247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33-35, 40-1, 124, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Повний текст судового рішення складено 17.08.2026.

Суддя: А.О. Діденко