Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №766/40/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/40/26

н/п 2/766/7226/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

03 серпня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Рядчої Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Рожок О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу позовом адвоката Веріковської Тетяни Анатоліївни, ОСОБА_1 до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, держави Російська Федерація в особі Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення моральної та майнової шкоди,

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просили:

стягнути з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації та в особі Міністерства оборони Російської Федерації солідарно - на користь ОСОБА_2 понесені матеріальні збитки: вартість відновлення пошкодженого майна в розмірі 4123066,00 грн (чотири мільйони сто двадцять три тисячі шістдесят шість гривень 00 копійок), що на час подання позову складає еквівалентно 79 713,00 євро (сімдесят дев`ять тисяч сімсот тринадцять євро 00 центів), компенсацію понесених витрати на проживання в розмірі 360 000,00 грн., що на час подання позову складає еквівалентно 7174,00 євро (сім тисяч сто сімдесят чотири євро 00 центів ) та відшкодування моральної шкоди в розмірі 4 000 000,00 грн (чотири мільйони гривень 00 копійок), що на час подання позову складає еквівалентно 79 713 євро (сімдесят дев`ять тисяч сімсот тринадцять євро 00 центів);

стягнути з держави Російська Федерація: в особі Міністерства юстиції Російської Федерації та в особі Міністерства оборони Російської Федерації солідарно - на користь ОСОБА_1 понесені матеріальні збитки: - компенсацію понесених витрати на проживання, вартість вимушеної оренди житлового будинку в розмірі 360 000,00 грн, а також відшкодування моральної шкоди в розмірі 4 000 000,00 грн (чотири мільйони гривень 00 копійок), що на час подання позову складає еквівалентно 79 713 євро (сімдесят дев`ять тисяч сімсот тринадцять євро 00 центів);

відшкодувати судові витрати.

В обґрунтування вимог представник вказує, що позивачі є подружжям. ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . В даній квартирі позивачі проживали та користувались спільно майном, як члени сім`ї. 24 лютого 2022 року держава Російська Федерація здійснила повномасштабну збройну агресію відносно України і ввела свої війська на її територію. У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан на всій території України, який триває на даний час.

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації відбулось пошкодження майна позивачів. Згідно Висновку судового експерта №4 від 20.01.2026 року за результатами проведення експертного дослідження за зверненням ОСОБА_2 вартість ремонтних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень, заподіяних обстрілами під час військових дій з боку російської федерації проти України, приміщень квартири АДРЕСА_1 , станом на січень 2026 року з урахуванням клінінгових послуг складає 4139114 гривень.

Крім того, діями відповідача позивачам спричинено моральну шкоду, яку вони оцінюють по 4 000 000, 00 грн (чотири мільйони грн 00 коп) кожному. Моральна шкода полягає у значних триваючих душевних стражданнях, що викликані позбавленням звичного ритму життя та налагодженого побуту, неможливістю користуватися належним їм на праві власності житлом та вести повноцінне життя, змушені пристосовуватися до нових життєвих умов та відновлення прийнятного для себе рівня життя, пошуком житла та фінансів, перебування у пригніченому стані, зниження життєвого тонусу і погіршення загального самопочуття; стикання із постійним ризиком для їх життя та здоров`я.

Ухвалою від 05.01.2026 року відкрито провадження призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 08.04.2026 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивач адвокат Т.Веріковська, діючи від свого імені та імені позивача ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзиву не направив. Повідомлявся про розгляд справи належним чином шляхом розміщення оголошення на сайті суду та направленням повісток та матеріалів справи безпосередньо позивачем 1 поштою Республіки Польща.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду позивачів на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення сторін.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивачі є подружжям, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Корабельним відділом РАЦС Миколаївського МУЮ 22.09.2010, серія НОМЕР_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 18.07.2005, посвідченого приватним нотаріусом Стадник І.В. за реєстровим №3897, позивачці ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

24 лютого 2022 року держава Російська Федерація здійснила повномасштабну збройну агресію відносно України і ввела свої війська на її територію. У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан на всій території України, який триває на даний час.

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації відбулось пошкодження квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується, зокрема, витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.11.2025 та від 29.12.2025 про здійснення обстрілу військовими рф, відкриті кримінальні провадження №12025231030002555 та №12025231030002785.

Згідно Висновку судового експерта №4 від 20.01.2026 року за результатами проведення експертного дослідження за зверненням ОСОБА_2 вартість ремонтних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень, заподіяних обстрілами під час військових дій з боку російської федерації проти України, приміщень квартири АДРЕСА_1 , станом на січень 2026 року з урахуванням клінінгових послуг складає 4139114 гривень.

Згідно довідки №5105-7500728955 ОСОБА_2 , яка зареєстрована АДРЕСА_2 взята на облік як внутрішньо-переміщена особа 29.04.2022 в м.Одеса.

Згідно довідки №5105-7500729150 ОСОБА_1 , взятий на облік як внутрішньо-переміщена особа 29.04.2022 в м.Одеса.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 12 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, суд дійшов висновку, що позивачці ОСОБА_2 спричинена майнова шкода, унаслідок пошкодження квартири, яка відповідно до висновку експерта складає 4139114 гривень, що на час складання висновку експерта (20.01.2026 50,3031 грн. зa 1 євро) еквівалентно 82283,48 євро (вісімдесят дві тисячі двісті вісімдесят три євро 48 центів).

В той же час, позивачкою не доведено належними та допустимими доказами витрати на оренду житла в розмірі 360 000,00 грн.

Щодо моральної шкоди.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією відповідача проти України, що є загальновідомим фактом.

Збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).

Місто Херсон Херсонської області перебувало під окупацією російських військ з 24.02.2022 року до 11.11.2022.

На підставі ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Російська Федерація як держава-окупант відповідно до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення.

Так, відповідно до ст. 32 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, 1949 року забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.

Також відповідно до ст. 48 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня (1949 року), що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I від 8 червня 1977 року), для забезпечення поваги й захисту цивільного населення та цивільних об`єктів сторони, що перебувають у конфлікті, повинні завжди розрізняти цивільне населення й комбатантів, а також цивільні й воєнні об`єкти та відповідно спрямовувати свої дії тільки проти воєнних об`єктів.

Зокрема, ст. 51 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року передбачає, що цивільне населення користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв`язку з воєнними операціями.

Крім того, на підставі ст. 57 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року при проведенні воєнних операцій повинна постійно виявлятися турбота про те, щоб оберігати цивільне населення, цивільних осіб і цивільні об`єкти.

Суд звертає увагу на те, що військова агресія та окупація Російською Федерацією територій України є не тільки порушенням суверенітету й територіальної цілісності України, але й порушенням основоположних принципів та норм міжнародного права. Така військова агресія супроводжується злочинами геноциду проти народу України, а також іншими військовими злочинами збройних сил та вищого керівництва російської федерації.

Так, відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія російської федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України «Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва російської федерації під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року.

Статті 3, 8, 12, 28 Загальної декларації прав людини 1948 року гарантують кожній людині право на життя, свободу і особисту недоторканність, ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом, вільне пересування і вибір місця проживання у межах кожної держави, соціальний і міжнародний порядок, при якому права і свободи, викладені в цій Декларації, можуть бути повністю здійснені. Ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність його житла. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань.

Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із душевними стражданнями, у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В абзаці другому пункту 5постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто, правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).

Окрім того, відповідно до статті 12 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004), що відображає звичаєве міжнародне право, держава не має права посилатися на судовий імунітет у справах, пов`язаних із завданням шкоди здоров`ю, життю та майну, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час перебувала на території держави суду.

Отже, судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом, а тому держава Російська Федерація є належним відповідачем у даній справі.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 року по справі № 760/17232/20-ц.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц.

При вирішенні справи, суд взяв до уваги перебування позивачів у стані постійного стресу та нервозності, внаслідок збройної агресії Російської Федерації, вимушений виїзд з місця постійного проживання, втрату соціальних зав`язків, необхідність облаштування побуту в новому місті.

Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_2 зазнала додаткової моральної шкоди, унаслідок пошкодження приватної власності – квартири АДРЕСА_1 .

Отже, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд визначає розмір компенсації моральної шкоди позивачці ОСОБА_2 в розмірі 1 500 000 грн., що станом на день ухвалення рішення еквівалентно 29255,22 євро (51,2729 грнза 1 євро), а позивачу ОСОБА_1 в розмірі 1 300 000 грн. що станом на день ухвалення рішення еквівалентно 25354,52 євро (51,2729 грнза 1 євро).

Керуючись ст 12,13,81,258-260,273,280-283,354 ЦПК України 23,317,321,386,1166, 1167 ЦК України суд-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, держави Російська Федерація в особі Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення моральної та майнової шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації та в особі Міністерства оборони Російської Федерації солідарно - на користь ОСОБА_2 понесені матеріальні збитки в розмірі 4 139 114 гривень, що еквівалентно 82283,48 євро, та моральну шкоду в розмірі 1 500 000 грн., що станом на день ухвалення рішення еквівалентно 29255,22 євро (51,2729 грнза 1 євро).

Стягнути з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації та в особі Міністерства оборони Російської Федерації солідарно - на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 300 000 грн. що станом на день ухвалення рішення еквівалентно 25354,52 євро (51,2729 грнза 1 євро).

В іншій частині вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач1: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Позивач2: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Держава Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (Москва, вул.Житна, 14, будівля 1)

Держава Російська Федерація в особі Міністерства оборони Російської Федерації (Москва, пров. Колимажний, 14)

СуддяТ. І. Рядча