Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №591/3318/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/3318/26

Провадження № 2/591/1181/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Сухонос Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/3318/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

У липні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що між ним та відповідачем 02.08.2025 був укладений договір кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 7 000 грн . Скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов`язань із своєчасного їх повернення відповідач не виконав в повному обсязі. Станом на 13.03.2026 виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 23 730 грн., з яких: 7000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 11830 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 1400 грн. - комісія, 3500 грн. - відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

Ухвалою від 03.04.2026 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання. Ухвалою від 03.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

У судове засідання представник позивача не зявився. Про дату,час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представником позивача у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні відповідач заперечував проти позову, зазначивши, що як військовослужбовець має пільги. Уклав контракт добровольця територіальної громади у 2022 році. Звертався до позивача відносно наявності пільг та з пропозицією добровільного врегулювання спору, відповіді не отримав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 02.08.2025між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем укладено договір № 54851-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма)

Відповідно до договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. на засадах строковості, платності, а позивальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором та Правил про надання грошових коштів у кредитів ТОВ «Бізнес позика». Строк, на який надається кредит – 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом становить 1% в день (П. 2.4) Комісія за надання кредиту1400 грн.

Пунктом 2.12 договору передбачено, що денна процентна ставка: 0,87 % на день.

Сторонами відповідно до умов договору кредиту погоджено, що кредит надається строком до 17.01.2026.

Договір підписано одноразовим цифровим ідентифікатором (а.с. 37-49).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом за період з 02.08.2025 по 11.03.2026 за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 23 730 грн., з яких: 7000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 11830 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 1400 грн. - комісія, 3500 грн. - відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України. У цьому періоді оплат відповідач не здійснював.

У періоді з 02.08.2025 по 17.01.2026 на суму боргу нараховувались відсотки у розмірі 70 грн. Щоденно (1% від тіла). У періоді з 17.08.2025 по 11.0.2025 на суму боргу нараховувались відсотки у розмірі 140 грн. (2% від тіла) щоденно на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості .

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», наданими доказами у їх сукупності підтверджується факт укладення кредитного договору, однак кошти позивачу в повному обсязі не повернув, тому підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту.

Відсотки за користування кредитом були нараховані у порядку та на умовах, визначених договором. Строк нарахування відсотків не перевищує строк дії договору.

Обгрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначає, що є добровольцем територіальної громади, у зв`язку з чим на нього розповсюджуються пільги, передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

На підтвердження вказаних доводів надано: копію контракта добровольця територіальної громади, який укладений 13.02.2023 відповідачем з командиром добровольчого формування № НОМЕР_1 Сумської міської територіальної оборони (чинний на час розгляду справи), довідки командира ВЧ сил ТРО ЗСУ А7045 ДФТГ №5 про те, що відповідач заоахований до членства у добровільчому формуванні та виконує бойові розпорядження, посвідчення учасника бойових дій, посвідчення добровольця територіальної громади (а.с. 90-96).

Згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 вказаного вище закону дія цього Закону поширюється на:членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розповсюжєено дію названого закону на членів доброволчих формувань територіальних громад. Разом з цим, положеннями п. 15 ст. 14 вказаного закону чітко визначено перелік осіб, на яких розповсюджуються вказані у цій нормі пільги. До них не відносяться члени ДФТГ.

Крім того, відповідно правової позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у п. 74 його постанови від 04.09.2024 р. у справі № 426/4264/19: "У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів – витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Таких документів відповідач суду не надав. Відтак, суд дійшов висновку про відхилення доводів позивача стосовно безпідставності нарахування відсотків на суму кредитної заборгованості на підставі вказаної вище норми Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». Тому відсотки в розмірі 11830 грн. Підлягають стягненню з відповідача.

Згідно із частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за надання, обслуговування і повернення кредиту.

Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (див.: постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21).

Судом встановлено, що умовами кредитного договору передбачена необхідність внесення плати за надання кредиту (комісію).

При цьому в кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються позичальнику та за які встановлена разова комісія.

Таким чином, враховуючи, що ані позикодавець у кредитному договорі, ані позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення пункту кредитного договору щодо обов`язку позичальника одноразово в момент видачі кредиту сплатити комісію, є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку з цим, позовні вимоги в частині стягнення комісії є безпідставними

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитний договір було укладено та він діяв у період дії на території України воєнного стану. Враховуючи, що наведеною вище нормою прямо передбачено звільнення позичальника від обов`язку сплачувати відсотки, нараховані як відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК України, відтак, підстави для стягнення таких відсотків та їх нарахування відсутні.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг у загальному розмірі 18830 грн., у тому числі тіло - 7 000 грн., відсотки - 11830 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв?язку з частковим, на 79,35% від заявлених вимог, задоволенням позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2212,64 грн., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 54851-КС-002 від 02.08.2025 в сумі 18830 грн., судові витрати в розмірі 2212,64 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня підписання. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 18.08.2026 року.

Суддя О.О. Ніколаєнко